Ірина Луценко: Влада не виключає: не будемо надавати лікування, хай він там тихенько собі зійде нанівець

В офісі «Народної самооборони» тільки і розмов, що про судові засідання, хворобу Юрія Луценка, беззаконність влади і майбутній обвинувальний вирок. Тут, в офісі, панує майже родинна атмосфера: сьогодні навколо рідних Луценко та «Народної самооборони» залишилися справжні друзі та колеги. Бо ж ще здавна відомо: у перемоги – багато друзів, нещастя завжди самотнє.

Окрім ув’язнення Юрія Луценка та його хвороби, на голову Луценків начебто звалилася й ще одна біда: за словами дружини екс-міністра МВС Ірини Луценко, на її чоловіка завели ще одну, чергову судову справу. Начебто стосується вона лобіювання інтересів фірми «Українські новітні телекомунікації», в якій Ірина працює комерційним директором.

Проте поки що і підсудний, і його захисники, і дружина мають час «відпочити». Судове засідання у справі «водія Луценко» знов перенесли – на понеділок 14 листопада. Останнім часом процес розгляду справи просто рясніє «пустими» днями, коли тільки-но розпочавши засідання переносять на наступний день.

…Ірина Степанівна на зустріч запізнилася. Після суду вона їздила із сином до лікарні – у Олександра знов проблеми зі здоров’ям. В офіс вона буквально увірвалася і одразу, усміхаючись, трохи посварила охоронців за паління. Вишукано вдягнена красива жінка, яка із запалом розповідала керівнику прес-служби про пригоди свого дня, аж ніяк не виглядала змученою, а, тим паче, вбитою горем. Навпаки, енергія коло неї просто вирувала. Уявити, що вона кожен день відвідує чоловіка у СІЗО, а в інший час має ще встигати слідкувати за синами та працювати, було просто неможливо. Проте саме так в останній рік виглядає її життя.

-- Засідання переносять, щоб заспокоїти захист

Певний час складалося таке враження, що із розглядом справи Луценка ніхто не поспішає. З одного боку, адвокат Юрія Віталійовича Олексій Баганець казав, що процес намагаються прискорити. З іншого, протягом майже цілого тижня на судові засідання не приходили то свідки, то прокурор, то захисники. То що ж відбувається?

Судовий процес однозначно прискорюється, тому що назначаються щоденні засідання. Я думаю, що для цього є дві основні причини.

Юлії Тимошенко вже винесли вирок, бо це потрібно було зробити – вона серйозний конкурент для діючої влади. Але там була коротка справа, мало матеріалу.

Луценко – також конкурент. Юра сам неодноразово казав: «Якби я був зараз на волі, вся Україна уже б стояла на Майдані, а влади Януковича вже не було б». Адже фактично саме він витягнув свого часу людей на Майдан. Тому цілком зрозуміло, чому влада ховає його в тюрму. І з тієї ж причини вони нанизали на справу 148 свідків. Та ніхто не думав, що цілий рік буде відбуватися процес: досудове слідство, голодування Луценка – він же непередбачуваний. Ніхто не знав, що до суду ми так довго будемо йти. Вони бачать, що час іде, що скоро вже вибори, а свідків 148. Для того, щоб їх вислухати, потрібно три-чотири місяці. Математику ж вони так само, як і ми, рахують, і розуміють, що всі свідки мають виступити. При тому, що всі свідки (а їх на сьогоднішній день вже близько сорока) дають чіткі покази про невинуватість Луценка і справа стає все більш нікчемною.

Політичний вирок Луценку, нав’язаний Генпрокуратурою, вони хочуть мати вже до Нового року, розуміючи, що буде апеляція, Європейський суд, вища касаційна інстанція. І в них залишається дуже мало часу, щоб не дати можливість Луценку реабілітуватись. Коли вони вже посадили Юлію Володимирівну, вони не можуть дати Луценку можливість зайти в парламент, стати кандидатом.

А до речі, якщо йому вдасться вийти на волю, він стане кандидатом він «Народної Самооборони»? Чи вже є якісь інші пропозиції?

Юра говорить, що вже ідуть пропозиції зайти в списки від різних політичних опозиційних сил. Проте чоловік має великі сумніви щодо своєї участі саме у виборах 2012 року як таких. Влада, в свою чергу, прекрасно розуміє, що як тільки він стає кандидатом, то призупиняється процес розгляду справи і починається передвиборча агітація. Луценко на волі – такий варіант Януковичу не до вподоби.

