Адвокат Олександр Горошинський: Зброю застосовували і проти «Беркуту». Хто? А це ніхто не розслідує…
«Беркутівцям», справа яких розглядається в Святошинському суді, може загрожувати пожиттєве ув’язнення. Проте жоден з них своєї вини не визнає
Справу розстрілів активістів Майдану вже тривалий час називають лакмусовим папірцем ефективності постреволюційної української влади загалом та правоохоронних органів зокрема. Як відомо, в травні цього року розпочався розгляд по суті справи проти п’ятьох колишніх співробітників «Беркуту»: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янишевського. Перші двоє перебувають під арештом з весни 2014-го, справи інших трьох приєднали до даного провадження вже на початку цього року.
Усіх обвинувачують у розстрілі людей на Інститутській в лютому 2014-го. Колишнім «беркутівцям» інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство, нанесення тілесних пошкоджень учасникам Майдану.
Усього, як зазначав прокурор ГПУ Яніс Сімонов, були ідентифіковані 25 правоохоронців, які стріляли на Інститутській. 20 з них наразі знаходяться в розшуку. Втекти, нагадаємо, також вдалося командиру роти київського «Беркуту» Дмитру Садовнику.
Наразі «беркутівцям», справа яких розглядається в Святошинському суді, може загрожувати пожиттєве ув’язнення. Проте жоден з них своєї вини не визнає.
«Главком» зустрівся із захисником двох з них (Павла Аброськіна та Олександра Маринченка), партнером адвокатської фірми Goro legal Олександром Горошинським.
Правник дозволив публікацію цього інтерв’ю лише за умови збереження усіх правок, які він вніс в текст при узгодженні. На його думку, жива розмова, яка спочатку була викладена журналістами у текстовому вигляді, набула «зовсім іншого змісту», не того, який він намагався донести на початку.
«Загалом у справі було проведено більше 40 балістичних експертиз»
Олександре, розкажіть, на якому етапі зараз перебуває розгляд справи «беркутівців», яких підозрюють у вбивствах активістів Майдану в лютому 2014-го року.
Хочу нагадати, що спочатку справа щодо співробітників «Беркуту» була направлена до Печерського суду. Потім, після визначення підсудності, її розгляд перемістився до Святошинського суду. Справу там зараз слухає суд присяжних: у нас є троє присяжних (плюс двоє запасних) та двоє професійних суддів – головуючий і боковий. У грудні минулого року на додаток до Павла Аброськіна та Миколи Зінченка було затримано ще трьох співробітників «Беркуту» (Олега Янишевського, Олександра Маринченка, Сергія Тамтуру, - «Главком»), справи було об’єднано. І, по суті, з січня слухання почалося заново.
Спершу ми розглядаємо матеріали щодо ідентифікації осіб. Ідеться про білінг мобільних телефонів і геолокацію, відео та експертизу, спрямовану на спробу впізнання осіб. Також ключовим у цій справі є балістичний сектор, де предметом досліджень є зброя, кулі, гільзи, вилучені з місця подій та отримані в результаті криміналістичних відстрілів зі зброї, яка була закріплена за полком «Беркуту». До речі, цей криміналістичний експериментальний відстріл закріпленої за співробітниками МВС України вогнепальної зброї (кожна службова вогнепальна зброя проходить експериментальні відстріли з метою подальшої ідентифікації зброї) відбувся 2012-го року, а події, про які йдеться, - уже в лютому 2014-го. Тобто минуло два роки. І це дуже важливо, бо позначається на можливості проведення досліджень гільз та куль.
От, власне, уже понад місяць у судовому засіданні ми досліджуємо цей балістичний напрямок, а саме - судово-балістичні експертизи, проведені на досудовому слідстві. На засіданні 26 липня ми допитували експертів-балістів.
Ви, здається, вже давно домагалися цього допиту.
Допит був складний і цікавий.
