Андрій Магера: В змінах до закону про вибори немає політичного підтексту

Центральна виборча комісія направила до Верховної Ради свій проект змін до закону про вибори. Хоча члени ЦВК запевняють, що в їхніх пропозиціях немає політичного підтексту, політики вкотре заговорили про можливість переписати закон про вибори під більшість та Партію регіонів. Останніми місяцями в політичних колах активно обговорювали перспективу досить несподіваного кроку від влади – зменшити прохідний бар’єр до 2-3%. Навіщо це їм? Відповідь наводили дуже просту – пересварити опозицію, щоб зупинити процес об’єднання. Мовляв, за такого бар’єру вони точно підуть десятком колон й втратять голоси виборців.

Дехто стверджував, що понизити прохідний бар’єр хотіли за допомогою ЦВК. Нібито представники влади намагалися включити до проекту технічних змін Центрвиборчкому політичні питання, щоб було простіше протягувати їх в парламенті. Опозиціонери навіть заявляли, що влада спробує скасувати норму закону про 5-річне зберігання виборчої документації.

Про те, які зміни пропонує внести в закон Центральна виборча комісія, чи варто чекати зниження прохідного бар’єру та чи є перспектива перекроїти межі мажоритарних округів «Главкому» розповів «опозиційний» заступник глави ЦВК Андрій Магера.

Андрію Йосиповичу, ЦВК нещодавно схвалила проект змін до закону про вибори народних депутатів. Що конкретно хочете переписати?

Цей документ став результатом плідної роботи всіх членів ЦВК. Хочу розчарувати тих, хто шукає в наших пропозиціях якийсь політичний підтекст. В проекті змін до закону про вибори немає політичного підтексту. Жодна з позицій так званого «політичного компромісу» тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради, яка готувала закон про вибори, не зачеплена. За винятком тих положень, які випливають з двох рішень Конституційного суду: щодо закордонних виборчих дільниць та подвійного балотування кандидатів в народні депутати.

Наші зміни стосуються виключно технічних моментів: визначення закордонного виборчого округу як такого, наділення ЦВК функції окружної комісії для закордонного виборчого округу, доповнення статтею, яка стосується складання ЦВК протоколу про підсумки голосування в межах закордонного округу. Це все треба змінити після вердикту КС. Також багато моментів торкаються жеребкування щодо передвиборної агітації кандидатів в мажоритарних округах. Пропонується ці повноваження передати окружним комісіям, а не ЦВК.

Також хочемо врегулювати питання виготовлення інформаційних плакатів, реєстрації довірених осіб кандидатів у мажоритарних округах окружними комісіями. Є пропозиція заповнити прогалину закону про вибори, де серед вимог щодо форми бюлетеня відсутнє прізвище кандидата. Це треба виправити. Такого характеру майже всі пропозиції.

Сподіваюсь, що політичних нарікань до законопроекту не буде, оскільки мова не йде про зміну порядку висування кандидатів, їх реєстрації й тому подібне.

Всі члени комісії підтримали цей законопроект?

На засіданні були присутні 10 членів ЦВК й всі одноголосно проголосували «за», незалежно від того, від якої фракції хто делегований.

Варто чекати, що відсутні члени ЦВК заявлять незгоду із законопроектом?

Наскільки мені відомо, навіть відсутні на засіданні колеги підтримували ідею внесення саме цих змін. Мені не відомо, щоб хтось виступав проти.

Були вже перемовини з керівництвом парламенту щодо долі вашого законопроекту? Адже є домовленність закон не чіпати…

Представники влади і опозиції заявляли, що змін до закону не буде. Але ми хочемо привернути увагу суспільства до того, що є прогалини в законі, які ускладнюють роботу виборчих комісій та роботу суб’єктів виборчого процесу. Наші зміни не впливають на перебіг виборчого процесу в гіршу сторону, вони не чіпають основоположних положень закону.

Ми свідомо не включали в свій документ змін, які б стосувались оскарження чи чогось подібного. Боялися, щоб це питання не сприйняли намаганням догодити якійсь політичній силі.

