Перемога Меркель над Зеегофером у суперечці щодо біженців

    • Розсилка
    <span>Горст Зеегофер і Анґела Меркель</span> - Перемога Меркель над Зеегофером у суперечці щодо біженців
    Горст Зеегофер і Анґела Меркель

    Спочатку ультиматум, потім драма, тепер фарс

    Німеччина переживає гостру урядову кризу, яка може призвести до розвалу четвертої правлячої коаліції під керівництвом Анґели Меркель (Angela Merkel). На даний момент ця коаліція пропрацювала трохи більше 100 днів. Однак канцлерство Меркель не є під загрозою. Принаймні поки що. Це стало зрозумілим пізно ввечері в неділю, 1 липня.

    Зеегофер проти Меркель: інтрига 1 липня

    У неділю основні події розгорталися не у Берліні, а у Мюнхені - столиці Баварії. Тут на екстрене засідання в розширеному складі зібралася верхівка Християнсько-соціального союзу (ХСС) - члени правління і депутати Бундестагу. Їм треба було вирішити, чи виконала Анґела Меркель їхні вимоги, пов'язані з політикою щодо біженців.

    Ці вимоги баварська регіональна партія, член урядової коаліції і традиційного консервативного блоку ХДС/ХСС, пред'явила канцлерці в середині червня фактично у вигляді ультиматуму, що спливав наприкінці місяця. Їх озвучив голова партії і міністр внутрішніх справ ФРН Горст Зеегофер (Horst Seehofer).

    Тут необхідно враховувати фактор, який, швидше за все, є ключовим у всій цій історії: в жовтні в Баварії відбудуться земельні вибори, і ХСС, яка звикла отримувати тут абсолютну більшість голосів, побоюється, що багато її традиційних виборців цього разу віддадуть голоси партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Ця правопопулістська політична сила вимагає відставки Меркель і максимально жорсткого курсу в міграційній політиці.

    Звідси і жорсткість ультиматуму ХСС, пред'явленого Анґелі Меркель. Розуміючи, що він загрожує розвалом правлячої коаліції в Німеччині, канцлерка разом з іншими лідерами Євросоюзу терміново зробила біженців головною темою саміту ЄС, який відбувався 28 та 29 червня в Брюсселі. Після приблизно десятигодинних важких переговорів, що тривали майже всю ніч з четверга на п'ятницю, був ухвалений цілий пакет рішень у сфері міграційної політики, виконання яких, з точки зору Меркель і керівництва її партії Християнсько-демократичний союз (ХДС), призведе саме до того, чого вимагає ХСС.

    Інтрига неділі полягала в тому, чи погодяться баварські партнери з таким трактуванням результатів саміту ЄС. Багато ЗМІ Німеччини назвали цей день доленосним для Меркель.

    Суперечка щодо протистояння вторинній міграції

    В основі конфлікту - суперечка про те, що робити з так званою вторинною міграцією. Йдеться про біженців, які, досягнувши берегів ЄС в одній країні, потім, користуючись свободою пересування в Шенгенській зоні, відправляються далі в іншу країну за власним вибором, якою дуже часто виявляється саме Німеччина. Суть ультиматуму полягала в тому, що Зеегофер пригрозив вже 2 липня віддати наказ німецьким прикордонникам почати перевірки на німецько-австрійському кордоні і не пускати в країну біженців, вже зареєстрованих в інших країнах ЄС.

    Меркель в принципі згодна з Зеегофером: приплив мігрантів до Європи і до Німеччини необхідно скоротити. Про це вона знову заявила вдень 1 липня у традиційному великому «літньому інтерв'ю» для телеканалу ZDF. І додала: «Ми сперечаємося тільки про те, як цього досягти». Канцлерка вважає, що односторонні національні рішення, як це пропонує голова ХСС, не лише неефективні, але й несправедливі.

    Мається на увазі, наприклад, Італія. Не можна ж залишати її наодинці з проблемою біженців тільки тому, що найкоротший середземноморський міграційний маршрут веде саме у цю країну. До того ж є небезпека, що якщо Німеччина почне посилати назад прохачів притулку, які висадилися в Італії, влада цієї країни просто припинить їх реєструвати, і ЄС взагалі не буде знати, хто переміщається його територією.

