Лідер С14 Євген Карась: Якщо у Києві будемо ми, «тітушки» просто боятимуться висунути ніс

    Вони виховують «сепарів», навчають молодь, допомагають ветеранам АТО, а тепер ще й будуть слідкувати а порядком на столичних вулицях
    13 грудня близько 20:30 неподалік станції метро Голосіївська сталася бійка зі стріляниною. Швидка шпиталізувала двох чоловіків. За даними поліції, постраждалі -  учасник конфлікту з громадської організації «Варта Голосієва» і випадковий свідок, працівник піцерії. Винуватцями конфлікту у «Варті Голосієва» називають
    • Михайло Глуховський Станіслав Груздєв
    • 29 Грудня, 2017, 10:00
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/karas.jpg" alt="Євген Карась" width="" height="" itemprop="image" />
    Євген Карась

    Вони виховують «сепарів», навчають молодь, допомагають ветеранам АТО, а тепер ще й будуть слідкувати а порядком на столичних вулицях

    13 грудня близько 20:30 неподалік станції метро Голосіївська сталася бійка зі стріляниною. Швидка шпиталізувала двох чоловіків. За даними поліції, постраждалі -  учасник конфлікту з громадської організації «Варта Голосієва» і випадковий свідок, працівник піцерії.

    Винуватцями конфлікту у «Варті Голосієва» називають представників націоналістичної «Організації патріотичних громадян С14». Нібито молодиків з шевронами саме цієї організації бачили «вартові». За фактом бійки слідчим відділом Голосіївського управління поліції розпочато кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 (хуліганство із застосуванням вогнепальної або холодної зброї).

    Що ж криється за протистоянням активістів різних організацій? У поліції від версій утримуються. Проте окремі медіа поспішили заявити, що організація С14, отримавши «дах» від міської влади, почала діяти у силовий спосіб. Мовляв, причина конфлікту –  конкуренція за право охороняти порядок у столиці і при цьому мати легальний статус. За п’ять днів до інциденту, 8 грудня між адміністрацією Голосіївського району, райуправлінням поліції та штабом Київського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна варта» був підписаний тристоронній меморандум про співпрацю. Ця подія, мабуть, так і залишилася би непомітною, але «Муніципальну варту» очолив Сергій Бондар, представник якраз С14, яку тепер обвинувачують у нападі 13 грудня на своїх опонентів.

    С14 стала відомою на всю країну за неприємних обставин. Двох її членів, Андрія Медведька і Дениса Поліщука, обвинувачують у вбивстві скандального журналіста Олеся Бузини, відомого українофобськими заявами. C14 також не вперше стає учасником вуличних інцидентів із застосуванням сили. Влітку цього року біля будівлі Вищого спеціалізованого суду відбулися сутички між представниками націоналістів і прихильниками блогера Руслана Коцаби. Пізніше націоналісти намагалися побити Коцабу на одній із станцій метро, але за словами блогера, на заваді стали пасажири, які були на платформі. На своїй сторінці у Facebook він опублікував відео суперечки з опонентом.

    «Ти будеш нести покарання. Ти – сепарська скотина, ти зогниєш в тюрмі, Русланчик. Удачі від С14», - говорить на відео один із активістів організації. Цьому ж угрупуванню його опоненти приписують також напад на активістку Віту Завіруху. А буквально днями лідер С14 Євген Карась плюнув в обличчя головному редакторові видання «Страна.ua».

    Самі ж націоналісти наполягають, що займаються не тільки таким вихованням «сепарів». С14 започаткувала програму для молоді «Освітня асамблея», реалізовує спортивні, мистецькі проекти, допомагає в реабілітації бійцям АТО тощо. До цієї роботи тепер, вочевидь, додається громадське патрулювання вулиць.

    Серед головних обов’язків, покладених на «Муніципальну варту» є забезпечення охорони громадського порядку, профілактика правопорушень, інформування органів та підрозділів внутрішніх справ про злочини, а також охорона майна, що перебуває у комунальній власності. Принаймні про це повідомляє Голосіївська районна адміністрація.

