рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Штрафи, конфіскація і виселення: який сюрприз приготували для боржників за комуналку

    • Розсилка
    Штрафи, конфіскація і виселення: який сюрприз приготували для боржників за комуналку

    Борги по комуналці потрібно оплатити до 1 жовтня

    Нехай українців, які не платять за житлово-комунальні послуги, не можна штрафувати протягом всього карантину і ще місяць після нього, нардепи з «Слуги народу» і чиновники з Міністерства розвитку громад і територій пропонують запровадити для неплатників нові штрафи.

    На їхню думку, боржники за послуги ЖКГ нічим не краще злісних неплатників аліментів. Їх пропонують не випускати за кордон, позбавляти водійських прав, а також конфіскувати півзарплати. А ось для постачальників послуг законопроєкт під номером 3613 припускає самі тільки бонуси.

    Який «батіг» нардепи підготували для тих, кому ще недавно потурали читайте в матеріалі:

    Від любові до ненависті

    Якщо на кінець лютого загальна заборгованість киян за комунальні послуги досягала 32,7 млрд грн, то вже по закінченні квітня борги зросли майже удвічі - до 63 млрд . Для порівняння: за той самий часовий відрізок минулого року сумарний борг українців досягав 57 млрд грн. Тоді експерти били на сполох і називали те, що відбувається, національною катастрофою.

    Саме по собі рішення дозволити людям не платити за послуги ЖКГ не до душі тим комунальним підприємствам, які за відсутності фінансів повинні були виплачувати зарплати своїм співробітникам. Ті ж працювали у звичайному режимі й ремонтували прогнилі труби, розуміючи, що їхні зарплати можуть зависнути в повітрі.

    Мало того, що під питанням опинилися ремонти, так ще й тепловики збільшили борги перед «Нафтогазом», через що споживачі ризикували зовсім втратити можливість отримання комунальних послуг. Не дивно, що українцям в обхід постанови від Кабміну навіть на карантині почали надходити платіжки з погрозами відімкнення.

    Комунальники вважають, що уряд не пояснив українцям: їм все одно доведеться сплатити все, що вони не сплатили. На їхню думку, це було зроблено навмисно, щоб набрати політичних балів. Але погашати заборгованість якось потрібно.

    Нині, коли українцеві надходить лист-попередження про борг, він ухвалює рішення: або виплатити його, або укласти договір про його реструктуризацію. І тільки в разі ігнорування всіляких попереджень можливі відімкнення та стягнення в судовому порядку.

    Згідно з новою ініціативою, правила загалом не змінюються. Але з'являється чітка установка: оплатити або реструктуризувати заборгованість необхідно до 1 жовтня. Реструктуризація можлива на 5 років, незалежно від розмірів боргу та доходів боржника. Але фактично вона безстрокова: якщо за цей строк погасити борг не вдасться через низькі доходи, строк договору автоматично буде продовжено. Як і раніше, із зайнятого українця щомісяця списуватимуть 25% зарплати, з отримувачів пільг - 20%.

    Важливо, що за умови укладення договору про реструктуризацію боржник збереже своє право на отримання субсидії та інших пільг. Це позитивно, позаяк раніше органи соцзахисту відмовляли у призначенні субсидій за наявності навіть невеликої заборгованості в 340 грн, якщо їй більш ніж місяць.

    На розстрочку робиться велика ставка, хоча далеко не факт, що це може поліпшити платіжну дисципліну. Експерти в галузі енергетики в один голос говорять про те, що така практика, навпаки, може спричинити процес наростання боргів. Але це - не найголовніше.

    Всі нововведення ініціативи фактично криються в тому, що буде, якщо не виплатити борг або не підписати договір про реструктуризацію. З новим законопроектом відкривається більше можливостей для того, щоб змусити вас заплатити примусово, через суд.

    Автори вказують у пояснювальній ініціативі, що часто підприємства не намагаються відсудити у боржника фінанси через дорожнечу процесу. Тепер же пропонується, щоб позивачі взагалі не платили судового збору. Тож судова система явно буде завалена подібними справами. Адвокат Ростислав Кравець вважає дивним такий підхід, адже ми маємо справу з господарськими правовідносинами. Для них і так існує наказне провадження, в якому за спрощеною системою можуть діяти особи, що надають послуги ЖКГ. Але навіщо знадобилося надавати їм додаткові пільги?

    Що чекає на неплатника

    Майже всі норми, які було ухвалено у 2017 році щодо злісних неплатників аліментів, переносять на ЖКГ. Якщо не платити рік, до суми заборгованості додадуть 20% штрафу зверху, 2 роки -  30%, за 3 роки борг зросте в півтора раза. І це без урахування пені, яка нараховується за кожний день і може за обсягом сягати суми боргу. Тож за найгіршого розкладу доведеться віддати чи не втричі більше початкової суми. Якщо ж вам затримують зарплату, пеню не нараховуватимуть.

