рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Не вбивайте журналістів – пошкодуєте!

    • Розсилка
    Не вбивайте журналістів – пошкодуєте!

    Інформація про вбивство журналіста Джамаля Хашоґі, за яке відповідальна саудівська влада, очолила світові інформаційні потоки

    Порушують питання про наслідки інциденту, про можливість розриву зв'язків Заходу з Ер-Ріядом, про потенційний стрес на світових нафтових біржах.

    Отже, що ми знаємо про Джамаля Хашоґі – журналіста, публіциста й письменника з Саудівської Аравії. Передовсім те, що він був послідовним критиком влади правлячої монаршої династії в Ер-Ріяді. Але не завжди, не впродовж усієї своєї журналістської кар’єри. Однак усе за порядком.

    Хашоґі народився 13 жовтня 1958 року в святому для всіх мусульман місті Медині. Він належав до відомої в арабському світі родини. Приміром, його двоюрідним братом був Доді аль-Файєд – той самий коханець британської принцеси Діани, котрий загинув разом з нею внаслідок автомобільної аварії під Парижем. Ще знаменитішою фігурою був вуйко Джамаля – Адан Хашоґі. Це один з лідерів серед світових торговців зброєю, котрий заробив на цій справі мільярдні статки й вважався одним з найбагатших людей у світі.

    Тож батьки Джамаля були доволі заможними людьми, котрі зуміли забезпечити синові якісну західну освіту. 1982 року Хашоґі закінчив у США Університет Індіани за фахом адміністрування бізнесу.

    Повернувшись на батьківщину, Хашоґі співпрацював з низкою арабських телеканалів і видань – спершу як кореспондент, а пізніше як головний редактор. Зокрема, він двічі був головним редактором впливової щоденної газети «Аль-Ватан».

    Завдяки родинним зв’язкам він міг отримувати інформацію з найвищих владних кабінетів, чим неодноразово користав. У 2010 році саудівський мільярдер Аль-Валід ібн Талал Аль Сауд запросив Хашоґі на посаду головного редактора нового телеканалу Al-Arab зі штаб-квартирою в Бахрейні.

    Варто ще зазначити, що на початку своєї журналістської кар'єри Хашоґі встановив дружні стосунки з творцем і лідером терористичної мережі «Аль-Каїда» Усамою бен Ладеном. Той тоді ще був не таким відомим широкому загалу на Заході і не вважався «ворогом № 1» вільного світу. Бен Ладен тоді ще вів війну проти радянських окупантів у Афганістані, а Саудівська Аравія надавала йому чималу грошову підтримку. Хашоґі опублікував кілька інтерв'ю з лідером «Аль-Каїди».

    Хашоґі свого часу визнав, що в минулому поділяв погляди бен Ладена, він вважав за можливе використання недемократичних методів, а також жорстокості, якщо це сприяє суспільному благу в арабських країнах. Але з часом погляди журналіста змінилися, і він став відомим як один з найсміливіших і найпрогресивніших мислителів своєї країни. Його часто цитувала західна преса як експрета з ісламському радикалізму. А оскільки він упродовж багатьох років був близьким до членів королівської родини Саудівської Аравії, то вважався добре поінформованим джерелом в керівництві країни.

    Ми вже згадували про те, що Хашоґі запросили працювати головним редактором телеканалу Al-Arab. Проте попрацювати йому вдалося недовго. Незабаром після початку роботи мовлення каналу було припинено – після трансляції інтерв'ю з відомим опозиціонером з Бахрейна. Позбувшись праці, Хашоґі тоді давав інтерв'ю іноземним ЗМІ, у яких досить жорстко розкритикував абсолютну монархію в Саудівській Аравії. Він стверджував, що для стабільного розвитку країни необхідна демократична система.

    Відтак Хашоґі став одним з найвідоміших дисидентів в Саудівській Аравії. Через свою опозиційну діяльність і арешти близьких соратників він був змушений у вересні 2017 року залишити батьківщину. Хашоґі перебрався до США, де вів колонку в Washington Post, в якій відкрито виступав, зокрема, проти принца-спадкоємця Мухаммеда ібн Салмана. Той формально обіймає посади віце-прем'єра і міністра оборони країни, а реально є керівником держави.

