Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Аркадій Корнацький: Сьогодні кажуть «віддай частину», а завтра забирають все

    • Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото) «Главком»
    • Розсилка
    Аркадій Корнацький: Сьогодні кажуть «віддай частину», а завтра забирають все

    Опальний опозиціонер вважає, що «розумно домовитись» з нинішньої владою неможливо

    Хоча вся опозиція вимагає повторних виборів в п’яти округах, де ЦВК не вдалося встановити результати, є ті, хто очікує вирішення цього питання найбільше. Як, наприклад, Аркадій Корнацький – один з опозиціонерів, що буде брати участь в повторних виборах. Лідери опозиції вже пообіцяли, що, незважаючи на чутки, виставлять на цих виборах тих саме кандидатів, що і минулого року.

    Тоді 132-й округ в Первомайську Миколаївської області увійшов до числа найбільш резонансних. Штурм окружкому бійцями «Беркуту», винесення протоколів, вибите скло та силове протистояння з мешканцями, що намагалися відстояти результати, – все це, м’яко кажучи, вразило міжнародних спостерігачів, яким розповідали про чесні та прозорі вибори. Цікаво, що самого кандидата від Об’єднаної опозиції на цей час не було в окрузі, бо Корнацький вів віртуальну кампанію, переховуючись від переслідувань влади за кордоном, а в день виборів, як потім зізнався, перебував у Львові, звідки і роздавав телефонні розпорядження.

    На цих виборах Корнацький сподівається перебувати в Україні, хоча кримінальні провадження відносно нього та його агрофірми тривають. Можливого арешту кандидат в депутати очікує в самому центрі Києва.

    «Був приємно вражений Яценюком і Турчиновим»

    Ви казали, що зараз переховуєтесь. Але при цьому не приховуєте, що живете в готелі «Київ». Тобто вас поки ніхто не планує арештовувати?

    Я не переховуюсь, але, якщо до того дійде, доведеться переховуватись.

    Тобто зараз ви побоюєтесь арешту?

    В мене є всі підстави цього побоюватись, бо якась робота в цьому напрямку з боку влади йде. Цей висновок я роблю з того, що в минулу середу мені не видали новий закордонний паспорт. З’явилась інформація, що я начебто є фігурантом якогось кримінального провадження. Достеменної інформації нема, тому що по закону повинні були або видати паспорт, або дати письмову відповідь, чому його не видають. Але ні того, ні іншого я поки що не отримав, і збираюсь з цього приводу подавати до суду.

    Ви хочете виїхати за кордон?

    Необхідність поїхати за кордон завжди може виникнути. Старий закордонний паспорт практично переповнений візами, тож потрібно було подбати про новий. Останнім часом відносно мене є вже кілька десятків кримінальних проваджень, і що саме буде використано, щоб сфальшувати ще одне провадження, мені важко сказати. Думаю, сенс цього в тому, щоб на додаток до всіх тисків, що є, створити ще один важіль впливу, щоб унеможливити мій похід на вибори.

    Ви мали плани нарешті познайомитись з керівництвом «Батьківщини». Чи вже зустрілись? Про що була розмова?

    Я зустрівся з Арсенієм Петровичем та Олександром Валентиновичем і ми поговорили про нашу спільну тему – підготовку до виборів. Я отримав від них особисті запевнення, що вони будуть мене підтримувати, і в той же день була колективна заява лідерів опозиції, що повторно висуватись будуть ті самі кандидати, що вже перемогли.

    І яке лідери опозиції на вас справили враження?

    Чудове. Я навіть був дещо приємно вражений, бо з екрана телевізора люди сприймалися дещо інакше, ніж при особистому контакті. Вони здалися більш людяними і контактними, менш офіціозними, ніж у якомусь публічному вимірі. І мені здалося, що їхні слова щирі.

    Чи будете ви підписувати якісь нові папірці? На виборах, як відомо, всі висуванці «Батьківщини» підписувати клятви вірності.

    Того разу дійсно підписувалася клятва, а цього разу це ще зарано. По-перше, не прийнято закону, який дає можливість ЦВК призначити вибори, по-друге, не знаю, чи будемо ми підписувати таке цього разу чи ні. Може, це буде в якомусь іншому форматі – наприклад, наша група мажоритарників на п’яти округах і три політичні сили. Але це тільки мої припущення. Треба буде підписати – звичайно, підпишу.

