Американський журналіст Зенон Завада: Українці хочуть припинити війну? Трамп допоможе. Але потрібно здати Крим

Перемога Дональда Трампа виявилася неочікуваною для більшості українських політичних експертів. Вони впродовж американської виборчої кампанії запевняли українців у тому, що Хілларі Клінтон буде найкращою кандидатурою для України, а її підтримка в США є вищою за конкурента-мільярдера. Американські соцдослідження зі шпальт українських газет, сайтів та телеекранів також пророкували демократці перемогу над республіканцем. Однак сталося не так, як гадалося в Україні. І причина цього насамперед у необ’єктивному висвітленні американських виборів українськими ЗМІ. Саме звідси необ’єктивне сприйняття ситуації у світі у нашому суспільстві. Американський журналіст українського походження, колишній власкор The Ukrainian Weekly у Києві Зенон Завада прямо закидає українським медіа викривлення реальності. Саме цим наші ЗМІ уподібнились  російським, яких традиційно звинувачують у шаленій пропаганді. Завада порушив проблему, яку вперто замовчують усередині української журналістської спільноти, але якою вправно користуються такі пропагандисти, як Анатолій Шарій. Він часто розвінчує матеріали, оприлюднені в Україні, чим заслуговує на особливу пошану в антиукраїнському сегменті інтернету.

В інтерв’ю «Главкому» пан Завада виклав свою думку щодо причин перемоги Трампа, а також пояснив, навіщо українські ЗМІ надавали необ’єктивну інформацію про кандидатів упродовж усієї кампанії. Американський журналіст також зазначив, що за рік США і Європа скасовуватимуть санкції проти Росії та порадив українцям змиритися з неповерненням Криму, адже головна мета для України – мир.

Отже, чому виграв Трамп?

Американцям набрид увесь політичний істеблішмент. Їм набридла їхня політика, яку вони впроваджують, глобалізація, те, що заводи переїжджають до інших країн – Мексики, Китаю, де є дешева робоча сила. Є багато американських міст, де взагалі немає роботи для людей. Люди, щоб вижити, торгують наркотиками і не бачать жодної перспективи.

Але і Трамп не є абсолютно новою людиною для цього істеблішменту, він досвідчений бізнесмен і політик…

Він – єдина альтернатива, він має досить грошей, аби балотуватися. Простий американець не має можливостей конкурувати в таких умовах. Лише мільярдер, але відносно скромний, статки якого становлять не більше 10 мільярдів доларів, має можливість конкурувати в таких умовах. Будь-який політик мусить пристосовуватися до істеблішменту і його вимог. Я вже давно казав, але повторю ще зараз: немає критичної різниці між Демократичною і Республіканською партіями. Вони з майже однаковими позиціями були (на цих виборах). 

В Україні формувалося враження, що за Трампа голосують незаможні та малоосвічені американці. Як пояснити те, що саме вони голосували за мільярдера?

В Америці є сотні мільярдерів, коли в Україні їх всього декілька. І ці сотні мільярдерів об’єдналися навколо цих двох партій. Усі вони мають спільну позицію – глобалізація, імміграція, дешева робоча сила і надприбутки. Як приклад – перенесення виробництв до країн третього світу, про що я вже згадував. Я справді вважаю, що він хоче щось добре зробити для своєї країни, інакше він би не йшов у президенти. Звичайно, як бізнесмен він думає про себе і свої інтереси, кожна людина думає про свої інтереси. Він – єдина людина, яка була готова висловлювати позицію простих американців. А прості люди давно цього не чули, може, від часів Рейгана. Тобто люди вже давно не мали жодної надії щодо політичної системи, яка склалася в країні.

Ким буде Путін для США і новообраного президента: другом чи ворогом?

Трамп хоче мати кращі відносини з Путіним. Я думаю, що всі українці хочуть миру з росіянами. Питання лише в тому, як здобути цей мир. Клінтон не пропонувала ніякого плану, аби здобути цей мир. Вона лише хотіла продовжити санкції. Йшлося вже про приготування до війни, головні військові командири вже починали відверто і відкрито говорити про це. Я думаю, що українці хочуть нарешті припинити цю війну і знайти вихід з глухого кута. Сподіваюся, що Трамп зможе допомогти це зробити. На жаль, він натякає на те, що, можливо, потрібно буде здавати Крим. Утім, одна людина сама не може вирішити такі питання, але є дипломатичні механізми, щоб це зробити. Потрібно реально дивитися на ситуацію, Путін не буде здавати Крим. Він готовий розширити війну заради Криму. Тобто слід знаходити прагматичні рішення.

