Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Андрій Магера: Прийнятий закон про місцеві вибори – просто розворот в минуле

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Андрій Магера: Прийнятий закон про місцеві вибори – просто розворот в минуле

    «Це спроба всеукраїнських партій закріпачити депутата місцевої ради»

    Верховна Рада прийняла закон про місцеві вибори і коаліція прозвітувала про «перемогу». Але депутати не приховують, що прийнятий закон – це компромісний варіант, який має купу недоліків. З основними новелами, які були введені в законодавство про місцеві вибори «Главком» вже детально писав. Це і двотурові вибори мерів, і імперативний мандат, і гендерні квоти, і 5% прохідний бар’єр. І звісно система так званих відкритих списків – коли виборець голосує одночасно і за партію, і за кандидата, якого вона висунула в окрузі. В місцеву раду проходять ті кандидати, які отримали результат кращий за своїх однопартійців з інших округів.

    Президент ще не підписав закон, а його кінцевий варіант з усіма правками, що буле враховані між першим і другим читанням, поки не бачили навіть в ЦВК. Заступник голови комісії Андрій Магера, якому доведеться проводити вибори 25 жовтня за новими правилами, вже назвав його «імпортованим з Росії секонд-хендом» і калькою з закону, який фактично застосовувався на виборах до законодавчих зборів Санкт-Петербурга 2011 року. Магера запевняє, що «закон Денисенка – Попова», який, за чутками, насправді писався на Банковій, – це «розворот в минуле» і пояснює чому.

    Ви назвали прийнятий закон проект калькою з російського. Але чому ця система там не прижилася і чи приживеться у нас?

    Час покаже, але це мене менше всього турбує. Мене турбує той факт, що від запровадження цієї системи і її презентації як відкритої системи з відкритими списками може бути дискредитована сама пропорційна система. І я боюся, щоб не було розвороту в бік мажоритарки на парламентських виборах. Ті ж http://glavcom.ua/articles/30788.html проміжні вибори в 205-му окрузі – це яскрава ілюстрація того, що Україні треба прощатися з мажоритарною системою виборів до парламенту. Треба про це забути, як про страшний сон. Така велика кількість зареєстрованих кандидатів, довжина виборчого бюлетеня, повідомлення ЗМІ про можливі зловживання штабів кандидатів – все це свідчить про корупційність цієї системи.

    Чому ви очікуєте розвороту до мажоритарки?

    Тому що до людей може бути донесена думка, що пропорційна система з відкритими списками – це погано. І зрештою люди на самих виборах побачать, що ця система видає дуже багато проблем.

    Тобто, на вашу думку, саме цей варіант закону просувався, щоб дискредитувати цю систему?

    Я не виключаю цього. Можливо, хтось порахував, що за допомогою цієї системи можна набрати максимум голосів на жовтневих місцевих виборах. Але це, як мінімум, дуже недалекоглядна позиція, бо жити одними виборами дуже примітивно. Життя після цього не завершується, і треба думати хоча б на кілька кроків наперед. А це не було зроблено. Я вже не кажу про те, що об’єктивно для країни прийнятий закон про місцеві вибори – просто розворот в минуле. Особливо якщо брати надто високий бар’єр в 5%, який закриває шлях малим та новим партіям. Навіть закон про місцеві вибори Януковича–Лукаш–Портнова допускав можливість висування незалежних кандидатів від сільської ради до обласної, натомість в новому законі монополізовано право місцевих організацій політичних партій на висування кандидатів саме на місцеві вибори. Ще один момент – повернення імперативного мандату через можливість відкликання депутатів, що є недопустимою річчю на європейському континенті і не підтримується ані Венеціанською комісією, ані ОБСЄ.

    Вам, до речі, зрозумілий механізм відкликання депутатів, бо ЦВК також братиме в цьому участь?

    До кінця не зрозуміло, яким буде остаточний текст, тому що багато правок було внесено з голосу в сесійній залі. Але те, що я встиг зрозуміти, справді виглядає дуже дивним – складається враження, що це спосіб закріпачити депутата місцевої ради: поставити в залежність від позиції навіть не лідера місцевої організації, а всеукраїнської партії.

    Але ж багато говорилось про те, що треба надати можливість відкликати депутатів, бо це підвищить їхню відповідальність…

    Жоден з нормальних притомних експертів, яких я знаю, таке не говорив – всі виступали категорично проти цієї тези. А політики говорять те, що людям подобається, але чого вони не до кінця розуміють. Більшість людей, може, хоче повернення смертної кари, але це не означає, що її треба повертати. Еліта для того і існує, щоб пояснювати людям, куди рухатися, а не плентатися в хвості людських настроїв.

    На вашу думку, чи були альтернативні законопроекти про місцеві вибори кращими? Зокрема, «проект Парубія – Черненка », який готувала робоча група Гройсмана?