    А звідки пішли розмови, що опозиція може змінити своїх висуванців на цих п’яти округах, в тому числі, на вашому?

    Причин тут декілька. По-перше, це турбота самої опозиції, щоб у них в округах були впевнені позиції, по-друге, це могли бути певні інсинуації з боку тих, хто хотів би зашкодити перемозі опозиційних сил. Такі от дві діаметрально протилежних причини, з яких можуть поширюватися такі чутки. Опозиція ж теж турбувалась з приводу того, чи зможуть повторно піти ті самі кандидати чи ні, бо, як ви розумієте, з формальних підстав хтось може не попасти на вибори. Наприклад, по такій причині, як проживання в України, бо наш чудовий виборчий закон, як і Конституція, на відміну від цивілізованого світу, передбачають ценз не громадянства, а осідлості, чим дискримінують п’ять з лишнім мільйонів українців, що проживають за кордоном. От чому не може бути обраним народним депутатом громадянин України, що проживав за кордоном протягом останніх п’яти років?

    До того ж, якщо стосовно людини є кримінальне провадження, то на підході до ЦВК чи іншого реєструючого органу цю людину можуть просто арештувати і вона замість виборів буде брати участь у допитах.

    І наскільки вірогідним ви вважаєте такий розвиток подій?

    Він є вірогідним для будь-кого з українців. Красномовним прикладом є Людмила Нікіткіна – головний бухгалтер мого підприємства «Агрофірма Корнацьких», яка за три-чотири дні до виборів минулого року абсолютно безпідставно була викрадена міліцією та кинута за грати. Це політичний заручник посередині Європи на початку 21-го століття! Тому такого розвитку подій не можна виключати. Той же переможець мажоритарного округу в Василькові, як ви знаєте, знаходиться за кордоном з тих же причин, з яких там перебував минулого року я.

    Тоді ви з цих причин не могли повноцінно проводити кампанію. Цього разу плануєте все ж таки залишитись в Україні? Тим більше, вам закордонний паспорт все одно не дають.

    Я сподіваюся перебувати тут і працювати у передвиборчій кампанії. Найголовнішим агітаційним заходом вважаю зустріч з виборцями і спілкування наживо, тому дуже сподіваюсь, що така можливість в мене буде.

    «Не думаю, що у Круглова є симпатія хоча б до однієї чесної людини»

    Ви показали такий результат на виборах не в останню чергу тому, що в цьому районі у вас велика агрофірма, на якій зав’язано досить багато людей. Інший кандидат від опозиції, може, стільки б і не набрав. Скільки в вашому результаті вашої особистої заслуги і скільки партійного бренду?

    Я не проводив такого аналізу, але, можливо, це були приблизно рівні частки мого здобутку. Десь близько 15 % «Батьківщина» здобула в нас по списках, а я здобув під 30 %. Тобто здається так, що мій результат складається з двох частин. Не виключаю, що виборець розглядав в першу чергу мене особисто, але знаю точно, що обласний штаб Об’єднаної опозиції під час виборів і особливо під час подій в окружкомі надали мені практично неоціненну допомогу – без них нам би було набагато складніше.

    Південь України не вважається електоральною вотчиною «Батьківщини»…

    Це не зовсім так. «Батьківщина» завжди мала на Миколаївщині потужні організації і на відміну від провладних партій – таких як Партія регіонів, Народна партія, які утримувались за рахунок адмінресурсу, – осередки «Батьківщини» формувалися з людей, які мають реальні переконання. Я сам знаю багатьох свідомих підприємців, які активно брали участь в житті партійної організації «Батьківщини».

    Вже зрозуміло, хто стане вашим конкурентом від влади? Навряд чи знову колишній зам губернатора – пан Травянко.

    Є інформація, що на ці вибори піде голова обласної адміністрації Круглов. Другий варіант – Партія регіонів взагалі не буде висувати свого кандидата, а будуть іти самовисуванці і комуніст. Але замислюватись над тим, як буде насправді, не бачу необхідності. Хто б це не був, навіть якщо він буде замаскований під самовисуванця, і я, і виборці дуже швидко зрозуміємо, хто насправді є кандидатом від влади.