    Найцікавіше, що заборона нараховувати і стягувати штрафи і пеню за несвоєчасну сплату діє в період карантину та протягом 30 днів після його закінчення. Вочевидь, нардепи оптимістично вважають, що всі карантинні обмеження буде знято, щонайменше, вже до 1 вересня. Інакше їхні штрафи просто не подіють. Але от інші санкції впровадити буде цілком реально.

    Фінанси автоматично утримають із зарплати, але вже не 25%, як у випадку реструктуризації, а 50%. Виконавчої служба передасть роботодавцю виконавчий лист. Автори ініціативи виправдовують таке нововведення справедливістю щодо тих, хто платив за послуги навіть на карантині.

    Але як середньостатистичний українець виживатиме на 5 350 грн на місяць, невідомо. Тому можна прогнозувати, що через таку норму більше людей піде в »тінь». Тоді їхній дохід не можна буде довести.

    Для пенсіонерів, студентів ставки ті самі - 20%. При цьому важливо розуміти, що у людини, як і раніше, не можуть відняти допомогу при усиновленні, одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини, з вагітністю, виплати на лікування, похорон. Також доведеться віддати права судового пристава. Поки борги не буде погашено повністю, їх не повернуть.

    Якщо ж людині не виплачують зарплату, у неї можуть конфіскувати майно, заборонити виїжджати за кордон, користуватися вогнепалом, мисливською, пневматичною зброєю, полювати. Словом, все, як для злісних неплатників аліментів.

    «Постачальників послуг, монополістів, ми теж, як дітей, виходить, зобов'язані утримувати?» - ламає голову Кравець.

    Яким повинен бути борг, щоб потрапити на санкції, поки невідомо. Його встановлюватиме Кабмін. Що вже саме по собі є доволі спірним, адже в такому разі ми знову зіткнемося з ручним керуванням. Умовно сьогодні може йтися про 100 тис. грн, а завтра - про 10. Юристи кажуть, що такі зміни в законах є вкрай небезпечними.

    Що стосується норми про конфіскацію, то до неї може дійти, якщо не платити понад три місяці. Навіть якщо ваша комуналка - всього в тисячу гривень.

    Практика конфіскації існувала й раніше. За словами адвоката Юрія Білоуса, до вилучення житла доходить тільки тоді, коли немає вкладів у банку, готівки, зарплати. Якщо людина офіційно не працює, то можуть вилучити її транспортний засіб, будь-яке рухоме майно, побутову техніку. Чи чекати конфіскації домашніх тварин, поки невідомо, але в інших справах цю практику застосовують дедалі активніше.

    На посуд, постільну білизну, засоби гігієни, одяг, дитячі речі претендувати не можуть. Є перелік меблів і техніки, які мають залишатися на сім'ю: стіл, холодильник, телевізор, комп'ютер, мобільний телефон, ліжко та стільці на людину. І лише в останню чергу можуть конфіскувати землю, дачні споруди.

    Білоус розповідає, що можуть позбавити майна, якщо борг перевищує ліміт 20 мінімальних зарплат. Вже з 1 липня мінімалку повинні підняти до 5 238 грн. Тобто квартиру продадуть при несплаті 104 760 грн. Якщо відштовхуватися від середнього платежу за комуналку, виходить, що накопичувати борги потрібно десь 3,5 роки. При цьому строки позовної давності становлять три роки. Виходить, стягнення квартири нереально?

    Суд просто так застосовувати строки позовної давності не буде. Про це треба його попросити, бо інакше може бути враховано борги й за 5 років. У такому випадку втратити житло цілком можливо, хоч це й далеко не найпопулярніша практика.

    Стягнення єдиного житла боржника взагалі є незаконним. Щоправда, практика в Україні буває зовсім іншою: через борг у 50 тис. грн без житла залишився житель Луцька Олександр Швейгер. Причому різницю між вартістю квартири і боргом родині так і не повернули. Перешкодою для конфіскації житла також можуть стати органи опіки та піклування, якщо в квартирі прописані неповнолітні діти.

    Якщо ж говорити про невиїзд за кордон, то практика показує, що стосовно аліментників це дійсно працює. Але не факт, що ця норма «витрусить» з українців борги за ЖКП. Зазвичай їхні власники фінансово не можуть дозволити собі подорожі.

    Оскаржити не можна, заплатити

    Юристи сходяться на тому, що реструктуризація - дійсно непоганий варіант для боржника. Але що робити тим українцям, яким нарахували фіктивні борги? Адже обов'язок оформити реструктуризацію настає навіть без судового рішення. Виходить, борг не можна не сплатити, незалежно від того, обґрунтований він чи ні. Інакше - позбавлення прав, виїзду за кордон і гігантські штрафи, які будуть автоматично списуватися.