    Однозначно. Проект, який готувався робочою групою Гройсмана, по всіх процедурах, відкритості і чистоті етапів виборчого процесу, був на порядок кращий від прийнятого. Там були лише дві помилкові, на мою думку, речі – спосіб обрання обласних рад за допомогою пропорційної системи і недопуск незалежних кандидатів по пропорційній системі. А ідеальним варіантом був, як на мене, проект Федорука, але він здобув найменшу підтримку в залі.

    Чи правки, які були внесені перед другим читанням і які скоромовкою прочитав з трибуни депутат Князевич, покращили проект, в тому числі, в частині організації виборчого процесу?

    Не виключаю, що окремі правки були враховані, щоб технологічно десь щось спростити. Але прибрали виборчі блоки – натомість з’явилося відкликання депутатів. Тому досить умовно можна оцінювати, чи покращився проект після проходження комітету.

    А гендерну норму, внесену в останній момент, ви як оцінюєте? За нею за жінками буде заброньовано 30% місць в списку партії. А якщо партія не зможе набрати стільки жінок, які бажали б балотуватися?

    Гендерна норма – прогресивна, але я б не хотів, щоб це розглядали як якусь новелу. Насправді ця норма була прописана ще років десять тому, коли готувався проект Виборчого кодексу робочою групою під керівництвом Юрія Ключковського. Якщо хтось хоче виступити батьком цієї норми, то нема проблем і якихось заздрощів. Але на практиці в українських умовах це буде виглядати так – жінок внесуть в список, щоб їх справді було 30%, але закріплять за територіальними округами, де в цієї місцевої організації не буде шансів пройти до місцевої ради.

    Ви виступали взагалі проти того, щоб приймати зараз новий закон про місцеві вибори, бо за цей строк виборці та працівники комісій не встигнуть його вивчити. Наскільки прийнятий закон простий для сприйняття? Бо в «проект Парубія – Черненка», який вам більш подобається, був ще більш складний механізм голосування – треба було вишукувати в купі списків кандидатів, ставити цифри в бюлетені…

    Зараз фактично будь-який закон, який би приймався за кілька тижнів до початку виборчого процесу, буде складним у розумінні і застосуванні, тому що часу для вивчення закону критично мало. Тим більше, досі суспільство не знає, в якій точно редакції закон прийнятий, і він ще не підписаний Президентом. Після оприлюднення законів треба ще підготувати тренерів, які будуть проводити тренінги серед членів виборчих комісій, виготовити необхідну літературу, посібники, допоміжні матеріали. І це не робиться за день-два, а виборчий процес починається вже в вересні.

    Хто буде займатись роз’ясненням для виборців, як саме вони мають голосувати?

    Знову ж таки незрозуміло, чим депутати думали, тому що в законі про державний бюджет не передбачено жодної копійки для такої просвітницької діяльності. Соціальна реклама на телебаченні є найбільш ефективною, але вона дуже дорога. І в мене не має впевненості, чи візьмуться комерційні канали транслювати соціальну рекламу.

    Соціальною рекламою буде займатися ЦВК?

    Якщо за допомогою міжнародних донорів нам вдасться таку рекламу створити, це був би ідеальний варіант. Разом з тим ми були б вдячні, якби окремі громадські організації теж долучились до цієї роботи, і я не проти, щоб вони розповсюджували і свої матеріали.

    Ви казали, що бюджет виборів треба переглядати після прийняття цього закону. Через що саме?

    Є моменти щодо наповнення складу виборчих комісій. Нам треба з’ясувати, яка кількість членів комісій за цим законом може працювати, які матеріали можуть виготовлятись, які постанови комісій публікуються, які ні, бо це теж коштує грошей. Всі ці моменти треба сісти і порахувати на калькуляторі, але треба бачити остаточний текст закону.

    Наскільки новий закон унеможливлює фальсифікації?

    Ніяким чином не унеможливлює. У кожного з кандидатів, який закріплений за територіальним виборчим округом, що, в свою чергу, є невеликим за кількістю виборців, неминуче виникне спокуса вжити всіх заходів – законних і незаконних – для залучення підтримки виборців. Реальної протидії проти фальсифікацій, підкупу виборців чи можливого застосування адмінресурсу цей виборчий закон, на жаль, не створює.

    А законопроекти-конкуренти створювали?

    Безумовно. Наприклад, законопроект Федорука передбачав вибори до обласної і районної рад за багатомандатною мажоритарною виборчою системою.

    Це коли на окрузі може бути кілька переможців.

    Ця система створює передумови для того, щоб в Раду проходили не лише ті, хто має гроші, а й ідейні люди, які мають підтримку громади, і кошти не ставились в центр уваги. І тоді немає фатальної необхідності «все або нічого» – коли на окрузі є один мандат, боротьба йде на межі фолу. Натомість коли розігруються три-чотири мандати, напруження боротьби переходить в іншу площину.

    Не секрет, що повноваження цього складу ЦВК давно спливли. Чи можлива його зміна до місцевих виборів?

    Це є можливим з 1 червня 2014-го року. М’яч на боці Президента і Верховної Ради, які приймають кадрові рішення щодо зміни членів ЦВК.

    У вас є особиста думка, чому це не робиться?

    Нема.

    Источник фото: asn.in.ua

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