Чи будемо ми платити мито за поштові відправлення, вартість яких перевищує 22 євро?
Кабінет міністрів вкотре взяв курс на боротьбу з контрабандою. Минулого року ініціатива звелась до обмеження кількості посилок, які можна отримувати за один місяць, не сплачуючи мита. Та коли з’ясувалось, що такий облік поштових відправлень – справа надто затратна і мало кому до снаги, фіскальні новатори вирішили не зупинятись. Вони підійшли до проблеми з іншого боку – запропонували обкладати митом кожну посилку, а не рахувати їхню кількість.
Вже другий тиждень представники служб доставки, інтернет-магазинів та пересічні громадяни обговорюють можливе введення урядом норми про необхідність платити мито за посилки з-за кордону, вартість яких перевищує 22 євро. Зараз розмитненню підлягають посилки дорожчі за 150 євро. У Комітеті з питань податкової та митної політики заспокоюють: знижувати неоподаткований імпорт до 22 євро не пропонують. Та схоже, що небажані зміни для українців таки будуть впроваджуватись, але поступово. Цього тижня у Верховній Раді зареєстрували законопроект, у якому Кабмін таки пропонує понизити безмитний ліміт на посилки: поки що до 100 євро. Експерти прогнозують: це – лише початок.
Сьогодні українці можуть купувати з-за кордону необмежену кількість речей і не платити мито: посилки з-за кордону, дешевші 150 євро, не підлягають розмитненню. За дорожчу доводиться доплачувати 10% митного збору і податок на додану вартість (ПДВ) в розмірі 20% від суми переліміту.
Рік тому в уряді вирішили обмежити кількість посилок, які можна отримувати нерозмитненими нібито через те, що деякі бізнесмени оформлювали товар на окремих осіб, отримували його невеликими партіями, щоб вартість кожної не перевищувала 150 євро, і це дозволяло їм обходити розмитнення.
Боротися з такою контрабандою через інтернет у грудні 2017 року вирішили через законопроект №2245 про внесення змін до Податкового кодексу.
Згідно із ним, кожний українець мав право отримати лише три посилки в місяць без сплати податків, якщо їхня вартість не перевищує 150 євро. За четверту вже довелося б сплачувати митний збір і ПДВ. Обмеження мали б вступити в дію з 1 січня 2019 року. Цілий рік відвели на створення механізму для обліку кількості посилок, які отримує один громадянин у місяць.
Нові правила обурили поштові компанії. Щоб стягувати мито, треба було створити єдину систему для поштових операторів, куди б заносилися відомості про отримувачів посилок. В «Укрпошті» порахували, що їм довелося б витратити на таку систему 50-70 млн грн. І це лише для того, щоб найняти людей, які б переносили дані поштових відправлень до системи, тоді як багато відділень «Укрпошти» не є комп’ютеризованими. Якщо для модернізації відділень державного підприємства довелося б виділяти гроші з держбюджету, то приватним поштовим операторам – це потрібно було б робити власним коштом.
Автори проекту очікували, що надходження мита до держбюджету завдяки їхній ініціативі зростуть: соратник та медіаконсультант голови уряду Вадим Денисенко, автор скандальної правки до законопроекту «про три посилки», називав цифру у півмільярда гривень. Але представники поштових компаній були налаштовані скептичніше. Там пояснювали, що за одержання кожної посилки українці платять кошти поштовим компаніям, які натомість сплачують податки за кожну одержану посилку. Після введення обмежень будуть замовляти менше товарів, відповідно, менше посилок – менше податків.
Ще у грудні 2017-го представники поштових компаній підписали листа президенту з проханням ветувати закон, але Петро Порошенко таки підписав його.
Чи будуть українці отримувати посилки «по-новому» в 2019-му
Майже рік пройшов після ухвалення закону, як стало зрозуміло, що реалізувати його нереально. Саме тому уряд Гройсмана на засіданні 31 жовтня затвердив законопроект, яким скасовувалась норма, прийнята рік тому.
Про це в ефірі телеканалу 112 розповіла нардеп Тетяна Острікова. Вона підтвердила: для реалізації так званої норми про три посилки треба було, щоб поштові оператори, експрес-перевізники та Державна фіскальна служба створили спільне програмне забезпечення. ДФС мала б бачити, скільки посилок і звідки отримує кожна особа. Але цього не сталося, тому прослідкувати, які посилку отримує громадянин – першу чи 21-шу – дізнатися неможливо.
«Уряд на засіданні 31 жовтня затвердив законопроект, яким ця норма скасовується, натомість запроваджуються норми щодо налагодження адміністрування, створення електронного реєстру отримувачів посилок», – додала Острікова.
Натомість у поштових операторів з’явилась нова причина для хвилювання: схоже, уряд знову намагається знизити поріг неоподатковуваних посилок з-за кордону з нинішніх 150 євро.
Законопроект, яким би зобов’язали оподатковувати посилки з-за кордону вартістю у 22 євро пропонувало Міністерство фінансів за ініціативою Асоціації підприємств інформаційних технологій ще в кінці 2016 року. Автори цієї ідеї зауважували, що у країнах Євросоюзу теж є обмеження для безмитного ввезення товару. Мешканцям ЄС треба сплачувати мито та ПДВ для посилок вартістю понад 22 євро, щоправда, тільки за ті, які надсилаються з країн, що не входять у Євросоюз. Тоді як в межах країн ЄС пересування товарів здійснюється без мита та ПДВ.
