рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Шпаргалка для прем’єра: Як пояснити Зеленському, чому міцнішає гривня?

    гривня
    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Сьогоднішній скандал в українській політиці спровокував головне питання: Чи розуміється керівництво країни на економіці? - Шпаргалка для прем’єра: Як пояснити Зеленському, чому міцнішає гривня?
    Сьогоднішній скандал в українській політиці спровокував головне питання: Чи розуміється керівництво країни на економіці?

    Економічні експерти на пальцях пояснюють, що відбувається з курсом валют

    Скандальні аудіозаписи, на яких людина з голосом, схожим на прем’єрміністра Олексій Гончарука, радиться з колегами по фінансовому сектору, як пояснити президенту Зеленському зміцнення гривні, спричинили бурхливе обговорення в експертному середовищі економістів.

    Найбільше вразили «викриття» , що у президента примітивне уявлення про економіку, і він не розуміє процесів в країні. А фраза про «туман в голові» Зеленського нині вже є мемом, як і «профан в економіці» щодо самого Гончарука.

    «Главком» вирішив надати допомогу уряду і розпитати у відомих економістів, як би вони пояснювали президенту процеси, пов’язані з «непояснюваним» зміцненням гривні. Чи можна очікувати її подальшого здешевлення, і до чого це може призвести?

    «На чому триматиметься курс – невідомо...»

    Володимир Лановий

    колишній міністр економіки України 

    «Гривня укріплюється тимчасово, тому що дохід від іноземних капіталів в Україні вищий, ніж ми платимо за кордон. Дохід більше, оскільки Мінфін поставив дуже високі процентні ставки по облігаціях внутрішньодержавної позики – 20%, такого в Україні ніколи не було, і ніде у світі такого немає. У нас мали б бути ставки 5-7%, і тоді б усі не лізли зі своєю валютою. А вони лізуть з валютою, аби відмити цю валюту. Є також підстави говорити, що за Маркаровою стоять певні сили, можливо, з колишньої Адміністрації президента чи з-за кордону, які заробляють з таких високих відсотків.

    Для нас такі високі відсотки означають, що бюджет буде спустошений, що ми будемо повертати більше, ніж отримали. Над нами нависає загроза обвалу бюджету – ми маємо платити величезні відсотки.

    Наші іноземні офшорні кредитори, які купують облігації, отримають по них гривневі доходи, і почнуть скуповувати долар, який стане дешевшим, ніж був тоді, коли вони купували облігації. Тобто вони зароблять двічі: і за рахунок відсотка за облігаціями, і за рахунок різниці у курсі, який спочатку був 27, а став 23 гривні за долар.

    Можливо, що після такого збільшення капіталу вони почнуть вкладати його в землю. Бюджетний провал буде, а на чому триматиметься курс – невідомо, оскільки експорт падає, прямі іноземні інвестиції знижуються, тож, у нас може бути різкий провал».

    «Нащо нам взагалі потрібен НБУ?»

    Андрій Новак

    голова Комітету економістів України 

    «Дуже багато нерезидентів продають свою іноземну валюту, щоб купити гривневі облігації державної позики, по яких уряд виплачує дуже великі відсотки, а ОВДП (облігації внутрішньої державної позики – Ред.) – це найнадійніші цінні папери, які тільки є в країні. Так створюється штучний великий попит на гривню.

    Курс гривні залежить від того, чи веде Нацбанк разом із урядом якусь курсову стратегію, чи не веде. Насьогодні НБУ сповідує стратегію «плаваючого курсу», і заявляє  про те, що він не контролює курс, і все вирішує ринок. Я вважаю, що це неправильний підхід, бо тоді виникає запитання: а нащо нам тоді взагалі потрібен НБУ? Центробанки існують саме для того, щоб вести грошову і кредитну політику. Для кризової економіки України це «плавання» завжди призводить до девальвації. За короткий 23-річний період існування гривня девальвувала із курсу 1,6 до 24. Для такого короткого періоду це дуже глибока девальвація.

    Все це сталося саме через неправильну курсову політику різних керівників Нацбанку. Економічних підстав наразі для глибокого обвалу нема. Такою підставою може стати хіба що, не дай Бог, неймовірна ескалація військових дій РФ проти України».

    «Долар по 50» - це один із сценаріїв розвитку подій

    Віталій Шапран

    член Ради Нацбанку 

    «Перш ніж пояснювати  на пальцях, потрібно, щоб ті корифеї, на яких законодавство покладає функцію виробляння політики на фінансовому ринку, самі зрозуміли, що вони роблять. Вчорашні дискусії показали, що вони цього не розуміють. Президент вустами прем’єра задає їм просте питання: поясніть зміцнення гривні. Вони навіть між собою не можуть на нього відповісти.

    Насправді фінансовий сектор пливе за течією, він є регульованим, а не контрольованим, і ті тенденції, які нам підсовує ринок, просто приймаються, а ті, хто повинен їх ламати, займаються поясненням цих тенденцій, але не втручаються.

    На мою думку, «долар по 50» - це один із сценаріїв розвитку подій. Можливо, його не слід прив’язувати до дефіциту бюджету – я вбачаю більшу прив’язку до дефіциту торгівельного балансу: за товари та послуги ми наторгували за 11 місяців майже 11 млрд грн у мінус, цей дефіцит був покритий за рахунок притоку коштів від заробітчан і за рахунок сезонного сплеску валютних надходжень від експортерів, які заводять зараз валюту від урожаю минулого року, а також за рахунок припливу спекулятивного капіталу з ОВДП.

    Давайте подивимось, який у нас буде торгівельний баланс, якщо, по-перше, припиниться потік від нерезидентів на ринок ОВДП. По-друге, якщо ціни на наш врожай знизяться, або цей врожай буде низьким. По-третє, якщо заробітчани будуть привозити менше грошей з-за кордону, а це можливо. На жаль, коли у нас (у Раді Нацбанку, - «Главком») 5 грудня було засідання, ми не отримали коректні відповіді на ці питання. Нам просто сказали щось на кшталт «та все буде добре, не пхайте свого носа». Тому насправді я отримав задоволення від прослуховування всіх трьох частин.

    Я вважаю, що певні організаційні висновки мають бути зроблені».

    «Об’єктивних причин для «долара по 50» я не бачу»


    Ігор Уманський

    ексвиконувач обов'язків міністра фінансів України (2009-2010)

    Перший фактор – це сезонність. Завжди під час новорічних свят відбувається певне укріплення гривні або, принаймні, значне зниження темпів падіння.

    Другий фактор. Минулого року був досить непоганий врожай і непогана ситуація на зовнішніх ринках. Як для наших експортерів, так і щодо зниження цін на енергоносії – це імпортна складова.

    Є третій фактор, про який багато говорять в останні місяці: це захід спекулятивного капіталу на ринок зовнішніх боргових зобов’язань. За різними оцінками, такого капіталу зайшло десь на $5 млрд.

    На мою думку, долар по 50 можливий лише за умов паніки на ринку. Об’єктивних причин, які б могли створити таку паніку, я наразі не бачу

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