Загалом у справі було проведено більше 40 балістичних експертиз. Досліджені кулі, вилучені з тіл загиблих, поранених, з місця подій, наприклад, із номерів готелю «Україна», з дерев, була одна куля з автомобіля, а також кулі, що були знайдені свідками на вулиці. За цими кулями, власне, і намагаються ідентифікувати осіб, які їх відстрілювали, випускали.
В 36 експертизах зроблені висновки про те, що ідентифікувати кулі неможливо. Під час допиту експерти повідомили, що кулі сканували на спеціальній системі балістичної ідентифікації - приладі АБІС «ТАИС», першу експертизу на якому проведено 17 січня 2015 року. Він сканує кулю по колу, потім розгортає фотографію. На кулі, звісно, лишаються якісь сліди, які далі порівнюються на схожість. І цей прилад нічого не показав. Як сказали експерти, таке можливо через велику кількість об’єктів дослідження: на початку треба було дослідити 578 куль. І головне завдання цього приладу полягало в тому, щоб мінімізувати кількість. Тобто він, аналізуючи сліди на кулях, обирав умовно 20 об’єктів, що найбільше підходять. І їх уже самі експерти мають досліджувати в мікроскоп. Це вони роблять рік, і теж нічого не можуть встановити.
Але були повідомлення, що завдяки розслідуванню Київського НДІ судових експертиз під керівництвом Олександра Рувіна та Експертній службі МВС було виявлено зброю, з якої стріляв один із ваших підзахисних - «беркутівець» Павло Аброськін. Також було доведено, що саме кулею з цієї зброї було поранено одного з активістів.
Уже згодом, у грудні 2015-го року, коли справу по Янишевському, Тамтурі та Маринченку мали передати до суду, нам відкрили результати двох нових балістичних експертиз: одна з них датована 10 грудня 2015 року, друга – 16 грудня 2015 року.
От ми бачимо фото досліджуваних куль. Це лише їхні частинки.
фото: Цензор.Нет
За цими слідами експерти КНДІСЕ і ДНДЕКЦ МВС (Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, - «Главком») спільно й намагаються щось установити.
Але давайте подивимось, що встановлено. Спочатку беремо резолютивну частину експертизи. Там зазначено, що куля, надана свідком, куля, вилучена з трупу, а також куля, вилучена з пораненого під час надання медичної допомоги, відстріляні з АКМС №703087. Про це, власне, знають усі, про це казала Генпрокуратура: мовляв, так от же експертиза встановила, що ці кулі випущені з автомату, який належав Аброськіну. Але йдемо далі.
Беремо ту саму експертизу й дивимось описову частину. Там вказано, що встановлено схожість куль. І є розбіжність. У резолютивній частині йдеться, що Кемського (Сергій Кемський загинув на Інститутський, допомагаючи виносити тіла загиблих, - «Главком») було застрелено з автомата №703087, а згідно до описової частини, його було застрелено з іншого автомату - №792786, який не належав Аброськіну! Хоча в резолютивній частині якимось чином фігурує вже саме його зброя.
Вибачте за необізнаність, а співробітнику «Беркуту» не могло належати два автомати?
Це неможливо. До того ж, ми продивляємося все відео. Немає жодного бійця – якщо вже допускати, що вся «Чорна рота», яка б була із двома автоматами. Усі - з одним автоматом.
Кому належить цей другий автомат, який фігурує в експертизі?
Цей автомат начебто теж належав співробітнику «Беркуту» на прізвище Малярчук. Але потім виявилось, що автомат був за ним закріплений, проте сам Малярчук на той час уже не працював в «Беркуті».
Прокуратура не може на сьогодні надати прямих доказів провини Аброськіна. Більш того, у мене є всі підстави вважати, що прокуратура на сьогодні фальсифікує докази.
Було б дивно, якби ви, як адвокат, говорили інше.
Але я вам показую відповідні документи. Самі для себе робіть висновки.