В одному зі своїх останніх інтерв’ю ви виступали проти змін до закону про вибори напередодні голосування. Чому тепер це стало доречним?

Тут немає ніякої небезпеки, бо зміни мають технічний характер. Будемо просити опозиційні та владні фракції підтримати наші пропозиції. Якщо цього не буде, звісно, доведеться працювати з тим законом, який є.

Була інформація, що дехто намагався змусити ЦВК в ваш документ пропхати такі речі, як зменшення прохідного бар’єру до 2-3% та відміна норми про 5-річне зберігання бюлетенів…

Я заперечую та спростовую такі розмови. Ніхто не змушував ЦВК виступати за зменшення прохідного бар’єру. Такого не було.

Уявімо, що влада вже в парламенті допише до вашого проекту зменшення прохідного бар’єру, це суттєво вплине на виборчий процес?

Питання прохідного бар’єру треба обговорювати експертам. Проте скажу, що як тільки ідея зменшення прохідного бар’єру буде внесена в парламент, всі інші пропозиції, які ЦВК надали в своєму законопроекті, стануть непрохідним. В такому разі з’явиться політичний присмак. Якщо запропонують зменшити прохідний бар’єр, наші зміни не пройдуть. Це тільки нашкодить.

Яке ваше ставлення до можливого скасування норми про п’ятирічне зберігання виборчої документації?

Дуже негативне.

Ви чули, щоб про таку ініціативу говорили в найвищих колах?

Я не чув таких розмов, проте на рівні ідеї я проти скасування п’ятирічного зберігання бюлетенів. Бюлетені мають зберігатися п’ять років, а якщо хтось цю норму скасує, то ніхто не зможе адекватно пояснити, навіщо це було зроблено.

Тобто, скасування такої норми буде означати прагнення певних сил фальсифікувати вибори?

Принаймні, такі розмови точно будуть.

Після постанови ЦВК щодо нарізки мажоритарних округів експерти заговорили про проблеми. Зокрема, на Донбасі з’явилися територіальні розриви в межах одного округу й анклави. Це трактують як маніпуляції на користь певних кандидатів. Є претензії до нарізки округів на Закарпатті й деяких інших регіонах. Чому виникли анклави і територіальні розриви, які дуже складно логічно пояснити виборцям?

Ситуацію в Луганській та Донецькій областях я не мав змоги детально проаналізувати, як це мали робити куратори. Закарпатську область я дивився, не бачив там анклавів чи серйозних проблем. Не виключаю, що десь в постанові в додатках анклави могли бути. Я є куратором двох регіонів з 27 – Житомирської області та міста Києва. Можу запевнити, що в цих регіонах подібних проблем немає. Це моя принципова позиція – округи треба створювати з такою територією, яка б між собою мала межі.

На мою думку, явних порушень закону про вибори народних депутатів України в постанові ЦВК щодо меж округів немає. Якби вони були, хоча б один з колег проголосував проти. Наприклад, я б проголосував проти. Але я утримався, це свідчить про те, що очевидних порушень не було.

Можна говорити, що такий варіант нарізки був меншим злом й ви з ним погодились, аби не було ще гірше?

Можна сказати, що загалом постанова про межі округів не суперечить закону, але територіальні межі округів й їх центри можна було б визначити більш якісно. Це моя позиція. Через це я утримався при голосуванні. Проте зараз вже щось змінити майже не можливо. Єдиний варіант – за рішенням суду, який би скасував постанову ЦВК. Це єдиний випадок, коли б можна було повернутись до округів.

Вже є багато позовів на вашу постанову, тобто, округи ще можуть змінити?

Є звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва. Буквально сьогодні була ухвала Вищого адміністративного суду, якою визначили, що підсудність справ у таких випадках тільки у Окружного адмінсуду Києва. За моїми даними, там є два чи три позови.

Раптом суд таки задовольнить вимоги позивачів, як має чинити ЦВК?

Виконувати рішення в той спосіб, який вкаже суд. Але я слабо вірю в судову перспективу скасування постанови ЦВК щодо меж округів.