Втрачений рай. Австралія в полум'ї - розповідь очевидиці

30 грудня 2019 року я їла спагеті разом із родиною у маленькому селі на південь від містечка Бейтменс Бей в австралійському штаті Новий Південний Уельс. У якийсь момент подзвонила моя мама і сказала, що величезне полум'я насувається у нашому напрямку з розташованої поблизу гори Клайда і влада закликала людей залишити регіон через ризик потрапити у пастку.

Це було жахливе відчуття - збирати речі трьох наших дітей настільки швидко, наскільки ми могли, запихати одяг до валіз і кидати валізи у авто. Які дороги ще відкриті? Весь час на телефонному зв'язку зі столиці Австралії Канберрі був мій брат, який постійно перевіряв оновлення інформації про рух полум'я. Чи дорога на південь уже закрита? Чи можемо ми поїхати на північ?

Південний шлях до Канберри через Коричневу гору вже закрили, а величезне полум'я спустошувало досі незайманий національний парк. Тож ми поїхали на північ, проїхавши зайвих кілька сотень кілометрів через Долину кенгуру і були удома лише о пів на другу ночі.

Нам пощастило забратися звідти. Вранці наступного дня всі шляхи перекрили і до кінця дня полум'я дійшло до Бейтменс Бей і навколишніх містечок. Місця, куди я їздила все своє життя, зникли.

Тепер це нормально?

Коли ми прокинулися у Канберрі у перший день нового року, у нас була найжахливіша якість повітря на планеті. П'ять наступних днів ми провели ховаючись у нашій квартирі. Я дізналася багато нових речей, наприклад, що не можна вмикати кондиціонер, коли надворі так багато диму, бо він всмоктує його у приміщення. Або що дітям до 14 років не варто одягати респіратори типу P2, призначені для очищення повітря від мікрочасток, бо є ризик задихнутися. Що навіть якщо просто виходити назовні за такого рівня задимленості, очі починають пекти протягом хвилини. Що застрягнути у приміщенні, цілими днями вдихаючи одне і теж саме повітря, а після цього пережити найгарячіший день у Канберрі, коли 4 січня температура сягнула рекордних 44 градусів за Цельсієм - це зовсім не весело.

Наша квартира нагрівалася, наче сауна, і у нас не було можливості відчинити вікно чи увімкнути кондиціонер. Найгірше те, що нам не було куди піти з цього місця. В громадських будівлях було ще гірше, ніж удома. Через те що дим був повсюди усередині, це було б те ж саме, що й бути надворі.

5 січня, після того, як моя донька не спала майже всю ніч, блюючи від отруєння димом, ми вирішили тікати вдруге. За величезні гроші ми придбали квитки до Аделаїди, за пів континенту, щоб перебути там у родичів.

Сходження з літака у аеропорті Аделаїди здавалося поверненням до нормального життя, до речей, які зазвичай сприймаєш як належне, наприклад, чисте повітря. Моя зовиця пожартувала, що ми стали біженцями, які втікають через зміни клімату. Але було не зовсім до сміху.

Іще сотні пожеж

Ще далеко до завершення цієї катастрофи, про що нам регулярно нагадують. Я полечу до Канберри за тиждень, при тому що по всьому сусідньому до столиці Австралії штату Новий Південний Уельс палає 130 пожеж. За прогнозами, кілька великих пожеж на кордоні Нового Південного Уельсу та Вікторії об'єднаються в одне величезне полум'я. І коли це все загасять або коли не буде більше чому горіти, що тоді? Кліматологи роками розповідали, що сезони лісових пожеж у Австралії ставатимуть все довшими і дедалі спустошливими. Зараз ми можемо сказати: так, вони були праві.

Є якась частка жахливої іронії в тому, що країна, яка має найгірші результати на світовій арені в питанні захисту клімату, стала прикладом того, що можуть принести кліматичні зміни.

Тож якщо до цього багато австралійців залишалися байдужими, то цьогорічні пожежі ситуацію обов'язково змінять. Мій брат зазначив, що зараз про глобальне потепління говорять уже не лише «ліваки-зелені», але й «пересічні» люди. І це, можливо, світло надії у всіх цих подіях. Якщо влада Австралії або іншої країни покращить свою політику в питанні захисту від кліматичних змін, то це буде вже щось.

Тим часом наші прекрасні і древні ліси перетворилися на попіл, наші унікальні і прекрасні тварини згоріли живцем. Для тих, хто ніколи не бував у Австралії, скажу: це було прекрасне місце з евкаліптовими лісами, які здіймалися у височінь і тягнулися аж до східного узбережжя. Вам би сподобалося.