Рош га-Шана. Юдейський Новий рік: традиції і звичаї

свято
Рош га-Шана. Юдейський Новий рік: традиції і звичаї
Святкування юдейського Нового року
фото: 24tv.ua

Євреї всього світу святкують юдейський Новий 5781 рік

Згідно з указом Президента України №303/2020 юдейський Новий Рік вперше відзначається на території нашої країни як загальнодержавне свято. Це означає, що віряни-юдеї могли б законно отримати вихідний, якщо б дата й без цього не припала на суботу з неділею.

Дедалі частіше ми чуємо про юдейський Новий Рік, Хасидів, що приїздять до Умані.

Але які ж традиції цього свята і що це взагалі за день? Чому новий рік святкується восени? Як будуть святкувати євреї у Києві, враховуючи обмеження помаранчевої зони адаптивного карантину пандемії Covid-19. Про це все розповів головний рабин столиці рав Йонатан Бін'ямін Маркович.

Попри те, що напередодні свята Рош га-Шана, у соцмережах на сторінках синагог з'явилися пости з анонсуванням реєстрації на молитви, головний рабин міста Києва запевняє: наразі не йде мова про відкриття синагог, про це говорити ще зарано. Йдеться лише про спеціальні святкові молитви, що будуть проходити на дворі, для маленької кількості людей і із дотриманням усіх вимог МОЗ та місцевої влади.

«У Торі сказано, що ми маємо дотримуватися Закону та поважати його. Це стосується не лише Закону, що ми отримали від Всевишнього. Там підкреслено, що ми маємо дотримуватися Закону держави та землі, де ми живемо і працюємо. І Закон сьогодні такий, що ми живемо у режимі карантину, який хоч і послабили, але не зняли. Тому відкривати синагоги й робити великі молитви ми не можемо і не будемо. Ми не можемо ризикувати життям і здоров'ям не лише нашої громади, а всієї Країни і усіх киян! Тож, наразі не йде мова про відкриття синагог», - зазначив рав Йонатан Бін'ямін Маркович.

Речник Єврейської громади міста Києва Леонід Барац уточнив: доступ до молитви отримають лише ті, хто заздалегідь записувався по телефону, та щоб усі охочі могли виконати релігійний обов'язок на дворі, їх просять тепло вдягнутися, людей будуть пускати лише у такій кількості, щоб можна було дотримуватися соціальної дистанції не менше, ніж два метри та лише у засобах особистого захисту, які будуть міняти. Молитви, натомість, будуть повторювати.

«Цього року в нас усіх свято буде дуже незвичним. Наразі ми кличемо усіх або ж на двір синагоги, або ж у неділю до парку, щоб люди не подумали, що синагога відкрита і можна йти. Та вживаємо всіх заходів, щоб виключити небезпеку зараження моляться. Всі, хто моляться, будуть перебувати на рекомендованій лікарями та урядом  відстані один від одного (Більше, ніж два метри). Без маски, вхід в приміщення, в тому числі і те, де йде молитва, заборонений! Дуже бажано мати рукавички. Якщо маски не буде, ми будемо видавати, і стежити щоб їх змінювали. Особливо просимо вітатися без рукостискань і обіймів, а краще безконтактно і дистанційно. Забороняємо приходити на молитву тим, хто молодший 9 і старше 70 років, чи приходити тим, у кого є які-небудь нездужання або симптоми вірусу (підвищена температура; сухий кашель; стомлюваність; різні больові відчуття, біль в горлі; діарея; кон'юнктивіт, головний біль, втрата нюху і смакових відчуттів; висип на шкірі або депігментація нігтів  на руках і ногах; утруднене дихання або задишка; відчуття здавленості або біль в грудній клітці). Стежимо, щоб віряни не доторкатися до будь-яких поверхонь голими руками, та не торкатися особи, рота, носа і очей руками. Також, усім будемо видавати санітайзери з антисептиком», - каже Леонід.

Але загалом у єврейській громаді столиці налаштовані оптимістично.

«Нема нічого поганого в тому, що ви не приїдете цього року в синагогу. Всевишній не буде вважати Вас поганою людиною. Зовсім навпаки, це виконання заповіді «І дуже оберігайте ваші душі» - подбати про своє здоров'я і здоров'я оточуючих. Це дуже велика заповідь, бо людське життя є найціннішим як для людини, так і для Всевишнього!» - заспокоює людей Головний Рабин міста Києва рав Йонатан Бін'ямін Маркович.

