Віце-прем’єр Геннадій Зубко: Насильно об’єднувати громади не будемо. Поки що…

У лютому Верховна Рада в рамках коаліційної угоди прийняла закон «Про добровільне об'єднання територіальних громад», який дав старт реформі децентралізації в Україні. А вже у березні запрацювала Конституційна комісія на чолі з Володимиром Гройсманом, яка мала підготувати потрібні для подальшої децентралізації зміни до Основного закону. І якщо закордонні експерти з Венеціанської комісії в цілому схвалили розроблені поправки, то серед парламентарів вони не знайшли одностайної підтримки. Каменем спотикання стала норма про «особливий статус» окупованих територій, яку деякі депутати та активісти сприйняли як тиск Росії та спонсорова них нею бойовиків. Прийняття в першому читанні доленосного законопроекту 31 серпня закінчилося кривавим зіткненням під стінами парламенту між противниками децентралізації і силовиками. В результаті – 265 голосів - «за» та чотири втрачені життя нацгвардійців...

Питаннями децентралізації в Кабміні опікується віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. До призначення в уряд Зубко також курував регіональну політику та голів держадміністрацій на посаді першого заступника глави Адміністрації президента. Своїм основним завданням зараз Геннадій Григорович бачить передачу широких повноважень «на місця». Це, на переконання віце-прем’єра, дасть можливість органам місцевого самоврядування реально впливали на процес формування своїх бюджетів. І, відповідно, дозволить передати на рівень об'єднаної територіальної громади всі базові владні повноваження. Але Зубко не приховує, що процес цей тривалий. А перед місцевими виборами питання децентралізації і зовсім зійшло з порядку денного. Урядовець переконує: це робилося навмисно, щоб жодна з політичних сил не спекулювала на цій темі. За словами Зубка, тепер Київ візьметься активніше «проштовхувати» реформу, адже для ухвалення проекту змін до Конституції в цілому потрібно 300 голосів депутатів.

Розпочнемо з вашого останнього відрядження. Ви побували в Сватовому, де в кінці жовтня сталися вибухи на складах зброї. Як йде ліквідація наслідків і які висновки можна зробити про причини цієї надзвичайної події?

Сватове було форпостом українського патріотично налаштованого громадянського суспільства. Тому що там дійсно є громада, яка об’єдналася, і чітко відстоює свої принципи і цінності. Я опікуюсь Донецькою і Луганською областями ще з часів роботи в Адміністрації, і пам’ятаю той момент, коли пан Мозговий, один із ватажків «ЛНР» приїхав до свого рідного містечка (Сватового, - «Главком»), де він користувався великим авторитетом. Він спробував був там підняти сепаратистські настрої. Місцева самооборона сказала: «Забирайся геть, ми біду на свою голову не покличемо».

29 жовтня на військових складах сталася пожежа та вибухи. Я не виключаю, що це - результат диверсії. Нині холодна пора року і ми розуміємо, що під час такої техногенної катастрофи, відбувається пошкодження або й знищення систем життєзабезпечення. Люди з антиукраїнським настроями намагалися підбурювати місцеве населення, скориставшись цією трагедією, але жителі Сватового не поставили під сумнів дії Збройних сил України чи влади.

Мені дуже сподобалась позиція людей. По-перше, вони тільки переобрали мера, Євгена Рибалка, який зайняв жорстку позицію з приводу наведення порядку. Дві доби в місті не було світла. Отож спершу відновили світло і водопостачання, пізніше – газопостачання. Потім відновили залізничне сполучення через місто Куп’янськ до Харкова, двічі на день. За цей час не відбулося жодного факту мародерства, люди об’єдналися, знайшли матеріали. Голова обласної адміністрації Георгій Тука, і голова Сватівської райадміністрації Володимир Озеров і міський голова Євген Рибалко максимально зробили все, щоб не допустити вихід з температурного режиму будинки, лікарні, школи.

Ви вжили слово «диверсія»...