    Щоправда, якщо говорити про комунальну власність міста, мерія про його охорону подбала дещо раніше. Наприкінці вересня депутати Київради проголосували за створення комунального підприємства зі схожою назвою «Муніципальна охорона». Його бюджет – 556 тисяч гривень. За задумом міської влади, «Муніципальна охорона» та «Муніципальна варта» мають створити систему безпеки як комунального майна, так і порядку на вулицях.

    Аби дізнатися, як виконання цих задач бачать у С14 і «Муніципальній варті», «Главком» поспілкувався із лідером С14 Євгеном Карасем.


    Лідер С14 Євген Карась
    Лідер С14 Євген Карась

    8 грудня відбулася презентація «Муніципальної варти». Її керівник, член С-14 Сергій Бондар.  І вже за 5 днів трапилася сутичка між «Вартою Голосієва» і С-14. Не поділили посаду головного «вартового» району?

    Наша організація С14 займалася охороною громадського порядку в багатьох районах столиці вже близько півроку, але без жодного статусу. Раніше у Києві було кілька громадських формувань, які про це дбали, та нині залишилося лише одне – створена на основі Київської міської спілки ветеранів АТО «Муніципальна варта». Тому люди, які хочуть охороняти порядок і мати при цьому легальний статус, приходять до організації ветеранів АТО, мають звертатися до її голови Ігоря Марі, який дає «добро» на членство у «Варті». Раніше різні організації підписували документи з райдержадміністраціями і координували свою діяльність як з адміністрацією, так і з поліцією. До «Муніципальної варти» нині увійшло декілька сотень людей. Через свою нечисельність вона не є якоюсь загрозою, чи так званою «армією Кличка».

    Щодо заяв представників організації «Варти Голосієва» про те, що ми з ними конкуруємо, то вони не відповідають дійсності. Конфлікт 13 грудня «Варта Голосієво» ліпила до «Муніципальної варти» тому, що у Марі є напружені стосунки з «Вартою Голосієва». Ігор Марі в цілому не особливо знайомий з членами громадських формувань, Голосіївського району не знає. Тому так як наш представник мав бажання і є ветераном АТО, то керівником районної «Муніципальної варти» було призначено саме його. У С14 з «Вартою Голосієва» з цього питання конфлікту немає, бо ми вже очолюємо районний відділ «Муніципальної варти». Кілька осіб з «Варти Голосієва» працювали як тітушки на мітингах, в тому числі з нападами на активістів, тож для мене не дивно, що вони там з кимось чубляться і між собою в тому числі.

    Міська влада так вирішила, що лише одна організація тепер має курувати патрулювання і довірила це право Київській спілці ветеранів АТО. Скажу вам відверто - Спілка не хотіла цією діяльністю займатися. Було зібрання учасників громадських формувань Голосієва, які раніше працювали у цьому районі столиці. Між собою вони погодилися, що долучатимуться до нової «Муніципальної варти», але в цілому ніхто не хоче цю роботу очолювати, возитися з цим. Тому місцеві активісти підтримали Сергія Бондара. Ми беремо на себе не святковий пундик, а непросту волонтерську мороку.


    Євген Карась
    Євген Карась

    Як Голосіївська райдержадміністрація координує діяльність громадських активістів, які патрулюють місто?

    В багатьох районах Києва представники «Муніципальної варти» уже патрулюють вулиці, у них є спеціальний одяг, форма. Щодо ролі держави, то столична влада створила комунальне підприємство «Муніципальна охорона», в обов’язки якого входитиме охорона об’єктів комунальної власності, приміщень поліклінік, шкіл тощо. Ті, хто є членами «Муніципальної варти», можуть працювати і в Муніципальній охороні.

    Взагалі-то ми з організацією С14 хотіли бути абсолютно окремим, тобто незалежним громадським формуванням і виконувати функції охорони громадського порядку самостійно. Але міська влада припинила таку форму робити. Є лише одне громадське формування і ми зараз діємо в ньому. Ті, хто займатиметься громадською безпекою зараз – це 1/20 від тих представників громадських формацій, які охороняли порядок раніше. Знаєте, раніше це було більше рейдерство, «кришування» наркоточок, використання «тітушок» на забудовах, аніж охорона порядку. Сподіваюся, тепер справи підуть краще.

