Статус виконувачки обов’язків тепер лише на користь керівниці МОЗ
В парламенті – чергова атака на в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун. Профільний комітет, який очолює Ольга Богомолець – давній опонент глави МОЗ, рекомендував парламенту прийняти звернення до Кабміну про відставку Супрун. Відповідний законопроект був зареєстрований ще в січні 2017-го року і його авторами є депутати Опозиційного блоку Олександр Вілкул та Ігор Шурма. Тоді ініціатори звільнення Супрун мотивували визнання її роботи незадовільною «гострою суспільною напругою, яка виникла у зв’язку із зривом програми державних закупівель ліків у 2016 році, що має ознаки службової недбалості та у зв’язку із професійною непридатністю».
Також комітет визнав незадовільною роботу уряду з виконання програм на 2017 рік, скерованих на розвиток медицини та охорони здоров’я. Рішення комітету підтримали 7 його членів з 14. Один з авторів законопроекту депутат Шурма зазначив, що Супрун, яка брала участь в засіданні комітету, не спромоглася відповісти на більшість поставлених їй питань, наприклад, чому за два роки не розроблена концепція розвитку охорони здоров’я, і не запропонована стратегія її впровадження.
Сама ж Богомолець вивалила в «фейсбуці» список власних претензії до Супрун, яких набралось з десяток, і пригрозила її кримінальною відповідальністю.
Міністр відреагувала на рішення комітету з оптимізмом: «Наша команда вважає, що це найкраща реклама нашої реформи, що вона рухається в правильному напрямку. І я хочу подякувати сотням людей, які написали мені повідомлення підтримки, – і народні депутати, і міністри, і мені навіть подзвонив прем'єр. Тому я думаю, що ця річ не розвиватиметься дуже швидко. Я залишаюся на посаді».
Недоторкана
Така впевненість Супрун дійсно підтримується її високим покровителем – прем’єром Володимиром Гройсманом. Наступного дня після рішення комітету на засіданні уряду він чітко дав зрозуміти, що ніякої відставки в.о. міністра від нього не дочекаються і рішення комітету для нього не мають значення. Гройсман заявив, що немає таких ліків, щоб вилікувати цинізм політиків, які звинувачують Супрун: «Якби могли, деякі б і СНІД в світі поставили в провину МОЗ. Як ще не додумалися сказати, що вірус «Новачок» (таку назву насправді має отрута, якою нібито росіяни отруїли свого клишнього шпигуна у Британії, - «Главком») теж зробили в міністерстві? Я думаю, що деякі і на це були б здатні, щоб на біді і горі піаритися. Тому спасибі вам, вважаю, що потрібно йти далі».
Як не парадоксально, «неповноцінний» статус виконувачки обов’язків Супрун тепер їй лише на користь: він її ж і захищає. Оскільки парламент не брав участі у її призначенні, то й звільнити з посади першого заступника– в.о. міністра може тільки уряд, причому без згоди Ради. «Насправді рішення комітету у цій справі носить скоріше політичний характер, аніж юридичний, – пояснює народний депутат Сергій Власенко. – Далі Рада може прийняти рішення звернутись до Кабміну, щоб її звільнили. І тоді це питання стане обов’язковим для розгляду на Кабміні. Комітет може скерувати своє рішення в уряд, поминувши Раду, але тоді для Кабміну це буде лише рекомендація для розгляду цього питання».
У своїй підтримці Супрун Гройсман дисонує з частиною власної фракції. Не тільки потомственна лікарка Богомолець, а й інший член комітету від БПП Костянтин Яриніч дорікає керівнику міністерства відсутністю багаторічної стратегії і розуміння, куди буде рухатися медицина далі. Також, за його словами, народні депутати не можуть домогтися від Супрун відповідей на запитання щодо громадянства – чи є в неї українське та чи відмовилась вона від американського. Питання про громадянство раптом зацікавило депутатів саме зараз, хоча Супрун працює в міністерстві з липня 2016 року. При цьому впливовий «бепепешник» Сергій Березенко, який опікується медреформою, на тому самому засіданні комітету присутній не був і нібито передав в приватних розмовах іншим його членам, що «антисупрунівську» постанову не підтримує.