Я би не хотів зараз розголошувати дані кримінального розслідування. Воно продовжується і дасть свої висновки. Але характер пожежі і її руйнівні наслідки неможливі лише через необережність.

Наскільки адекватною була організована безпека складу? Чи його охорона була неналежною?

Ви хочете почути від мене висновки, які робити не в моїй компетенції. Єдине, що я можу сказати - склад існував з 2014 року. Утримання складу і його конструкція не дозволили б зруйнувати місто. Він функціонував вже рік, і за цей період жодних інцидентів не було.

В інтерв'ю «Главкому» мер Сватового Євген Рибалко прямо звинуватив у підбурюванні населення міста представників Блоку Петра Порошенка.

Минулого тижня на зустрічі з людьми, журналістами і активістами в Сватовому звучала інформація, хто хотів підбурити ці настрої. Це колишні працівники міліції, які розсилали людям смс-повідомлення відповідного змісту. Я не маю жодної інформації про причетність до цього якоїсь політичної сили.

Тобто Рибалко вам нічого про такі тенденції у місті не говорив?

Мене цікавило, яким чином працюють підприємства в Сватовому. Міський голова розповів, що все працює в штатному режимі. Друге питання - соціальне забезпечення і виплати. У перші години аварії районна рада разом з обласною цивільною адміністрацією прийняли рішення виплатити всім, хто потребує допомоги, по п'ять тисяч гривень. Це до того моменту, як надійдуть кошти з резервного фонду. Зараз працює експертна група, яка обстежує будинки, багатоповерхівки, визначає конкретну суми, потрібні для ремонту.

Хто визначає скільки і хто має отримати?

Ми створили експертну групу з 15 осіб, які не просто допоможуть скласти бюджетний запит, а складуть дефектні акти. Запросили профільні інститути, які провели обстеження і дали конкретні висновки та кошториси. Наприклад, є пошкоджений будинок, і виникає запитання, чи відселяти звідти людей, чи можна залишити. Зараз всі ці документи направлені на експертизу. Після неї вже можна давати бюджетний запит, спрямовувати кошти з казначейства безпосередньо на виконання тих чи інших робіт.

Вже складені кошториси на відновлення та ремонт 20 соціальних об'єктів, фінансування по двох об'єктах взяло на себе місцеве самоврядування. Ми вже маємо кошториси на відновлення 35 з 59 багатоповерхівок, і приблизно розуміємо, які суми треба витратити на індивідуальні будинки. Нам потрібно з'ясувати, що потрібно зробити, щоб кожен будинок мав можливість опалення в зимовий період. Тому всі приватні житлові будинки були поділені на три категорії: ті, що потребують капітального, поточного і реставраційного ремонту. Згідно цього буде визначена сума коштів на ту чи іншу категорію будинку.

Загалом мова йде про 40 мільйонів гривень, про які ви повідомили минулого тижня?

Спочатку казали про мільярд, потім про 500 мільйонів. Я дуже задоволений тим, що працюють експерти, які дають конкретну суму. І я вже бачу, що сума набагато менша від попередньої. Це дасть можливість вже зараз приступити до будівельних робіт. Багато будівельних компаній з Харкова, Луганської області, Рубіжного, вже долучилися до відновлювальних робіт.

З фінансуванням проблем немає?

Потрібне рішення уряду, виділення коштів з резервного фонду.

Чи можуть виникнути проблеми з відновленням у зв'язку з тим, що в Сватовому не відбулися місцеві вибори?

У Сватовому обрано міського голову. Так само відбудуться вибори і в районну раду. В місті все буде нормально.

-- «Донецьку і Луганську області можна вважати точкою зростання економіки України»

Перейдемо до теми децентралізації. Cкільки громад в Україні вже укрупнилися, і які регіони у цьому тримають першість?

У всіх областях складені перспективні плани формування територій громад, які були обговорені з громадськістю. Цей документ затверджений обласними радами, за виключенням Тернопільської і Закарпатської областей, де питання блокується виключно з політичних мотивів.