Так хто винен в тому, що засідання переносилися?

Причина не в нас. Давайте згадаємо зафіксовану журналістами ситуацію зі свідком Валерієм Мельником, який за півгодини до судового засідання зустрічався з начальником слідчого відділу прокуратури. Цей факт був розцінений захистом як тиск прокуратури на свідків. Адже неодноразово у суді на наші запитання свідки відповідають, що їм дзвонили із Департаменту внутрішньої безпеки МВС і просили приїхати і дати покази в суді. Висновок - прокуратура заганяє свідків на суд. А як тільки ми цей факт обнародували, як тільки вони зрозуміли, що ситуація серйозно відслідковується, прокуратура трохи призупинила процес саме «заганяння» свідків внутрішньою розвідкою. Взяли час, аби ситуація стихла. Що ж до свідків, то зрозуміло, що вони не хочуть йти на суд, оскільки їм немає чого казати про «злочинні дії» Луценка.

А щодо інформації прокуратури, що Юрій Луценко тисне на свідків?

Цікаво, яким чином це може відбуватися? При тому, що Луценко хворий, при тому, що йому не дають спілкуватися з пресою, ніякого зв’язку із зовнішнім світом немає. Єдине - це можливість у письмовій формі через адвоката передати якесь інтерв’ю.

Але ж на свідків можете, наприклад, і ви тиснути. Ви ж маєте можливість вільно пересуватися, з ким завгодно говорити.

Заява від анонімного свідка про те, що на нього тиснули дати покази на користь Луценка, - це смішно. Ми розуміємо, що ми перебуваємо не те, що під мікроскопом, нас на атоми розкладають - все оточення Луценка, сім’ю, адвокатів. Ми розуміємо, що відслідковуються всі пересування від офісу, від суду. Прослуховуються телефонні розмови. Тому навіть думка у нас не спадає розмовляти зі свідками. Ми розуміємо, що найменший рух у бік буде сприйнятий і роздутий для того, щоб підтвердити їхню основну версію, чому посадили Луценка: що нібито він може, навіть не будучи міністром, впливати на свідків. Ми, розуміючи це, ніяким чином не здійснювали і не могли здійснювати ніяких кроків. Та й для чого? Луценко ніяких злочинних дій не вчиняв. Про це свідчать самі свідки сторони обвинувачення.

Прокуратура за вами слідкує. А ви якось відстежуєте дії прокуратури?

А як ми можемо відслідковувати їхні дії? Єдине, що люди, кого викликають по інших справах, говорять, що їм ставлять питання по одній справі, а в іншому кабінеті нагадують: «Ви ж пам’ятаєте, що ви йдете ще й свідками по справі Луценка, ви ж будете притримуватися своїх свідчень?». Я не можу назвати прізвищ людей, які залишились лояльними до Луценка, які просто самі розповідають, як прокуратура діє зараз.

З боку обвинувачення запрошено загалом 148 свідків. Юрій Віталійович казав, що дехто з них немає ніякого відношення до справи. А є хтось, кого мали б запросили, але забули?

Справа в тому, що до суду приходять багато людей з МВС: секретар якоїсь комісії чи рядовий працівник кадрової служби, який Луценка тільки по телевізору бачив. Що серед цих 148 свідків більшість - співробітники рядового складу МВС. Звичайно, що Луценко з ними відповідно до структури й ієрархії прямо не спілкувався, особисто їм вказівок не давав. У Луценка-міністра було більше трьохсот тисяч підлеглих. Люди були звичайними виконавцями, друкували якісь папери, переносили їх з кабінету в кабінет. Генпрокуратура «нанизала» свідків у справу, щоб за допомогою їх розмитих псевдо доказів (де, в основному, припущення та домисли, а не факти) змінити обвинувачення. Стількох свідків залучили у справу, щоб виграти час. Не дати Луценку за рік, який ми мали, виправдатися. А крім того, як виправдати його посадку в СІЗО? Прокуратура скаже: ви ж бачите, скільки свідків, ви бачите, на скількох людей може Луценко впливати? От тому суд і прийняв таке рішення змінити запобіжний захід на тримання під вартою.

То кого запросить захист? І чи буде з вашого боку свідків також більше сотні?