    «Для мене важливо, щоб не було односторонніх, неузгоджених рішень, які завдають шкоди третій стороні», - знову підтвердила свою позицію Меркель в інтерв'ю ZDF. Її мета, наголосила вона, це єдність дій в Європі. Ключовий контраргумент її опонентів з ХСС: країни ЄС протягом трьох років так і не змогли домовитися про спільні дії, для Німеччини настав час брати справу в свої руки.

    Увечері в суботу, 30 червня, Меркель, розмовляючи в Берліні протягом двох годин з Зеегофером, наполегливо намагалася переконати його в тому, що ситуацію на рівні ЄС вдалося переламати, що рішення саміту в сумі своїй будуть «рівносильні за ефективністю» заходам, запропонованим ХСС. Сама Меркель в цьому переконана, про що вона заявила ще в п'ятницю в Брюсселі.

    Інтрига дня 2 липня в Німеччині

    Однак Зеегофер і деякі інші керівники баварської партії дійшли іншого висновку. Коли у неділю ближче до вечора інформаційні агентства, посилаючись на учасників екстреної наради, що тривала у Мюнхені, почали цитувати слова голови ХСС, що рішення саміту ЄС зовсім не «рівносильні за ефективністю» пропонованим ним заходам і навіть безглузді, виникло відчуття наростаючої політичної драми.

    Її розвиток міг би виглядати наступним чином. Керівництво ХСС висловлює повну підтримку Зеегоферу, він як міністр внутрішніх справ у понеділок всупереч волі Меркель віддає наказ про початок прикордонного контролю, канцлерка, щоб зберегти обличчя, його за цю непокору звільняє, після чого з уряду з солідарності йдуть інші міністри від баварської партії, канцлерка втрачає парламентську більшість, а потім, можливо, і владу. Саме відставка Меркель і була, на думку багатьох спостерігачів, справжньою метою Зеегофера.



    Однак у міру того, як нарада в Мюнхені все більше затягувалася, ставало зрозумілим, що жорсткий, конфронтаційний курс голови ХСС не користується в партії настільки беззастережною підтримкою, як здавалося. Тим часом у Берліні пройшло аналогічне засідання керівних кадрів ХДС, які своєю чергою висловили повну підтримку позиції своєї лідерки Анґели Меркель. А коли близько 11 години вечора прийшло повідомлення, що Зеегофер готовий подати у відставку не лише з посади міністра, але ще і голови партії, виникло відчуття, що він у протистоянні з канцлеркою програв.

    Це відчуття посилилося після того, як нарада у Мюнхені, що тривала вісім годин, закінчилася, а жодної усної або письмової заяви Зеегофера так і не з'являлося. Нарешті, вже пізно вночі баварський політик повідомив, що готовий піти, але поки все ж таки не піде, а попросить Меркель ще про одну зустріч 2 липня у надії все ж таки її переконати. Тут вся ця історія вже стала перетворюватися на фарс.

    Адже Меркель, досягнувши в Брюсселі істотного, хоча і не безперечного прогресу в міграційній політиці, отримавши демонстративну підтримку своєї партії, знаючи, що більшість німців під час опитувань висловлюються за європейське рішення проблем з біженцями, а бізнес категорично проти запровадження прикордонного контролю, на жодні істотні поступки Зеегоферу і ХСС, що суперечать її переконанням, тепер вже точно не піде - хіба що на символічні. Замість того, щоб представити результати саміту ЄС як результат свого ультиматуму і тим самим фактично свою перемогу, баварський політик напередодні свого 69-річчя спочатку пішов на загострення, потім пригрозив відставкою, а потім почав вагатися.

    Інтрига 2 липня полягає в тому, чим саме вся ця історія закінчиться особисто для Зеегофера і наскільки сильно цей вже, схоже, колишній політичний важковаговик втратить обличчя. Але головне: як діятиме тепер ХСС і чи поставить ця партія під загрозу урядову коаліцію, що може змусити Меркель шукати нового партнера в особі «зелених».

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