Військовий експерт Олександр Алесін: Білорусь на всю котушку готується до партизанської війни

У Білорусі розпочалися спільні білорусько-російські військові навчання «Захід-2017», які ще задовго до старту викликали шквал критики з боку і країн Заходу, і України. Міністр оборони України Степан Полторак наприкінці липня заявив, що не виключає російських провокацій під час навчань, а посол України в Білорусі Юрій Кизим в інтерв’ю «Главкому» висловив думку, що нинішні навчання становлять для країн НАТО більшу небезпеку, ніж для України.

Незважаючи на те, що під час нещодавнього візиту президента Білорусі Олександра Лукашенка до України білоруський лідер запевнив, що територія його країни ніколи не стане майданчиком для здійснення агресії проти України, начальник Генштабу Збройних сил України Віктор Муженко припускає, що частина російських військ, які беруть участь у навчаннях, по їх завершенні можуть залишитися у Білорусі. На його думку, також «будуть розгорнуті пункти прихованого зберігання озброєння, військової техніки і матеріально-технічних засобів», що може слугувати підготовкою до майбутньої агресії. Про серйозність ставлення Росії до цих навчань може свідчити і приїзд до Білорусі російського лідера Володимира Путіна. Принаймні такий візит припустив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. «Ми не виключаємо, що президент може взяти участь, відвідати один з компонентів цих навчань», - сказав Пєсков.

Білоруський військовий експерт Олександр Алесін не бачить підстав для таких побоювань, запевняючи, що Росія не зможе використати білорусів. В інтерв’ю «Главкому» Алесін пояснив, чому саме до цих навчань така велика увага, для чого керівництво республіки вже сьогодні готує партизанські загони, та від якого агресора готуються захищатися самі білоруси.

Військовий експерт Олександр Алесін

Раніше російсько-білоруські навчання відбувалися не один десяток разів, здебільшого - на території РФ. Проте саме до нинішніх прикуто якнайпильнішу увагу. З чим це пов’язано, чим ці навчання відрізняються від попередніх?

Перш за все, ці навчання відрізняються від попередніх обстановкою. Це перші російсько-білоруські навчання після Криму, після подій (війни. - «Главком») в Україні. З військового погляду вони нічим не відрізняються від попередніх навчань. Навіть легенда навчань схожа за винятком низки деталей. Найголовніше те, що всі бояться непередбачуваності Росії, того, що після України вона може зазіхнути на Білорусь, країни Балтії.

Ви кажете, що всі бояться. Білоруське суспільство також?

Чесно кажучи, широкі верстви не заморочуються з цього приводу. Я не помічаю зокрема в моїх сусідів, людей, з якими я спілкуюся, якихось побоювань. Єдине, що слід зауважити: у певних колах білоруської еліти, національно орієнтованої є певні побоювання. Я думаю, так позначається «кримський синдром».

За сценарієм навчань «Захід-2017», «Північні» - союзна держава Білорусі та Росії протистоїть агресії «Західних» - вигаданим країнам Весбарія, Лубенія і Вейшнорія, які нібито «зацікавлені в дестабілізації обстановки». Про що це свідчить?

Якщо уважно прочитати легенду навчань, то стане зрозуміло, що розігрується сценарій, аналогічний тому, який було втілено в Україні. Тобто деякі екстремістські кола, яких ззовні матеріально і інструкторами підтримують сепаратисти і терористи, дестабілізують ситуацію, докладають зусиль, щоби відірвати Білорусь від Росії. А Білорусь, білоруські військові, силовики цьому протистоять. І в цьому їм допомагають російські військові, надаючи військову і військово-технічну допомогу. Тобто наявна гібридна ситуація, ситуація гібридної війни. У військовій доктрині Білорусі гібридна війна, гібридна загроза висувається на перше місце. Тут, у цих навчаннях, саме іде відпрацювання протидії гібридним загрозам, аналогічним тим, які виникли в Україні.