Наша тактика – прослухати свідків обвинувачення, побачити, наскільки вони заангажовані, наскільки їх підготувала прокуратура. Далі будемо вирішувати, можливо, велика кількість свідків захисту буде не потрібна. Коли очистяться зірна від плевели, вибудуються по реченню основні свідчення, які будуть проаналізовані наші захистом, от тоді тільки відкоригується схема захисту. Але звичайно, 20-30 свідків у нас уже є, які підтвердили б ту чи іншу поведінку Луценка.

-- «Найстрашнішого не станеться»

Ще до винесення вироку Тимошенко на Януковича тиснули з боку Європи, США, Росії. Політологи передбачали можливість такої ситуації, що в парі «Тимошенко-Луценко» один буде виправданий, інший – засуджений. Тимошенко вже винесли вирок – 7 років ув’язнення. То може Луценка відпустять?

Тут потрібно розрізняти два поняття. Перше. Мій чоловік не винен. Він не вчиняв тих дій, які йому інкримінують. Тому захист юридично буде доводити в процесі саме це, і суспільство та міжнародна спільнота повинні про це знати. Усі наші зусилля направлені на те, щоб процес йшов максимально відкрито. Щоб ЗМІ розуміли, що саме відбувається у суді, адже від їхньої подачі суспільство зробить висновки по справі Луценка.

Друге. Для влади не має значення – винен чи не винен Луценко. Йому потрібно закрити рота, оскільки вибори 2012 року «на носі». Тому він і сидить в СІЗО. Зараз шукаються інші зачіпки, щоб нанизати на нього інші звинувачення (про це вже обмовлявся екс-міністр Могильов).

Навіть якщо всі свідки підтвердять невинуватість Юри, Генпрокуратура буде наполягати на обвинувальному вироку. Тут все залежатиме від суду (ми говоримо про фантастичний варіант, коли український суд незалежний). На нашу думку, найбільш оптимальний позитивний результат – це перекваліфікація статті і винесення вироку, наприклад, за недбалість. А це вже зовсім інші терміни – мінімум рік, максимум – три.

Але влада політично вимагатиме обов’язково обвинувального вироку. По-перше, щоб виправдати дії влади, чому ж він тоді сидів. Прийшли до влади донецькі, які не програють, які навіть якщо вони не праві, ніколи не скажуть, що вони не праві. По-друге, це помста. Він мусить відсидіти, тому що його мета, коли він прийшов з Майдану: бандитам – тюрми. Вони мусять з нього зробити такого, ким він їх вважав. Ти вважаєш нас бандитами, значить ти - теж бандит.

Все ж, якщо говорити саме про вирок. Сам Юрій Луценко прогнозував собі вісім років. Проте також є думка, що справа Луценка може стати справою Магнітського, і з тюрми він не вийде…

Це варіант, про який би я не хотіла говорити, але ви чіпляєте мене (ковтає сльози – прим. Автора). Якщо влада дійде до того, що вирок не тягне на вісім років, такий варіант теж можливий. Звичайно, ніхто не чекав, що Луценко буде голодувати, і це спричинить проблеми із печінкою. Не маючи ніяких важелів впливу і боротьби, він їх таки знайшов. Навіть ціною життя.

Можливість повторення ситуації Магнітського підтверджується і тим, що Луценка не хочуть класти ні в лікарню, ні в медичну частину СІЗО. Влада не виключає таку ситуацію: не будемо надавати лікування, хай він там тихенько собі зійде нанівець. Але я не хочу вірити в таке, ми все рівно будемо морально і медикаментозно підтримувати Луценка. Я вірю, що найстрашнішого не станеться.

Як підтримують друзі та колишні колеги Луценка?

Знаєте, Луценко був номером один у списку «Наша Україна – Народна самооборона». З Майдану саме він завів сімдесят, здається, людей в парламент, які зараз не хочуть пам’ятати, як він їх заводив, їм не зручно пам’ятати про те, що він був першим, паровозом, який їх тягнув, їхню лінь, їхнє пристосуванство. Прізвищ називати не буду. Всі і так знають, хто це.

Я дуже вдячна депутатам Юрі Гримчаку, Володі Ар’єву, Юрі Стецю, Олесю Донію, тому що вони взяли основну масу роботи по міжнародним контактам, по спілкуванню із громадськістю. Журналісти говорили, що вони всі могли б бути більш агресивніші і в знак солідарності голодувати з Луценком. Але це не ті методи. Депутат мусить використати правильні важелі, свої депутатські можливості як представник народу. Треба віддати належне цим депутатам. Вони дуже серйозно спрацювали саме в привертанні уваги міжнародних інститутів до справи Луценка.