Помста чи частина комбінації
Причин такого весняного загострення в комітеті може бути декілька – від очевидних до конспірологічних. Дехто пов’язує його з історією з голосуванням за скасування е-декларування для антикорупційних активістів, на якому наполягає Захід. Нібито таким чином українські депутати хотіли показати чергову дулю Вашингтону, креатурою якого вважається колишня (чи ні?) громадянка США Супрун. Здавалося б, практичного сенсу в цьому зверненні комітету мало – сумнівно, що уряд спроможеться звільнити одного зі своїх членів. Проте позитивне голосування парламенту за законопроект Вілкула-Шурми цілком може стати сигналом для Гройсмана, що він утримує біля себе надто токсичну фігуру. До того ж, демонстративне ігнорування волі парламенту може зіграти для нього погану роль у подальшій співпраці з Радою.
«Наїзд» на Супрун може стати частиною кадрової комбінації, яка обговорюється в кулуарах. Нібито Блок Порошенка планує відкликати чотирьох міністрів зі своєї квоти – голову Мінфіна Олександра Данилюка, який надто «відбився від рук», міністра енергетики Ігоря Насалика, міністра аграрної політики Тараса Кутового, який давно написав заяву про відставку і залишив свій кабінет, та власне в.о. міністра охорони здоров’я. Якщо прем’єр пручатиметься, буде ініційована вже його відставка. З усього цього квартету Гройсман буде чіплятись, по суті, тільки за Супрун, яку традиційно захищає від усіх нападок. До того ж тільки її не може звільнити безпосередньо Верховна Рада.
Щодо майбутнього Супрун треба враховувати і президентський фактор. За словами голови Асоціації психіатрів України Семена Глузмана, який активно критикує Супрун, в Адміністрації президента його запевняли, що міністра знімуть у березні. Але та пручається відставці. Додатковим дратуючим фактором для Банкової міг стати конфлікт міністра з ректором Національного медичного університету імені Богомольця Катериною Амосовою, який завершився звільненням останньої. Цей ВУЗ свого часу закінчила «перша леді» Марина Порошенко, а Амосова була науковим керівником її кандидатської дисертації.
Хоча все може бути і простіше. В тому, що ідею звернення щодо відставки Супрун дістали з шухляди саме зараз, можна побачити помсту «медичної мафії», яку дратує «реформаторство» незалежного урядовця. Саме з початку квітня стартувала кампанія, за результатами якої пацієнт та лікар мають підписати декларації про обслуговування. Це початок реформи, яка корінним чином змінює всю систему охорони здоров’я нашої держави.
«Я б не шукав тут конспірології, – каже політолог Володимир Фесенко. – В комітеті давно була антисупрунівська більшість, яка, думаю, скористалась нинішньою ситуацією. Фактор, який об’єктивно міг це спровокувати – початок медреформи. Можливо, вплинуло й звільнення Амосової... Обстановка в парламенті зараз нервова – от і вирішили скористатись ситуацією».
Прихильниця Супрун в профільному комітеті Оксана Корчинська з Радикальної партії (яка, щоправда, давно порвала з фракцією Ляшка) назвала недовіру міністру «останніми метастазами» та елементом передвиборчої кампанії Богомолець.
«В реакційне крило комітету входять депутати, які за період незалежності мали високі посади в системі охорони здоров’я і які годуються з цієї системи багато років, – пояснює Корчинська. – За ними стоять фармацевтичні клани, мета яких – зупинити реформи. І коли вони зрозуміли, що з 1 квітня вже почалася робота і з 1 липня почне діяти сама реформа, то в них почалися останні метастази. Вони хапаються за цю пухлину, якою проросла вся система. Це просто тиск на прем’єра і президента – вистава і піар-кампанія для Богомолець».
Наступним кроком цієї кампанії має стати розгляд «антисупрунівського» законопроекту в залі. Можна сміливо прогнозувати, що на персоні міністра «відірвуться» депутати з усіх фракцій. Проте реальних важелів прибрати її з Кабміну, поки вона влаштовує прем’єра, у депутатів нема. Хіба що разом з ним…
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0