Справа Коханівського. Досьє на комбата-електрозварювальника

Затримання одіозного комбата спровокувало заворушення у залі суду. У конфлікті з Коханівським замішані соратники глави МВС Авакова

Хто такий Микола Коханівський

Микола Коханівський (справжнє ім'я Микола Діоба) народився 25 травня 1971 року в селищі Приазовське Запорізької області. Закінчив ПТУ, має фах газоелектрозварювальника. На місцевому ринку майбутній комбат і активіст мав невеликий власний бізнес. Але бажання займатися громадською діяльністю і політикою перемогли: у 2003 році він вирушив до Києва.

Перша популярність до активіста прийшла у 2009 році, коли разом із побратимами він пошкодив молотом пам’ятник Леніну. Коханівському інкримінували порушення статті 296 ч. 2 Кримінального кодексу (групове хуліганство). Активіст брав активну участь у пікеті під Верховною Радою і у сутичках з міліцією 27 квітня 2010 року, протестуючи проти угоди про продовження перебування Чорноморського флоту РФ на території України.

У 2012 році Микола Коханівський балотувався до Верховної Ради по у мажоритарному окрузі №97 на Київщині від партії Конгрес Українських Націоналістів, посів 11 місце, здобувши 1% голосів.

Під час Революції гідності Микола знову мав справу з пам’ятником Леніну на Бессарабці в Києві, він взяв участь у його руйнуванні. Був сотником Першої Київської сотні ОУН на Майданi (позивний «Буревій»). Після початку російської агресії, пішов на фронт, де очолив добровольчий батальйон «ОУН», який у 2014-му році перебував у складі більш відомого в Україні «Азова». Але союз з «Азовом», а потім і з «Правим сектором» був нетривалим. У серпні 2014-го «ОУН» і пішов у самостійне плавання. Навесні 2015-го року батальйон розколовся на дві частини. Як пояснював Борис Гуменюк, який командував батальйоном у Пісках, близько 10% від батальйону не захотіли роззброюватися і переходити до лав Збройних сил України, а лишилися в Пісках із Миколою Коханівським. «Якщо хтось хоче собі мати кишенькову армію чи армійку і робити на цьому політику, перепрошую, у нього або не все гаразд з головою, або він просто ворог», - не добирав слів Борис Гуменюк. Більша частина батальйону влилася у 93-ю бригаду Збройних сил України.

24 лютого 2016 року у Києві протестувальники закидали камінням будівлю «Сбербанку Росії». Серед найбільш активних був Микола Коханівський. Також активісти закидали камінням та увірвалися до відділення «Альфа-банку». Окрім того протестувальники закидали камінням і петардами офіс бізнесмена Ріната Ахметова. Поліція за фактами погрому відкрила три кримінальних провадження за статтею «хуліганство».

У січні 2017-го року Миколу Коханівського затримала поліція під час акції у центрі Києва на підтримку торговельної блокади окупованого Донбасу. Потім його відпустили.

Останній конфлікт з участю Коханівського. Версії сторін

21 жовтня поблизу станції метро «Академмістечко» поліція затримала колишнього командира батальйону «ОУН» Миколу Коханівського через бійку між ним і Русланом Качмалою із позивним «Рем». Інцидент стався, коли націоналіст разом із дружиною йшли до гуртожитку, що розташований неподалік станції метро. Під час сутички Микола застосував травматичний пістолет, хоча дозволу на зброю у нього не було. За словами його дружини Катерини, саме «Рем» спровокував сутичку, погрожуючи її чоловіку. На відео, оприлюдненому у мережі видно, як Коханівський застосував силу до свого опонента.

Руслан Качмала причиною сутички називає особисті мотиви. Нібито все трапилось через конфлікт навкоол бійця, якого Камчала витягнув із метеовежі у Донецькому аеропорту. За словами «Рема», Коханівський нібито розпускає чутки, що Качмалі було там страшно, він себе не проявив як боєць… «Спочатку він витягнув ножа, я його відбив. Після цього Микола дістав пістолет», - розповів Качмала, у якого медики зафіксували дотикові поранення у спину та ногу, допомогу надавали на місці. Радник голови МВС Ілля Кива добре знає Камчалу. Каже, що Коханівський безпідставно принижував Качмалу, називаючи його боягузом, тому і стався конфлікт. «Знаю Руслана як сміливого, відважного воїна», - переконував Кива «Главком».

Між тим сам винуватець пригоди Микола Коханівський головною причиною сутички називає виселення «патріотичних переселенців з Донбасу» із гуртожитку, за цим нібито стоїть об’єднання «Безпека життя», яке пов’язане з  Іллею Кивою. Про цю історію екс-комбат ОУН писав ще улітку.

Однак Ілля Кива спростовує причетність своїх соратників до виселення людей з гуртожитку, яким опікуються добровольці. «Я не знаю ні про який гуртожиток, не маю інтересу ні до якого майна» - запевнив радник Авакова в коментарі «Главкому».