І це я вже мовчу про те, що всі інші експертизи взагалі нічого не встановили. А їх також робили експерти із великим досвідом роботи, експерти КНДІСЕ і ДНДЕКЦ. Частина експертів, які «приписали» все автомату Аброськіна, до цього проводили попередні експертизи й нічого не змогли встановити. Як це так? Нові сліди на кулях з’явились?
Під час повторного аналізу можна помітити те, на що одразу не звернули уваги. Тож навряд чи участь тих самих експертів у експертизах із різними висновками про щось говорить.
Балістика – суб’єктивна наука. Вона не дає стовідсоткової інформації. Як заявив експерт на судовому засіданні: навіть за умов ідеальної кулі, ідеальних слідів на кулях балістичне дослідження дає 30% похибки. Офіційно. А кулі, які вони досліджували, були в жахливому стані, бо всі проходили через перешкоду й були дуже сильно пошкоджені. Ми ставили питання експерту: за таких умов яка може бути похибка? Йому було важко відповісти. Бо, уявіть, якщо 30% похибки йде на ідеальній кулі, то на розбитій – це, як мінімум, 50%.
Експерти погодились із нашими зауваженнями й визнали, що кулі належали не автомату, що був закріплений за Павлом, а АКМС за №792786.
Тобто вони визнали попередній висновок неправильним? Коли саме це сталося?
Нещодавно. Послались на помилку. В експертизі з результатом від 14 червня цього року вони визначили, що неможливо довести, що кулі були відстріляні з автомата закріпленого за Аброськіним Павлом.
«Мої підзахисні не визнають свою провину»
Відійдімо на певний час від таких деталей. Справа – гучна. Її розслідування – це вимога суспільства. Тому для початку хотілося б зрозуміти загалом вашу позицію та позицію ваших підзахисних. Почнімо з того, у чому їх звинувачують…
Перше, що їм закидають, - це 41 стаття Кримінального кодексу – виконання явно злочинного наказу. Через неї вже йдуть наступні звинувачення. Це – 258 стаття - терористичний акт, 115 стаття – умисне вбивство, через неї 15 стаття - замах на вбивство, бо є ж поранені. Далі – також через злочинний наказ стаття 340 - перешкода мирним зібранням. І наступна, теж через злочинний наказ, стаття 365 - перевищення влади: бо начебто застосували зброю, перевищуючи свої повноваження. І останнє – це стаття 262 - заволодіння зброєю, бо закріплена за ним зброя зникла.
Ви не погоджуєтеся з усіма пунктами звинувачення?
Кожен із пунктів звинувачення є необґрунтованим. Мої підзахисні не визнають свою провину.
Передусім, щодо терористичного акту та вбивств. От кажуть, що був терористичний акт проти людей: щоб їх залякати, застосовувалась зброя. Це повна невідповідність, бо вони перебували в умовах обопільного конфлікту. Застосовували зброю як одні, так і інші. Це незаперечний факт, це буде доведено в суді. Загальновідомий факт: від 4 до 9 ранку 20 лютого загинули два співробітники «Беркуту» - один від кульового поранення, інший – від поранення картеччю в голову. Це про щось говорить. І серед «беркутівців» за цей період є ще десятки поранених. Тобто зброю застосовували і проти «Беркуту». Хто? Це не є переметом розслідування, оскільки законом про запобігання переслідування учасників акцій протесту заборонене збирати докази щодо учасників акції протесту.
Вибачте, то «беркутівці» стріляли в тих, хто стріляв в них, чи в людей, які стояли на Майдані й не мали зброї?
Ми до цього зараз підійдемо. Далі. Інкримінуючи застосування зброї, слідство виходить з однієї обставини: передивляючись відео, вони бачать «чорних чоловічків» із жовтими пов’язками, які начебто застосовують зброю, стріляють.
Не начебто, а стріляють.