На жаль, не всі нові об’єднані територіальні громади встигали прийняти необхідні рішення, щоб вийти (укрупненими) на місцеві вибори. Тому був прийнятий закон, який дозволив оголосити вибори у об'єднаних громадах без затвердження перспективних планів формування територій громад обласною радою.

Згідно чинного законодавства про добровільне об'єднання громад і методиці, яку розробив Мінрегіон, спочатку проводилися громадські обговорення, потім – на рівні районних та сільських рад. Складався перспективний план, затверджувався обласними радами, передавався уряду, який перевіряв, згідно з паспортами, чи спроможна об'єднана громада бути економічно ефективною і брати на себе відповідні функції.

Але найголовніше – це ініціатива від конкретних громад щодо об'єднання. У нас сьогодні є близько 600 громад, які ініціювали об’єднання і включили в себе близько 7000 старих громад, згідно затверджених перспективних планів. До цього в Україні було близько 12 тисяч громад, які зараз починають укрупнюватися. 159 з 600 громад встигли до 15 серпня подати необхідні документи, і Центрвиборчком дозволив їм проводити вибори. Таким чином, перші об’єднані громади вже отримати свій новий орган місцевого самоврядування.

Цей процес триває. Єдине, з чим потрібно визначатися – коли будуть проведені наступні вибори. До речі, мер Сватового Євген Рибалко цікавився, коли нарешті можна буде об'єднуватися, бо він хоче приєднати до міста декілька сільських рад, а можливо й провести об'єднання в межах Сватівського району. Я підтримую таку позицію. Об’єднавчі плани місцевих громад цілком зрозумілі і логічні - з нового бюджетного року вони почнуть прямі бюджетні стосунки з казначейством, і не будуть залежати від районної ради, райдержадміністрації, обласної цивільно-військової адміністрації. Вони почнуть функціонувати самостійно.

Визнайте, що така ідилія не всюди. Які проблеми доводиться вирішувати?

Ідилія там, де є активні люди. Взяти хоча б Донецьку область. Наведу приклад – Краснолиманський район. Там найбільша громада, яка об'єдналась, за кількістю людей в Україні. Вона пішла на місцеві вибори, отримала нового голову, новий орган місцевого самоврядування. Однак, ця громада не зупиняється в своєму розвитку – вони вже закінчили процедуру перебирання на себе функцій державної будівельної інспекції. Це люди, які рухаються вперед, і знають, чого хочуть. Вони мають чіткий план розвитку свої території, громаду, місцевий орган самоврядування, а з 1 січня 2016 року матимуть прямі бюджетні відносини. Вони не будуть залежати від чиновників, які їм будуть складати інвестиційні проекти і визначати бюджет. Донецьку і Луганську області можна вважати точкою зростання економіки України. Тому що питання фінансування проектів Донбасу – це питання не виключно цього регіону, це питання роботи всієї економіки.

А от депутат Євген Рибчинський, що не так давно вийшов з фракції БПП, назвав децентралізацію «ширмою федералізації і кінця України» . Що на це скажете?

Децентралізація – це не просто проект реформи міністерства, підприємства чи окремої галузі господарства. Це проект розміром з країну. Якщо подивитися на Європу, то там подібні процеси відбувалися тривалий час і поступово. Делегація українських експертів і народних депутатів вивчала у Франції питання організації місцевого самоврядування, в чому суть префектури, її повноваження, яким чином відбувається співпраця між префектами і органами місцевого самоврядування, центральною владою. За оцінками французьких колег проект, який може бути реалізований в Україні, є найамбітнішим і найсерйознішим не тільки в Україні, а й у Європі.

Держава здійснює повний відхід від авторитарного управління з боку центральної влади буквально кожною сільською радою. Польща проходила схожий шлях, але поляки долали централізовану систему не настільки жорстко. Це стосується не лише повноважень і бюджетних стосунків, фактично це й функції міністерств, які можуть бути передані на місцеве самоврядування. Мова не йде про створення окремих урядів у кожній територіальній громаді. Ми передаємо на місцеве самоврядування функції та повноваження центральних органів влади і міністерств в усіх сферах та галузях: від освіти, охорони здоров’я, до архітектурно-будівельного контролю та земельних відносин.

Всі процедури і норми, які за Конституцією належать до повноважень місцевого самоврядування, а які – до повноважень уряду, президента і парламенту чітко виписані. Проголосовані у першому читанні зміни (до Конституції, - «Главком») дають можливість гарантувати повсюдність місцевого самоврядування.

У області повинні залишитися тільки ті повноваження, які стосуються співпраці між об'єднаними територіальними громадами. У районі повинні залишитися тільки ті повноваження, які стосуються спільної діяльності громад, як наприклад, утримання комунальних об'єктів.

-- «ЄС надасть 90 мільйонів євро на підтримку об'єднаних громад»

Французи і німці, з якими ми співпрацюємо в цьому питання, окрім експертних висновків, консультацій, роблять якісь зауваження, пропозиції?

На жаль, під час голосування за внесення змін до Основного закону в першому читанні відбулися трагічні події під українським парламентом. Однак, це рішення стало дуже серйозним сигналом для європейців щодо невідворотності наших намірів.

Ключовими сигналами від європейських партнерів у готовності підтримати Україну є пропозиція українським містам від німецького уряду долучитися до Лейпцігської хартії. В Європи є міста, які мають фонд, що наповнюється за рахунок власного бюджету. Такі міста готові надавати допомогу іншим містам у формуванні політики сталого розвитку, міської інфраструктури, стратегії містобудівних проектів. Впродовж 10 років Україна висловлювала бажання приєднатись до Лейпцігської хартії. Ні відмови, ні погодження досі не надходили. Тепер німецький уряд сам вийшов з ініціативою і запропонував українським містам приєднатись до цієї хартії.

Європейський Союз також ухвалив рішення про виділення 90 млн. євро на підтримку об'єднаних громад. Окрім цього, Євросоюз надасть Україні 55 млн. євро по Програмі підтримки регіональної політики України. Європейські партнери надаватимуть допомогу у підготовці інвестиційних проектів для місцевого самоврядування для залучення коштів на проекти розвитку.

Ці гроші вже в Україні?

Кошти можуть надійти в Україну з 1 січня 2016 року. Зараз іде обговорення, на що конкретно потрібно витратити гроші – експертна допомога, центри адміністративних послуг, інфраструктура об'єднаних територіальних громад.

-- «За два роки ми повинні завершити процес об'єднання громад»

Повернімось до тих, хто не хоче об'єднуватись. Що робити з такими громадами?

Давайте пройдемо трохи більший шлях і повернемось до цього питання з часом. Зрозуміло, що неможливо нікого змусити щось робити насильно. Ми не просто так, а ще й за наполяганням Володимира Гройсмана, прямо в назву закону «Про добровільне об'єднання територіальних громад» записали слово «добровільне». Люди повинні чітко розуміти, які переваги і перспективи відкриває реформа. Це – тільки інструмент, мета ж самої реформи - регіональний розвиток. Це можливості бюджету, додаткові ресурси у сфері земельних відносин, повноваження в архітектурно-будівельній галузі тощо.

Сьогодні перші 159 громад уже об'єдналися. Я вважаю, всього буде від 1200 до 1500 об'єднаних територіальних громад по Україні. Після цих місцевих виборів, можуть з'явитися амбітні лідери, здатні взяти на себе відповідальність за розвиток свого регіону.

Україна долає шлях реформи прискореними темпами. Польщі знадобилося для цього вісім років, Франції – 15-20 років. Ми пройшли його за чотири місяці. Однак, тепер нам потрібно показати, що саме змінюється в житті об’єднаних громад, що відбувається з бюджетними відносинами, розвитком територій, соціальної та транспортної інфраструктури, наближенням адміністративних послуг до людей. Я наполягатиму, щоб в бюджеті 2016 року з'явився окремий рядок про надання коштів на підтримку інфраструктури та надання адмінпослуг об'єднаним громадам. Така державна підтримка стимулюватиме тих, хто поки що в роздумах.

