Таємниці Роттердаму. Політична розправа чи боротьба за справедливість?

В офісі Президента два дні тому відбулася нарада з енергетичних питань, а офіційних коментарів досі нема. Відомо тільки, що учасники дискусії залишили кімнату не такі впевнені, що формула «Роттердам+» - корупційна, як були, коли на нараду заходили. Зрозуміло тільки, що пристрасті навколо цієї схеми ще довго не вщухатимуть, але швидкої альтернативи поки немає

13 серпня Солом’янський районний суд Києва відпустив із-під варти чергового підозрюваного у так званій справі «Роттердам+» — ексначальника відділу НКРЕКП Тараса Ревенкова. Колишній чиновник вийшов під заставу 1,9 млн грн, йому також заборонили залишати Київ до 10 жовтня. Днем раніше – 12 серпня - суд також дозволив вийти під заставу іншому підозрюваному - колишньому члену НКРЕКП, а  нині директору ДП «Оператор ринку» Володимиру Євдокімову.

Справа «Роттердам+» триває вже два роки, але саме тепер, після зміни влади в України і після запуску нового енергоринку, коли ціна на вугілля перестала формуватись за спірною формулою,  детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) посилено взялись за розслідування.

8 серпня вони оголосили підозри шести особам, двох з яких навіть взяли під варту, а згодом відпустили. Серед головних підозрюваних також ексголова  Національної комісії, що здійснює державне  регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк. Екс-чиновників у зловживанні службовим становищем, коли вони запроваджували у дію скандальну формулу.

Правоохоронці звинувачують  причетних до впровадження формули «Роттердам+» у нанесенні збитків  державі та її громадянам на суму майже 19 млрд. грн.  Досудове слідство у провадженні триває і НАБУ обіцяє встановити всіх причетних до скоєння злочину.

Відразу ж обидва співробітника ДТЕК, яким НАБУ адресувало підозри, повернулися в Україну, перервавши планову відпустку, для участі в процесуальних діях НАБУ, - повідомляє сайт компанії ДТЕК. «Відкритість і готовність до співпраці з НАБУ співробітників ДТЕК свідчить про законність їх дій і необґрунтованість звинувачень на їхню адресу», - переконують у компанії.

Сьогодні ж Солом'янський районний суд Києва, прийнявши до уваги аргументи захисту про безпідставність підозр, відмовився задовольнити вимогу НАБУ та залишив на волі одного із співробітників ДТЕК, щодо якого ведеться розслідування.

За словами адвоката співробітників ДТЕК Наталії Дрігваль, таке рішення свідчить про те, що на поточному етапі суд не вважає підозри обгрунтованими, а надані стороною обвинувачення матеріали - достатніми. «Крім того, співробітник ДТЕК довів свою повну готовність до співпраці з органами досудового слідства для встановлення істини», - зазначила адвокат.

Ретроспектива «Роттердам+»

Скандальна історія «Роттердам +» почалась у березні 2016 року - відразу після того, як НКРЕКП видала постанову №289. Документ затвердив нову на той момент методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (відому як «Роттердам +»). Відповідно до нової формули, вугільна складова в тарифі на електроенергію вираховувалась на основі котирувань вугільного хаба ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен), тобто, бралась середня вартість доставки вугілля з портів Амстердам-Роттердам-Антверпен до українського порту.

Представники влади неодноразово заявляли, що  запровадження формули «Роттердам +», яка передбачає прив`язку ціни вугілля до міжнародного хабу, забезпечить можливість тепловій генерації купувати дорожче вугілля з інших країн. Це дозволить уникнути ризиків поставок антрациту з окупованих територій і відкриє нові можливості для диверсифікації.

Саме так і відбувалося, - дефіцит, який виникав через блокування проросійськими  терористами поставок з українських шахт в ОРДЛО, перекривався поставками вугілля із закордону. Особливо, після того, як після блокади поставки вугілля з окупованої часини Донбасу припинилися зовсім.

Втім, галас навколо формули набирав обертів, адже регулятор підвищив ціну на електроенергію через те, що  подорожчала закупівельна ціна вугілля для ТЕС до рівня «Роттердам +». НКРЕКП навіть ухвалила в квітні 2016 року постанову №721 про поетапне зростання оптової ціни на електроенергію. Але багатьом було незрозуміло: чому ціна з Роттердама, а вугілля везуть зі сходу? 

Тоді, як, власне, і тепер, найбільшим критиком «Роттердаму» був колишній член НКРЕКП Андрій Герус: «Формулу «Роттердам +» введено виключно для отримання додаткової вигоди деякими виробниками електроенергії» - стверджував він в 2016 році. Опоненти прямо називали його лобістом інтересів  промислових споживачів електроенергії, зокрема феросплавної монополії Коломойського. Сам Герус від такого відхрещувався, втім одразу після обрання Зеленського президентом став його представником  в Уряді.   На своєму брифінгу в Офісі президента Андрій Герус запропонував змінити формулу «Роттердам+» на законодавчому рівні і закликав силовиків активізуватися.

НАБУ побачило надприбутках приватної генерації

Детективи НАБУ та прокурори САП заявили, що не знайшли документального підтвердження того, що вугілля в Україну за формулою «Роттердам+» потрапляло по морю з Роттердама в заявлених обсягах для визначення оптової ціни на електроенергію на українському енергоринку.