    Розумієте, якщо «Муніципальна варта» займатиметься рейдерством, то вся Київрада скаже, мовляв, що це за «тітушки». Тому на даний момент їх цікавить «біла» діяльність. Що буде далі, ми з вами бачитимемо. Задача «Муніципальної варти» – побудувати величезну структуру у Києві. «Муніципальна варта» і «Муніципальна охорона» одна одну доповнюватимуть.

    У лютому 2017 року у Києві вже було створено міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна поліція» якраз на основі міської спілки ветеранів АТО на чолі з Ігорем Марі. А зараз ще створили «Муніципальну варту». В чому між ними різниця, для чого створювати ще одну структуру?

    Я думаю це і є та сама структуру. Але поліція заборонила використовувати слово «поліція» у будь-яких інших формуваннях. Отже назву змінили на «варта».

    Яким законом керуватиметься «Муніципальна варта», чи дозволяється її представникам використання зброї, хто стежитиме за тим, аби її члени самі дотримувалися закону?

    У члена громадського формування є посвідчення, яке надає право складати протокол про адміністративні правопорушення. Він обов’язково має пройти інструктаж  поліції. Щодо зброї, то можна буде користуватися лише травматичною зброєю і газовими балончиками. Активісти «Муніципальної варти» керуватимуться законом про громадські формування (Законом України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону – «Главком»). Розумієте, поліції не вистачає на все. Раніше для того, щоби скласти адмінпротокол, потрібно було обов’язково викликати патруль. Буває, поліцейські приїжджають і дивуються, чому їх викликали, адже є нагальніші справи. Днями буквально на Інститутській, в самому центрі Києва, двірника зарізали, телефон і ноутбук вкрали. Тепер громадські активісти зможуть взяти на себе левову частину роботи поліцейських. Ми фіксуватимемо на відео усі ці порушення, тобто робитимемо те саме, що робили і раніше, але тепер цілком офіційно.

    Застосовувати силу під час затримання дозволятиметься?

    В тій мірі, як її мають право застосовувати звичайні громадяни. Але якщо скоєно буде напад на члена громадського формування, відповідальність порушника буде вищою.


    Євген Карась
    Євген Карась

    З ким із силовиків найбільше контактує «Муніципальна варта», чиїми вказівками керується?

    У 80% інцидентів, з якими стикалися С14, стежачи за порядком, обмежуємося просто бесідами з людьми, не долучаючи силовиків. Нас цікавить прецендентна пропаганда. Насправді підійти до людини о першій ночі на Борщагівці і попросити підняти і викинути недопалок в урну — це не лише смішно, це творення нових «легенд». Думаю, ми поступово зможемо започаткувати моду на чистоту. Насправді це лише здається божевіллям. На нас інколи вибігають гопники з криком «Чьо тут!?», а потім здивовані кажуть: «Блин, ребята, вот поддержавиваю, правильно же, не нужно мусорить». Думаю, у «Муніципальній варті» це буде приблизно так само, на те вона і створена. Найбільше, що нас цікавить в плані порушень, – це дрібне свинство, розпиття алкогольних напоїв на дитмайданчиках, засмічення вулиць, реклама наркотиків тощо. У Голосіївському районі буде порядок. Когось каратимемо навіть за папірець, кинутий повз смітник. Буде штраф, нехай і дрібний, десь 100 грн, але наступного разу порушники думатимуть, куди кидати недопалок.

    В одному із своїх інтерв’ю ви визнали, що співпрацюєте з СБУ, обмінюєтесь інформацією. Якими саме даними ділитесь?

    Коли ми затримуємо злочинця, то дзвонимо до поліції: «є людина, приїдьте, заберіть» Таке у нас було, коли крадія велосипеда затримали, чи чоловіка, який на 9 травня вдарив дівчину. Щодо СБУ: телефонуємо до них, коли затримуємо людей і думаємо, що це сепаратисти. Найбільш яскравий випадок, це затримання сепаратиста Івана Проценка, якого потім СБУ відпустили. В мережі пішли чутки, що він «завербований». Думаю швидше працівники СБУ, які його завербували, самі просто з ним працювали ще проти майданівців у часи Януковича і є близькими до кіл Медведчука. В СБУ, наскільки я знаю, працюють безпосередньо в тилу по «сепарах» два департаменти контррозвідки і захисту національної безпеки держави. Ми телефонували до обидвох. Обидві ці групи приїхали.  Що далі було, не знаю. Здається, у цих двох департаментах своя внутрішня конкуренція.