Соратник Коханівського по націоналістичному руху, лідер «Правого сектору» Андрій Тарасенко також вважає причиною конфлікту намагання «Рема» віджати приміщення гуртожитку, а не особистісні мотиви. «Що у них може бути спільного, вони ж не є якимись близькими знайомими?», - каже Тарасенко в коментарі «Главкому». «Я б не називав «примусорьонного» чувака добровольцем», - додає він, характеризуючи Качмалу.

«На місці події у траві виявлено пістолет Макарова та стріляні гільзи калібру 9 мм», - відрапортували у МВС. Після інциденту Коханівського доставили до лікарні №17 з політравмами, туди ж прибули і правоохоронці, де і затримали колишнього комбата.

Погром у Святошинському райсуді Києва

Прокуратура обвинувачує Миколу Коханівського у хуліганстві із застосуванням зброї (ч. 4 ст. 296 КК України). Покарання за цією статтею передбачає позбавлення волі на термін від 3 до 7 років. Судове засідання у Святошинському райсуді столиці щодо обрання запобіжного заходу Коханівському затягнулося на два дні. У понеділок 23 жовтня засідання ввечері так і не завершилося, суддя перенесла розгляд справи на вівторок 9:00, проте прихильники обвинуваченого екс-комбата, яких у залі було кілька десятків осіб, не погодилися з таким рішенням і влаштували погром, після якого забарикадувалися у приміщенні суду.

Зранку 24 жовтня поліція пішла на штурм. Причому діяли правоохоронці доволі жорстко. За словами начальника поліції Києва Андрія Крищенка, поліція затримала 30 осіб, причетних до заворушень. Соратник Коханівського Богдан Тицький повідомив, що один із затриманих є важкопораненим на фронті добровольцем Сашком Винниченком (Білим). Дісталося і пресі. Журналіста «Громадського» Дмитра Реплянчука повалили на землю, незважаючи на те, що він повідомив поліції про те, є представником ЗМІ. А кореспондента агентства Уніан Сергія Лефтера взагалі запроторили в автозак.

Серед постраждалих і двоє правоохоронців, орному з яких розбили голову камінням.

Нардеп Ігор Луценко наголошує на тому, що активісти заблокували вхід лише після того, як сталися поліції вдалась до силових дій. «Вікна розбили лише тому, що поліція пустила газ. Якби цього не було - хтось міг би отримати серцевий напад від задухи», - намагається пояснити першопричину силового розв’язки Луценко. За його словами, ще о першій годині ночі, коли нардепи, присутні в судовій залі роз’їхалися, ніщо не віщувало штурму. «Ми домовилися з поліцією і прихильниками Коханівського, що силовики не добиваються силового звільнення зали, а група підтримки затриманого - не барикадується. Все врешті перейшло у цілком доброзичливе русло - обидві сторони були обурені діями судді», - згадує депутат події ночі з понеділка на вівторок.

У вівторок зранку засідання суду таки розпочалося. Обвинувачуваного помістили в клітку, проти чого активно протестували присутні депутати, зокрема «радикал»  Ігор Мосійчук і бютівець Ігор Луценко. За кілька годин суд знову перенесли. Три години медики перевіряли стан здоров’я  Коханівського. Не виявивши ніяких загроз життю, засідання було продовжено близько 15:00. Трохи більше як за дві години після цього сплив 72-годинний термін тримання Коханівського під вартою. З нього зняли кайдани і випустили із клітки. Адвокати спробували розвинути успіх, заявивши клопотання про відведення прокурора у справі, проте суддя його не задовольнив. На поруки націоналіста готові взятидекілька нардепів, зокрема Ігор Мосійчук, Андрій Лозовий, Ігор Луценко, Дмитро Лінько, а також політичний дисидент Степан Хмара.

Соцмережі про затримання Коханівського

Відомий адвокат Сергій Войченко скептично оцінює святошинське правосуддя. На своїй сторінці у Facebook він згадав попередні справи, які розглядав цей суд, закидаючи йому необ’єктивність. За його словами, події у Святошинському суді є відображенням судової системи в Україні, яка діє винятково на руку прокурору  і навіть не намагається з'ясувати об'єктивну картину.

«Можна по різному ставитися до Коханівського і до його заслуг. Але людина була на фронті, людина захищала цю владу, до якої відноситься і судова гілка. То невже судова гілка влади не може належним чином гарантувати йому належну правову процедуру?», - пише адвокат.

Політолог Віталій Бала закликає поліцейських не провокувати націоналістів до силового протистояння під час війни.

Натомість радник глави МВС, народний депутат з «Народного фронту» Антон Геращенко каже, що дії поліції були вимушеним заходом. «Застосування сили було дозованим і не тягло за собою необґрунтованого насильства», - переконував він на своїй сторінці у Facebook.

Тим часом, Святошинський районний суд Києва звернувся до Генпрокуратури, Вищої ради правосуддя та Ради суддів України стосовно подій 23-24 жовтня під час розгляду «справи Коханівського». Між тим засідання суду щодо обрання запобіжного заходу екс-комбату знову перенесли. Святошинський райсуд продовжить розгляд справи у середу 25 жовтня о 14:30. 

Михайло Глуховський, «Главком»