Атомна енергетика Польщі: на роздоріжжі між Росією і Заходом

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Атомна енергетика Польщі: на роздоріжжі між Росією і Заходом

Двоє найбагатших бізнесменів Польщі мають намір інвестувати в розвиток ядерної енергетики.

Один з найбагатших поляків, медіамагнат Зігмунт Солож-Жак і концерн ZE PAK, що йому належить, нещодавно заявив про бажання взяти участь у добудові Балтійської АЕС у Калінінграді. Своєю чергою, польська хімічна фірма Synthos, що належить ще одному мільярдерові, Міхалу Соловову, кілька місяців тому оприлюднила заяву про плани будівництва в Польщі чотирьох малих ядерних реакторів. Компанія вже підписала угоду про розвиток проєкту з американським концерном GE Hitachi Nuclear Energy.

Водночас енергетична стратегія Варшави передбачає, що до 2040 року на території країни буде побудовано дві АЕС, що включають у сумі шість енергоблоків. Роботи планується почати в 2026 році. Очікується, що перший реактор потужністю 1-1,6 гігават буде введено в експлуатацію в 2033 році, а останній - ще через десять років.

Компанія Synthos має намір приступити до реалізації своїх планів не раніше 2030 року. А будівництво Балтійської АЕС (BEJ) може бути завершено на межі 2028-2029 років, повідомляє польська газета Rzeczpospolita. Вартість чотирьох реакторів потужністю 4 гігавата, побудувати які хоче Synthos, оцінюють у 105 мільярдів злотих (23 мільярди євро), для завершення ж BEJ необхідно близько 30 мільярдів злотих.

Заморожена АЕС в Калінінграді

Балтійську АЕС планувалося побудувати в 12 кілометрах на південний схід від міста Німан, приблизно в 10 кілометрах від кордону між Калінінградською областю Росії та Литвою. Спочатку вона повинна була складатися з двох енергоблоків загальною потужністю 2388 мегават. Передбачалося, що їх буде введено в експлуатацію в 2016 і 2018 роках.

Однак у квітні 2014 року будівництво станції довелось заморозити через відмову Польщі й Литви після російської анексії Криму купувати електрику, яка вироблятиметься на цій АЕС. 26 вересня 2018 року наказом АТ «Концерн Росэнергоатом» проєкт було офіційно призупинено терміном на п'ять років.

Уряди Польщі з 1989 року прагнули посилити енергетичну незалежність від Росії, і будівництво Балтійської АЕС, здатної поставляти продукцію на енергетичний ринок ЄС, не в останню чергу залежить від згоди Варшави на зведення «енергетичного мосту», інтерконнектора між Калінінградом і польської енергосистемою.

Кінець імпорту енергії в Польщі?

У 2020 році попит на електроенергію в Польщі становив 165,5 теравата/години, а її імпорт - 13 терават/годин. Потенційний обсяг електроенергії, яку постачатиме АЕС в Калінінграді, якщо її звичайно буде введено в експлуатацію, щороку становитиме приблизно 15 терават/годин.

«Варто також згадати, що в 2020 році Польща з Росії імпортувала майже 10 мільйонів тонн вугілля вартістю кілька мільярдів злотих - для потреб польських електростанцій і домашніх господарств, - каже Томаш Матвейчук, прессекретар концерну ZE PAK. - Альтернативою йому стане чиста й дешева електроенергія, яка до того ж буде вироблятися на атомній електростанції, що перебуває, в тому числі, й під контролем Польщі».

У 2020 році сумарна частка кам'яного і бурого вугілля в енергобалансі Польщі становила менше 70 відсотків, в той час як в 2019 році вона сягала 73 відсотків, ідеться в доповіді фонду Instrat. Відповідно до нової енергетичної політики Польщі, до 2030 року вона не повинна перевищувати 56 відсотків. На відновлювані джерела енергії (ВДЕ) до 2030 року повинні припадати не менше 23 відсотків від загального споживання енергії.

Із заявою Матвейчука про «дешеву енергію» згодні далеко не всі. «Інвестиції в ядерну енергетику дуже дорогі», - пояснив DW Владислав Мельчарський, професор Інституту електроенергетики при Технічному університеті Лодзя. «Якщо подивитися на недавно побудовані в Європі АЕС, можна побачити, що остаточні витрати становлять до 10 мільядрів доларів на один гігават, що у 8-10 разів дорожче, ніж аналогічні інвестиції в газотурбогенератори комбінованого циклу. Економічна ефективність атомних електростанцій сумнівна, враховуючи непомірно високі витрати на їхнє будівництво «, - вважає Мельчарський.

Неоднозначна реакція сусідів

Тим часом видання Polityka Insight повідомило, що Зигмунт Солож-Жак має намір вкластися в добудову Балтійської АЕС разом з угорської державною компанією MVM, що відповідає за модернізацію АЕС «Пакш», що діє в країні. За даними видання, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його польський колега Матеуш Моравецький уже кілька разів говорили на цю тему, і уряд Польщі поки що не блокував ініціативу.

Компанія MVM ще в 2014 році підписала угоду з «Росатомом» про збільшення числа енергоблоків АЕС «Пакш». У 2019 було затверджено технічний проєкт «Пакш-2», генпідрядником якого виступає інжинірингова компанія АСЭ, що входить у структуру «Росатома». Очікується, що рішення про видачу «Росатому» ліцензії на будівництво п'ятого й шостого реакторів ВВЕР потужністю 1200 мегават кожен угорська влада візьме в жовтні 2021 року. Інвестиції будуть на 80 відсотків фінансуватиметься за рахунок російського кредиту в розмірі 12 мільярдів євро.

Можливість участі Польщі в добудові Балтійської АЕС стурбувало країни Балтії, які націлені на те, щоб збільшити енергетичну незалежність від Росії. «Варшава планує розвивати ВДЕ і ядерну енергетику, тому мені важко зрозуміти, як Росія експортуватиме електроенергію до Польщі. Це схоже на якесь непорозуміння», - заявив міністр енергетики Литви Дайнюс Крейвіс.

Чи дасть уряд Польщі зелене світло проєкту?

Наскільки велика ймовірність польсько-угорсько-російського співробітництва з добудови та подальшої спільної експлуатації Балтійської АЕС? Аналітик Polityka Insight Роберт Томашевський не думає, що уряд Польщі підтримає цей проєкт, однак, за його словами, «повністю виключати цього не можна». «Якщо відносини між Польщею і Росією покращаться, проєкт в Калінінграді може отримати зелене світло від уряду», - повідомив він DW.

Крім того, на думку Томашевського, в разі виникнення проблем зі стабілізацією енергосистеми через швидку трансформацію та декарбонізацію Варшава в майбутньому може бути зацікавлена в поставках електроенергії з Росії. «Але багато країн ЄС будуть далеко не в захваті від того, що такі споруди розташовані практично у них за парканом, - констатує польський аналітик. - І одна з них - Німеччина».

Джерело: Deutsche Welle


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Атомна енергетика Польщі: на роздоріжжі між Росією і Заходом