А якою зараз є реакція з боку міжнародних організацій Європи, США?

Юра отим зривом здоров’я привернув увагу європейської спільноти. Не чекали ми такої підтримки американців. Шведи та фіни визначені кураторами над нашою справою, Датська Гельсінська спілка провела дослідження справи Корнійчука і зразу паралельно взяла справу Луценка. Був зроблений висновок: немає кримінального злочину з боку останніх. І це - виходячи з українського законодавства. Я була приємно здивована позицією Німеччини, не очікувала такої категоричної підтримки. 14 жовтня представники Німеччини приїжджали до Києва, хотіли потрапити в СІЗО, вони були просто шоковані. Депутат німецького бундестагу Віола фон Крамон після відвідування суду назвала справу політичною.

У Європі та США чітко побачили, що Тимошенко і Луценко – це перші номери української опозиції, головні гравці на політичній арені. І дії влади це тільки підтверджують. Адже не притягнули ні Яценюка, ні Тягнибока, ні Гриценка, ні інших. Та ж Королівська – в неї ж бізнес, саджай не хочу. Але їх не чіпали, бо тільки двоє людей складають владі основну конкуренцію. І що б там наші опозиціонери не говорили, якби вони не стрясали повітря, основні противники влади, їхнє віддзеркалення, будуть сидіти в тюрмі.

Як справа складається в Європейському суді? Сергій Луценко казав, що всі матеріали направлені в Європейський суд з прав людини, і начебто рішення має бути вже у листопаді…

Ми чекаємо рішення Європейського суду з приводу незаконного арешту Луценка. Це ще одна причина того, що процес почали гнати, оскільки в Євросуді ми вийшли на стадію розгляду справи самими суддями. Ще місяць тому нам прийшло повідомлення, що ми закінчили стадію комунікацій, і в них зараз йде процес прийняття рішення. Але судді там мають не одну таку справу. Цих справ тисячі зі всієї Європи. Тільки 5 тисяч справ з України, а це сорок процентів загальної кількості. Тож, навіть з огляду на те, що ми йдемо по прискореній процедурі, судді просто фізично можуть не встигнути прийняти рішення. І воно може бути як в листопаді, так і в грудні. Але то не факт.

-- Спроби привітатися з Тимошенко

Поки Юрій Віталійович знаходиться в ізоляторі, чи має він можливість іноді спілкуватися з Тимошенко? Вони зв'язок підтримують?

Щоразу, як немає засідання, я йду до Луценка в СІЗО. Вже 10 місяців, крім суботи та неділі. Ми зустрічаємося з Юрою в кабінеті № 15. Останні місяці, коли Юлія Володимирівна знаходиться там же, я бачу, що її побачення із адвокатами проходять трохи далі, у кабінеті номер 7. Обидва кабінети «слухаються». Біля сьомого кабінету три охоронця – це значить, що Тимошенко там, а нас, до речі, охороняє тільки один.

Так от, скільки разів її ведуть, закривають всі кімнати. Юра намагається вийти привітатися, просить, ну дайте хоч виглянути. Жодного разу вони не перетнулися. З того часу, коли вони в автозаку попрощалися за руку (а Юра писав про це), їх розвезли по різних судах, їм жодного разу не дали перетнутися, розуміючи, наскільки їм це потрібно. Формально говорять, що дотримуються певних правил, але в цьому формалізмі проявляється цинічна поведінка влади. Я кажу навіть не про Луценка, а про неї. Все-таки вона жінка. Юлії Володимирівні не дають лікаря, дають їй можливість хворіти, таким чином, хочуть її зламати. Коли людина хвора, їй складно утримувати себе у моральному бойовому настрої.

Юрію Віталійовичу начебто натякали, що якщо він дасть показання проти Тимошенко, його, можливо, звільнять…

Навіть якщо говорити не про Луценка, який би так ніколи не зробив, такій владі не можна вірити, тому що це донецькі. Їхній принцип: лоха гріх не кинути. Вони б в житті не дотрималися свого слова. Пропозиції були. Слідчий Войченко пропонував Луценку дати свідчення по Дню Міліції та по інших питаннях проти Тимошенко.

Ми ще коли подавали заяву на те, щоб син Сашко зміг відвідати Юру в СІЗО, Войченко прийшов до нього із тою заявою і каже: «Я підпишу, якщо даси щось на Юлю. Як ні, то не дам побачення з сином». Отож Юра тоді і відмовився від побачень із сином.

А взагалі у СІЗО за весь час діти до нього приходили?

Із Сашком він регулярно бачиться в суді. І ми все ж взяли йому дозвіл і для побачень у СІЗО. Що ж до меншого, Віталіка, то Юра спочатку не хотів, щоб його приводили. Але тепер, коли син заспокоївся, звикся з тим, що його батько в тюрмі, він морально був готовий зайти в СІЗО. Він був на побаченні двічі – у серпні і вересні, спілкувався із батьком через брудне скло по телефону. Відразу після арешту Віталіку в школі всі казали: «Твій батько бандит, зек». Діти у цьому жорстокі. Але все змінилося після голодування Юри. Серед дітей, їхніх батьків змінилося ставлення до сина. Регулярно Віталік пише Юрі листи, отримує відповіді. Віталік передає малюнки, осіннє кленове листя. У них свої таємниці, я їхні листи не читаю.

Ви як захисник без проблем до нього можете приходити?

Так, ми зустрічаємося в спеціальній кімнаті, він не в наручниках, ми спілкуємося, сидячи за столом.

А камера, в якій сидить Юрій Віталійович, яка?

Камера для «смертників» для трьох чоловік. Які умови можуть бути в СІЗО… Два-три рази на день миючими засобами миють підлогу і стіни, тому що там зараза століттями накопичена. В тому СІЗО СНІД, відкриті форми туберкульозу, чула, що у людей легені розкладаються. Ті, що більше року сидять, хворіють на туберкульоз, ревматизм.

Але чоловік не скаржиться. Він взагалі дуже невибагливий до побутових умов. Спокійно переносить своє перебування там. Розуміє, що у інших в’язнів ще гірші умови: камери на 40 чоловік, де спати доводиться по черзі. Претензій до СІЗО Луценко не має, бо це їхня робота. З керівництвом відносини рівні.

20 вересня Юрія Луценка вивозили до Київського міського діагностичного центра. Що дало обстеження?

Новостворена комісія тричі вивозила Луценка в діагностичний центр і МРТ показало, що в нього портальна гіпертензія – роздуті вени, а це перша ознака цирозу печінки. Але у діагнозі написали все розлого. І не підтвердили, і не спростували діагноз. Кажуть, треба зробити біопсію – це коли беруться і перевіряються клітини печінки. Але пункцій можна зробити хоч десять, а в місце, де процеси йдуть, не потрапити. Крім того, біопсія робиться уже тоді, коли почалися незворотні процеси. Але у випадку Юри – це початкова стадія, яка повністю піддається лікуванню. Потрібно лише вчасно його розпочати, але не в умовах СІЗО. Необхідні крапельниці і постійний нагляд лікаря. Комісія знає це. Але була команда і не підтвердити, і не спростувати, якраз на той випадок Магнітського. Тому зараз Юрі просто дають профілактичну дозу ліків, щоб виживав. Бо треба ж до вироку довести (каже із сумною іронією - прим. Автора).

Певно, треба дотримуватись дієти? Що Луценко їсть?

Йому назначили медикаментозне лікування, шестиразове дрібне дієтичне харчування, білків багато, овочі, фрукти, більшість із того нам не дозволяють заносити в СІЗО.

Передаємо йому овочі і фрукти. Медики все-таки дозволили передавати приготовлене м’ясо: кролятину, курятину. Передаємо молочне. Все домашнє. Крупи. У нього є кип’ятильник, він ним кашу варить.

Швидку Юрію Луценко навіть до суду викликали. Який загальний стан здоров’я у нього зараз?

В суді його тоді нудило. Лікар зі звичайної «швидкої» сказала, що у нього збільшена підшлункова і проблеми з печінкою. Не тиск, як кажуть у СІЗО і дають но-шпу, коли но-шпа дається тільки при спазмах, і зеленка - тоді коли вавка, а не тоді, коли нудить. Юра каже: «Мене нудить», йому: «Випий но-шпи». Йому: «У вас тиск», він: «У мене немає тиску, в мене тиск, як у космонавта». Лікар «швидкої» вколола щось проти нудоти. І продовжили процес. Юра хотів дослухати того свідка.

Але виглядає він загалом не дуже погано. Посміхається навіть.

Ви ніколи не побачите Луценка хворого. І влада не побачить. У цьому весь Луценко – не попроситься, соплі не розпустить. От бачу ж, 5 днів підряд він сидить у суді, червоніє, йому погано, щось болить. Кажу, ну для чого ти їдеш. А він не хоче, щоб його на носилках заносили, а витягувати на процес все одно будуть.