    Практика нарахування фіктивних боргів в Україні останнім часом почастішала. Жителям повідомляють про те, що при проектуванні будинку було зроблено неправильні розрахунки, і тепер їм потрібно сплатити за опалення по 3 тис. грн зверху. Будинок при цьому не новий, він був спроектований ще в середині минулого століття, але помилку «помітили» тільки тепер. Або ж просто надсилають платіжки з «космічними» сумами. Це при тому, що порядку донарахувань за попередні періоди не існує. Згідно з цивільним кодексом, відшкодовувати такі фінансові втрати повинна держава, а не споживачі.

    Теоретично борги можна буде спробувати оскаржити. Якщо виникла проблема з теплокомуненерго, можна написати скаргу регулятору, НКРЕКП. Якщо комунальне підприємство - вирушати до служби допомоги в облміськ- або райрадах. Але оскаржити борги в позасудовому порядку досить важко, адже центри з обслуговуванню клієнтів працюють з 9:00 до 18:00, кабінети «лежать». Невеликі суми легше заплатити.

    Якщо ж сума боргу істотна, а прогресу в її ануляції немає, єдиний варіант - подати до суду. Витрати в разі вашої перемоги сплатить постачальник. Проте українці рідко оскаржують борги, адже при нарахуваннях в 3 тис. грн наймати адвоката за 15 тис. взагалі недоцільно. Тож насамперед постраждати від нової ініціативи можуть законослухняні, але обмежені в коштах громадяни. Саме з них легше всього буде стягнути донарахування.

    Цікаво, що всі антисоціальні реформи, які впроваджують в Україні (чи то завуальоване підвищення пенсійного віку або, як зараз, вибивання боргів за ЖКГ), виправдовують вимогою меморандуму між Україною з МВФ. Однак у такій мотивації закладено маніпуляцію.

    Кому насправді потрібен цей закон

    Справді, вимоги щодо поліпшення платіжної дисципліни західні партнери озвучували ще з 2006 року. Однак крім контролю за виплатами, у меморандумі також прописали, що тарифи теплопостачальних організацій має бути приведено до економічної обґрунтованості. Якщо ж ми поглянемо на структуру боргів за ЖКГ, то основна заборгованість є такою: за постачання та розподіл газу – 25,5 млрд, за опалення і гарячу воду – 20,5, за електроенергію – майже 6.

    Сам факт наявності таких боргів говорить про те, що цінова модель є антиринковою, не відповідає платоспроможному попиту. Людей штучно загнано в ситуацію, коли вони змушені уникати оплати. При цьому досі незрозуміло, як ці тарифи формують, бо Кабмін не може публічно представити точну схему. Фактично тарифи можуть рости до небес, а споживачі зобов'язані будуть мовчки їх сплачувати. Так, може, варто було би почати з їх обґрунтованості, а не з чергового «батога» для населення?

    Кравець вважає, що така вибірковість - не просто так. На його думку, законопроект вносять до парламенту в інтересах бізнес-структур, які володіють керівними компаніями і надають монопольні послуги. Насторожує і те, що, по суті, законопроект міністерський, але подали його три депутати. Тобто штучно провели його без погодження з Мінфіном.

    «На мій погляд, 90% цих боргів є висмоктаними з пальця, надуманими. Тарифи постійно оскаржують, і я зокрема, адже їх встановлено «зі стелі». Тарифи, встановлені по Києву, було визнано незаконними без будь-яких документів і обґрунтувань. Але за це ніхто не відповідає, точно так само, як і за своєчасне прибирання, ремонт у під'їздах, вивезення сміття, якість питної води, її температуру, за те, що батареї у нас засмічені й температура не відповідає декларованій у квартирах. Досі немає жодного законопроекту, яким би встановлювали обов'язок та відповідальність осіб, які надають послуги», - ділиться думкою адвокат Ростислав Кравець.

    Втім, це далеко не перша ініціатива, через яку споживачі комунальних послуг виявляються у набагато більш вразливій позиції, ніж постачальники. У першому читанні ухвалено законопроект, згідно з яким будь-який працівник комунальних служб може насильно проникати в житло боржника та вимикати електрику, ставити заглушку на газовий кран.

    Але не все так безнадійно. Політологи та економісти вірять: новий законопроект ухвалено не буде, враховуючи розрізненість у «Слузі народу» та необхідність набирати політичні бали перед місцевими виборами. Найімовірніше, без консультацій із громадськістю не обійтися. А до чого призведуть обговорення на тлі кризи - передбачити нескладно.

    Джерело: 112.ua


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