Головний Рабин міста Києва рав Йонатан Бін'ямін Маркович. Фото Арсен ДроздаєвГоловний Рабин міста Києва рав Йонатан Бін'ямін Маркович. Фото Арсен Дроздаєв

Загалом, у євреїв існує декілька Нових Років:

Є Новий Рік людства, власне, Рош га-Шана.

Це той день, коли Всевишній створив людину та закінчив основну роботу над всесвітом - довіривши людям своє творіння й закликавши їх покращувати його, ставши співтворцями.

Є Новий Рік дерев та рослин – Ту бі Шват, коли прийнято висаджувати дерева. Завдяки цьому, мабуть, найекологічнішому святу – Ізраїль єдина в світі країна, що увійшла у 21 сторіччя з більшою кількістю дерев, ніж було у 20-му. У всіх інших, на жаль, негативний баланс.

Був також Новий Рік Тварин та худоби, наразі не відзначається. І ще, своєрідним Новим Роком є Свято «Симхат Тора», дослівно «радість Тори». Коли євреї закінчують читати останню тижневу главу, річний цикл вивчення Тори, й одразу починаємо заново, вивчати першу главу, запускаючи новий цикл.

Рош га-Шана – це не просто Новий Рік.

У цей день ми підводимо підсумки року, перед ним є звичай повертати борги, звільнятися від випадково даних обітниць та клятв (наприклад, «з понеділка у спортзал», або «більше ніколи не буду пити»). Це жарт, звичайно, але люди дуже часто та легко обіцяють щось, навіть випадково. Не тільки один одному, а й собі і Всевишньому. Вже потім й самі не пам'ятають що. Але ж він пам'ятає, для цього й існує спеціальний обряд. Лише від випадкових, обіцяли свідомо і не зробили - все ще винні!). Та звичай просити один у одного пробачення, навіть, якщо не розумієш за що. Бо ж буває, що образив ненавмисно й не помітив.

Це робиться, щоб у новий рік увійти без образ, клятв та боргів, починаючи рік наново. З чистого аркуша.

Також у цей день прийнято сурмити у шофар –  баранячий ріг.

 

Є й традиції щодо спеціальних страв.

Під час вечірньої трапези Рош га-Шана, оскільки починається новий рік, прийнято є деякі речі –  «Сімань», «символи», вимовляючи при цьому короткі прохання про прийдешній рік, звернені до Творця. Головне слово яких, співзвучне назві того чи іншого «символу».

Так, на святковому столі завжди мають бути:

Яблука та мед – щоб рік був «солодким»!

Зерна граната – щоб заслуг та добрих справ у нас було стільки, скільки зерен у гранаті.

Фініки – на івриті «Тамар», що співзвучно кореню «там» (закінчити), просимо, «щоб закінчилися ті, хто бажає людям зла та біди».

Голова риби – щоб ми завжди були у голові, а не у хвості, а усі проблеми наші втопилися у воді з рибою.

Ще є морква, яка на івриті «Гезер», співзвучно слову «гзар» - «вирок». Тож євреї просять у Всевишнього «щоб було винесено хороший вирок, і щоб нас записали до книги життя». 

А деякі кажуть - «щоб у нас було багато монет», (кружечки моркви схожі на монети).

«За юдейською релігією, в цей день Всевишній робить над нами суд, на якому визначається яким буде для нас цей рік. Чим більше в нас заслуг – тим більше ймовірність, що вирок буде гарний та нас запишуть до Книги Життя. Через так звані  Десять днів каяття – десять днів після Нового Року, буде Йом Кіппур, Судний День. І якщо ми розкаємось й визнаємо свою провину – вирок може бути змінений. У цей день євреї дотримуються суворого посту, не п'ють й не їдять більше ніж добу. Саме тому, на Рош га-Шана, євреї бажають один одному солодкого року і доброго запису (У Книгу Життя)/доброго вироку. Тож солодкого Вам нового року та нехай він принесе здоров'я та щастя Україні!», –  головний рабин Києва.

Речник Єврейської Громади міста Києва, Леонід Барац, додає: «Ми, на пострадянському просторі, звикли, що новий рік лише у грудні, з ялинкою та олів'є»

Сучасна Українська держава має спільну мету із нами, Єврейською громадою. Україна хоче відійти від застарілого уявлення про Новий Рік, а ми - дещо розширити це поняття».

Солодкого Вам 5781 року!

Текст підготовлено за допомогою прес-служби Єврейської Громади міста Києва

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: