Олександр Кузьмук: Чому на Саламатіну світ клином зійшовся?

Обіцянки реформувати Збройні сили України були одними з головних у виборчій програмі Віктора Януковича. Він анонсував створення професійного війська з 2011 року, підвищення соціальних стандартів солдатам та офіцерам, модернізацію та переозброєння. Відповідальним за військовий напрямок у кандидата Януковича був екс-міністр оборони Олександр Кузьмук. На якого навіть роздали в парламенті біографію з декларацією при призначенні уряду Азарову, проте не судилося. Не отримав він крісла й після звільнення Михайла Єжеля.

Виконано з обіцяного Януковичем не багато. Більше того, Єжеля, який два роки керував Міністерством, звільнили за «незадовільні результати роботи». А пов’язані з ним корупційні скандали більш ніж детально висвітлювались в пресі. З іншого боку, бюджет міністерства був набагато меншим, ніж обіцяв перед виборами Віктор Янукович.

В день захисника Вітчизни, яке святкують більшість вояків колишньої Радянської армії, про проблеми армії української ми спілкувались з народним депутатом від Партії регіонів, екс-міністром оборони Олександром Кузьмуком.

Олександре Івановичу, в нас зараз три події збігаються в часі: день захисника Вітчизни, два роки правління Віктора Януковича й призначення нового міністра оборони Дмитра Саламатіна. На вашу думку, що сталося зі Збройними силами за ці два роки?

Останні два роки ЗСУ були в непростих умовах, як і вся наша держава, вони страждали від фінансово-економічної кризи. Зрозуміло, це залишило свій негативний відбиток. В той же час, поточні програми Збройні сили намагалися виконати. Це стосується підготовки військ та сил.

Проте є суттєвий недолік, який не дав поштовху для розвитку Збройних сил. Керівництво Міноборони не змогло розробити і захистити державну програму розвитку і реформування Збройних сил на перспективу. Це величезний недолік, який, на мою думку, і призвів до зміни керівництва й міністра оборони.

В ЗМІ зараз багато пишуть про скорочення й тотальне згортання програм розвитку та переозброєння. Чи можна за таких умов говорити про якийсь розвиток армії?

Хочу сказати, що за останні два роки змогли в деякій мірі вирішити питання з ремонту та модернізації наявної техніки та озброєння. Робили це за наявних можливостей й асигнувань з бюджету на національну оборону. Що стосується перспектив, то нове керівництво міністерства якраз і визначило першим пріоритетом людину в погонах й соціальний статус. Другий пріоритет – переозброєння ЗСУ.

Бюджет на 2012 рік дуже скупий, ви його самі критикували. Чи з такими коштами можна виконати ці два завдання, чи все знову відкладуть на потім?

Переконаний, що при першій же можливості, коли буде змінюватись бюджет, а це буде в березні цього року, військовий кошторис значно збільшать. Гратися з цією справою неможливо. Збільшення військового бюджету – це вимога часу. Переозброєння й реформування Збройних сил вимагає на порядок більше коштів, ніж виділяється зараз.

На стільки буде збільшено бюджет армії?

Не можу прогнозувати скільки додадуть. Побачимо, настільки краще буде працювати наша економіка. Дійсно, нинішні 16,4 мільярда на національну оборону – це дуже мало. В той же час, є ж ще недофінансування минулого року у розмірі 2,7 мільярда гривень. Їх також потрібно десь взяти і закрити програми. Надіюсь, що це питання буде вирішене.

Ви критично оцінили колишнє керівництво Міноборони. Скажіть, чи не запізно Президент провів ротацію?

Міноборони – це важкий організм. Хочу нагадати, що за 10 років змінилось 7 міністрів й один виконуючий обов’язки, фактично, їх було 8. Якщо міністра міняти кожен рік, то не придумаєш навіть, на кого проблеми списати. За міністром же йде команда, проходять звільнення. Це не правильно, проте так є.

Яка ваша оцінка нового міністра Дмитра Саламатіна? В нього немає досвіду та й ще дуже дурна слава…

А чому на Саламатіну світ клином зійшовся, що, до нього без досвіду не було міністрів? Призначалися такі люди. Поки я бачу, що Саламатін налаштований на серйозну роботу. Його пріоритети збігаються з моїм поглядом на розвиток Збройних сил. Якщо він буде це виконувати, я гарантую йому свою підтримку. Мене абсолютно не цікавлять якісь дрібниці. Він керував Укроборонпромом. Готових міністрів не буває, ними стають.

Не секрет, що ви давно розраховували стати міністром оборони. Ви вже мали досвід, могли замінити Єжеля. Чому ні?

Я не можу бути вічним міністром оборони. Це буде неправильно. Так, в мене багатий досвід. Але подумаймо про інше – зміну поколінь. Не можуть одні й ті ж постійно керувати серйозними інституціями. Має бути заміна. Я якраз пишу дисертацію на тему воєнної організації держави. Так от, під час Великої вітчизняної війни середній вік всіх командуючих фронтами з 1941 до 1945 був до 50 років. У Вермахті у всіх командуючих було 55 та вище. Вік до 50 років дозволяє працювати день і ніч.

Тобто, ви вже для посади міністра не підходите за віком?

Я не можу так казати. Мій потенціал ще не вичерпано.