2016 року спроба українського Мінфіну запровадити податок для посилок вартістю від 22 євро викликала обурення, і законопроект відкликали. Але, схоже, зараз влада потихеньку повертається до обговорення цієї ініціативи.
Так, у службі доставки Meest повідомили, що 25 жовтня 2018 року у приміщенні Комітетів Верховної Ради України відбулось закрите засідання робочої групи щодо опрацювання змін до Митного та Податкового кодексів України, зокрема обговорювали можливість обкладати митним збором і ПДВ іноземні посилки, дорожчі 22 євро, так само як відправлення від заробітчан або діаспори в Україну дорожчі 22 євро.
У заході брали участь представники Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби та поштові оператори і експрес перевізники, які здійснюють свою діяльність в Україні.
Служби доставки пропонують підписати на сайті президента петицію «Не допустити обкладання посилок фізичних осіб вартістю понад 22 євро додатковими податками». ЇЇ станом на 5 листопада вже підписали 12655 осіб, тоді як необхідно зібрати 25000 підписів, на що є ще 88 днів: петицію опублікували 31 жовтня.
Автори петиції впевнені: нові обмеження автоматично підвищать вартість покупок в закордонних інтернет-магазинах щонайменше на 30%, а крім того, може виникнути ситуація, коли ПДВ потрібно буде заплатити за подарунок. Відповідно, українці будуть шукати нелегальні шляхи ввезення товарів в Україну, що не сприятиме наповненню держбюджету. Все це призведе до скорочення обсягу поштових відправлень, а отже, зменшення прибутків операторів поштового зв’язку. До того ж доведеться збільшувати кількість працівників державного апарату, які змушені будуть адмініструвати цей процес. «Як показує досвід США, Канади та Білорусі – такі ініціативи є негативними і на їхнє адміністрування держава витратить значно більше коштів, ніж на вигоду, отриману від таких ініціатив через наповнення бюджету», – сказано у тексті петиції.
Цікаво й те, що на сайті президента через декілька днів, 2 листопада, з’явилась ще одна петиція також змісту, що і попередня. Вона зібрала 3877 голосів. Та схоже, її призначення – розмити голоси.
Майбутні зміни не обговорюються публічно. Наприклад, 1 листопада в одному з приміщень Міністерства фінансів відбувалось засідання Громадської ради при Державній фіскальній службі. Представники преси стверджували, що потрапити на захід було майже неможливо. «Попри заздалегідь відправлену інформацію для акредитації два дні мені та продюсерам каналу дурили голову: звертайтеся до прес-служби Мінфіну, звідти стрілки переводили до прес-служби ДФС, а там – до Громадської ради при ДФС. Останні і мали би подати дані для акредитації. Але знову перенаправляли до прес-служби Мінфіну. Коло замкнулося. Стало зрозуміло: пресу точно не хотіли бачити на цьому заході», – бідкається журналіст телеканалу «Україна» Віталій Литвин у себе у Facebook.
Обурюються не тільки журналісти. Галас у соцмережах підіймають і представники електронних магазинів. «Пам'ятаєте історію про заборону на покупки за кордоном дорожче 22 євро?.. Тепер тема заборони обговорюється «під ковдрою» і пошепки, щоб проскочити напередодні Нового року в метушні. І тема вже майже пройшла. Майже напевно з нового року заживемо по-новому. В гетто для покупців», – прокоментував у Facebook ситуацію Владислав Чечьоткін, СEO інтернет-магазину «Розетка».
Але нардеп Острікова спростовує той факт, що у законопроекті Кабміну є норма про зниження неоподаткованого імпорту із 150 до 22 євро. «Поріг у 150 євро залишається. Тобто з 1 січня громадяни України як отримувачі посилок не відчують жодних змін», – стверджувала вона ще 1 листопада.
Ян Ружичка, голова Асоціації споживачів сфери електронної комерції України, вважає, що оскільки у Мінфіні визнають, що норма трьох посилок занадто складна, а також витратна, реалізувати її не вдається, то спробують обмежити всі міжнародні посилки безмитним лімітом нижче 150 євро. «Це може бути 100, 84 євро або інша цифра. Головне зниження, потім вже можна продовжувати далі, і знизити до європейського рівня у 22 євро... Дуже навіть ймовірно. Нишком, під бюджетні закони на 2019 рік», – пояснив експерт.
Його здогадки вчора таки підтвердились. В опублікованому на сайті Верховної Ради законопроекті №9260 від 05.11.2018 і справді немає зниження неоподаткованого імпорту до 22 євро, але фігурує цифра у 100 євро. Однак зміни українці відчують лише у другій половині 2019 року. У пояснювальній записці сказано, для введення податку на посилку, дорожчу за 100 євро, пропонується встановити перехідний період з 1 січня по 30 червня 2019 року, протягом якого податком на додану вартість будуть оподатковуватись товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.
Яна Степанковська, «Главком»
Коментарі — 0