рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Закон про середню освіту: якою бути українській школі?

    • Розсилка
    Під час уроку в школі №4 Вишневого, Київської області - Закон про середню освіту: якою бути українській школі?
    Під час уроку в школі №4 Вишневого, Київської області

    Верховна Рада остаточно ухвалила закон про повну загальну середню освіту

    Український парламент у четвер, 16 січня, ухвалив законопроєкт «Про повну загальну середню освіту». Його при голосуванні підтримали 327 народних депутатів за винятком фракції «Голос». Що передбачають законодавчі зміни, які на всіх етапах викликали емоційне обговорення, та як це вплине на якість освіти?

    Рівний доступ та «власна освітня траєкторія»

    Закон має урегулювати питання рівного доступу дітей до повної загальної середньої освіти. Він гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей, незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Діти на тривалому стаціонарному лікуванні нарешті отримають право здобувати освіту в медзакладах. Передбачено, що наповнюваність класів у державних та комунальних школах не може становити менше п'ятьох учнів. Для класів початкової школи гранична наповнюваність - 24 учні, для базової та профільної школи - 30 учнів.

    Також у документі унормовується отримання інклюзивної освіти - діти з різними освітніми потребами здобуватимуть освіту на рівні з іншими у звичайних школах. У них може бути «власна освітня траєкторія». Це означає, що кожен учень може з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання.

    Наприклад, це стосується тих учнів, які додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор. Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, учень проходитиме звичайне річне оцінювання чи здаватиме державну підсумкову атестацію (ДПА).

    Справедливе оцінювання та групові консультації

    Закон уперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, об’єктивне оцінювання результатів навчання. Він встановлює конкретні види порушення доброчесності - плагіат, фальсифікація, списування, хабарництво, необ’єктивне оцінювання тощо, а також передбачає відповідальність за порушення академічної доброчесності, як учнем, так і вчителем. Учням можуть робити зауваження, відправити на повторене проходження підсумкового оцінювання чи ДПА, або позбавити стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, конкурсах. Педагогічні працівники, стосовно яких встановлено факт порушення доброчесності не можуть бути залучені до проведення учнівських олімпіад до позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії або навіть можуть бути позбавлені педагогічного звання.

    Закон вперше відкриває можливість надання учням, які цього потребують, індивідуальних або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

    Три моделі для нацменшин

    Тема вивчення української мови для нацменшин настільки чутлива, що свого часу навіть спричинила напруження у міждержавних відносинах України з Угорщиною та Румунією. У законі тепер прописані три моделі вивчення української. Перша - для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. Для них закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу разом із ґрунтовним вивченням української мови.

    Друга модель - для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі. У 5 класі не менше 20 відсотків річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40 відсотків предметів, які вивчаються державною мовою. Зі старшої школи не менше 60 відсотків річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

    Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80 відсотків навчального часу читатиметься державною мовою. У міністерстві освіти запевнили, що мовна стаття закону була написана за результатами консультацій з представниками нацменшин та з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.

    Зміни для вчителів

    Вчителям новий закон надає можливість педагогічної автономії.  Це стосується створення програм, розробки власної системи оцінювання та заохочення учня, підвищення кваліфікації за власним вибором та коштом держави. Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20 відсотків від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.

    Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу. Перший рік роботи молодий учитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах надають наставника, який консультуватиме молодих фахівців та допомагати їм стати успішними вчителями. Наставник отримуватиме додаткову двадцятивідсоткову  надбавку.

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