    Щодо інформації, якою вони з нами діляться, то це було рази три. Згадую події в Одесі і Миколаєві 2 травня цього року. Тоді дуже ймовірними були заворушення. Дзвонили з СБУ не нам, а, здається, дуже відомим військовим волонтерам. Просили прийти допомогти, аби ситуація не вийшла з-під контролю. Кажуть, «там буде повна срака, то, якщо можете, приїдьте». Тобто вони повідомили, що на мітингу будуть «сепари» і очікуются масові заворушення і навіть вішання російських прапорів у Миколаєві. Не знаю, чому самі спецслужби їх затримати не могли. Мабуть, не мають достатньо фактів проти цих людей, або не вірять у судову систему. Подібним чином звертаються багато де. Нещодавно дізнався, що і до націоналістів на Закарпатті СБУ інколи прямо звертається за допомогою. Так відверто і кажуть, що не справляються і просять допомоги щодо «сепарів».

    По-перше, це показує що з СБУ у нас досі погані справи, немає реформи і достатньої ефективності. Тому це не «покровительство» з боку СБУ і його не варто очікувати, якщо хтось про це мріє. По-друге, ми як націоналісти не граємося в партизан і революціонерів, аби покричати. Якщо задля боротьби з ворогом треба робити безкоштовно рутинну і ризиковану роботу державних силових структур — ми готові долучитися. Вибору немає, якщо хочемо врятувати країну.

    Сергій Бондар, який очолив «Муніципальну варту» у Голосієво, служив у спецпідрозділі МВС «Гарпун». Тобто і цю організацію тепер пов’язуватимуть із главою МВС Арсеном Аваковим?

    Я гадаю, що будь-якому читачеві буде насправді цікаво, що в Національній гвардії, Національній поліції, СБУ, інших силових структурах представлені люди за різними, так би мовити, квотами від різних груп впливу, політичних сил. Тому казати, що наш представник є людиною Авакова, смішно. У добровольчих батальйонах були сотні людей, які не люблять Авакова, але всі вони потім стали до лав МВС. Так що тепер, вони під Аваковим? «Гарпун» не був підрозділом, який створювався задля лобіювання чиїхось інтересів. Його просував, здається, народний депутат Андрій Левус, це людина з оточення Андрія Парубія. Але в цілому це – звичайний добровольчий батальйон, а не чийсь «проект». До «Гарпуна» набирали людей, більшість з яких були з майданівської самооборони.

    Як ставитеся до Авакова?

    У мене критичне ставлення до того, що провалена реформа МВС. Думаю, лише на 25% вона вдалася. Яким ще може бути ставлення, якщо такий результат?


    Євген Карась
    Євген Карась

    Ваші люди брали участь у подіях, які охрестили «штурмом «Жовтневого», від якого потім відхрестився Саакашвілі?

    Наші люди не брали участі в «штурмі «Жовтневого» і у всіх тих заходах, які йому передували. У мене складається враження, що цей протест не є народною стихією задля імпічменту. Це просто політична гра. Хто які цілі переслідує? Я чув версії, що своїми діями Саакашвілі грає на руку Порошенку. Мовляв, він таки змусить піти президента у відставку, а потім Петро Олексійович піде на вибори і переможе, бо хто як не він «зупинить хаос в країні». Може Саакашвілі просто подобається такий кураж, який навколо нього нині. Та я бачу, що зараз в цьому таборі пішов розкол. Семенченко заявив, що Саакашвілі йде на домовленості з Порошенком, мовляв, вони цього не підтримують.

    Як можна підтримати «захоплення «Жовтневого»? Це виглядає як політична авантюра. З іншого боку, в цій авантюрі беруть участь справді багато непроплачених людей, бо вони виходять на вулиці через невдоволення діями влади. Можна по-різному ставитись до Саакашвілі, Порошенка, Авакова, але ми маємо факт невдоволення людей урядовою політикою.