    Те, що Травянка звільнили з обладміністрації – це наслідок невдалих для влади виборів?

    Це природна реакція Партії регіонів на «перемогу» їхнього кандидата. Йому було надано безмежний адмінресурс, бюджетні кошти, бюджетні заклади, можливість здирати із підприємців кошти на свою кампанію, і тим не менш він ганебно програв. Тому йому відповідно віддячили – як відпрацьований матеріал викинули з роботи, щоправда потім повернули головою обласного управління сільського господарства. Це ще дивно, що і голову облдержадміністрації не поперли, тому що саме Круглов керував цією виборчою кампанією.

    На окрузі мав місце ексцес виконавця чи була вказівка з самої високої гори трощити окружком за допомогою «Беркуту»?

    Ця стратегія була визначена з гори, і був не ексцес виконавця, а абсолютно для них несподіваний подарунок долі. З одного боку, ми мали інформацію, що вони готували дуже багато заходів протидії – наприклад, застосування того контингенту, що був нещодавно задіяний на акції опозиції в Києві. І в той же час вони могли це вигадати в останні дні, бо були впевнені в перемозі Травянка і не допускали його поразки.

    Ви вважаєте, що зараз влада, вже маючи досвід на цьому окрузі, буде діяти інакше?

    Якщо від влади піде офіційний кандидат, вони, звичайно, будуть діяти тими самими методами, бо іншими не вміють, окрім застосування адмінресурсу у всіх його вимірах. Він вже й зараз застосовується – повністю запресовані всі ЗМІ. Мені з великими труднощами вдалося здобути аж два бігборди на окрузі, де я розмістив своє привітання з 9 травня. Це не кажучи про те, що мені відмовляють місцеве телебачення, радіо і всі газети. В той же час через медійні ресурси влади на мене постійно ллється чорнуха та дезінформація. Наприклад, в минулому році той же Круглов звинувачував мене і моє підприємство у несплаті податків, причому спочатку на 16 мільйонів гривень, потім – на 42 мільйони. Це звинувачення спростоване в суді. І звинувачення в якихось порушеннях закону будуть продовжуватися, але, гадаю, перейдуть особисто на мене, тому що близько тридцяти кримінальних проваджень, які стосувались агрофірми і її керівників, показали, що очорнити мене перед виборцями не вдасться.

    Кажуть просто, що протистояння на окрузі набуло такої напруги, тому що губернатор має антипатію особисто до вас. Коли ви з ним останнім часом спілкувались?

    Не думаю, що у Круглова є якась симпатія хоча б до однієї чесної людини. Його антипатія до мене – це, напевно, антипатія до людини іншого виміру. Особисте негативне відношення, може, і є, але не знаю, з яких причин, бо зустрічався з Кругловим лише одного разу і то п’ять хвилин, коли я працював в облдержадміністрації. Ми тоді навіть ні про що не говорили.

    Влада з вами не намагалася домовитися щодо неучасті в виборах?

    Ані про підприємство, ані про вибори зі мною ніхто не намагався домовлятися. Це навіть дивує, бо відомо, що коли наїжджають і тиснуть, на певному етапі виходять з якоюсь вимогою або пропозицією. Але їх не було.

    «Ніякої гарантії недоторканості мандат насправді не дає»

    Ви для себе зрозуміли, що сталося з директором вашої агрофірми? Чи це не насильницька смерть, враховуючи події навколо вашого підприємства?

    Я не виключаю, що однією з непрямих причин його смерті могла бути та нервозність, той стан стресу, в якому перебувають всі, хто зі мною працює. Зараз я знаю, що причиною його смерті було серцеве захворювання, а про якийсь прямий зовнішній вплив я не чув.

    Ви можете гарантувати, що якщо пройдете в парламент, то не перейдете в провладну більшість? Тоді у вас і проблеми з бізнесом завершаться.

