Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Що принесе судовій системі реформа Зеленського

    • Розсилка
    Що принесе судовій системі реформа Зеленського

    Попри запит на оновлення судочинства, судову реформу Зеленського критикують як опозиція, так і західні партнери України. Лунають застереження про зростання навантаження на суди та їхню залежність від політиків

    Після двох днів дебатів Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт «Щодо діяльності органів суддівського врядування». Голосування, яке відбулося в середу, 16 жовтня, мало не провалили: жодна опозиційна фракція не підтримала законопроєкт, а в самій «Слузі народу» частина депутатів утрималась від голосування. Пропрезидентська фракція виявилась залежною від позафракційних депутатів. У підсумку «за» проголосували 236 депутатів, з яких 219 - від фракції «Слуга народу». Мінімально необхідно було набрати 226 голосів. Але тепер - після прийняття цього закону - пропрезидентська політична сила, оновивши виконавчу та законодавчу гілки влади, може взятися і за судову.

    Верховна сотня

    Найпомітнішою новацією президентського законопроєкту стало скорочення кількості суддів Верховного суду України вдвічі - до ста суддів. Порядок скорочення в законі, однак, не прописаний, а причини пояснюються коротко - «неефективна робота».

    Верховний суд вже проходив через реформування в 2016-2017 роках, тоді кількість суддів, що працює в ньому вже скорочувалась з 400 до 200, а новий набір який тривав упродовж 2017-2018 років призвів до накопичення близько 77 тисяч нерозглянутих справ. «Кожного дня Верховний суд отримує близько 360 звернень, тому зміна складу дуже його послабить - як і з точки зору прав людини, так і позначиться на авторитеті. Ми не розуміємо, як через зменшення суддів Верховного суду покращиться стан правосуддя в Україні», - обурювалась голова Верховного суду Валентина Данішевська, виступаючи в Раді.

    Однак кількість не вразила голову парламентського комітету з питань правової політики Ірину Венедиктову, яка зокрема посилалась і на досвід сусідніх країн, зокрема Польщі де у верховному суді працює лише 72 судді. «Залишити як є - це не доступ до правосуддя, це несправедливе й неефективне правосуддя. То треба змінювати моделі. А змінювати моделі можна через касаційні фільтри й через зміну підходів», - пояснила вона. Ухвалений законопроєкт поки що не пропонує додаткових фільтрів чи механізмів скорочення кількості справ, що поступають на розгляд Верховного суду, - їх у профільному комітеті обіцяють написати пізніше.

    Опозиційні фракції також розкритикували скорочення чисельності суддів. Зокрема в «Голосі» Святослава Вакарчука натомість пропонували «прочистити» Верховний суд на основі висновків Громадської ради доброчесності. «Ми просто повинні замінити тих суддів, яких не має бути у Верховному суді, на чесних», - заявив перший заступник голови комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

    Судді над суддями

    Як і в випадку попередньої реформи системи прокуратури, головний удар команда президента робить по органах самоуправління. У випадку судової системи йдеться про Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС). Нині до її складу входять 16 членів - вісім досвідчених суддів та по два делегати від Державної судової адміністрації, омбудсмена, з'їздів адвокатів та юридичних вишів. ВККС проводить добір кандидатів на посаду суддів по всій країні, переатестацію, приймає кваліфікаційні іспити.

    Новий закон скорочує ВККС до 12 членів, до того ж ліквідує представництво в ній адвокатів та навчальних закладів. Діючу комісію розпустять, а набір до нової буде проводити Вища рада правосуддя на конкурсній основі за участі міжнародних експертів.

    На саму Вищу раду правосуддя (ВРП) теж чекають зміни. Парламент підтримав створення при ній Комісії з питань доброчесності та етики з шести осіб, троє з яких - міжнародні антикорупційні експерти. Комісія впродовж першого місяця своєї роботи має перевірити чинних членів ВРП на доброчесність, а в подальшому «сприятиме врахуванню ними думки громадськості».

    У фракції «Батьківщини» цю норму назвали вкрай неконкретною. «Тобто, виявляється, рішення будуть вноситися не на підставі закону, а на підставі врахування громадської думки. Як це буде відбуватися? Ніхто не знає. Якщо прийде 100 людей з однією думкою, 100 людей з другою думкою, то як робитиме Вища рада, ніхто не розуміє. Але я ніколи не чув, щоб судовий або квазісудовий орган, окрім закону, керувався громадською думкою», - обурювався під час засідання парламенту член фракції Сергій Власенко.

    Критика з боку Заходу

    Окрім опозиції, яка вже традиційно критикує партію влади за «законотворчий конвеєр», до нової судової реформи застереження мають і закордонні партнери України. Так ще у вересні заступниця голови посольства ЄС в Україні Анніка Вайдеманн і посол Канади в Україні Роман Ващук у спільному листі до Верховної Ради вже критикували законопроєкт. Зауваження до закону були й в Ради Європи - там пропонували почекати з його ухваленням до висновків Венеційської комісії

    Уже після прийняття законопроєкту депутатами посли Канади, Британії, Німеччини та ЄС звернулись до голови Верховної Ради з новим відкритим листом. У ньому вони застерігають, що в нинішньому вигляді закон може мати негативний вплив на незалежність судів. Та пропонують не наділяти Вищу раду правосуддя додатковими повноваженнями до її реформування, переглянути умови участі міжнародних експертів в її роботі та відмовитись від скорочень у Верховному суді. «Будь-якому скороченню суддів Верховного суду має передувати перегляд норм юрисдикції суду та укомплектування належним штатом судів нижчих інстанцій для забезпечення доступу до правосуддя та стабільності судової системи», - зазначається у листі.

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