Саміт G7 в Ельмау: під знаком війни в Україні

Високі гори із засніженими вершинами, соковиті зелені луки та мальовничі долини річок – замок Ельмау розташований посеред чудового краєвиду півдня Баварії, ніби спеціально створеного для відпочинку. Але з 26 по 28 червня у п'ятизірковому готелі Schloss Elmau буде не до відпочинку: тут канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) як господар саміту країн Великої сімки (G7) прийматиме лідерів Франції, Великобританії, Італії, Японії, Канади та США.

Замок уже зарекомендував себе як чудове місце для проведення саміту під час останнього головування ФРН у G7 у 2015 році. Краса місцевих пейзажів дозволяє робити чудові фотографії для пресрелізів, а розташування у важкодоступній долині над Гарміш-Партенкірхеном полегшує завдання охорони перших осіб. Не менше 18 000 поліцейських та 16-кілометровий паркан по периметру навколо замку гарантують, що жоден демонстрант не зможе порушити ідилію. Гостей саміту доставляють у замок на гелікоптері. Уряд Німеччини та влада Баварії виділили 180 мільйонів євро лише на гарантування безпеки саміту.

Війна в Україні – головна тема замість клімату та бідності

Ідилічна ситуація помітно контрастує з тими проблемами, які будуть обговорюватися на зустрічі. «Прогрес заради справедливого світу» – таким є гасло саміту. Спочатку боротьба зі зміною клімату, голодом та бідністю мали стати головними питаннями на порядку денному. Але насправді панівною темою переговорів стане російська воєнна агресія проти України та її довгострокові та екзистенційні наслідки. «Цього року у Великої сімки виняткове значення», – наголошує канцлер Шольц, розраховуючи на рішучість та згуртованість лідерів розвинених країн.

Як сторона, що приймає саміт, Німеччина відіграватиме важливу роль у ході консультацій, і Шольц може використати цю перевагу, щоб поліпшити свій заплямований імідж. Упродовж останніх тижнів Берлін зіткнувся з хвилею міжнародної критики. Невдовзі після початку війни канцлер Німеччини оголосив про розворот у зовнішній політиці та політиці безпеки країни, а також про масштабне переозброєння Бундесверу. Але потім усе затихло.

Нерішучості Шольца та СДПН настане кінець?

ЗМІ та європейські політики критикують нерішучість німецького канцлера. Постачання зброї в Україну затягувалося, а сам Шольц кілька місяців уникав поїздки до Києва. У багатьох спостерігачів виникало враження, що він маневрує, зокрема, і для того, щоб не повністю перекрити канал зв'язку із президентом Росії Володимиром Путіним.

Були на те і внутрішньопартійні причини. СДПН, партія канцлера, не єдина у своїй підтримці кардинальної зміни курсу. Пацифізм і переконання, що без участі Росії мир у Європі неможливий, глибоко вкоренилися у лавах соціал-демократів.

У зв'язку з жорстокими діями російської армії в Україні пацифісти у СДПН висловлюються дедалі менше. За кілька днів до саміту G7 уряд Німеччини опублікував список усієї, у тому числі військової підтримки України, який довго зберігався в таємниці. Незабаром після цього стало відомо, що перші німецькі гаубиці доставлено в зону бойових дій.

Співголова СДПН Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) несподівано для багатьох заявив, що Німеччина має претендувати на роль «провідної держави». У своїй програмній промові він підкреслив дедалі більші очікування від Берліна в усьому світі: «Після майже 80 років стриманості тепер Німеччина отримала нову роль у міжнародній системі координат». За його словами, за останні десятиліття країна заслужила високий рівень довіри союзників. «Німеччина дедалі більше і більше перебуває в центрі уваги, ми маємо виправдати ті очікування, які існують щодо нас», – резюмував він.

Лідери G7 обговорять санкції проти РФ та «план Маршалла» для України

Саміт G7 може стати першим пробним каменем з метою оцінки лідерських якостей Шольца. Якщо йому вдасться досягти того, щоб лідери Великої сімки узгодили чіткий і єдиний курс, це позитивно позначиться і на іміджі канцлера ФРН. У цьому Шольцу може допомогти те, що Німеччина як сторона, що приймає захід, має вирішальний вплив на хід та порядок денний саміту.

Вже в перший день консультацій у центрі уваги будуть санкції проти Росії та подальша довгострокова допомога Україні. «Ми й надалі надаватимемо Україні допомогу великого обсягу – фінансову, економічну, політичну і не в останню чергу поставками озброєнь, причому доти, доки Україна потребуватиме нашої підтримки», – сказав Олаф Шольц, виступаючи в Бундестазі 22 червня, коли він запропонував також план відновлення зруйнованої війною країни.

Ідеться про аналог «плану Маршалла«, за допомогою якого США сприяли відновленню самої Німеччини та інших європейських держав після Другої світової війни. «Масштаби руйнувань величезні», – наголосив Шольц. За його словами, з початку війни вже було мобілізовано мільярди євро, і Німеччина – серед головних донорів. «Але нам знадобиться ще багато мільярдів євро і доларів на відновлення – і на це підуть роки. Цього можна досягти лише об'єднаними силами», – наголосив канцлер. Про це й йтиме мова в Ельмау, а також про скликання експертної конференції. Президент України Володимир Зеленський також візьме участь у переговорах за допомогою відеозв'язку.

Про зміну клімату, голод та бідність – у розширеному складі

Через війну постачання зерна з України та Росії припиняються. Організація Об'єднаних Націй попереджає про загрозу найбільшого за останні десятиліття голоду. Водночас багато країн глобального Півдня досі борються із наслідками пандемії COVID-19. «Якщо нам не вдасться підтримати ці країни, проявивши солідарність, то такі держави, як Росія та Китай, скористаються цим», – попереджає канцлер ФРН.

На його думку, важливо приділяти більше уваги демократичним державам в Азії, Африці та Південній Америці. Шольц переконаний, що розуміння демократії є неповноцінним, якщо концентруватися лише на класичному Заході. На другий день саміту в Ельмау будуть присутні п'ять країн-партнерів: Індонезія та Індія, які нині і наступного року головують у G20, Сенегал як голова Африканського союзу, Аргентина як голова Співтовариства держав Латинської Америки та Карибського басейну, а також Південна Африка.

Вони візьмуть участь в обговоренні «кліматичного клубу» – ідеї, яку Олаф Шольц виношує вже деякий час. Суть у тому, щоб у ньому могли «співпрацювати всі у світі, хто однаково прихильний до поліпшення ситуації та великої промислової трансформації, яка зараз необхідна, щоб економіка стала CO2-нейтральною і при цьому збереглися якісні робочі місця в усьому світі», – пояснює своє бачення Шольц.