    Думаю, мені цього не пропонуватимуть. Як і зараз, вони будуть впевнені, що з цього нічого не вийде. У мене є тверде переконання, яке примушує мене вести себе таким чином, яким я себе поводжу. Розумно домовитися з ними неможливо. Всі, до кого приходили домовлятися, розповідають про постійний обман: сьогодні вони кажуть віддати їм таку частину, а завтра забирають все інше.

    А як ви зі сторони оцінюєте те, що відбувається у фракції «Батьківщина»? Яценюк каже, що йому підсунули у фракцію людей Клюєва і Януковича…

    Я не настільки досвідчений політик або аналітик, щоб оцінювати явища всередині опозиції. Та й інформації я достатньо не маю, щоб судити. Об’єднана опозиція «Батьківщина» – цілком здоровий організм, який сам справиться з усіма цими питаннями. Яценюк і Турчинов – серйозні досвідчені політики. Якісь негаразди можуть бути де завгодно, але йде процес

    самоочищення і самовдосконалення. Все, що відбувається, відбувається на краще.

    Ви ж бачите, як працює цей парламент. Не дуже продуктивно, так скажемо. Навіщо вам це депутатство, окрім гарантій недоторканості?

    Ніякої гарантії недоторканості ніщо насправді не дає. Було б наївно думати, що депутатство надасть недоторканості моєму бізнесу, який, до речі, вже не мій – ще осінню минулого року я зробив відчуження всіх статутних часток, що в мене були.

    І на кого ви переписали ці частки?

    На своїх старших дітей. Але все одно той тиск на мене буде продовжуватись, тому що будь-яка людина, яка виграла вибори там, де хотіла Партія регіонів, буде для неї заклятим ворогом і проти цієї людини будуть боротися всіма можливими способами. Ніякої вигоди для мене, якщо я оберуся, немає. Обиратися до Верховної Ради я вирішив не заради недоторканості, а щоб отримати більш міцні позиції і для самозахисту, і для боротьби взагалі.

    Але ж ви розумієте, що зайвий штик для опозиції нічого не вирішує? І навіть п’ять штиків.

    Я так не вважаю. Кожен штик щось вирішує. Тим більше п’ять – це моральний фактор: якщо опозиція побачила, що немає іншого виходу, як брати мандати, працювати парламентськими засобами і боротися надалі за ці п’ять округів, то повторне отримання перемоги опозицією, має принципове значення з огляду підвищення авторитету опозиції в країні і з огляду на 2015-й рік.

    Саме тому влада ці вибори не призначає?

    Їх не призначають з іншої причини – вони брали час, щоб зрозуміти, як ці вибори сфальсифікувати в нових умовах. Дуже швидко зорганізуватися після минулорічної поразки вони не могли, хоча ніяких змін до законодавства вносити не треба було – 104 стаття закону про вибори народних депутатів дає всі підстави для призначення повторних виборів. Але вони на це не пішли, тому і були ці подання з ЦВК до Верховної Ради і назад, потім до Конституційного суду і такі інші затягування.

    На поведінку влади вплине той факт, що ці п’ять округів зараз будуть розглядатися під мікроскопом, в тому числі, закордонними спостерігачами?

    Звичайно, менша кількість округів і більш пристальна увага відіграють для влади негативну роль. Але ще треба забезпечити спостереження за цими виборами на більш високому рівні, ніж минулого року. Недарма влада тягнула, маючи розрахунок призначити вибори влітку, коли не тільки виборці знаходяться поза межами дільниць, а й значна частина громадських міжнародних організацій, офіційних спостерігачів теж хто відпочиває, хто з інших причин не може прибути на вибори. Тому щоб унеможливити фальсифікації, опозиційні сили будуть вимагати призначення виборів на першу половину вересня і щоб до виборчого законодавства не були внесені такі зміни, які відіграють негативну роль для опозиційних кандидатів.

    А ви самі не вмикали під час виборів адмінресурс на своєму підприємстві?