Як було з тим діагностичним центром. У нього був страшенний приступ вночі, каже, дерся на стіни, настільки були спазми страшенні. Ніхто до нього не підходив. Зранку встати не зміг - відмовила нога. Він каже: я не дійду і не дам себе нести, перенесіть на другий день, яка різниця, діагностичний центр працює кожен день. Ні, ти поїдеш, бо конвой привезли. Ти хотів комісії, ти хотів обстеження, хотів лікуватись, ти і твоя жінка роздули, тож ти поїдеш, гад. Укол но-шпи в попу і вперед.

Як часто приступи бувають?

Щоденно. Щоденно болить черевна порожнина. Весь час. Раніше він любив читати на животі, лежав на животі. Зараз тільки на боку. Раніше займався фізкультурою кожен день, зараз у зв’язку тим, що судові засідання, півдня нерви, висмоктується цей адреналін, а він тримається на цьому адреналіні, на своїй впертості, він навіть відмовляється від прогулянок. Каже: я просто лежу, щоб не втрачати сил.

Знеболювальні він перед судом не п’є?

Но-шпу він приймає час від часу, я йому даю. Та жити на одних знеболювальних - це самообман. Це ж не панацея випити – но-шпу. Щоденно до нього через віконце заглядають медики. Щось записують в журнал. Це називається динамічний нагляд за пацієнтом. Відкрилось віконце: «Ну як?» - «Погано» - «Ну добре». Ото коли в суді у Юри був приступ, він тільки попросив щось від нудоти, а не знеболювальні. Бо хотів тримати себе в тонусі, не розслабленим.

Адвокат Юрія Луценка Олексій Баганець неодноразово подавав клопотання про зміну міри утримання, його відхиляли. Уповноважена з прав людини ВР Ніна Карпачова зверталася до українського суду також надати можливість екс-міністру отримувати необхідну медичну допомогу. Хтось ще якісь дії вчиняв?

Ми плануємо подати позов до Європейського суду на нелюдське ставлення до Луценка, на відсутність його лікування і тортури. Але ми не хочемо це робити зараз, тому що хочемо отримати рішення по першій справі, оскільки там по справі присвоюється певний штрих-код, і все, що приходить на людину-заявника, приєднується до по попереднього. А якщо ми подамо заяву по цій статті, то рішення і по першій справі прийде пізніше. Факти вже є, у нас велика папка набрана, ми будемо звертатися, але хочемо отримати попередній результат.

Ви зверталися в листах до Президента України. Останнє звернення мало реакцію?

Ми тільки два листи до Президента як до гаранта Конституції писали. Просили звернути увагу на те, що порушуються права. Президент, я так думаю, навіть не він, а Льовочкін, на перше відповів: «Прокуратурі розібратись». Прокуратура сказала, що все законно, все добренько. А друге звернення проігнорували. Не було жодної відповіді.

-- «Та Луценко ніколи не вникав, де я працюю»

Ви ще займаєтеся бізнесом?

Так. Я досі комерційний директор в компанії «Українські новітні телекомунікації». Мені друзі кілька років тому запропонували ту посаду.

А як ви встигаєте: і на роботу ходити, і на судові засідання, і в СІЗО, і з журналістами спілкуватись?

Дуже важко. Дуже величезне навантаження. Я приходжу додому о дев’ятій-десятій годині вечора, як вижатий лимон.

А коштів, які ви заробляєте, вистачає на всю родину?

Нестатків у нас немає. Звичайно, матеріально зараз важче. Ми відчуваємо це, тому ще все таки адвокати серйозні працюють. Відповідна оплата. Фінансово іноді не дотягуємо.

Тобто є статті, де не дотягуєте?

Європейський суд. Але нам допомагають близькі друзі, родичі. Всі в напруженні, але нормально. Хоча ситуація гнітюча, звісно. Та й я працюю багато. Звичайно, отримую відповідні кошти.

Ваш успіх у бізнесі зв’язують з кар’єрою Юрія Луценка. Адже ви зайняли посаду комерційного директора майже одразу після того, як він став міністром.