    Яким політикам в Україні найбільше довіряєте, на чий заклик пристанете?

    Наша організація С14 є підписантом маніфесту про співпрацю і спільні цінності з іншими націоналістичними об’єднаннями: «Національним корпусом», «Свободою», «Правим сектором», ще низкою громадських організацій. Якщо, наприклад, Білецький, Тягнибок, чи Тарасенко кажуть, що у нас акція, то для нас це вищий пріоритет взаємодії. На їхні заклики ми пристаємо.

    А взагалі, звичайно, треба менше слухати гасла, чи чекати якихось політичних месій. Треба розбудовувати структури, створювати мережі людей із самого низу, які набиратимуться досвіду і потім зможуть змінювати країну. У Києві до нас часто звертаються прості люди з проханням допомогти, бо поліція не може зреагувати на наркоманів, дрібних крадіїв, алкоголіків. Ви собі не уявляєте, наскільки багато таких несуттєвих, здавалося би, порушень. Наркоманів же не поб’єш, немає смислу. Самосуд не вирішить проблему. Будемо виготовляти агітаційні ролики, якось переконуватимемо, щоби вони не почувалися так відкрито як зараз. Це не зменшить проблему, наркомани залишаться, але вони хоча б ховатимуться, і вулицями можна буде нормально ходити.

    «Муніципальна варта» тісно контактує з поліцією. Між тим поліція часто бере участь у захисті, наприклад, скандальних забудов від громадських активістів. На чиєму ви будете боці, якщо опинитеся в епіцентрі такого протистояння? 

    Всі хлопці служили в добровольчих підрозділах у зоні АТО. Після того, як частина повернулася до Києва після ротації, ми все одно шукали шляхи і відправлялися у зону АТО. Це не вдавалося, нас система МВС таким чином видавлювала. На цей момент усі наші хлопці в 2017 році були звільнені з рядів Національної поліції нібито через те, що не пройшли переатестацію. Тобто колишні члени «Беркута» пройшли, а наші – ні. У судовому порядку хлопці відновилися, повернули назад свій статус. А вже тоді, досягнувши справедливості, самі звільнилися з рядів внутрішніх органів. Це не той випадок, що вони нібито були звільнені, а потім пішли у «дружинники».

    Щодо незаконних забудов, то С14 у вирішенні конфліктів навколо них майже не бере участі. 90% забудов – це брудний бізнес. І якщо у вас забудовують під боком парк чи двір, протистояти забудовникам дуже важко. Але забудовникам часто протистоять аферисти, які просто шантажують будівельні компанії з вигодою. Якщо ми в їхніх розбірках будемо менше представлені, у нас буде менше конфліктів

    Наші люди фактично займаються волонтерською діяльністю, хочуть бути більш захищеними. Вони ж витрачають свої зусилля, вільний час, пальне. І вони не лягають ні під кого. З одного боку, у конфліктах між забудовниками і аферистами ми не стоятимемо на чиєму боці, з іншого – якщо нас попросять кияни захистити парк, то ми, скоріше за все, покладемо свої посвідчення на стіл і підемо заважати вирубці дерев.

    Якщо вас зловлять за руку за брудною справою, то завжди зможете сказати, «це не ми – це «Муніципальна варта», а якщо писатимуть про позитив, то казатимете, що це заслуга С14.  

    За честь С14 я, звісно, упевнений. Нас ніхто не зловить за брудною справою. Максимум, що надто жорстко десь повелися з якимись мерзотниками. А «Муніципальна варта» з нашою участю має серйозне посилення для громадської безпеки. Сподіваюся це буде корисно усім. Громаду Києва цікавить результат, а коли буде успіх, то слави вистачить на всіх.

    Скільки членів С14 братимуть участь у патрулюваннях «Муніципальної варти»?

    Зараз у Голосіївському районі порядок охоронятимуть близько 20 людей, з яких членом нашої організації є лише голова «Муніципальної варти» Сергій Бондар. Нині, здається, навіть сам Сергій немає офіційного посвідчення. У самій «Муніципальній варті» в Голосіївському районі є нині наші прихильники, які уже зараз патрулюють. Щодо наших хлопців з С14, звичайно, вони оформлюватимуться у «Муніципальній варті».