Гібридним загрозам з чийого боку?

Не називається. Але ж деякі «Західні» намагаються дестабілізувати ситуацію в Білорусі.

Один із опозиційних лідерів Микола Статкевич дає 10% на те, що нинішні навчання може бути використано як початок анексії Білорусі з боку Росії. Наскільки виправдані такі побоювання?

Микола Статкевич є професійним військовим, підполковником запасу. Але в цьому випадку, роблячи таку заяву, він виступає як опозиційний політик. Для того, щоби окупувати територію Білорусі, а тим паче створити плацдарм для нападу на Україну, Польщу і країни Балтії, необхідно зосередити угруповання, на думку професійних військових, у 500 тисяч солдатів. Ті, що наступають, кількісно мають перевищувати тих, які обороняються, у чотири-п’ять разів. Таке угруповання зосередити дуже складно. Та і взагалі я сумніваюся, що Росія  збере такі сили, бо це приблизна кількість усіх її сухопутних військ. Передислокацію такої групи військ на таку невелику територію у вузьке гирло залізничних і шосейних шляхів, звичайно ж, буде помічено засобами розвідки. Я просто упевнений, що зараз американські супутники зайняли такі орбіти, щоби прискіпливо спостерігати за тим, що робиться в Білорусі. Не найновіші засоби оптичної розвідки можуть виявити об’єкт 50 на 50 сантиметрів. А зараз, можливо, є ще кращі засоби. Окрім того, вони фіксують інфрачервоні випромінювання, радіоперемовини, випромінювання радарів. Тобто все це в комплексі, плюс агентурна розвідка, яка, я думаю, також є, дозволяють їм точно відстежувати усе, що пересувається на території Білорусі, а також те, що буде вивезено назад (до Росії).

Чи впливає перебування російських військових та російська пропаганда на місцевих жителів до українців? Принаймні, як запевняють в українській владі, робота в цьому напрямку з боку росіян ведеться. Чи є така проблема?

Думаю, що це достатньо надумана загроза. Понад те, багато білорусів служать в російській армії. Приваблені високими заробітками, деякі наші випускники військових вузів, які який час відслужили за контрактом, переводяться до Росії. В перспективі вони можуть отримати російське громадянство. Частина з таких військових повертається потім до Білорусі. Але ніколи це все не призводило до якихось негативних наслідків щодо українців. Ба більше, відбувається міграція українського населення на територію Білорусі, особливо на півдні Брестської області, звідки родом мої родичі. Так значну частину населення білоруських сіл складають українці, цей процес міграції почався давно. Тому говорити про те, що це може якось змінити ставлення до українців і викликати у білорусів якесь вороже ставлення не можна, це даремний страх.

Але в Криму до війни багато українців також йшли служити до Чорноморського флоту РФ. Чи можна провести подібну аналогію у випадку з Білоруссю і передбачити наслідки?

Мабуть, питання у ментальності білорусів. У них немає ніяких (територіальних) домагань. У білорусів яка ідеологія? Вижити. «Пан за пана ховайся в бульбу». Тобто білорус орієнтований на всі частини світу, готовий пристосовуватися до будь-яких умов. У нього немає бажання когось захоплювати, комусь щось нав’язувати. Білоруси навпаки легко адаптуються, стараються не виділятися серед навколишніх. Але це недолік, я вважаю. А росіяни, навпаки, відчувають постімперський синдром. До речі, уся російська пропаганда не впливає на білорусів, повз їхні вуха проходить. Лише впливає на росіян, які мають якісь реваншистські настрої, бажання поновити колишню могутність.

Хай вони погано живуть, проте в них є атомна бомба і вони можуть всім показати «кузькіну мать». На цих емоціях грає влада (Росії), вона багато в чому експлуатує людей. І в результаті у Путіна така підтримка, незважаючи на економічні труднощі. У білорусів нема такого і через це такий розвиток подій, про який ви говорите, не є можливим.

Колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний упевнений, що російські військові, які беруть участь у навчаннях, цілком імовірно можуть залишитися у вашій країні після «Заходу-2017». Він взагалі ставить під сумнів міць білоруської держави у зв’язку з цим.

Я, так би мовити, не хочу здатися неввічливим до пана посла, але, перебуваючи тут, він не робив великих зусиль, щоб вивчити місцеве життя та місцеві умови. Він так і не зрозумів, у якій державі він живе. 80% білорусів, як свідчать опитування, не бажають жити з росіянами в одній державі. Хоча 60% хочуть з росіянами торгувати й інтегруватися.

А на скільки взагалі можна вірити результатам опитуванням, проведеним у Білорусі?

Я посилаюся на опитування недержавних соціологічних організацій, які базуються у Варшаві, країнах Балтії. Я особисто посилаюсь на керівника BAW - Білоруської аналітичної майстерні (Андрія Вардомацького. – «Главком»), яка базується у Варшаві. Цей професор там викладає, їхній офіс часто проводить опитування. Результати цих опитувань упродовж багатьох років корелювалися з реальним життям

Якщо Росія почне діяти у Білорусі так, як вона вчинила у 2014-му році в Україні, чи готове місцеве населення протистояти агресії?

Я думаю, що існує певне розшарування в нашому суспільстві. Але кількість тих, хто готовий зі зброєю в руках захищати, є достатньою. Тим більше, що, як я вважаю, наші силові відомства, сили спеціальних операцій готові до партизанської війни на всі 360 градусів.

Це як? Що маєте на увазі?

Ведеться повномірна підготовка (з боку держави до такої війни. – «Главком»). Планомірна, спеціальна підготовка на випадок, якщо виникне ситуація окупації. Ведеться підготовка до ведення тут диверсійно-партизанських дій. Спеціально для цього готуються люди вже зараз. Подібна ситуація була до Другої світової війни, коли на території, яка межує з Німеччиною, заготовлювали продовольство, зброю. Організатори осідали тут, в партизанських загонах. Звісно, це не спрацювало як слід, але значну роль відіграло. За цим прикладом, я гадаю, підготовка іде і зараз.

Але хто ж той агресор, якому готуються протистояти білоруси? Знову вигаданий «Захід»?

Ні, я ж кажу, що це оборона на 360 градусів. Тобто це означає, що інтереси Білорусі не збігаються взагалі ані з чиїми, із своїх сусідів. І тому Білорусь має для захисту власних інтересів бути готовою до всього. До захисту на 360 градусів.

Реакція на навчання «Захід-2017» є дуже гострою була з боку країн Балтії, Польщі, США, України. Країни НАТО нині біля спільних кордонів із РФ і Білоруссю також проводять маневри, проходять військові навчання і в Україні. Це крок до загострення ситуації в регіоні?

Передусім, військові завжди хочуть отримувати більше ресурсів, більше навчань, більше боєприпасів, більше солдатів. Я гадаю, що тут є шкурний інтерес військових. Вони прагнуть підвищувати свою значущість у суспільстві, вимагають додаткових військових бюджетів. Я не думаю, що Захід всерйоз побоюється російської агресії. По-друге, є мета (у Заходу) завдати іміджевих втрат Росії. Щоб в очах тих, хто їй раніше симпатизував, вона постала країною агресивною та непередбачуваною. Це допоможе зменшити кількість прибічників Москви.

Це вдається?

Гадаю, що тут Росія зазнає поразки, імідж її дуже сильно страждає. Інформаційну війну ми, білоруси, теж програємо. Тому, що всі зусилля білоруського керівництва зі створення іміджу для Білорусі, як начебто нейтральної сторони і містка між Сходом та Заходом, в більшості сходить нанівець. Оскільки ми є слухняними союзниками Росії, то наші сусіди не дуже довірчо до нас ставляться.

Михайло Глуховський, «Главком»