Як завжди так, але трішечки не так. Юру призначили міністром в лютому 2005 року. Я на той час працювала керівником середньої ланки в страховій компанії «Оранта». І лише в жовтні 2005 року (через вісім місяців) мої друзі – власники компанії, запропонували перейти до них на посаду комерційного директора. Фірма тільки починала свою роботу. Ми знімали маленький офіс, набирали спеціалістів. Визначилися з напрямками, взяли перші кредити. Почалася велика, майже цілодобова праця.

Підкреслюю – мене запросили лише працівником, а не власником. Це величезна різниця. Я є працівником. Так, високооплачуваним. Я перший заступник директора з фінансових питань-комерційний директор. На мені бухгалтерія, матеріальне забезпечення, планування, побудова бізнес-планів. Але це не значить, що це був бізнес Луценка. Чомусь всі говорять про це, але не договорюють правду.

Навіть в Луценка, коли питали, де працює дружина, він жодного разу не назвав правильну назву. Журналісти писали, що придурюється. Та Луценко ніколи не вникав, де я працюю. Його ніколи це не цікавило. Він займався своєю міліцією.

Але ж диму без вогнища не буває. Було розпорядження МВС, де міліція мала переходити на тарифні плани ТОВ «Українські новітні телекомунікації».

Що я можу сказати?.. Питанням продажу телекомунікаційних послуг в компанії займалися інші спеціалісти – працівники Департаменту продажу. Компанія надавала такі послуги і органам державної влади та місцевого самоврядування, і банкам та страховим компаніям, працювали і з різними охоронними і силовими структурами. В основному, в регіонах України. Тарифи були невисокі, тарифні пакети цікаві. Бюджетні організації охоче йдуть на такі пропозиції, оскільки кошториси на витрати зв’язку обмежені. Наша компанія працювала гнучко. Мабуть, виходячи із таких міркувань (низькі тарифи у порівнянні з іншими операторами зв’язку) і виходили певні служби в МВС, коли видали таке розпорядження.

Можу сказати лише одне. Луценко був чоловіком дружини, яка десять років пропрацювала у відділі досліджень і розслідувань Антимонопольного комітету України, а тому прекрасно знав, що такі моменти можуть розцінюватися як надання преференцій компанії, де працюють його родичі. Він знав також, що за ним «під лупою» спостерігають як суспільство, так і його безпосередні підлеглі. А тому апріорі не міг надати таких вказівок. Навіть по суті своєї натури.

Про таке розпорядження я взнала з Інтернету, а Луценко – коли був у відрядженні, тоді інші оператори мобільного зв’язку підняли бучу. Чоловік страшенно розлютився, наказав негайно відмінити це розпорядження і скасував його.

Крім того, компанію «УНТК» і, власне, МВС з цього приводу перевіряли мабуть шість разів. Останній раз – восени 2010 року. Тоді на запит Генеральної прокуратури ми надали вичерпний комплект документів з цього приводу. Порушень як з боку компанії, так і зловживань владою з боку Луценка не виявили. Кримінальну справу тоді закрили.

Ви знаєте, за період каденції Луценка які тільки органи нас не перевіряли! Чотири рази податкова (по питаннях повернення ПДВ), два рази – СБУ, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, інспекція зв’язку (по використанню радіочастот та ціноутворення), Генеральна прокуратура (щодо законності ведення господарчої діяльності), УБЕЗ, пожежники тощо. Жодного разу, окрім дрібних зауважень, порушень не знайшли. Ми, знаючи, що весь цей час «під прицілом». Регулярно проводимо внутрішні ревізії та щорічно замовляємо аудит. Додам, фірма працює повністю в рамках чинного законодавства України. Ми не «кормимося» з бюджету, беремо кредити, як і весь український бізнес, що не «лежить під владою». Важко працювати, але важко всій країні.

Знаєте, за цей рік, що Юра за ґратами, жоден співробітник компанії не пішов. Всі спокійно працюють. Люди розуміють ситуацію, ніхто не бідить, бо впевнені, що тут все законно і правильно. Ми не складаємо руки, а виживаємо в таких непростих умовах.

А ще багато пишуть про вашу фешенебельну квартиру, яка теж стала надбаним благом.

Звичайна трикімнатна квартира на Печерську, яка була придбана ще за рік чи за півтора до того, як Луценко став міністром. Звичайно, не на Троєщині, не на Солом’янці. Хоча там є квартири і крутіші.

Ми взяли кредит, придбали ділянку землі у Ворзелі, з допомогою батьків побудували будинок. Їздити в Київ було далеко (щоранку дітям у дитсадок і школу, нам на роботу), тому вирішили поміняти на квартиру в центрі. Звичайно, прийшлося три роки поспати на матраці, щоб віддати борги. Ми ж гроші позичали на квартиру. Продали стару квартиру, зробили ремонт у новій.