    На фінансування комунального підприємства «Муніципальна охорона» з міського бюджету виділено більше півмільйона. Оскільки члени «Муніципальної варти» можуть одночасно з патрулюванням працювати і на охоронному підприємстві, скільки вони зароблятимуть, які бонуси матимуть?

    Я вже казав, що патрулювання – це абсолютне волонтерство. Щодо комунальної охоронної фірми, то в будь-якому випадку зарплати там не будуть великими. Вірогідно, на цьому підприємстві працюватимуть люди старшого віку. Навряд чи у цьому підприємстві працюватимуть хлопці з нашого С14.  Але є ж «Варта», яка дає можливість пройти безоплатно курси тілоохоронців, наприклад, для АТОшників. Може, цими бонусами хтось скористається, якщо люди захочуть далі працювати в охороні більш професійного рівня. Словом, люди матимуть багато неформальних бонусів від свого волонтерства.

    Чи не здається вам, що якою б хорошою ідея «Муніципальної варти» не була, організацією можуть використати? Найбільш яскравий приклад – «козаки», під прикриттям яких Росія, анексувала український півострів, або «Оплот», який мав дружні стосунки з харківською владою?

    Ідея патрулювання міст громадськими формуваннями не нова, патрулювання відбувалося і раніше. Різниця лише в тому, що раніше, наприклад у Києві, не було єдиної організації, яка цим займається, були багато різних. Раніше цим статусом користувалися угрупування якихось «тітушок». Наприклад, у 2015-му році такі люди з посвідченнями і травматами намагалися захопити наш волонтерський центр. Їм набили пики. Приїхала на місце пригоди слідчо-оперативна група і здивувалася «діяльністю» громадського формування, яке мало б стежити за порядком. Загроза, що людей використовуватимуть є завжди. Візьміть зараз спортивні клуби: велика кількість чоловіків там займаються «тітушною» роботою.

    Харківський «Оплот» у 2014 році став основою сепаратистського руху. Чи можуть київським досвідом з «вартою» скористатись мери інших міст і сформувати свої армії під виглядом таких ось «дружинників»?

    Цілком може бути. Власне, «Оплот» був під дахом мерії і займався «тітушною» роботою. Саме тому я і кажу, що цією справою мають займатися громадські активісти, які в АТО побували, переконання мають патріотичні. Варта у Києві складається переважно із колишніх АТОвців. Це також є певною гарантією, що вона не перетвориться на кишенькову організацію. Ці люди були на війні, мають у собі ідеологічний стрижень.

    Де гарантія, що «дружинники» у Києві не битимуть пики, прикриваючись посвідченням?

    Ми убезпечити можемо тільки тим, що у цій справі (у «Муніципальній варті») братиме участь С14. Законом важко убезпечити повторення того, що було в Харкові три роки тому. Якщо у Києві будемо ми, «тітушки» просто боятимуться висунути ніс.

    Наскільки великою є С14, який ваш бюджет?

    В межах України це пара сотень людей. Багато співпрацюємо з державою, отримуємо гранти, співпрацюємо з Міністерством молоді і спорту, реалізовуємо освітні програми. Гранти – це лише частина грошей. Інші – це краудфандинг, як це по-сучасному називається. У нас немає такого, що бізнесмени дають гроші і кажуть, як і що нам робити, куди  витрачати. Вони прихильні до нас, дають гроші, ми потім пишемо звіти. Наприклад, купили куртки чи прапори. Дуже витратною для нас була поїздка на Марш УПА до Краматорська. Ми намагалися заручитися підтримкою держави, отримати безплатні автобуси, але не вийшло, тому добиралися за свій кошт.

    Минулого року ми виграли громадський бюджет міста Києва для «Освітньої асамблеї» на суму близько 200 тис. гривень. Також наші осередки в інших містах вигравали невеликі міські конкурси. Наші меценати - не сильно відомі люди, хоча кожен має свій певний авторитет в різних суспільних чи економічних сферах. Публічними ми їх робити, звісно, не будемо, оскільки на них одразу «наїдуть» СБУ та МВС. Наприклад, у нашого побратима з Дніпра, як тільки він отримав керівну посаду в осередку, наступного дня менти закрили один з магазинчиків.