    «Я б сказав, що Мухаммед ібн Салман поводиться, як Путін. Він користується дуже вибірковим правосуддям», – написав Хашоґі в одній зі своїх колонок у Washington Post.

    З самого моменту його приїзду до Вашінґтона Хашоґі відвідували представники аравійського принца-спадкоємця. Вони закликали його хоч трохи пом'якшити критику і повернутися додому. Проте журналіст не приставав на їхні прохання.

    Востаннє Джамаля Хашоґі бачили живим 2 жовтня, коли він увійшов в консульство Саудівської Аравії в Стамбулі. Звідки йому потрібно було забрати якусь довідку для майбутнього шлюбу зі своєю турецькою нареченою Хатідже Дженгіз.

    Нареченої ж до будинку консульства не впустили, вона чекала при вході до опівночі. Так і не дочекавшись повернення Хашоґі, Хатідже Дженгіз звернулася до турецької поліції.

    Влада Саудівської Аравії кілька тижнів поспіль стверджувала, що з журналістом не сталося нічого злого, що він вийшов з консульства цілим і неушкодженим. Тривалий час Ер-Ріяд грав вар'ята, була навіть спроба ввести в гру двійника Хашоґі, аби довести, що з тим нічого не сталося.

    І лише наприкінці минулого тижня саудівський уряд  був змушений визнати загибель Хашоґі на території генконсульства. «Попереднє слідство виявило, що він мертвий. Розмова між Хашоґі й людьми, з якими він зустрівся в консульстві королівства в Стамбулі, спричинила сварку з рукоприкладством, що призвело до його смерті», – заявив генеральний прокурор Саудівської Аравії Сауд аль-Муаджіб.

    Саудівський міністр закордонних справ Адель аль-Джубейр в коментарі для телеканалу Fox News висловив від імені влади країни співчуття родині Хашоґі у зв'язку із загибеллю журналіста. «На жаль, величезну і серйозну помилку було скоєно, і я запевняю їх, що винні будуть притягнуті до відповідальності. І посилила цю помилку спроба приховати те, що трапилося. Це жахлива трагедія. Ми співчуваємо їм і відчуваємо їхній біль», – сказав саудівський міністр, маючи на увазі близьких загиблого. Тим не менше, представники Саудівської Аравії не поспішали повідомити ні подробиць вбивства журналіста, ні місцезнаходження його тіла.

    Що ж сталося насправді? У цьому допомагають розібратися відеозаписи з камер зовнішнього спостереження і аудіозапис з Apple Watch, який був на руці у журналіста. Цей запис потрапив у так зване «хмаркове сховище», звідки став надбанням громадськості. На ньому чути, як саудівські аґенти проводять допит Хашоґі й вдаються до тортур.  

    Остаточно сумніви щодо фатальної долі Хашоґі розвіялися 22 жовтня, коли в саду будинку генерального консула Саудівської Аравії в Стамбулі виявили фрагменти тіла убитого  журналіста. У тіла було спотворене обличчя й відрізані пальці, очевидно для того, щоб складно було його ідентифікувати.

    Високопоставлений саудівський урядовець розповів журналістам на правах анонімності, що Ер-Ріяд відрядив до Стамбула команду з 15 осіб, яка мала мирним шляхом умовити 59-річного Хашоґі повернутися на батьківщину. Під час зустрічі вони стали йому погрожувати, обіцяли напомпувати наркотиками і викрасти. «Журналіст почав чинити опір, виривався і кликав на допомогу, через що група запанікувала. Йому спробували заткнути рота, але перестаралися і задушили», – запевняє саудівський урядовець.

    Тим часом турецька влада вже встигла заявити, що вбивство Джамаля Хашоґі було умисним. Особисто президент Реджеп Таїп Ердоґан звинуватив офіційний Ер-Ріяд у «спланованому жорстокому вбивстві». Саме на адресу принца-спадкоємця лунають головні закиди. Утім, враховуючи напружені стосунки між Туреччиною та Саудівською Аравією, навряд чи варто сприймати ці слова некритично.  



