Іво Бобул: Під час трансляції «Слов’янського базару» в РФ показали лише одну мою пісню… російською мовою
Народний артист розповів, як цього року білоруський Вітебськ приймав українських артистів
Цьогоріч на міжнародний музичний фестиваль «Слов’янський базар у Вітебську» повернувся День України, а переможцем міжнародного конкурсу виконавців естрадної пісні у рамках фестивалю став 26-річний Влад Ситник, який народився в Луганську.
Щоправда, цей тріумф мав специфічний присмак. На відкриття фестивалю, а це один із найстатусніших концертів «Базару», з українців запросили лише співака Alekseevа. А на закритті Україну представили лише Ірина Білик та вокалістка Наталія Шкурко. І це при тому, що у програмі цих концертів були десятки учасників.
Одним із ведучих фестивалю став українець Тимур Мірошниченко. На білоруській сцені Мірошниченку, за іронією долі, довелось оголошував виступи російських зірок, яким заборонений в’їзд до України, зокрема скандальної Наташі Корольової.
Українцям відвели окремий концерт під назвою «Вітає Україна». У ньому брали участь Національний академічний хор імені Верьовки, Ірина Білик, Микола Гнатюк, Злата Огнєвіч, Іво Бобул, Наталя Бучинська та інші вітчизняні зірки. Артисти, презентуючи мистецьку Україну, чомусь часто співали російською мовою, твори ж українською були викинуті з телетрансляції, що вели сусідні держави. За словами режисера-постановника Дня України Ірини Слепушової, організатори обирали пісні разом з артистами, «попередньо вивчивши потреби білоруської публіки».
«Главком» поспілкувався з народним артистом України Іво Бобулом. Співак пояснив, чому Україну він представив піснею російських авторів Олександри Пахмутової та Миколи Добронравова «Как молоды мы были», хто формував програму «українського дня» та як приймали українських артистів у союзній державі Росії та Білорусі.
Треба визнати, що не тільки Бобул був змушений співати російськомовні пісні в цьому «українському» концерті. Ірина Білик виконала свій хіт «Мы будем вместе», що в світлі останніх подій мав певний підтекст, а одна з молодих виконавиць переспівала пісню Анни Герман «Один раз в год сады цветут»…
Пане Іво, ви вже в Україні?
Так, повернувся.
Ви не одноразово брали участь у фестивалі у Вітебську, були членом журі «Слов’янського базару» у минулому, як цього року оцінюєте проведення фестивалю?
Загалом, є плюси, є мінуси. Щось мені сподобалось, щось - ні. Скажу, що не сподобалось, тоді наживу собі ворогів. У мене вже й так їх багато. Я люблю правду-матку казати, а комусь це не подобається. Чесно кажучи, є багато проколів, але це внутрішні проколи тих, хто запросив нас. Що стосується українських артистів, які були там, можна було декого не брати взагалі, тому що була невідповідність того, що мало бути. Було приємно, що були ВІА «Кобза» – це все ж таки золотий фонд української естради, Микола Гнатюк був, приємно було, що побачились. Але мало артистів було, які відповідали тому рівню, який повинен бути на «Слов’янському базарі».
Якщо говорити про тих, хто не відповідав рівню… Ви маєте на увазі молодих артистів?
Так, я краще б фільтрував молодих артистів. Треба фільтрувати, кого брати, тому що не завжди відповідає той матеріал і пісні, які там співають, рівню конкурсу. Хочеться, щоб був серйозний моноліт, коли приїздить Україна, адже ми їздимо не за гроші. Ми грошей не отримуємо, просто відстоюємо честь держави Україна.
Але в переможця конкурсу, молодого виконавця Влада Ситника, достойний рівень, з цим ви не будете сперечатись?
На жаль, я його не знаю і не знайомий із його творчістю. Я знаю, що він співає в академічній манері, але це все ж таки естрадний конкурс, конкурс пісні. Щоб брати в ньому участь, треба мати великий естрадний багаж. Я так думаю. Тому що ці конкурси – є конкурсами пісні, яка після перемоги стає популярною. Коли я був членом журі «класиків» майже не було, були естрадні виконавці.
Хто займався режисурою виступів українських виконавців на конкурсі?
Мені зателефонували від музичної редакції «Першого каналу», сказали, що є така нагода і хотіли б, щоб я поїхав. Я знаю, що главою делегації українських артистів був телевізійний продюсер Влад Багінський.
Особисто ви самі вибирали, що співатимете, чи вам підказували?
Було прохання заспівати одну з пісень. Я співав «Марічку», «Как молоды мы были» та «Дивлюсь я на небо» на біс, але це вже за власною ініціативою.
Вам не образливо, що українська делегація майже не брала участі у відкритті та закритті конкурсу, а лише в один, спеціально відведений день?
Звичайно, образливо. Це через політику, звісно. Комусь треба дякувати за те, що Україна знову бере участь у фестивалі. Приємно, що ми цього року поїхали і показали, що Україна є, живе, незалежно від того, що в державі йде війна.
Вам вдалося поспілкуватися з кимось із російських артистів?
З російськими - ні, але я бачився зі своїми друзями – це гурт «Вераси». Ми давно дружимо.
На вашу думку, чи доцільно все ж таки під час виступів в «український день» на білоруському фестивалі, співати пісень російських авторів російською мовою, які не мають жодного стосунку до України? У фестивалі беруть участь Росія, Україна, Білорусь. Президент Лукашенко говорить про «духовне відродження» та «символ єднання людей»… а на Донбасі й далі точиться війна.
Є багатонаціональна держава. Питання мови виникає кожного разу перед виборами, перед концертами… Це дуже делікатне питання. Можна співати українською, є достатньо українських пісень, в цьому немає проблеми. На фестивалі можна було б представити винятково українські пісні. Але ж, ви розумієте,вибір пісень залежить ще від того, хто це знімає і хто буде показувати. Є велика конкуренція. Якби це знімав, наприклад, канал «Тоніс», який дуже часто крутить українські пісні, можна було б поставити у програму фестивалю всі українські пісні і це було би правильно. Але це залежить від того, чи потрібно це Україні? Треба було б виділити кошти, взяти своє державне телебачення, зняти конкурс. Мої друзі в Росії його дивилися і казали, що російське телебачення показало по каналу «Мир», наче я співав одну пісню «Как молоды мы были» и один куплет «Дивлюсь я на небо». Я про інших не питав, але це факт. Думаю, коли «Інтер» транслюватиме свою версію, то, можливо, покаже весь український концерт, який відбувся.
Вам профінансували поїздку?
Заплатили за проїзд та проживання. Я їхав потягом та автобусом. Зі мною також були ВІА «Кобза». Автобус, яким ми їхали – це просто ганьба, ми виїхали о 10:00 і були там опівночі. Треба хоч якийсь комфорт для людей.
Нам гонорарів не платили. Лише готель і проїзд. Але щодо гонорарів ми питання і не підіймали, бо розуміємо, які труднощі зараз у держави.
Юлія Тунік, «Главком»
Коментарі — 0