Чому я кажу «начебто»? Ми, дійсно, бачимо, що невстановлені особи застосовують зброю. Але куди? Мені не відомо. А це важливо, бо впливає на звинувачення за статтею 258 (терористичний акт).
Наявність злочинного наказу взагалі нічим не доведена. Немає жодного свідчення, що був наказ на застосування зброї, жодного радіоперехоплення, запису. Згідно відповідей на запити, всі спецпідрозділи й відомства: Внутрішніх військ, Нацгвардії, «Беркуту», «Омеги», «Альфи», СБУ, ДСНС, повідомили що наказів на застосування зброї не було. Вогнепальну зброю видавали всім підрозділам, не лише «Беркуту».
Було б дивно, якби вам відповіли: наказ був, сказали йти на Майдан і вбивати людей.
Ну, слухайте, теоретично могли б сказати: за умови реальної загрози співробітникам правоохоронних органів не заборонено використовувати зброю – відповідно до статті 15 Закону України «Про міліцію».
Ще щодо звинувачень. Спочатку йшлося про 39 убитих на Майдані, потім ця цифра виросла до 48. Із чим це було пов’язано? З об’єднанням справ «беркутівців»?
Так, 48 з’явилися після об’єднання справ усіх затриманих «беркутівців». Ми пам’ятаємо, що вбитих у нас було понад 100. Близько 150, якщо я не помиляюся. Тобто багато. Але чому така кількість з’явилася? Як слідство стверджує, вони саме по цих людях спробували встановити сектори.
Давайте чітко визначимо позицію вашого підзахисного Аброськіна. Він стверджує, що був на Майдані, але не стріляв, чи що його там узагалі не було?
Я поки що можу озвучувати лише загальну позицію, виходячи з матеріалів справи. Бо Павло допоки не дає свідчення – не настала відповідна стадія судового процесу. Скажу так: імовірно, на Майдані він був.
Імовірно чи був?
Імовірно. Бо я не можу давати надавати свідчення за підозрюваних.
Ви не погоджуєтеся з тими фактами, які встановила прокуратура, але при цьому не озвучуєте чітко, якою в тих подіях була роль вашого підзахисного. На нашу думку, це досить просте питання: чи був він там, чи визнає себе на оприлюдненому відео?
Ви не в той бік уводите ситуацію.
Ми дивимось на ситуацію як сторонні люди.
Як сторонні люди ви зобов’язані дивитись на ситуацію через призму доведеності вини.
Щодо того відео, яке було оприлюднено в мережі і називається «Аброськін», то на ньому не він. Мої слова підтверджують ряд портретних експертиз.
А щодо того, чи був він там… Я можу припускати, що так, оскільки в центральну частину Києва виїжджали всі – київський «Беркут», харківський, дніпропетровський, внутрішні війська.
Ми зараз говоримо не про всіх силовиків, а про конкретну людину. Якщо, як ви кажете, на цьому відео не він, то чи є відео, щодо якого він визнає, що там – він?
Немає. Більш того, відео, до якого ви апелюєте, зроблене, наскільки мені відомо, кимось із потерпілих. Результати експертизи показали, що відео змонтоване.
Експертиза КНДІСЕ та ДНДЕКЦ?
Так, це експертиза Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. І там зазначено, що встановити за тим відео, що це Павло Аброськін, неможливо.
«Прокуратура ретельно приховує речові докази від захисту»
Якщо це не він, то чи може він ідентифікувати цю людину?
Це ми постійно чуємо: «Якщо це не ти, розкажи хто? Якщо ти там був, розкажи хто?». Це все буде, але у свій час.
В той же час деякі обвинувачені дали покази, наприклад Сергій Тамтура, однак від того його процесуальне становище не змінилося. Сергій показав себе на відео – як особу забирає швидка з вул. Інститутській. На жаль нікого не цікавить те, що багато співробітників міліції, як наприклад Сергій Тамтура, отримали поранення різного ступеню тяжкості. Однак, слідство цікавиться лише однією стороною конфлікту, який мав місце взимку 2014 року.