    Та чи дійсно було «заплановане вбивство»? Дуже сумнівно. Це аж ніяк не метод саудівського режиму, який радше вдається до викрадень своїх VIP-опонентів. Так було вчинено, зокрема, з трьома принцами-дисидентами – Султаном бін Турки, Турки бін Бандарою і Саудом бін Саїф аль-Насрою – котрі мешкали в західних країнах, але були викрадені аґентами саудівських спецслужб і переправлені на батьківщину.

    Та ж сама доля, скоріш за все, очікувала і Джамаля Хашоґі. Бо якби його хотіли вбити, то для цього були тисячі можливостей. Причому цього у жодному випадку не чинили б на території консульства. Можемо припустити, що стався так званий ексцес виконавців, котрим було доручено переправити Хашоґі до Ер-Ріяду. Хоча не слід відкидати й евентуальної змови проти принца-спадкоємця. У Саудівській Аравії досить багато високопоставлених осіб, котрим не подобаються реформи, запроваджені Мухаммедом ібн Салманом. Тому не слід відкидати й версії, що вбивство було інспіроване його недругами, аби змістити принца з владних позицій та ще й посварити його з цілим світом.

    Чим все ж загрожує Саудівській Аравії стамбульський інцидент? Якби принца-спадкоємця вдалося зробити головним винуватцем вбивства, то це, окрім усього, могло б струсанути світовий нафтовий ринок. Ціни однозначно стрибнули б ще вище, якби проти Саудівської Аравії, яка є провідним гравцем у нафтовидобувній галузі, запровадили міжнародне нафтове ембарго. Деякі аналітики ринку вже зазначали, що справа Хашоґі в списку потенційних геополітичних ризиків наближається до провалу перемовин щодо Brexit.

    Утім все виглядає не аж так песимістично. Так, скоріш за все західні країни запровадять певні санкції. Зрештою, вже запровадили. Приміром Німеччина відмовилася постачати Ер-Ріяду зброю у виконання вже підписаного контракту. Певні санкції запровадять й інші країни. Експерти висловлюють надію, що вони не будуть аж надто жорсткими. Як, наприклад, скасування віз для підданих Саудівської Аравії, до якого вдався Вашінґтон. Ймовірно, будуть якісь штрафні заходи проти осіб, причетних до вбивства журналіста.

    Водночас Сполучені Штати устами президента Дональда Трампа чітко заявили, що економічних санкцій проти Ер-Ріяда не запроваджуватимуть. Глава Білого дому в своєму виступі з приводу смерті Джамаля Хашоґі наголосив на важливості Саудівської Аравії як противаги Ірану на Близькому Сході. «Я б вважав за краще, щоб ми не використовували як відплату скасування контрактів… У нас контрактів на 450 мільярдів доларів. Військове замовлення на 110 мільярдів доларів. Думаю, це близько мільйона робочих місць. Все це не сприяє скасуванню угоди з Саудівською Аравією», – пояснив свою позицію Трамп.

    Очевидно, все залежатиме від дій саудівської влади. Наскільки вона візьме на себе відповідальність, наскільки співпрацюватиме зі західними країнами у з'ясуванні всіх деталей інциденту, наскільки будуть покарані винні.

    Ер-Ріяд хоч поволі, але намагається виконувати зазначені вимоги. Зокрема, арештовано 18 причетних до вбивства підданих королівства, котрі обіймали керівні пости. Серед них – високопоставлені офіцери розвідки: генерали Рашид бен Хамад аль-Мухаммед, Абдалла бен Халіфа аш-Шая, Мухаммед бен Салех, а також два головних помічники принца-спадкоємця – заступник голови служби загальної розвідки Ахмед Асір і радник королівської канцелярії Сауд аль-Кахтані. Окрім того, король Сальман бен Абдель-Азіз аль-Сауд наказав розпочати реформу служби розвідки, яка передбачає перегляд структури управління, а також «визначення її повноважень з граничною точністю».

    Джерело: Zbruc


    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies