Віктор Мусіяка: Рішення допускати іноземців до конкурсу на посаду директора Антикорупційного бюро не відповідає закону
Хто може стати директором Національного антикорупційного бюро і в чому члени конкурсної комісії не дійшли згоди
Учора ввечері під час свого третього засідання конкурсна комісія з відбору голови Національного антикорупційного бюро (Бюро) підтримала ідею надати іноземцям право брати участь у конкурсі на посаду його директора. Однак, з одним «але». Громадянин іноземної держави, який вирішить позмагатися за право очолити вищезгадане Бюро, буде зобов’язаний отримати українське громадянство до завершення конкурсу. «Директором Національного антикорупційного бюро може бути особа, яка має громадянство України (іноземець або особа без громадянства, які подають документи для участі у конкурсі, повинні отримати громадянство України до закінчення терміну подачі документів на конкурс)», ідеться в документі, який підтримали п’ятеро членів Комісії. На цьому ж зібранні Комісія оголосила про початок конкурсу на призначення Директора Національного бюро.
Сама Комісія, яка вивчатиме анкети потенційних кандидатів, складається із дев’ятьох членів, яких пропорційно делегували до її складу Президент, Кабінет міністрів і Верховна Рада. Так, за квотою президента до неї увійшли Рефат Чубаров (голова Комісії), Євген Захаров (секретар) і Ярослав Грицак. За квотою Кабміну Йосип Зісельс, Олександра Яновська та Юрій Бутусов. Верховна Рада представлена в Комісії Віктором Мусіякою, Євгеном Нищуком і громадянином Італії Джованні Кесслером.
Серед основних критеріїв, яким має відповідати майбутній директор Бюро, досвід роботи на державній службі, українське громадянство, діяльність, не пов’язана з керуванням політичними партіями, відповідність люстраційним вимогам та правова освіта.
Під час першого засідання експертів, яке відбулося в Адміністрації президента під час новорічних канікул, глава держави натякнув, що не проти бачити іноземця Директором Бюро і закликав Комісію «не втрачати час і швидко підготувати пропозиції, які зможуть зробити процедуру конкурсу більш досконалою. «Закон дозволяє вам вже сьогодні оголосити конкурс… І як я і обіцяв, і як вимагає закон, до 24 числа (січня) ви повинні вже визначитися з принципом підбору кандидатур», - сказав Порошенко ще 9 січня.
Між тим, у самій Комісії не поспішали оголошувати конкурс у перший день свого засідання. Один із її членів Віктор Мусіяка заявив про те, що Комісія не може оголошувати про початок конкурсу до того, як не будуть внесені зміни в закон про Національне антикорупційне бюро. Саме задля подолання протиріч у законі наприкінці минулого року в Раді були зареєстровані кілька проектів змін до нього, які мають бути внесені до сесійної зали цього пленарного тижня. Однак, в експертів Комісії є сумніви, що зміни будуть внесені швидко. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів Віктор Мусіяка, член Комісії, який головував на її першому засіданні. Він розповів про те, чому оголошення конкурсу на призначення Директора є незаконним, чи лобіює президент Порошенко призначення «своєї» людини в Бюро, та коли Національне бюро зможе реально запрацювати.
На перших засіданнях комісія фактично дала «добро» на допуск до конкурсу іноземних громадян, на засіданні 12 січня документально це було підтверджене…
Так, дала «добро», тільки офіційно ще про це ми не заявляли (до 12 січня), бо ішла робота над формулюванням (цього допуску). Юристи, в тому числі з Адміністрації президента, запропонували дещо змінити формулювання, щоб зняти усі питання. Хоча я не підтримую рішення допускати іноземців (до участі у конкурсі на посаду директора Національного антикорупційного бюро), тому що це не відповідає закону.
Те, що більшість членів Комісії все ж за те, що б допустити іноземців до конкурсу, означає, що і Президент, і Кабінет міністрів і Верховна Рада одностайні в цьому?
Не знаю, чи можна так казати. Від Верховної Ради є Кессер (громадянин Італії, директор Європейського бюро по боротьбі з шахрайством – «Главком»), є я, які голосуємо проти цього рішення. Але є Євген Нищук, який голосує «за», хоча він, як ми з Кессером, працює за квотою Верховної Ради. Як я думаю, у системі влади є розуміння, що необхідно запросити до участі у конкурсі іноземця. Але якщо ви спостерігали за перепитіями (перших засідань Комісії), то знаєте, що ішла дуже серйозна, напружена полеміка з цього приводу.
Ви заявляли, що для того, щоб Комісія оголосила конкурс на обрання директора Національного антикорупційного бюро, парламент мусить внести зміни до закону про це Бюро. Є кілька законопроектів з пропозиціями змін, зокрема №1406 і №1660. Який із них може бути ухвалений найближчим часом, враховуючи те, що у документі №1406 ідеться лише про те, щоб скоротити кількість претендентів на посаду Директора, яких пропонуватиме Комісія президентові, з трьох людей до однієї?
Наскільки я чув, Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв заявив, що його комітет одноголосно підтримав законопроект №1406. Але як ви знаєте, є ще законопроект №1660, зареєстрований у Раді Юрієм Луценком. Не знаю, я звернувся до президента під час відкриття роботи Комісії. Глава держави висловив готовність до узгодження позицій, мовляв, якщо будуть пропозиції, то давайте спільно удосконалимо закон, це ж прекрасно. Тому я попросив президента зупинити просування закону №1660 (який дає право брати участь у конкурсі іноземцеві – «Главком»).
Якщо навіть цей законопроект розглядатимуть 13 січня, то говоритимуть, вочевидь, що його потрібно повернути, доопрацювати і так далі. Я не виключаю, що весь цей процес (ухвалення змін до Закону України про Національне антикорупційне бюро) призупиниться і піде чорнова робота над цим законопроектом у комітеті.
Таке затягування означатиме, що позиції президента і Верховної Ради, зокрема щодо участі в конкурсі іноземних громадян, різняться?
Не можна казати, що не збігаються, оскільки у ВР як мінімум є фракція президента, яка буде підтримувати його точку зору. І Юлія Тимошенко з її «Батьківщиною», і Олег Ляшко і, мабуть, «Самопоміч», схоже, схильні до того, щоб як мінімум допустити до конкурсу іноземців. Я не виключаю, що у них цілком може набратися критична маса для прийняття необхідних рішень. Але я вважаю, що допоки в законі цього положення прописаного немає (можливості для іноземців брати участь у конкурсі), то говорити про це не варто.
Комісія має визначити термін подання заяв на конкурс від претендентів. Яким має бути цей термін?
Я пропонував 20 днів, але ми вирішили, що буде не менше 30 календарних діб. Потім, як спливе цей термін, ми почнемо роботу над документами. Ми ж наразі не знаємо, скільки до нас надійде заяв. Їх може бути і більше 50, і більше 100…
Наскільки може затягнутися процес вивчення заяв?
Пан Кесслер, коли проходило засідання говорив, що все і на півроку може затягнутися. Нас нічого не обмежує вивчати документи стільки, скільки ми вважатимемо за потрібне.
Джованні Кесслер також казав, що якщо встановити 30-денний термін для подання документів для претендентів на посаду директора Національного антикорупційного бюро, то для того, щоб Бюро запрацювало, знадобиться не менше 3 місяців. Ви погоджуєтеся з цим?
Не думаю, що цей процес займе півроку, думаю, набагато менше. Але уявіть собі, якщо буде багато претендентів, то раніше квітня нічого не вийде. Тобто Бюро лише тоді зможе почати формувати свій склад, здійснювати якісь перші дії по організації роботи. А голову ми можемо отримати, скажімо, і в лютому.
На першому засіданні Комісії президент Петро Порошенко заявив, що вже 24 січня очікує, що буде визначений директор Національного бюро. Наскільки реально так швидко провести конкурс, чи будете квапитися з цим?
Ні, не так казав президент. Він казав про те, щоб до 24 січня були визначені основні засади його діяльності. Звичайно, до початку конкурсу ми напрацьовуватимемо концептуальні речі до того, як почнемо проводити сам конкурс. Президент, як мені здається, не говорив про те, що очікує на голову.
Нинішня редакція Закону передбачає, що він має «набрати чинності» через три місяці з моменту його оприлюднення 25 жовтня, тобто 25 січня... Виходить, що вимога президента справедлива і ви маєте подати кандидатури на посаду Директора у такий стислий термін до набрання чинності закону?
На мій погляд, «набрання чинності» і «введення у дію» - це синоніми і не потрібно гратися цими речами тому, що «введення у дію» означає, що закон починає працювати. Якщо навіть сказати, що 25-го січня він вводиться у дію, то і що? Немає ані самого бюро, ані голови, значить це все поки що, як говориться, стоїть. Але президент може запропонувати внести зміни у зв’язку із початком роботи Комісії, щоб забезпечити її нормальне функціонування, а саме зміни у статті 6 (Директор Національного бюро), 7 (порядок конкурсного відбору та призначення Директора Національного бюро), 13 (Обмеження стосовно працівників Національного бюро).
Які саме зміни може запропонувати президент?
Зміни стосуються щодо зміни кількості обраних Комісією претендентів з 3 до 1. Потрібно також визначити, коли має бути проведена співбесіда з кандидатами. У ст. №6 є така річ, що той, хто підпадає під обмеження, може брати участь у конкурсі (наприклад, іноземний громадянин – «Главком»). Так що є нюанси…
Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що президент Петро Порошенко намагається провести свою людину на посаду директора Бюро. Мовляв, попри те, що ви головували на першому засіданні, головою комісії було обрано Рефата Чубарова, а секретарем – Євгена Захарова, людей, які увійшли до Комісії за квотою президента. Чи мають ці звинувачення під собою підґрунтя, чи побачили ви спроби лобіювання?
У цій реакції присутні емоції тому, що людина (Шабунін) за все переживає. Але зараз я не можу стверджувати, що усе це робиться спеціально. Єдине, що мені не подобається, то це те, що активно намагалися і провели положення щодо доступу іноземців до участі в конкурсі, яке абсолютно не відповідає закону. Але сказати, що таким чином вони хочуть провести якогось іноземця, якого хоче призначити президент, я не бачу цього. Це все буде видно, коли піде процес.
Якщо Рада таки ухвалить зміни до закону про Національне бюро, і дозволить іноземцеві брати участь у конкурсі, як бути з іншими нормами закону, наприклад, щодо обов’язкового володіння претендентом українською мовою, обов’язкового досвіду роботи на відповідних посадах тощо?
Так, щоб не було, як з Миколою Яновичем Азаровим. Ми ж не можемо цей цирк продовжувати! Закон Про державну службу прямо говорить про те, що чиновник має знати українську мову. Навіть якщо людина є українцем, але не знає мову, то він не може (претендувати на високу посаду).
Отже, якщо Рада і президент задались ціллю призначити іноземця на посаду керівника Національного антикорупційного бюро, то вони готові змінювати пласт законів?
Якщо буде велике бажання, то вони все проголосують.
Ви бачите велике бажання президента?
Я не бачив, щоб йшов якийсь тиск з його боку, щоб він якийсь сигнал давав би, хоча міг би в якомусь інтерв’ю його дати. Цього нічого немає, тому подивимося.
Наприкінці минулого року низка ЗМІ головними претендентами на посаду директора Національного антикорупційного бюро називали помічника прокурора США Богдана Вітвіцького, колишнього президента Грузії Михеїла Саакашвілі, а також колишніх грузинських чиновників Давида Сакварелідзе і Гізо Углаву. Чи мали ви з кимсь із них розмову?
Ми ухвалили рішення про те, що навіть члени Комісії до останнього дня подачі заяв не знатимуть прізвища людей, які подали ці заяви до нас. Це потрібно для того, щоб не було ніякого тиску, ніяких можливостей використати ситуацію. Ми все це робимо спеціально для того, щоб у всіх претендентів були рівні умови, щоб було неможливо впливати на людей навіть на етапі подання заяв. Коли закінчиться подача заявок, ми відкриємо пошту і дістанемо всі заявки. Протягом трьох днів оголосимо усі прізвища, а також повідомимо усі їх дані. Вже потім почнемо ретельно вивчати кожен документ, кожну заявку.
Якими мають бути критерії відбору таких людей, коли вони будуть чітко сформульовані і оголошені, як на практиці відбуватиметься процедура обрання претендентів на посаду директора?
Ми ще маємо детально відпрацювати регламент нашої роботи, час до моменту відкриття цієї пошти ще є. У регламенті ми усе чітко зазначимо. Я підтримую точку зору Кесслера, і, думаю, що колеги також підтримують. Він каже про те, що цей процес не може бути побудований на «швидше-швидше». Стільки потрібно, стільки і працюватимемо для того, щоб не упустити людину, яка гідна цього (посади директора Національного бюро), не образити.
В разі рівності чеснот у кандидатів, чим керуватиметеся, віддаючи перевагу тій, чий іншій людині?
Суб’єктивний чинник (гратиме роль). Ти ж оцінюєш масу факторів, які супроводжують цю людину. Вся інформація про людину, враження від неї, аналіз інформації, того, як вона відповідала на всі запитання… Ми ж будемо, як говориться, її колисати з різних боків, намагатися побачити, наскільки вона вагома фігура, здатна виконувати таку надзвичайно важливу функцію. Була пропозиція подумати, навіть десь закласти в об’яві про конкурс те, кому надаватиметься перевага. Я вважаю, що це неправильно, ми вирішили цього не робити. Люди ітимуть і знатимуть: умови для всіх рівні.
Коментарі — 0