Тобто поки що стимулюватиме копійкою. Нікого насильно змушувати не будете?

Поки що ні (усміхається). Є простий принцип: коли люди проходять цей шлях самостійно, через усвідомлення, всі процеси відбуваються дуже швидко. Задача в тому, щоб знайти аргументи, показати переваги, переконати, щоб об'єднання відбулося добровільно. Коли ми побачимо, що зробили все можливе, і залишаються громади, де немає кому приймати рішення, ми будемо це робити адміністративно.

Сподіваєтесь завершити процес за графіком?

Такими темпами, як ми рухаємось, повинні за два роки завершити весь процес об'єднання. Так це зафіксовано і в прикінцевих положеннях Конституції. 2017 рік – це завершення процесу об'єднання територіальних громад, і виборів, які можуть бути проведені.

Ви впевнені, що знайдеться 300 голосів, щоб закріпити всі ці плани в Конституції?

А ось для цього потрібно працювати. Просто так 300 голосів не з'являються у парламенті. Мене в Німеччині запитували, чому останнім часом менше чутно про децентралізацію в Україні. Пояснення просте - ми дуже не хотіли, щоб децентралізація була політичним інструментом і гаслом будь-якої політичної сили на місцевих виборах. Вибори закінчились, і ми повертаємось до пропаганди децентралізації. 300 голосів – це питання роботи з людьми, з громадами на місцях, з депутатами, які там обираються і живуть.

На вашу думку, якою має бути оптимальна кількість населення в укрупнених об'єднаних громадах?

Оптимальну середню кількість важко підрахувати. Інколи громада в п’ять тисяч людей може виконувати всі повноваження. А в деяких громадах недостатньо і 12-13 тисяч. Це залежить від багатьох факторів: в якій області живуть люди, яка там промисловість, які податки вони можуть зібрати, як можуть виконувати функції, яким чином побудована інфраструктура?

Є методика, розроблена Мінрегіоном і прийнята згідно з чинним законодавством. Поки що ми не даємо можливості для об'єднання громад з різних районів, тому що тоді потрібно змінювати територіально-адміністративний устрій. Це рішення може приймати парламент. Спершу ми хочемо закласти об'єднання громад в межах тих адміністративних одиниць, які є. Ми готуємо пакет законів по децентралізації, який я очікую, проголосують у парламенті. Додатково буде внесено ще декілька законопроектів, які потрібно прийняти до внесення змін в Конституцію.

Чого стосуються ці законопроекти?

Серед них законопроекти «Про муніципальну варту», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування)«, «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з побутовими відходами» та інші.

На сьогоднішній день склалась ситуація, коли одночасно функціонує і районна рада, і вже створена об'єднана територіальна громада в межах ради. Деякі «гарячі голови» - народні депутати пропонують анулювати цей район, розформувати райдержадміністрацію, прокуратуру, правоохоронні органи, і просто передати всі повноваження об'єднаній громаді. Але питання в тому, що є комунальні підприємства, які підпорядковані районній раді, і не можна простим рішенням все це скасувати. Саме тому зміни до Конституції, передбачають перехідний процес, який дозволить районній раді відійти від повноважень, і приступити до них раді об'єднаної територіальної громади. Це коригування триває, і максимальний пакет документів, який треба буде прийняти до другого читання, ми приймемо.

Нинішня реформа суттєво відрізняється від адмінреформи зразка 2005 року, яка так і залишилась на папері.

Так! В 2005 році міняли територіальний устрій, але не передавали повноваження. Коли міняли адміністративний устрій, люди не розуміли, навіщо їм об’єднуватись, і що взагалі відбувається. Ми ж передаємо повноваження. І не ми визначаємо, яким чином будуть об’єднуватись громади. Але це об’єднання повинно відбуватись так, щоб забезпечити їхню економічну спроможність та готовність взяти на себе нові повноваження. Ця реформа абсолютно не стосується зміни адміністративно-територіальної одиниці.

