Андрій Магера: Депутатські групи не зможуть формувати виборчі комісії

Новий закон про вибори народних депутатів майже готовий. «Чорновий» текст оприлюднений на сайті Мін’юсту й найближчим часом президентська Робоча група Олександра Лавриновича має виробити остаточний документ і передати його Януковичу.

Наскільки його розробка проходила «демократично та прозоро» судити важко, адже авторитетні міжнародні організації відмовилися працювати в групі, назвавши її профанацією. Та й чи не головне у новому законі – виборча система, було табуйоване для обговорення. Адже Янукович дав чітку команду «писати» змішану систему виборів, та й через підвищення прохідного бар’єру для партій у бік влади пролився цілий шквал звинувачень.

З іншого боку, навіть заступник голови ЦВК Андрій Магера, якого аж ніяк не запідозриш в лояльності до нинішньої влади, таки визнає, що виборчий закон писали в Робочій групі. А деякі його пропозицій навіть потрапляли до тексту законопроекту. Про недоліки цього документу, а також про те, які виборчі поступки влада може зробити опозиції, Андрій Магера й розповів в бліц-інтерв’ю «Главкому».

Андрію Йосиповичу, вже багато сказано й написано про плани запровадити в Україні змішану систему виборів та підняти бар’єр для партій до 5%. Вже й технічний законопроект на сайті Мін’юсту оприлюднили. Враховуючи ваш багаторічний досвід роботи в ЦВК, які «тонкі» місця в цьому документі бачите?

Дуже багато нюансів законопроекту ще треба «підчищати», над ним треба багато працювати. Сама ідеологія документу, яка передбачає запровадження змішаної системи виборів, містить багато труднощів. Це і питання реєстрації кандидатів, проведення агітації та установлення підсумків голосування. Виникають проблеми з формуванням виборчих округів. Тобто, є чимало дрібних нюансів, які ускладнюють виборчий процес і випливають з повернення до змішаної системи.

Я вважаю таку систему далеко не найкращою, але оскільки таке рішення було прийняте Главою держави, ця тема навіть не дискутувалася в межах Робочої групи.

До прикладу, в пресі вже пишуть, що новий закон дасть можливість владі знімати «неугодних» кандидатів на мажоритарних округах. Дійсно буде така небезпека?

Принаймні на нинішньому етапі роботи немає підстав для відмови в реєстрації або скасування кандидатів у випадках, які прямо не випливають з Конституції України. Зокрема, мова іде про відсутність громадянства України, недосягнення 21 року, наявності непогашеної судимості за вчинення злочину, визнання судом недієздатності тощо. Тобто, є перелік питань, де цілком закономірне застосування скасування реєстрації.

Але зверніть увагу, що не буде такої санкції, як скасування реєстрації у зв’язку з порушенням порядку ведення передвиборної агітації або через порушення певних заборон, пов’язаних з перебігом виборчого процесу. Їх немає, і, сподіваюсь, не буде. На це були налаштовані й більшість членів Робочої групи.

Але ж в проекті закону є норма, що у реєстрації можна відмовити, якщо неправильно оформили документи…

На останньому засіданні Робочої групи саме й йшла мова, щоб і цей момент підчистити. Зокрема, є намір застосувати практику чинного закону, яка дозволяє повторно подати документи, якщо мали місце помилки чи неточності. Було би правильно надати суб’єктам виборчого процесу право виправляти помилки.

Тобто, вся група погодилась на це, і побідна технологія не втілиться в спеціальну схему відсіву «зайвих»?

Впевнений, що в остаточному тексті законопроекту механізм виправлення неточностей в документах буде й всі суб’єкти виборчого процесу зможуть це зробити. Але виправлення не триватиме вічно, й буде встановлено чіткі строки для реєстрації кандидатів. За їх межами ніхто правити документи не дасть.

В Україні на кожних виборах сперечаються через голосування поза дільницями. Настільки чітко в цьому документі прописаний цей механізм, щоб уникнути фальсифікацій?

На сьогодні це положення законопроекту лишилося в тій частині, що виборець може подавати заяву в виборчу комісію в зв’язку з неможливістю проголосувати на дільниці. На мою думку, цей механізм не прописаний якнайкращим чином. Умовно кажучи, якщо ця норма лишиться в проекті й буде прийнята парламентом, це означатиме відсутність механізмів перевірки заяв для голосувати та їх мотивів. Це один з найслабших моментів законопроекту.

Ще одним слабким положенням проекту вважаю, що партії позбавленні можливості відкликати своїх представників у виборчих комісіях. Це нелогічно, адже партії подають кандидатури, тому мали б їх і змінювати. Наголошую – замінити, запропонувавши заміну, а не відкликати.

Ще на місцевих виборах право формувати виборчі дільниці надали парламентським партіям. Проте ніхто не міг розібратися, що робити з фракціями, де безліч партій. Ця норма перекочувала і в закон про вибори народних депутатів, хто і як буде подавати кандидатури у виборчкоми?

На останньому засіданні робочої групи це питання також піднімалося. Ми дійшли до такого консенсусного рішення, що не «парламентські партії» матимуть гарантоване право представництва у виборчих комісіях, а «парламентські фракції» в особі їх керівників. Саме ці люди будуть подавати кандидатури. Проте тільки по одній в кожну окружну комісію. Тобто, мова іде про п’ять закріплених за парламентом членів комісій, а інші 13 будуть розподілені жеребкуванням серед усіх партій-суб’єктів виборчого процесу.