    Євген Карась
    Євген Карась

    У 2014-му році ви відмежувалися від «ВО «Свобода», за списками якої балотувалися до Верховної Ради. У політику ще збираєтеся?

    Так, ми з С14 плануємо іти в політику, реалізувати наші плани щодо зміни суспільства. Це не можна робити тільки знизу. А знизу діємо, щоби у нас була якась мережа громадського активу, яка на практиці має можливість реалізувати наші ідеї.

    Які саме ідеї? Вас часто звинувачують у нетерпимості до тих, хто має альтернативну до вашої думку. Чи не здається вам, що сутички за участю вашої організації виглядають поверненням вуличних розбірок буремних 90-х.

    Чому поліція не любить зграй «тітушок»? Думаю тому, що вони з поліцією конкурують за контроль над потоками наркотиків, гральними автоматами та іншим брудом. Чому до нас така увага зараз, в тому числі з боку «тітушок»? Нас вважають якимись божевільними: ми займаємося побутовими проблемами, нікуди у кланові розбірки  наразі не ліземо. Нам реально цікаво займатися цими брудними низинами, нас не цікавить контроль за чимось. Якщо ми будемо добре справлятися зі своєю роботою, це вигідно поліції, для них буде менше роботи. Це буде вигідно також місцевому населенню, бо на вулицях буде спокійніше. Якщо ж ми би почали займатися якимись брудними сферами, це б одразу виплило. Та і конкуренція «на горі» вища, там відразу увесь бруд спливає.

    Нині дуже багато вуличної злочинності, розбірок, політичних конфліктів. Візьміть останній біля «Жовтневого палацу». Часто спостерігаємо бійки у судах. Закон не діє на побутовому рівні. Крупні злочинці виходять на волю, або не отримують належні терміни, натомість невинні сідають у тюрму. Скільки було випадків, коли сепаратисти отримували домашній арешт, а потім тікали геть. У нас часто відбуваються сутички із сепаратистами у Києві. От Руслан Коцаба заявляв, що його побили. Але одного разу йому плюнули в пику, іншого разу дали ляпаса. На цьому все. Якщо він пише заяву до поліції, максимум, що нашим хлопцям може світити – штраф. А часто поліція просто не приїжджає на виклик. Кажуть, чого їхати, якщо у вас просто комусь ляпас. Думаю, от якби дійшло із цими сутичками із сепаратистами до великого насильства, то всі ми сиділи б в тюрмі. Бо і поліція, і СБУ дуже активно проти нас працюють, постійно іде прослуховування телефонів. На Полтавщині свого часу діяла підтримувана владою охоронна фірма «Скорпіон» з Кременчука, спортклуб, ватні «тітушки». Так от вони їздили в Полтаву, щоби побити людей. Але їх там зустріли, десь 200 полтавців, цих «тітушок» побили, після цього у спортклубу почалися проблеми, у них ліцензію забрали. Суспільство у нас все само регулює. Я не пригадую випадків, у яких якась група чинила би свавілля нині, яке би влада десь покривала. Так, чим ближче до виборів, тим гарячіше буде. Думаю, і люди Медведчука і інші подібні їм вчинятимуть насильство й на це все заплющуватимуть очі.

    Щодо «Муніципальної варти» і наших людей. Треба почекати і подивитися, якої дотримуватиметься ця організація. Я не виключаю того, що нам доведеться звідти вийти, не виключаю, що нас звідти виженуть. Може бути і таке, що вони братимуть участь у політичних заходах, а ми, С14, ні.

    От ви «виховуєте» Коцабу, застосовуючи силу. Чи не здається вам це незаконним? Де бачите межу?

    Я не скажу, що ми підтримуємо порушення закону, застосовуючи фізичну силу. Але у нас в країні гібридна війна, тому від нас ідуть гібридні відповіді. Якщо ми десь порушили закон, нехай ті, хто називає себе постраждалими пишуть заяви в поліцію. Як правило, проти наших хлопців застосовують адміністративне покарання, штрафи. Розбитий ніс – це не ані середні, ані важкі тілесні ушкодження, максимум – то адмінштраф. Заплатимо, але  оскаржуватимемо у суді. 

    Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