Насправді, жодних проблем дати свідчення немає. Однак варто також розуміти, що прокуратура намагається кулуарно, видаючи людям порційно інформацію, фальсифікувати докази. Наприклад, ми чуємо в пресі, що знайдено зброю в якомусь лісі, її ідентифіковано. Однак, окрім голослівних звинувачень ми не бачимо доказів. Якщо такі докази існують необхідно їх відкрити стороні захисту. Взагалі всі речові докази у справі прокуратура ретельно приховує від захисту, так наприклад до сьогодні ми не бачили кулі та гільзи, що були предметом дослідження експертами балістами. Кажуть: ще тривають експертизи. В той же час, коли приїжджають журналісти Spiegel TV, їх пропускають до криміналістичної лабораторії, де проводяться експертизи, дають їм можливість дивитись кулі, фотографувати, знімати. Вибірковість ГПУ щодо надання доступу до речових доказів звертає на себе увагу та викликає дуже багато запитань.
Це відео, яке представляється як відео з Аброськіним, суд розглядає як доказ?
Його досліджують. Суд поки що не може нічого сказати, тому що ми перебуваємо на стадії судового дослідження. Оцінку всьому, усім доказам, відео, фото, експертизам суд надасть уже в нарадчій кімнаті, коли ми пройдемо весь шлях.
За вашими оцінками, коли це станеться?
Складно сказати. Але ми досить активно працюємо. Думаю, якщо будемо працювати в такому ж темпі, напевно, до весни наступного року можемо вийти на якийсь наступний етап. Але я ще не знаю, як поводитимуться потерпілі, у тому сенсі, чи будуть вони з’являтися на допити, чи ні. Потерпілих у нас дуже багато – понад 200 осіб, яких загалом треба допитати в судових засіданнях. Вони можуть не з’являтися – це їхнє право. Також у нас чимало свідків, яких теж треба буде допитувати.
Щодо того, що далі… Ми дослідили експертизи, допитали експертів і, цілком можливо, що незабаром вийдемо на нові експертизи, щоб позбавитися всіх непорозумінь.
Хто їх буде проводити? Ті ж самі експерти?
А ось це питання. Поки що ніхто не знає. У нас насправді не так багато досвідчених фахівців. І не так багато експертних установ, де є відповідне обладнання. Подивимось. Думаю, питання про призначення експертизи – питання не одного місяця. Зараз його навряд чи можна вирішити. Нам би, захисту, звичайно, хотілося б, щоб до складу експертів увійшли іноземні фахівці, з тим щоб мінімізувати вплив ГПУ на висновки експертів. Це, у принципі, можливо. Але чи це можливо в реаліях нашої справи – питання.
Якщо не використовував зброю, то що і де він робив того дня? Не каву ж пив на сусідній вулиці. Ви можете озвучити якусь альтернативну версію до тої, що дають слідчі?
Я можу оперувати лише свідченнями, які надані свідком та були оголошені у відкритих судових засіданнях на досудовому розслідування при обранні запобіжного заходу та продовження строку тримання запобіжного заходу. Будучи допитаним як свідок він вказує, що не застосовував зброю, що серед людей із жовтими пов’язками, яких йому показували на відео, його немає. І вказує, що він був у будівлі Кабміну. Охороняв будівлю Кабміну.
Слідство ж базується на даних білінгу мобільного телефону. Але білінг дає похибку. Є базова станція, і від кожної базової станції йдуть радіопередачі, і вони дають азимути. Радіус дії в них - від
Якщо ви хочете почути його детальну версію, як це було, то ви її зараз не почуєте, бо її буде озвучено тільки в суді. Тільки після цього я зможу її проаналізувати. Є правила, закон, процедури, через які я не можу переступати. І як би ви не намагалися в мене отримати цю інформацію, я можу оперувати лише тими даними, які ми на сьогодні вже дослідили в суді. Усе, що не в суді, - це таємниця слідства. Це тільки Генпрокурор умовно «може собі дозволити» (хоча і не має права відкривати матеріали, які є таємницею слідства) оперувати фактами, які не відповідають матеріалам справи – видавати бажане за дійсне.