    «Вмикав». Якщо вірити чорнушним ЗМІ, я купляв селян соломою і поросятами. Звичайно, це був анекдот, бо таке могли написати тільки такі нерозумні люди як голова обладміністрації і його придворні журналісти. Солома дійсно надається, але кожного року – бо корови, телята їдять солому взимку, а не живуть на одних комбікормах. Був ще один неприємний момент: під час кампанії прийшли енергетики і вручили попередження, що через три дні буде вимкнена електроенергія в тваринницьких приміщеннях. А всі ці приміщення обладнані сучасними системами кондиціонування і роздачі кормів – тобто більше півгодини тварини не могли прожити без електроенергії. Тому я з далекої відстані дав вказівку – якщо це станеться, напередодні того почати роздачу цих свиней людям. Влада схаменулася і скасувала свій намір.

    «Прямих контактів з КДБ ніколи не мав»

    Я правильно розумію, що ви, як підприємець, що працює на землі, виступаєте за її вільний продаж? І ось зараз влада намагається створити ринок землі, а опозиція, якої ви приєднались, якраз не підтримує ці кроки.

    Жодного ринку землі влада не намагається створити, проте намагається створити законодавчі умови, щоб украсти землю у селян. З 2010-го року влада змінила десь до десятка варіантів законопроектів про земельний ринок, і кожен з цих проектів мною особисто жорстко критикувався і називався злодійським.

    Опозиційні сили, наскільки мені відомо, власного готового законопроекту на цю тему не мають. Є окремі позиції, наприклад, партії «Свобода», яка проти продажу землі. Відверто кажучи, якби не відбулося приватизації землі у середині 90-х років, то і я був би проти її купівлі-продажу. Але раніше відбулося роздержавлення земель, потім розпаювання, коли близько 6,5 мільйонів селян стали власниками земельних паїв. Це робилося начебто з благою метою, але дуже тупо і безграмотно. Хотіли створити фермерів за рахунок того, щоб порвати великі масиви землі на дрібненькі, але це призвело до повної руйнації сільського господарства. До 2001 року йшла жвава торгівля земельними сертифікатами, яку потім заборонили. І цей мораторій досі працює на тих, хто хоче забрати землю ні за що. Довгострокова оренда, яку укладають з селянином – це те ж саме позбавлення права на землю. Тому я за те, щоб не допустити обезземелення селянина в умовах того, що відбувається.

    В мене ніколи не було особистого інтересу накопичити багато землі, хоча наша сім’я купила її дійсно багато. Ми робили це вимушено, тому що люди самі приходили і просили купити. Я маю свій проект закону про земельний ринок, який має всі норми, щоб не допустити обезземелення селян і забезпечити інтереси інвестора і держави. І сподіваюся, що цей законопроект буде підтриманий опозиційними партіями.

    Як так сталося, що свого часу ви балотувалися в Держдуму від «лужковсько-примаковського» блоку «Отечество – Вся Россия»? Можете якось докладніше розповісти про російський період вашого життя?

    Про російський період довго розповідати, бо я там прожив більше 30 років – з 1974-го по 2005-й роки. З 1989-го року займався підприємництвом, здебільшого юридичним, громадською роботою, був президентом Торгово-промислової палати. І в 1999-му році до мене звернулись не якісь політики – не Примаков чи Лужков – а мої молоді друзі з університету, які були політтехнологами. Вони сказали, що в мене є гарні шанси перемогти по одному з мажоритарних округів. Я погодився, написав заяву, сфотографувався з лідерами, але пізніше виявилося, що ця політична сила вже має офіційного кандидата. Мене запросили у кабінети місцевих партійних керівників, де пообіцяли тісно співпрацювати з Торгово-промисловою палатою, але з виборів попросили знятися. Так що це було досить умовне кандидатство.

    Щось вам не щастить з балотуваннями.

    Я б не сказав, що не щастить. Тоді був мій перший досвід виборчої кампанії – я побачив, що таке дійсно демократичні конкурентні вибори. Я ж звик до виборів в радянські часи, а вони самі знаєте, які були.

    Недоброзичливці закидали вам співпрацю з КДБ якраз у радянські часи.