Якщо у Клінтон немає програми виходу з глухого кута, то виглядає так, що у Трампа тим паче. Він, на відміну від опонентки, під час виборів мало згадував про Україну, а якщо й згадував, то говорив не про плани…

Так, немає конкретного плану, але він показав, що є прихильником нових компромісів. Це те, про що Клінтон не казала. Я не знаю, ви хочете далі рік, два, три воювати? Що це дасть?

Під час кампанії були різні опитування. Одні віддавали перемогу Трампу (The Los Angeles Times), інші – Клінтон (The Washingron Post). За якими ознаками потрібно було визначити, кому з них потрібно довіряти, а кому – ні. Чому одні помилилися, а інші спрогнозували майбутнього переможця правильно?

Саме зараз відбувається глобалізація. Глобалісти-олігархи хочуть створити глобальний уряд і все налаштовано на цю ціль. В тому числі українські ЗМІ працюють за цим планом (не тільки американські). Тобто нині складається так, що всі політики мають працювати заради глобалізації, утворення глобальних управляючих інститутів. А Трамп проти глобалізації, тому всі були налаштовані проти нього.

Щодо того, кому вірити, а кому ні… Потрібно було дивитися на всі опитування, а не дослухатися лише до одних, найвигідніших, і не брати до уваги інших. Я не розумію, чому українські ЗМІ хотіли себе обманювати і обманювати публіку? Вони обирали ті опитування, які показували найбільші розриви між Клінтон і Трампом.

Чому? Ваша версія.

Я лише можу підозрювати, що це психологічний феномен проектування. Тобто дуже часто, якщо людина хоче, щоб щось відбувалося, вона намагається це відображати в своїх статтях, репортажах, новинах. Замість того, аби відокремити емоції від роботи, журналісти їх поєднували з роботою. А потрібно тверезо було думати і холодно дивитися на ситуацію, а не дозволяти емоціям керувати тобою.

Це відбувається з причини браку в Україні фахівців, журналістів-міжнародників чи з причин залежності ЗМІ?

Цілий західний істеблішмент був налаштований проти Трампа. Українці, які працюють на цей західний істеблішмент, не зможуть піти проти нього. Вони засвоюватимуть ті самі ідеї (які продукує західний істеблішмент). Але в журналістиці є місце збалансованості. Журналісти могли б зваженіше висвітлювати цю кампанію. Є способи не піддаватися тиску.

Ви казали, що після 2005 року рівень свободи слова в Україні весь час погіршувався. Умови свободи нинішніх медіа в Україні дозволяють бути об’єктивними?

Якщо людина має гроші, вона є незалежною… Якщо за Януковича було набагато більше обмежена свобода, то зараз можливість висловлюватися є, і за свої кошти, а не за кошти інших (йдеться про олігархів. – «Главком»). Але оскільки всі ЗМІ або дуже прозахідні, або дуже проросійські, то сказав би, що справжньої свободи слова в Україні немає. Є дві різкі позиції і немає місця для критичної думки, критичної аналітики, думки задля примирення цих двох позицій. Зараз потрібно починати процес примирення. Я сподіваюся, що перемога Трампа починатиме цей процес і спонукатиме українських журналістів бути більш поміркованими і не імітувати своїх російських колег.

Наскільки зміняться українсько-американські відносини з приходом Трампа?

Протягом року нічого не зміниться. Тому що Трамп – це одна людина, а у нас є система противаг, у нас є Конгрес, і Конгрес надалі хоче підтримувати санкції щодо Криму і щодо Донбасу. Нічого не змінюватиметься в цьому плані протягом року. Але якщо Трамп буде успішним, якщо він зможе переконати більшість членів його партії підтримувати його політику, якщо він зможе знайти спільну мову з Путіним і спільні можливості співпраці, то, ймовірно, Захід скасовуватиме санкції щодо Криму у другій половині наступного року. Це не лише про Америку мова. У Франції в квітні наступного троку відбудуться вибори президента, і в Німеччині будуть вибори. Думаю, поступово ітиме процес, в якому західний світ буде шукати компроміс із Росією. Найважливіша частина цього компромісу – це зняття санкцій щодо Криму.

Ви хочете сказати, що не про Донбас ітимуть перемовини?

Донбас – це друге питання. Його буде або повернуто Україні, або це буде заморожений конфлікт. Повторюся, очевидним є те, що Путін не здаватиме Крим. Тож ідемо на війну, воюємо із Росією або шукаємо компроміс. Іншого виходу немає.

За якого з цих сценаріїв виграє Україна?

Це дуже філософське питання. Що означає виграти? Якщо війна припиниться, якщо буде мир, але Україна втратить Крим – для когось це буде перемогою, а для іншого втратою. Я вважаю, що потрібно здобути мир. Те, що маємо зараз: де трохи стріляємо, щодня двоє вмирають, двоє поранені… Це не вихід. Це триватиме роками. Принаймні так виглядає зараз.