Ви кажете, що лідери парламентських фракцій будуть подавати кандидатури членів виборчих комісій. Але у Верховній Раді створена вже як мінімум одна депутатська група Рибакова з правами фракції. Говорять, що незабаром таких з’явиться ще кілька. Як з ними бути?

Цей момент буде виписаний й уточнений, щоб йшлося про ті фракції, які були утворені одразу за результатами виборів. Депутатські групи можуть утворюватися згодом, і не справедливо давати їм таке гарантоване право. Більше того, завтра «НУНС» утворить якісь групи, тоді виникає питання, хто ж піде на жеребкування? Це буде знущання над іншими партіями, адже і парламентські матимуть право брати участь у ньому.

Тому мова іде тільки про п’ять фракцій парламенту, утворених за результатами виборів. Про депутатські групи мова не йде, депутатські групи формувати виборчі комісії напряму не зможуть, але прийматимуть участь у жеребкуванні на рівні з усіма. Такий механізм був погоджений на останньому засіданні Робочої групи, думаю, він буде в остаточному тексті законопроекту.

Чи замислювались члени Робочої групи, що в деяких фракціях, зокрема в «НУНС», почнеться боротьба за посаду формального голови, щоб формувати виборчі комісії? Зокрема, позиція Миколи Мартиненка зараз дуже хитка, а ситуація у фракції зовсім незрозуміла…

Я не думаю, що буде аж така боротьба. Одна людина в складі виборчої комісії – це не настільки великий інтерес, щоб через це боротися за посаду голови фракції. Хоча політологам було б видніше. Скажу тільки, що саме такий механізм формування комісій був би конституційний: не поділяв би партії в залежності від того, чи вони парламентські, а запроваджував би спеціальний суб’єкт – парламентську фракцію. З іншого боку, якщо надати можливість керівникам партій підписувати подання на членів ЦВК, то не тільки «НУНС» не дійдуть згоди, а й навіть БЮТ зі своїми трьома партіями. А формувати комісії тільки з числа трьох провладних парламентських фракцій буде некрасиво. І не тільки в Україні, а й за її межами. Тому до такого варіанту не схиляються ні представники влади, ні опозиції.

Чи бачите ви можливості для маніпуляцій через те, що виборчі округи будуть нарізатися не за кількістю дільниць, а кількістю виборців?

Це саме один з моментів, який мені в змішаній системі не подобається. Ми змушені утворювати округи в залежності від кількості виборців. Але окружні виборчі комісії мають справу з дільничними комісіями. Вийде так, що в одному окрузі буде сорок дільниць, а в іншому 340. Це стане серйозним навантаженням на окружні виборчі комісії на Західній і Центральній Україні. Там багато дрібних малонаселених сіл. За умов пропорційної виборчої системи такого б не було.

Яка ваша загальна оцінка документу, який вже є й оприлюднений Мін’юстом? Більше позитивів чи негативів у порівнянні з чинним законом?

Я можу порівнювати з підготовленим в парламенті проектом Виборчого кодексу. Як на мене, підготовлений документ буде набагато гірший за нього. Ті напрацювання є кращими, в проекті кодексу передбачена пропорційна виборча система з регіональними списками. Чому змішана виборча система краща за пропорційну з регіональними списками? Ми ж навіть цю систему ніколи не застосовували! Зате повертаємося до змішаної системи, яка застосовувалася на парламентських виборах двічі. І до неї було дуже багато нарікань.

Знаєте, юристи жартують, що пропорційна система має свої переваги, бо дуже чутливо враховує політичні настрої в країні. Мажоритарна система більше прив’язує депутата до свого виборця. А от змішана система отримує недоліки обох цих систем.

Ви говорите, що на Робочій групі дійшли до такого-то порозуміння, зійшлися на тій чи іншій думці. Там реально йде дискусія, яка впливає на зміст кінцевого документу?

Засідання Робочої групи проходили в два етапи. Перший – формування концепції щодо кожного розділу. Згодом був зроблений чорновий варіант тексту, де ви знову пішли по розділах, але вже постатейно. Зараз ми завершили другий етап, й далі будуть підчищати текст.

Тобто, ваші пропозиції в представленому громадськості технічного проекті враховані?

Так. До прикладу, раніше було передбачено кворум для проведення засідань виборчої комісії навіть в три особи. В мене була пропозиція, що для кворуму треба хоча б половина членів комісії. І її врахували, і це тільки один приклад.

Якщо все було так демократично, чому міжнародні експерти грюкнули дверима і пішли з групи?

Не хочу коментувати їх позицію. Я би вважав, що присутність представників NDI і Міжнародного республіканського інституту у складі Робочої групи посилила б якісне кадрове наповнення. Шкода, що їх зараз немає.

Кожні вибори ми спостерігаємо проблеми зі списками виборців. Який ваш прогноз, чи нарешті запрацює на повну реєстр виборців?

Поодинокі випадки, що хтось не знайде себе у списку, будуть. Досконалості немає меж. Виникає питання, чи кращі нинішні списки виборців у порівнянні з тими, які були 5 років тому? Стверджую, що кращі. Не ідеальні, але кращі. Але говорити, що реєстр себе не виправдав або надто великі кошти в нього вкладені, не можна. Тоді взагалі вибори можна не проводити й перейти в іншу крайність.

Андрію Йосиповичу, а якому складу ЦВК випаде проводити найближчі парламентські вибори? Коли закінчаться ваші повноваження і треба буде обирати нових членів?

Наші повноваження закінчаться влітку 2014 року. А один член комісії – Олександр Осадчук, зможе організовувати ще й проведення президентських виборів. Нас в червні 2007 року призначили на семирічний термін.

Фото с сайта Фокус