-- «Нам потрібно запускати пілотний проект зі створення ринку землі»

Парламент цього тижня пролонгував мораторій на продаж землі. Хоча Адміністрація президента активно лобіювала старт земельного ринку в Україні. Яку позицію займає уряд?

Наше завдання – підготуватися до всіх можливих сценаріїв. Зараз в уряді на обговоренні є сім законопроектів. Шість основних, які стосуються передачі повноважень органам місцевого самоврядування розпоряджатися землею, а також зміни до Податкового кодексу. Сьогодні існує сім органів, які розпоряджаються землею – органи місцевого самоврядування в межах населених пунктів, райдержадміністрації, облдержадміністрації, Кабінет міністрів і Держгеокадастр. Це досить заплутана і складна система. Наша пропозиція дуже проста: від семи суб'єктів перейти до двох. Залишити питання розпорядження землею у повноваженнях органів місцевого самоврядування і Кабінету міністрів. Уряд розпоряджатиметься лісовим, водним фондами і морським шельфом. Все інше повинно бути в органах місцевого самоврядування.

По-перше, оренда землі, передача її у приватну власність повинна відбуватись за рахунок електронних аукціонів, за якими може спостерігати вся країна. По-друге, ми хочемо позбутися ситуації, коли не зрозуміло, скільки землі потрібно віддати під приватизацію, а скільки – в оренду. В основі має бути оренда, яка при нормальній ставці даватиме приріст місцевому бюджету. Приватизація – це одноразова процедура.

Як, на вашу думку, має формуватись ставка оренди?

Все залежить від того, хто звертатиметься за орендою. Аукціон потрібен саме для того, щоб визначити конкурентну ставку. Є різна земля: яка не оброблялася, а є така, що має можливості давати багатий врожай. Нам потрібно запускати пілотний проект зі створення ринку землі. Так, у нас заборонений продаж сільськогосподарської землі. Але ми могли б за допомогою аукціонів починати формувати ринок землі і визначити скільки земля коштує.

Пілотний проект за рахунок яких земель?

Концепція є, вона проговорювалась на засіданні уряду. За рахунок землі, яка є у розпорядженні держави, можна створити прозорі електронні майданчики для проведення аукціонів і зробити кілька пулів, визначивши таким чином ринкову вартість землі.

Та законодавство такого зараз не дозволяє.

Так, але ми маємо бути готові. Коли Верховна Рада скасує мораторій (на продаж земель сільськогосподарського призначення – «Главком»), у нас буде пропозиція сформувати ринок землі, а потім дати можливість працювати цьому ринку. На сьогоднішній день людина, яка має приватизований пай, абсолютно не розуміє, скільки може коштувати її земля, хоче вона її продавати чи ні. Потрібно створити ринок, щоб вивести землю на конкурентний рівень, а не просто віддавати її за безцінь.

Але Верховна Рада продовжила мораторій до 2017 року. Тобто такі «пілоти» - це лише далекосяжні плати.

Все ж таки нам потрібно рухатись в напрямку створення цивілізованого конкурентного ринку землі. Ми повинні говорити і про соціальні речі. Передавши в порядку приватизації селянину якусь кількість землі, наприклад, два гектари, ми його обмежуємо в правах – у нього немає конкурентного середовища. У нього є один орендатор, і селянин не має можливості встановити конкурентоспроможну вартість.

Чи є в уряду сьогодні хоча б приблизна оцінка вартості української землі?

Є методика, визначена державою. Це експертна оцінка, вона не є ринковою. Для цього і потрібні аукціони – коли декілька суб'єктів, що претендують на землю, зможуть визначати розмір орендної ставки. Ми зараз ведемо консультації з комітетом Верховної Ради, яким чином проводити аукціони. З одного боку, це добре – запустили електронний аукціон, але з іншого боку, є і застереження. Наприклад, я – прихильник невеликих фермерських господарств. Там, де фермер живе з родиною, він бере участь у соціальному житті громади, допомагає школі, робить дороги. Але такий фермер навряд чи зможе конкурувати з великими агрохолдингами і змагатись в аукціоні за землю. В законодавстві потрібно передбачити всі моменти, щоб захистити фермерів.

