Перенесення вихідних мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами?
У соцмережах не вщухає бурхлива дискусія щодо можливого скасування «зайвих» вихідних днів. Як відомо, Кодексом законів про працю в Україні визначено 11 святкових та неробочих днів. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Нардепи з на чолі з головною ініціаторкою проєкту закону №4597 (її прізвище стоїть першим у переліку авторів), очільницею комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою хочуть скасувати цю практику.
Для чого ж насправді нардепи хочуть позбавити громадян кількох вихідних?
Найбільше зло?
Судячи із пояснювальної записки до законопроєкту, усі нещастя України виникли саме через кілька «зайвих» вихідних. В обгрунтувальній частині у хід іде різна аргументація, починаючи від того, що перенесення робочих днів «є типовою радянською традицією, яка до сьогодні зберігається, зокрема, в Росії», створює дискримінацію «між робітниками, яким встановлено п'ятиденний або шестиденний робочий тиждень», а також те, що перенесення «днів призводить до 6-денного робочого тижня, подекуди - двічі на місяць, що є порушенням законодавчих вимог до мінімального часу відпочинку працівника», а відтак є порушенням норм Конституції у частині щодо охорони сім’ї. «Прийняття рішення про скорочення родинного часу є грубим втручанням в особисте життя людини та домогосподарства», - стверджують автори законопроєкту.
Ініціатори документу згадали і те, що перенесення вихідних мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і назагал формує негативну репутацію бізнес-потенціалу України у світі. Іншими словами, кілька додаткових вихідних - це причина низької інвестиційної привабливості України.
Показово, що сама Третьякова відмовляється коментувати ініціативу.
Чи потрібні українцям додаткові вихідні?
Попри те, що, принаймні за словами ініціаторів, бізнес схвально поставився до такої ініціативи, українці, які є найманими працівниками, геть не в захваті від перспективи ходити на роботу «зайві» дні.
У соцмережах не вщухає хвиля обурення: «Знайшли, що ще декомунізувати», «красти вихідні – нечесно». Користувачі звертають увагу законотворців на те, що запозичення з ЄС треба робити не лише шляхом позбавлення вихідний, а й шляхом підняття зарплат і рівня життя до середньоєвропейських.
Сумнівний козир
Для провладної фракції президента, який дуже ревно ставиться до своїх рейтингів, рішення, яке очевидно є непопулярним, дивує.
Дата реєстрації законопроєкту – 15 січня. Тут важливо пригадати кілька фактів.
По-перше, 23 липня минулого року Україна і Євросоюз офіційно схвалили домовленість про макрофінансову допомогу - кредит на суму 1,2 млрд євро. Тоді першу половину ми отримали у грудні, другу очікували у січні 2021-го. Натомість Україна взяла на себе низку зобов’язань.
Однак чекати на другу половину траншу доводиться і досі, адже для отримання другого траншу (600 млн євро) Україна має провести реформи у таких сферах: управління державними фінансами, належне урядування та верховенство права, покращення бізнес-клімату, секторальні реформи та державні підприємства.
Наступний шанс отримати транш ми можемо у вересні – якщо переконаємо, що досягли певного прогресу. Власне, скасування додаткових вихідних може стати одним з аргументів для отримання чергового траншу.
По-друге, у січні цього року ми бачимо також бажання влади заявити про покращення умов для бізнес-інвесторів. Так, 20 січня на черговому засіданні Уряд ухвалив низку рішень, які поглиблюють інтеграцію України з ЄС, зокрема, щодо впровадження першого в Україні механізму скринінгу (перевірки) іноземних інвестицій у суб'єкти господарювання стратегічного значення. Тоді ж уряд затвердив відповідний законопроєкт «Про здійснення іноземних інвестицій у суб'єкти господарювання, що мають стратегічне значення для національної безпеки».
Саме в цю картину і вписується спроба позбавлення українців додаткових вихідних - аби отримати дрібний козир у переговорах з європейцями щодо другого траншу, а також мати додатковий аргумент під час перемовин з потенційними іноземними інвесторами.
Впадає в око ще одна деталь. Мета ухвалення змін до Кодексу про працю у пояснювальній записці сформульована так: «Узгодження законодавства України із законодавством країн членів Європейського Союзу у питанні перенесення робочих днів з метою більш ефективної співпраці між країнами».
Водночас у висновку парламентського комітету з питань інтеграції до ЄС вказано: «Питання стосовно перенесення робочих днів не регулюється правом Європейського Союзу, а визначається на рівні національного законодавства держав-членів ЄС».
До речі, стверджувати, що європейські країни не мають оплачуваних державою вихідних, теж некоректно. Доки законопроєкт не ухвалений, українці мають 11 додаткових вихідних. Водночас у Хорватії, Польщі, Чехії, Португалії таких вихідних 13, в Іспанії – 14, у Словакії взагалі 15.
Так, є країни, де законодавство дає менше «зайвого» перепочинку своїм громадянам: до прикладу, Німеччина і Нідерланди з вісьмома і дев’ятьма додатковими вихідними відповідно. Однак і там за рік виходить більше тижня «зайвих» днів для відпочинку.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0