Дивитися на цю історію сумно, – депутат Київради про приватизацію «Більшовика»

Депутат Київської міської ради Сергій Таран обурений результатами конкурсу з приватизації державного заводу «Більшовик».

«Мені дивитися на цю історію з заводом «Більшовик» досить сумно. Тому що насправді це показує, що влада не знає, що робити. І все, що вона вміє робити – це продавати те, що не продали попередники. І мені здається, що це проблема, величезна проблема для української держави і для тих людей, які мають керувати економікою, а насправді вони не знають як», – заявив він в ефірі Четвертого телеканалу.

На думку депутата, нездатність Фонду держмайна очистити підприємство від юридичних тягарів, які занизили вартість обєкту та відлякали від участі в конкурсі великих інвесторів, свідчить про брак компетентності чиновників.

«Тут не питання криміналу, тут питання політичної компетентності влади. Розуміння того, як має розвиватися економіка. І останнє – мені, наприклад, теж як киянину, як представнику «Європейської солідарності» у Київраді, дуже сумно дивитися, я ж знаю, де це знаходиться. І я хотів би знати, що там буде – як киянин. Тому що, насправді, у Києва зараз є дуже багато потреб – і з школами, і з дитсадками. І дуже б хотілося, щоб Київ був інноваційним центром, де б розвивалася інноваційна економіка, але що там буде – я не знаю», – зазначив він.

Розташований в Києві завод «Більшовик» був проданий на приватизаційному аукціоні лише за 1,429 млрд. грн. Напередодні приватизації експерти ринку та потенційні покупці оцінювали вартість підприємства в 3-4 млрд. грн. Участь у торгах планували брати, зокрема, власник девелоперської компанії Kadorr Аднан Ківан та компанія Інтергал-Буд Володимира Зубика, а також Консорціум інвесторів, до складу якого входили девелоперська компанія KDD, консалтингова компанія Colliers Ukraine, інвестиційна компанія Dragon Capital та інші інвестори. Але ці інвестори від участі в конкурсі відмовились.

Причина втрати інтересу інвесторів до активу полягає у тому, що Фонд держмайна не зміг вирішити потенційний конфлікт інтересів з компаніями-орендарями цехів підприємства. За інформацією Аднана Ківана вони оформили договори оренди до 2036 року із правом продовження на 10 років. Він пояснив, що затвердити проєкт для забудови доти, доки вся нерухомість заводу не перебуває в одних руках – неможливо. «Це купівля квитка на війну», – додав Ківан.