Ви згадали про великі агрохолдинги. Їхні автопоїзди масово руйнуються дороги місцевого значення під час збирання врожаю, ця транспортна інфраструктура закладена ще за радянських часів не була призначена для таких перевезень. Чи розглядається на рівні уряду ця проблема?

Зараз відбувається війна Міністерства інфраструктури з великими агрохолдингами через доставку зерна до портів. Не тільки дороги місцевого призначення не розраховані на такі навантаження, а й навіть державні автомагістралі. Тому міністр інфраструктури Андрій Півоварський заборонив пересування місцевими дорогами великих автопоїздів, на що обурились агрохолдинги.

Однак вихід із цієї ситуації знайти можливо. Зерно можна доставляти до портів залізничним транспортом. Бо держава витрачає великі кошти, щоб привести дороги у відповідність. Наведу приклад, в Житомирській області є сільська рада Висока Піч, яка має шість кар'єрів на своїй території, і інфраструктура якої зруйнована через роботу великих вантажівок. Як ви думаєте, скільки ця сільрада отримує коштів у свій бюджет від цих кар'єрів, які зареєстровані в офшорних компаніях? 60 гривень на рік. Це кошти, які сплачуть бізнесмени за розбиті дороги в цьому селі, не надаючи жодної допомоги соціальній інфраструктурі.

За допомогою об'єднання громад і надання їм повноважень, ми можемо дати можливість вирішувати питання з подібними недобросовісними підприємцями.

-- «У лютому закінчується термін кримінального розслідування щодо катастрофи малазійського Боїнга»

Чи є якась нова інформація щодо розслідування катастрофи Малазійського Боїнга?

Ми зустрічалися з головою комісії з технічного розслідування Нідерландів у Києві, погодили спільну позицію по наданню рекомендацій ІКАО, зокрема щодо правил проведення польотів над територіями конфліктів.

Ми знаємо, що сьогодні відбуваються бойові дії в Сирії, однак авіапростір над територією цієї держави не закритий. На даний момент закритий авіапростір тільки над Кримом, Донецькою, Луганською областями, і над Нагорним Карабахом.

Важливо, щоб ці рекомендації були підписані командою, яка працювала над технічним розслідуванням, і далі працює над кримінальним. Думаю, упродовж листопада ми такі спільні рекомендації передамо.

У лютому закінчується термін кримінального розслідування, можливо він буде пролонгований. Паралельно відбувається процес по міжнародному трибуналу. Потрібно не тільки поставити крапку у кримінальному розслідуванні і оголосити підозру людям, які були причетні до цього. А й прослідкувати весь ланцюг – хто давав команди, з якої військової частини виїхав БУК, коли. Тобто, дійти до людини, яка приймала рішення про цей теракт.

-- «Гроші на субсидії ми просто викидаємо в повітря…»

Які проекти уряд планує реалізувати в сфері енергоефективності? Бо, на жаль, розмови ведуться лише стосовно субсидій. А це, визнайте, проїдання…

В нашій державі ніхто в серйозно не займався питаннями енергозбереження та заощадження енергоносіїв. Тепер українці зіткнулися з проблемою подорожчання вартості житлово-комунальних послуг та шукають способи знизити рахунки за спожиті газ, тепло, воду та світло. Єдиний шлях – проведення енергоефективних заходів.

Урядом запроваджено програму з утеплення житла, за якою держава відшкодовує частину суми кредиту на енергоефективне обладнання та матеріали для населення, ОСББ та ЖБК. Програма передбачає відшкодування 20% суми кредиту на заміну газових котлів для населення, 30% суми кредиту для громадян на впровадження енергоефективних заходів та 40% суми кредиту для ОСББ для загальнобудинкових енергоефективних заходів.