Коли Юру призначили, йому в Міністерстві пропонували оформитись на чергу на житло. Я сказала: «Але навіщо? У нас хороша квартира у центрі. І так усе добре». От і вся історія.

В офісі «Народної самооборони» ви яку функцію виконуєте? Чим тут займаєтеся? Не збираєтеся відновлювати справу чоловіка? Йти у політику?

Функція моя лише одна – дружина Луценка. Яка стала і його захисником також. В офісі залишилися лише однодумці, друзі і соратники. Одна невелика команда. Але всі ми стиснуті в отой кулак «Самооборони». Всі «заточені» лише на одне – допомогти Юрі довести свою невинуватість, підтримати його морально, підставити плече у важкий для нього час. Луценко завжди допомагав іншим, тепер час друзів і соратників показати себе. Повірте, з ними можна ходити в розвідку. Тому Юра спокійний. Він знає, що ці люди не зрадять.

У квітні, коли ми збирали прес-конференцію по Юриному здоров’ю, в мене питали, чи не є це піаром з мого боку, чи не збираюся я у депутати, бо нібито був список від БЮТ, де я була під номером 16. Я тоді запитала у відповідь, чи знали мене до того, як розпочалася справа Луценка, взагалі бачили? Могли бачити тільки на «95 кварталі» чи десь в театрі, чи випадково клацнути на якійсь прем’єрі чи концерті. На політичні тусовки я теж не ходжу. І Луценка просила мене не водити туди, бо по моєму обличчі видно, як я до них ставлюсь, до цих дармоїдів.

Але враховуючи, що спрацьовує принцип «от суми і от тюрми не зарікайся», не знаю. Поки є де працювати, є компанія, яка мене годує. Щоб займатися політикою, треба бути незалежною фінансово. Хоча мені є що сказати, проте наразі не планую.

А, може, як жінка від опозиції на Президентські вибори?

Ні. Хоча підставила б плече тим політикам, які пропонують конкретні речі. Розумієте, на сьогоднішній день в країні склалася патова ситуація. Ні влада, ні опозиція не пропонують суспільству бачення майбутнього країни: як далі жити, куди йти, якого результату ми хочемо досягти. Жити в демократичному суспільстві «як в Європі»? А що наші громадяни знають про Європу, про їхні цінності? На першому місці там – громадянин, звичайний пересічний європеєць.

А ви жінка декабриста? Поїдете якщо щось за Луценком у заслання?

Так, поїду. Знаєте, ми прекрасно живемо, не буду казати жили – зараз просто інший етап в житті: він в СІЗО, я з дітьми вдома. Ми за 25 років з Луценком ніколи не посварились. Я прожила за Луценком як справжня жінка за справжнім чоловіком. Він прекрасний батько і чоловік. Я не мислю їхати відпочивати без нього. От я ходжу, гуляю з собакою, міняються пори року, от вже знову осінь, і я так тихенько мовчки з ним розмовляю, і знаю, що він розмовляє зі мною. 25 років, чверть століття, великий проміжок часу. І так сталося, що моя половина там, а його тут. У мене немає розуміння, що я живу окремо від нього.

Він мусить відчувати морально, що нічого не змінилося, що його люблять, що діти беруть з нього приклад. Це нормально. Ну і що, що він в СІЗО? Я прийду до нього. Він мусить відчувати, що єдина перемичка - це ті ворота в ізолятор, а все інше не змінилося. Я Юрі казала: «Ти не переживай, Луценко, мені все рівно, звинуватять тебе, не звинуватять, зроблять з тебе зека, не зроблять, що ти був міністром, що ти зараз в тюрмі, - мені все рівно». Він для мене був справжнім чоловіком, таким і залишився. Буде він в СІЗО – буду ходити. Буде в зоні – буду їздити. Нічого не змінилось. Ми тільки ще більше згуртувалися. Я того і сиджу з ним, і всі ті рішення ми слухаємо, тримаючись за руки. Мені легше, коли я хоч спиною від тих прокурорів, від тої влади його прикриваю. Шкода просто часу. Можна було б відходити ногами якесь нове місто, нову країну, щось побачити. Але так доля склалась. Більше він, мабуть, для мене робив, ніж я для нього. Тепер, значить, моя черга підійшла.