«Слідство встановило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу (ціни) на електроенергію, що виробляли ТЕС, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме — витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. У березні 2016 року НКРЕКП на зазначену пропозицію пристала, передбачивши зазначені неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф (ціна) для всієї теплової генерації», - повідомляє сайт НАБУ.

Включення додаткових видатків для теплової генерації призвело до зростання вартості всієї електричної енергії , а відтак до «зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які, понесли фінансовий тягар з оплати необґрунтованого тарифу. В результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності», - стверджують детективи НАБУ. 

Прямо протилежної думки дотримується багато експертів: вони спростовують дані про надприбутки українських ТЕС і вугільних підприємств після введення «Роттердам+». «Після введення формули «Роттердам+» прибуток «ДТЕК Енерго» був нижче середнього по галузі», - стверджує економіст Борис Кушнірук, аналізуючи результати дослідження аудиторською компанією KPMG щодо фінансових показників енергокомпанії. - Певні групи олігархів, орієнтовані на виробництво та експорт сировини та напівфабрикатів, ведуть боротьбу за здешевлення виробництва».

Стверджуючи, що справа «Роттердам+» є жахливою некомпетентністю правоохоронців, Кушнірук зазначає: «Коли цілком серйозно наголошується, що «Детективи НАБУ та прокурори САП встановили відсутність документального підтвердження того, що енергетичне вугілля на українські ТЕС дійсно доставляли з Роттердама морським шляхом в заявлених для визначення оптової ціни на електроенергію обсягах», то усвідомлюєш, наскільки жахливо некомпетентні йолопи займаються розслідуванням економічних злочинів. Пояснювати їм, що Роттердам — це лише хаб, на базі якого ведеться розрахунок ціноутворення на вугілля та нафту, безглуздо. Бо спочатку їм потрібно пояснити, як формуються ціни в ринковій економіці, чим відрізняється ціноутворення сировинних товарів та готової продукції, взагалі прочитати цикл лекцій з економіки. Але їх набирають в САП та НАБУ лише на підставі дипломів про вищу освіту, які жодним чином не підтверджують рівень знань».

Політичні репресії чи встановлення істини?

На звинувачення силовиків відразу ж прореагував екскерівник НКРЕКП Дмитро Вовк на своїй сторінці в Facebook. Він переконаний, що справа «Роттердам+» - політичне переслідування колишніх членів НКРЕКП. «Дії НАБУ з моменту початку розслідування вважаю підбором та вибиванням доказів під обвинувачення… Про встановлення істини мова не йде, здійснюється тиск на мене та колег з грубим порушенням законодавства - це все свідчить про політичний характер переслідування», - стверджує Вовк. - НАБУ не може собі дозволити визнати нікчемність та безперспективність розслідування, яке вони проводять вже третій рік поспіль щодо формульного підходу до ціноутворення на енергетичне вугілля. Тому нині вирішили оголошувати підозри замість закриття справи».

Звинувачені на чолі з Дмитром Вовком заявляють про політичні репресії проти колишніх членів НКРЕКП.

Цілком справедливо Дмитро Вовк наголошує, що «детективів НАБУ не зацікавила аналогічна формула на ціноутворення на природний газ для населення, відома як «Дюссельдорф+». На переконання ж голови НАБУ Артема Ситника,  про справу «Дюссельдорф+» говорити поки ще рано, тоді як «у справі Роттердама є докази стверджувати, що вона необґрунтована і збиткова».

Про політичне переслідування колишніх членів НКРЕКП також заявили адвокати затриманого, а потім відпущеного судом під заставу, Євдокімова в ефірі телеканалу «Еспресо» . «Справа щодо формули «Роттердам+» - приклад непрофесійності НАБУ і має ознаки політичного переслідування. Законність формули підтверджена рішеннями судів та висновком міжнародної компанії». «На сайті НКРЕКП знаходиться висновок міжнародної компанії, яка підтвердила розрахунки. Тому це чисто політичне замовлення стосовно нашого клієнта», - заявив адвокат Євдокімова Євген Крамаренко

Інший адвокат затриманого Тетяна Черезова, коментуючи рішення Солом’янського суду щодо обрання  Євдокімову міри запобіжного заходу у вигляді арешту на 60 діб або застави у майже 2 млн грн, наголосила, що сторона обвинувачення в суді не надала жодних доказів своєї позиції. Власні джерела «Главкома» в уряді стверджують, що Євдокімов не був причетним до запровадження скандальної формули. У розпорядження «Главкома» потрапив лист USAID, прикріплений до справи Євдокімова, в якому американські експерти свідчать про його вагомий внесок - як головного експерта в проекті міжнародної допомоги USAID – в розробці документації для запуску нової моделі енергоринку та ліквідації формули «Роттердам+».

(для перегляду натисніть на зображення)

Крапку на діаметрально протилежних позиціях сторін мав би поставити суд. «Але справа навряд чи дійде до нього. Жодному фігуранту не зможуть скласти обвинувальний акт, оскільки відсутній склад злочину у розумінні кримінального права. А якщо навіть справу доведуть до суду, то вона там розвалиться», - поділився з  «Главкомом» своїми прогнозами енергетичний експерт Олександр Трохимець.

Наталка Прудка, «Главком»