Уряд також прийняв рішення про відшкодування 70% суми «теплого» кредиту громадянам, які отримують субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. До реалізації цієї програми долучились і органи місцевого самоврядування у всіх областях, які компенсують громадянам частину відсотків такого кредиту. За дев’ять місяців цього року споживання газу в Україні скоротилось на 19%. Державні банки видали уже майже 1 мільярд гривень «енергоефективних» кредитів. Вже отримати пільговий кредит близько 60 тисяч домогосподарств та 160 ОСББ. (Під час підготовки інтерв’ю урядом було прийнято рішення про продовження у 2016 році фінансування державної програми енергоефективності і виділення на компенсацію «теплих» кредитів 90,4 млн. грн. У 2015 році додатково планується спрямувати 57 млн. грн. Це дозволить залучити додатково ще 200 млн. грн. в енергоефективність, - «Главком»).

Ми вже практично відпрацювали з німецьким урядом модель створення Фонду енергоефективності, як він наповнюватиметься, як з нього будуть фінансуватись заходи з енергоефективності. Крім європейських коштів, які будуть надходити як кредити на енергомодернізацію й утеплення, буде компенсаторний механізм. Субсидії, які ми витрачаємо на компенсацію рахунків, будуть спрямовані на фінансування заходів з енергоефективності. Зараз гроші на субсидії ми просто викидаємо в повітря, разом з тим теплом, яке постачають комунальні підприємства. Направивши економію від субсидії в наповнення цього фонду, ми зможемо провести енергоефективні заходи.

Люди скаржаться, що ні влада, ні монополісти не сприяють переходу населення на електроопалення.

Ми прийняли постанову уряду №409, якою встановили можливість встановлення трьохзонних лічильників, і використання соціальних нормативів по цим лічильникам. Саме трьохзонні лічильники можуть дозволити людям зменшити свої рахунки і заощаджувати на споживання електрики. Наприклад, прати чи прасувати одяг у вечірній період, коли тариф на електроенергію нижче ніж вдень.

Єдине, ми не можемо перейти на електроопалення одразу. Простий перехід від газового на електричний котел означає додаткове навантаження на енергосистему – лінії електропередач і електропроводку в будинках. Разом з переходом на електроопалення потрібно пропонувати нові технології. Використання гідроакумуляторів, а не просто котлів, які даватимуть гарячу воду в батареї. Разом з Державним агентством з енергоефективності ми готові пропонувати технології, які дадуть можливість заощаджувати, а не міняти один котел на інший.

-- «Іншої можливості поставок газу з Туркменістану, ніж через Росію, ми не маємо»

Ви їздили з президентом до Туркменістану. Про газ домовились?

Давайте не видавати бажане за можливе. На сьогодні іншої можливості поставок газу з Туркменістану, ніж через Росію, ми не маємо. Питання диверсифікації – це питання будівництва нового газопроводу до Європи через Іран і Туреччину. Ми шукаємо інвестора по газотранспортній системі, хочемо залучити тих, хто має можливість поставляти газ в Європу, і бути інвестором в Україні. Сьогодні ведемо переговори з такими компаніями. Українські газові сховища – унікальні, такі є тільки в Україні. Ми маємо можливість накопичувати газ за неопалювальний період, і потім його поставляти в зимовий період до Європи.

Будівництво газопроводів це також наша компетенція. НВО «Фрунзе» - виробник компресорів, та підприємство «Зорямашпроект», могли б взяти участь в будівництві нового газопроводу. Такий проект цікавий і для українських енергетиків, машинобудівників. Інше питання цікаве для України – диверсифікація поставок нафти і нафтопродуктів. Зараз один із основних наших постачальників – Білорусь. Ми обговорюємо з туркменськими партнерами можливість поставок нафти паромною переправою через Каспій в Баку, Азербайджан, потім вихід на Поті і в Іллічівськ.

Фото прес-служби віце-прем’єра Геннадія Зубка