Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Дерев’яні ЖК: як у Швеції зводять екологічне житло з відновлювальних матеріалів

    • Розсилка
    Дерев’яні ЖК: як у Швеції зводять екологічне житло з відновлювальних матеріалів

    У Стокгольмському районі Сýндбюбèрг (швед. Sundbyberg) на березі затоки розташований новий житловий квартал Strandparken з семиповерховими дерев’яними будинками.

    CEO компанії-девелопера Folkhem, Арне Олссон говорить, що висота зумовлена шведськими правилами, які обмежують забудовників. Зокрема, у будинку висотністю сім поверхів має бути один ліфт, а якщо поверхів вісім – вже два. В середньому, будівлі Стокгольму мають по шість поверхів.

    фото: Ulrika Nihlén

    Наша зустріч проходить в офісі компанії Folkhem на першому поверсі житлового дерев’яного будинку. Ми сидимо за довгим дерев’яним столом, крім цього, тут дерев’яна підлога, стіни й стеля, великі панорамні вікна без завісок. У приміщенні пахне деревом і панує тиша. Директорка з маркетингу компанії Folkhem Сандра Франк розповідає, що у ході дослідження було виявлено, що у дерев’яних будинках нижча амплітуда звуку. Це ніяк не впливає на сприйняття шумів, але в цілому людина відчуває спокій, бо такі будинки насправді тихіші за бетонне житло – звук не такий дзвінкий.

    фото: Petra Bindel

    Фасад зроблений з тонких кедрових «плиток», які щільно прилягають одна до одної, завдяки чому покриття є міцним та вогнетривким. З часом дерево змінює колір і стає сірим. У цьому будинку все зроблено з деревини, а внутрішні стіни вкрили тонким шаром гіпсокартону, аби відповідати вимогам пожежної безпеки.

    фото: Petra Bindel

    Арне Олссон говорить, що у команді компанії-девелопера працюють п’ятеро осіб, які розробляють нові проекти й задумуються про навколишнє середовище, ресурси, які використовують під час будівництва, і їхню обмежену кількість у світі.

    «Ми почали проектування Strandparken у 2006 році, коли отримали цей шматок землі. Якщо ти хочеш збудувати будинок у Швеції, маєш купити муніципальну землю. Щоб отримати цю ділянку, ми мали показати якісний проект, продемонструвати хороші наміри й лише тоді місто погодилося. Ділянка, на якій ми звели наш «дерев’яний квартал», знаходиться біля води, тому її хотіли вберегти від забудови. Але ми сказали, щоб будемо зводити будинки з дерева, процес є повністю екологічним, і лише тоді вони погодилися».

    фото: Ulrika Nihlén

    Сандра Франк говорить, що команда розробників керувалася принципами демократичної архітектури. Тому усі секції між будинками, а саме земля між житловою забудовою, належить місту. «Ми залишили відкритий простір навкруги, у приватній власності знаходяться лише будинки. Зберегли природний ландшафт цієї ділянки й облаштували публічні простори для усіх містян».

    Перший дерев’яний будинок був зведений у 2012 році. В середньому узгодження проекту в контексті загального міського плану займає 7-8 років, але два тижні тому Folkhem затвердили план будівництва, і це затвердження тривало 14 років.

    «Будинок з дерева ми побудували за сім місяців, у той час, як зведення житла з бетону в середньому триває 22 місяці. Але суспільство звикло, що звичний час будівництва саме 22 місяці, і досить складно переломити ці стереотипи. Ти розказуєш людям, що будинок повністю зроблений з дерева, говориш про усі переваги, у тому числі екологічність. Коли ж людина вперше заходить сюди, і вдихає на повні груди, вона говорить: “Та це ж дерево!”. А ми відповідаємо: “Так ми ж вам говорили!”. Але в уяві пересічного містянина новий житловий будинок все ще має бути зроблений з бетону», – говорить Сандра Франк.

    фото: Christoffer Johnsson

    Декілька років тому в цей будинок заїхала родина з трирічним хлопчиком, який хворів на астму. Після двох тижнів проживання у новому помешканні батьки перестали давати йому медикаменти, оскільки стан здоров’я суттєво покращився. Команда проекту планує збільшити кількість досліджень, які б могли показати усі переваги життя у дерев’яному домі.

    «Є сфери, де ми дійсно потребуємо використання бетону: опори, мости, фундаменти. Але компанія Folkhem не використовує пісок під час будівництва, а замість нього – відновлювальні матеріали. Відомо, що запасів піску у світі вистачить на наступні 40 років. Попри це багато компаній у Швеції і світі продовжують використовувати його, тож поступово він зникає. Саме тому нам потрібні сміливі лідери, як Арне і політики, які будуть приймати подібні рішення й реформи.

    фото: Petra Bindel

    Як приклад, на півдні Швеції є місто Векше (швед. Växjö), де чиновники встановили, що до 2020 року усі об’єкти будівництва, які замовляє чи зводить муніципалітет, будуть виготовлені з дерева. Серед цих об’єктів: величезні мости, школи, й державні установи. Це рішення було прийнято два роки тому, ми зустрілися на конференції два дні тому і наразі показник використання дерева у цьому місті піднявся до 53%. У Векше проводився великий архітектурний конкурс на проект сіті-холу, й усі пропозиції, які надійшли, були будівлями з деревини. Усі знали, що муніципалітет зацікавлений у цьому, тому навіть не потрібно було зазначати як окрему умову в архітектурному завданні», – говорить Сандра Франк.

    фото: Petra Bindel

    У Швеції давно діє закон, якщо ти зрізаєш дерево, маєш посадити нове. У будинку Strandparken – 1200 куб. м деревини. Як довго займе процес вирощування нової у Швеції?, – ставлять запитання девелопери. «Ми говоримо, що це займе одну хвилину, а насправді – секунду. В нашій країні так багато лісів і деревини через закон, який був прийнятий ще 100 років тому. Але чимало країн Європи: Іспанія, Італія, Франція й інші мають так само багато лісів, як ми, чиї запаси вони не відновлюють. Зараз ми висаджуємо три нових дерева за кожні два зрубані. Таким чином, наразі кількість лісів більша у понад два рази ніж 100 років тому».

    фото: Petra Bindel

    При цьому вартість житла у дерев’яному будинку у Стокгольмі не вища ніж у бетонному. Ціна на квартири тут залежить, здебільшого, від району та інфраструктури навколо. Попри усі очевидні переваги будинків Strandparken перед девелоперами стоїть багато викликів. І це не лише тривалий процес погодження документів і отримання дозволів від різноманітних міських органів, який може тривати десятиліття, а й стереотипні очікування містян щодо житла та його якості.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