Дмитро Тимчук: Перекидання регулярних російських військ спостерігається одразу на кількох напрямках

Ситуація в Авдіївці знову загострилася: ввечері 16 лютого бойовики завдали артилерійського удару по місту. Терористи зухвало обстріляли з важкої артилерії житлові будинки. В результаті загинув один місцевий житель. Внаслідок бойових дій на Донбасі минулої доби загинуло троє українських військовослужбовців, ще 10 зазнали поранень.

Про те, із чим пов’язано чергове посилення обстрілів, як на дії бойовиків впливає блокада активістами залізниці на Донбасі, а також на яких напрямках можна чекати посилення обстрілів українських позицій, «Главкому» розповів нардеп від «Народного фронту», член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук.

Із чим ви пов’язуєте нове загострення в Авдіївці?

Бойовики гнуть останнім часом одну лінію – відсунути якомога далі українські війська. На сьогодні фактично українські війська за допомогою артилерії можуть здійснювати контроль за значною частиною «ДНР». Ясно, що бойовиків це не влаштовує. З кінця січня і по сьогодні триває політичне загострення. Путін, котрий, як ми бачимо, нині докладає всіх зусиль, щоб виставити Україну воєнним злочинцем, який зриває Мінські угоди, продовжує загострювати ситуацію, розуміючи, що у Трампа і у політичних кіл в Європі ще не остаточно сформульований порядок денний щодо Донбасу. В Європі змінюється політичний ландшафт. Путін для нових гравців намагається сформулювати свою дорожню карту щодо Донбасу: нібито в Україні громадянська війна, а сама держава представлена як воєнний злочинець, що обстрілює своїх громадян.

Режим тиші, про який багато говорили, – це лише декларації, жодних реальних кроків для цього на робиться. Це підтверджує нове загострення в Авдіївці. У бойовиків зараз виникли проблеми із матеріально-технічним постачанням. Вони тривалий час створювали запаси на території Донбасу – що «ДНР», що «ЛНР»: з 2016 року вони перестали працювати «з коліс». Раніше простежувалася дуже чітка залежність від поставок з Росії припасів, паливно-мастильних матеріалів, зброї та техніки. Їм привезли – вони обстріляли, боєприпаси закінчились – зменшується кількість обстрілів, знову чекаємо на постачання. Однак, як показали події останніх трьох тижнів, накопичені запаси не можуть задовольнити потреби російських військ, за два тижні вони вистріляли все, що в них було. В останній тиждень ці обстріли знову здійснювалися фактично «з коліс», як раніше. Зараз начебто знову спостерігається масове завезення постачання за рахунок складів непорушного запасу Південного військового округу збройних сил РФ. Тобто є рішення російського військового штабу про те, щоб знімати частину боєприпасів, палива і завозити на Донбас. Я не виключаю, що ці поставки вже пішли, і у зв’язку з цим відбулося загострення.

Перше загострення в Авдіївці було неочікуваним. Тепер наша армія готова до таких загострень? Сьогодні з’явилась інформація, що бойовики стягнули багато зброї під Донецьк і Горлівку. Чи не виникає враження, що останнє загострення в Авдіївці може бути відволікаючим маневром для того, щоб вдарити в іншому місці?

Я б не сказав. Якби це був відволікаючий маневр, вони б там лишили дві-три артилерійські групи, і все. Решту сил, які раніше перебували там, перекинули б в іншому напрямку. Але зараз ми не спостерігаємо такої картини, нині там зосереджено достатньо сил і засобів.

Я не вірю, що вони можуть піти де-небудь у районі Горлівки у наступ на Бахмутку. Принаймні поки що у них для цього немає достатньо ресурсів. Разом із тим я спостерігаю перекидання підрозділів регулярних військових сил РФ і в напрямку Макіївка – Донецьк – Ясинувата, туди ж в останніх два тижні перекидаються боєприпаси. Одночасно через Єнакієве перекидаються сили і на Горлівку. Приблизно така сама кількість боєприпасів та зброї спрямовувалась і в Потіївку – колишній Стаханів, Брянку, Луганськ. Тобто вони закріплюються на кількох напрямках.

Водночас ми спостерігали перекидання російських військ: зафіксували дві батальйонно-тактичні групи. Одна з них – у районі Макіївки. Другу, чесно кажучи, загубили. Але вони здійснюють перекидання не всієї групи одразу. На Макіївку перекидали впродовж майже трьох діб, тобто невеликими партіями по дві-три машини, тому відслідкувати, куди вони переміщуються, досить непросто. Однак це не та сила, щоб проводити якісь масштабні наступальні дії.

Нам складніше моніторити ситуацію на приморському напрямку: там настільки вузька ділянка контролюється бойовиками – від Маріуполя до державного кордону з РФ – що фактично тактичні пересування супротивників винесені на територію Росії. Відповідно, перекидання можуть здійснювати у короткий термін, впродовж кількох годин.

Як ви вважаєте, чи сприяло б припинення блокади Донбасу деескалації?

Я не вбачаю прямого зв'язку між загостренням і блокадою залізниці на Донбасі. Якщо навіть припустити, що бойовики намагаються своїми обстрілами зняти блокаду. Яким чином? Якщо вони знищать Авдіївку, то Україна натисне на активістів, щоб вони розблокували залізницю? Якби вони обстрілювали учасників блокади або влаштовували диверсії проти них – це було б логічно. А обстрілювати Авдіївку у відповідь на блокаду – не бачу прямого зв’язку, чесно кажучи. Активісти не виконують накази Збройних сил, немає якогось зв’язку.

Нині з’явилася версія, що блокада Донбасу може бути кремлівським сценарієм, аби спровокувати ще один розкол серед українців. Адже влада, і президент зокрема виступили різко проти, а громадянські активісти, навпаки, активно підтримують блокувальників…

Я в це не вірю. Думаю, тут, швидше за все, можна шукати якийсь зв'язок із конфліктом між керівництвом «Самопомочі» і нашою виконавчою владою. Гадаю, що причина радше у цьому. І я не вірю, що ініціатор цієї блокади не має інших шляхів виходу з цієї ситуації. Їм чомусь потрібен саме скандальний і радикальний шлях. Крім того, врахуймо, що ініціатори блокади – народні депутати. Але я від них чомусь не чую розповідей про те, як потрібно вчинити законним шляхом, розробити та прийняти законопроект, не чую від них агітації за подібні законопроекти. Хоча саме це – прямий їхній обов’язок. Якби такий законопроект було винесено і якби його провалив БПП, тоді вони могли б сказати: пропрезидентська фракція провалила закон, тому у нас немає іншого виходу, крім блокування.

Тому мимоволі виникають думки, що за всім цим стоять політичні інтереси.

Наталія Сокирчук, «Главком»