Нова диво-коаліція в Ізраїлі

Урядову коаліцію таки вдалося сформувати. Причому це сталося, як в американських бойовиках – менш ніж за годину до закінчення терміну чинності мандата на формування уряду. Новий коаліційний уряд Ізраїлю, до якого увійшли сім партій, зумів сформувати голова опозиційної «Еш Атід» Яір Лапід. Ще година – й ізраїльтянам довелося б проводити ще одні, п’яті поспіль, позачергові парламентські вибори.

Багато експертів назвали формування коаліції «справжнім дивом». Передовсім тому, що до коаліції ввійшла арабська партія Ізраїлю «Раам». Вперше в історії країни вона стане частиною ізраїльського кабінету.

«Дивом у квадраті» можна вважати те, що цю коаліцію вдалося сформувати після жорсткого збройного палестино-ізраїльського протистояння, яке відбулося зовсім недавно, в середині травня, й призвело до десятків людських жертв і масштабних руйнувань.

У цьому контексті варто зазначити, що домовленості про формування коаліції за участі арабської партії було досягнуто ще місяць тому. На горе чинному виконувачу обов’язків прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.

Нетаньягу очолює уряд уже 12 років, що є безпрецедентним терміном для Ізраїлю. Його позицій не похитнули ні кризи, ні конфлікти, ні корупційні скандали. А останні радше навпаки – змусили його стати твердішим і затятішим у обороні своїх повноважень, бо інакше йому світить суд і, евентуально, в’язниця. Для Ізраїль чиновник найвищого рангу (колишній чи чинний) за ґратами – річ доволі звична.

Тому звістка початку травня про те, що коаліціянти принципово домовилися, змусила Бібі (так по-простому називають ізраїльтяни свого багаторічного прем’єра) нівроку захвилюватися. Утім ескалація палестино-ізраїльського конфлікту стала для нього тим deus ex machina, який фактично врятував політика.

Жорстке протистояння між єврейським та арабським населенням у самій країні, обопільні ракетні обстріли Ізраїлю і Сектора Ґази – все це мало б унеможливити будь-яку домовленість будь-якої ізраїльської політичної сили з партією «Раам». Експерти впевнено заговорили про п’яті парламентські вибори. Але сталося, як ми вже казали, «справжнє диво». Політики навіть після цих воєнних дій якось змогли переступити через власні амбіції й образи та об’єднатися задля блага країни.

Відтак до урядової коаліції увійшли сім партій. Це, зокрема, праві партії «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана, який повинен стати міністром фінансів, та «Тіква Хадаша» («Нова надія») на чолі з майбутнім міністром юстиції Ґідеоном Сааром. Також центристська партія «Кахоль-Лаван», чий лідер Бені Ґанц залишиться міністром оборони. А ще дві ліві партії «Авода» і «Мерец» – їхні лідери Мейрав Міхаелі та Ніцан Горовіц отримають, відповідно, посади міністрів транспорту та охорони здоров'я.

Лідер арабської партії «Раам» Мансур Аббас погодився залишитися без посади в кабінеті. Проте його партії обіцяні великі преференції в парламентських комітетах і посада віцеспікера. Аббас назвав підписання коаліційної угоди «проривом в інтересах арабського суспільства».

Найцікавіша ситуація буде з прем’єр-міністром. Попри те, що коаліцію ціною неймовірних зусиль сформував уже згаданий голова партії «Еш Атід» Яір Лапід, першим керівником уряду стане не він, а співзасновник партії «Ха-Ямін Ха-Хадаш» Нафталі Беннет. На цій посаді він, згідно з домовленістю, просидить два роки, а тоді поступиться кріслом уже самому Лапідові.

Це зайвий раз засвідчує, що вся коаліція фактично зіткана з компромісів. Багато експертів встигли назвати її «найнестійкішим урядом» за всю історію Ізраїлю.

Виконувач обов’язків прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу з перших же хвилин існування коаліції вирішив перевірити її на міцність. Він закликав співвітчизників до проведення демонстрації в спробі перешкодити формуванню нового уряду. Мовляв, дивіться, вони заграють з арабами, котрі ще недавно обстрілювали ракетами наші міста. Також він звернувся й до ідеологічно споріднених депутатів, написавши на своїй сторінці у Twitter: «Всі праві депутати Кнесету повинні виступити проти цього небезпечного лівого уряду».

Ходять чутки, що партія «Лікуд» випрацьовує підступний план, спрямований на те, щоб не допустити затвердження уряду в Кнесеті. Він полягає в тому, щоб Біньямін Нетаньягу подав до демісії і з посади прем’єра, і з посади голови партії, зберігши за собою депутатські повноваження. А варто зазначити, що саме його особа були тим каменем спотикання, який перешкоджав іншим партіям вступити в коаліцію з «Лікудом».

Далі, згідно з планом, уряд і партію мав би очолити Ґідеон Саар. Той самий, котрий нині очолює партію «Тіква Хадаша». А вона утворилася лише рік тому, відколовшись від «Лікуду». Розкол стався, з одного боку, через авторитаристський стиль правління Нетаньягу, з іншого – через прем’єрські амбіції самого Саара.

Тож, згідно з планом, Саар мав би повернутися до «Лікуду» зі всією своє партією-розкольницею. Тоді коаліція розвалилася б, а на чолі «Лікуду» опинилася б значно компромісніша фігура. Відтак вдалося б переграти ситуацію й переформувати коаліцію вже за участі «Лікуду».

Проте на такий сценарій поки не погоджується сам Бібі. Адже йому екзистенційно необхідно залишатися головою кабінету з відповідним судовим імунітетом. Та й сам Саар не палає бажання повертатися до «Лікуду».

Максим МУЛЯР