Що думають німецькі політики й експерти про загострення ситуації довкола Криму

    • Розсилка

    Загострення російсько-українських відносин навколо Криму змусило Берлін закликати сторони до стриманості. Що думають німецькі експерти та політики про саму ситуацію та її можливі загрози?

    Криза російсько-українських відносин вкотре загострилась через Крим. 10 серпня Федеральна служба безпеки (ФСБ) Росії звинуватила Україну в підготовці терактів на території анексованого РФ Криму. Києву закинули також обстріли кримської території та підготовку до прориву диверсійно-терористичних груп.

    Реакцією РФ стало скасування президентом Володимиром Путіним можливої зустрічі лідерів «нормандської четвірки», що мала відбутися на полях саміту Великої двадцятки (G20) в Китаї. Київ, своєю чергою, назвав звинувачення неправдивими та закинув Москві спроби відволікти в такий спосіб увагу від нарощування військової присутності на анексованому півострові.

    Берлін закликає до стриманості

    Реакцією Берліна на такі серйозні взаємні звинувачення став заклик до стриманості сторін. «Сторонам слід облишити будь-які кроки, що могли б призвести до ескалації ситуації», - наголосили у МЗС ФРН у відповіді на запит DW.

    Депутат Бундестагу Карл-Ґеорґ Вельманн також закликав сторони і далі шукати саме політичного рішення й облишити «брязкання зброєю». Так само й уповноважений уряду Німеччини зі співпраці з РФ Ґернот Ерлер застеріг від «небезпеки» й вказав на необхідність саме політичного процесу врегулювання.

    Сумніви щодо правдивості

    Утім, в ЄС й досі утримуються від коментарів щодо ситуації в Криму. На думку Ґернота Ерлера, це пояснюється насамперед браком незалежних підтверджень подій, про які заявила Росія.

    Схожу думку висловив і аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Андреас Умланд. «Невідомо, наскільки правдивою є саме російська версія подій», - заявив експерт у розмові з DW. Водночас він не виключає того, що якісь дії українських спецслужб дійсно могли мати місце в регіоні. Й навпаки, цілком можливо, що все це - «лише вигадки самих же росіян», зазначив Умланд. Аналітик згадав і про іншу версію, яку розглядає дехто з експертів, а саме, що події могли бути й інсценізацією з боку самої ж РФ.

    Правдивість повідомлень обох сторін ставить під сумнів і депутат Бундестагу Карл-Ґеорґ Вельманн. На його думку, слід дуже обережно оцінювати такі заяви. Він вважає, що «варто надіслати спостерігачів» на місце подій, щоб розібратися, що ж дійсно відбулося.



    Безпека в регіоні

    Може бути, що за інцидентами криється інтенсивна підготовка до широкомасштабного наступу з боку Росії на українську територію, припустив Умланд. Метою такої операції, на його думку, могло б бути «створення широкого сухопутного коридору» між Донбасом та Кримом. Утім, сам аналітик і не гадає, що Росія «настільки нерозумна», щоб піти на таке загострення конфлікту, адже воно може вилитися в десятки тисяч жертв. Умланд висновує, що це, радше, елементи психологічної війни проти України, аби «відлякувати інвесторів, або примусити Захід піти на поступки у врегулюванні ситуації з Росією».

    Останні заяви Кремля, однак, дуже непокоять керівника представництва Фонду імені Генріха Белля у Москві Єнса Зіґерта. «Саме в серпні в Росії відбуваються жахливі речі», - сказав Зіберт. Можливу підготовку наступу з боку Росії він теж не виключає, адже будь-які розмови про «безпеку в регіоні» - безпідставні. «Там (на Донбасі. - Ред.) точаться бойові дії», - додав експерт. На його думку, існує небезпека того, що ситуація може ще більше загостритися, у будь-якому разі - «останні події - це крок до ескалації».

    Про потенційну небезпеку говорить також й Ерлер. За його словами, в Берліні й так «дуже стурбовані» через загострення ситуації на Донбасі, де ледь не щодня є повідомлення про нові жертви та сутички. Тож нинішні події, у тому числі й оголошення Києвом підвищеної бойової готовності, є ніщо інше, як «додаткові кроки у бік ескалації», зазначив Ерлер.

    Смерть «нормандського формату»?

    Заяви Володимира Путіна можуть переслідувати й зовсім іншу мету, а саме «поховати» «нормандський формат», не виключає Андреас Умланд. «Росія спробує запропонувати інші формати переговорів з Заходом, наприклад «Сурков-Нуланд« (помічник президента РФ Владислав Сурков та заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд. - Ред.)», - припустив експерт. А це означатиме виключення з переговорного процесу Німеччини та Франції, пояснив Умланд.

    Про небажання Кремля співпрацювати в «нормадському форматі» говорить й Ґернот Ерлер. На його думку, про це свідчать дії російського президента, який, посилаючись на події в Криму, вирішив не проводити зустріч лідерів «нормандської четвірки», про яку навіть не було остаточної домовленості. «Це ще раз доводить, що російська сторона не має особливої зацікавленості в подальшому політичному процесі, - наголосив уповноважений уряду ФРН. - Це нас дивує й турбує».

    Депутат Бундестагу Вельманн, своєю чергою, впевнений, що «нормандський формат» потрібен для припинення кровопролиття на Донбасі. Більше від нього ніхто не очікував. Фактором, який ослаблює цей формат, політик вважає відсутність Вашингтона в переговорах. На погляд Вельманна, слід провести ще одну Гельсинську конференцію, аби обговорити ситуацію з безпекою в Європі. У тому числі й роль Росії.

     

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