    Не знаю, доброзичливці чи недоброзичливці, але як про кожну людину, що фігурує в публічному вимірі, так і про мене кажуть дуже багато всіляких дурниць. Я знаю, що така організація як КДБ була. Хоча під час навчання в університеті я працював на громадській роботі, пов’язаній з охороною громадського порядку, а сам університет Дружби народів імені Патріса Лумумби був дуже ідеологічним, ніяких прямих контактів ніколи не мав. Багато друзів, з якими навчався, за моєю інформацію, ішли працювати до цих органів, але відбір, наскільки я розумію, був дуже жорстким і я туди не міг попасти за визначенням. Моє дисидентство доходило навіть до серйозних розборок на рівні парткому університету – чому ти, Корнацький, перед нашими іноземними студентами так себе ведеш і доводиш викладача політекономії до інфаркту? А нам, щоб ви розуміли, доводили переваги соціалізму над капіталізмом тим, що у нас в метро пересадка безплатна, а в Америці – за гроші. Більше аргументувати не було чим. Моє студентське «йорнічаньє» над цими речами носило ідеологічний характер. Я не отримав пропозицій іти працювати туди, куди ви кажете, і благополучно сам влаштував своє життя.

    Чому ви повернулися в Україну саме після Помаранчевої революції?

    Цьому були дві причини. В Росії на той момент я не знаходив нічого цікавого, що мене б там тримало. Проекти, якими я займався, усталилися і ішли своєю чергою. А головне, що спонукало мене до переїзду, – те піднесення та ентузіазм стосовно праці в Україні, і саме в галузі земельного законодавства. На той час, на 2005-й рік, я вже вдосталь наковтався всіх принад українського земельного законодавства.

    Коли моя сім’я вклала кошти в придбання земельних і майнових паїв, була чітка перспектива, що на базі цього можна створити своє підприємство. А в 2001 році така перспектива зникла і все зависло. Я тоді вперше задумався, як зробити, щоб інвестування в аграрний сектор економіки було цікавим і інвестору, і державі, і селянину. І з весни 2005-го року тим і займався, що намагався провести свій законопроект про ринок землі в життя.

    «Нема в мене ніяких статків»

    Українську мову швидко згадали?

    Я виріс в Україні, навчався в школі українською мовою і ніколи її не забував. Під час життя в Росії я щороку по декілька разів приїздив до батьків і розмовляв українською, багато читав рідною мовою.

    У скільки б ви оцінили свої статки?

    Та нема в мене ніяких статків – я є менше, ніж середній підприємець, тому що за українським законодавством середнє підприємство – це 500 і більше найманих робітників. А в мене у сезон працює максимум 300. Все, що підприємство заробляє, реінвестується. Якісь гроші для існування сім’ї, допомоги дітям у мене є, але понад десять років існування цього аграрного підприємства я не отримував жодної копійки дивідендів. Вперше отримав позаминулого року. Порівняно з тим, що інвестовано на протязі цих років, це абсолютно невеликі гроші – мільйони гривень, але це набагато менші прибутки, ніж могли б бути від використання коштів в якихось спекулятивних галузях.

    Ви готові до того, що до вас просто прийдуть і заберуть ваше підприємство?

    Сказати, що я готовий, не можу, тому що я противлюсь намаганням знищити підприємство. Поки що їм це не вдалося, незважаючи на фальсифіковані кримінальні і адміністративні провадження. Тому з цим я ніколи не змирюся, незважаючи на те, що це підприємство вже не моє, але там працюють люди, що повірили в мене і мою сім’ю. Це понад 15 тисяч місцевих селян, що годуються з цього підприємства.

    Повторна кампанія обійдеться вам в фінансовому відношенні у стільки ж, скільки минула, чи зараз буде скромніше?

    Думаю, зараз все буде набагато дешевше, тому що матеріальний ресурс, який потрібний був для проведення агітаційної роботи в минулорічній кампанії, спрацював. Він, що називається, підняв округ, а моя задача полягала в тому, щоб донести до віддалених сіл і районів ту інформацію, яку мають про мене Первомайський та Кривоозерський райони.

    І у скільки вам обійшлась перша кампанія?

    Це не мільйони доларів, а сотні тисяч гривень. Ці кошти мені здаються розумно і обґрунтовано потраченими. Бо я їх тратив більше не на популяризацію себе особисто, а на те, щоб трошки розкрити людям очі на життя і події в Україні. Люди, насправді, дуже дезорієнтовані, причому навіть в простих речах.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