Ви про кулі, результати експертизи яких ми обговорювали на початку?
Так.
Але у вас є відповідні матеріали.
Це ж тільки фотографії. І фотографії тільки певної частини кулі. Захист також зобов’язаний перевірити висновки експертів, однак це не просто зробити за умови, що прокуратура, в порушення норм КПК України, ретельно приховує речові докази від захисту.
Де автомат Аброськіна, який фігурував у результативній частині експертизи, і чи був він при ньому 20 лютого?
Автомати вони тоді отримували не по картках-замісниках, а за «тривогою». Здавали зброю за наказом командира у такий же спосіб.
Що відбулось із тим автоматом далі, у мене достовірної інформації немає, однак є свідчення, що її було передано на озброєння кримському «Беркут».
«Садовник мав авторитет серед співробітників «Беркуту»
Втеча екс-командира спецроти «Беркуту» Дмитра Садовника вплинула на хід розслідування справи?
Ні, взагалі не вплинула. Що із командиром Садовником – мені не відомо. Знаю лише, що відкрито кримінальне провадження за фактом його зникнення. Зникнення командира Садовника вплинула лише на те, що затримали Олега Янишевського. ГПУ на лаві підсудних потрібен «командир», оскільки обвинувачення описує існування так званого злочинного наказу, що власне зумовило затримання командира Янишевського Олега Вікторовича.
Він, наче, офіційно кадровик…
Так, однак за званням він старше Садовника. Хоча його функціональних обов’язків відносяться кадрові питання.
Не секрет, що Садовник мав авторитет серед співробітників «Беркуту» та інших спецпідрозділів.
Ви зазначили, що невідомо, чи був наказ на застосування зброї, але при цьому кажете, що автомат був взятий по тривозі…
Наказ на видачу зброї і наказ на її використання – це різні речі.
До того ж, зброю силовикам видавали 18 лютого 2014 р.
Згідно офіційних даних міністерства МВС України, з 18 по 20 лютого 2014 року серед співробітників правоохоронних органів загалом було вбито і поранено 539 осіб. Вбито – кілька десятків. І це вогнепальні поранення. Зрозуміло, що в тій ситуації був наказ про видачу зброї. Але на видачу, не на застосування. А що стосується поводження із зброєю, будь-який співробітник міліції має керуватися статтею 15 Закону України «Про міліцію», відповідно до умов якої співробітник міліції має право застосувати вогнепальну зброю за умови наявності реальної загрози його життю або життю і здоров’ю громадян.
Схожих випадків в судовій, зокрема європейській, практиці чимало. Наприклад європейським судом з прав людини був розглянутий процес над співробітником поліції, який застосував вогнепальну зброю до громадян під час акцій протесту. За результатом судового розгляду співробітника поліції Європейський суд виправдав.
У справі за обвинуваченням співробітників спецпідрозділу «Беркут» наявність наказу на застосування зброї не доведена. В той же час кожен співробітник правоохоронного органу самостійно приймає рішення, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Говорячи, що стріляли і з боку активістів, ви не кажете, хто це робив конкретно.
У матеріалах карної справи №228, №709 і №02 є десятки свідчень, у тому числі, і потерпілих, які зазнали поранень, які вказують, звідки в них стріляли, хто стріляв. Навіть постраждалі, поранені, які фігурують у нашій справі як свідки, указують на те, що в них стріляли з готелю «Україна». Указують приблизно поверх, звідки це відбувалося.
Слідство встановлює сектори звідки ймовірно могли застосовувати зброю. Однак залишається питання скільки в секторі перебувало ймовірних осіб які могли застосовувати зброю? Тобто, сектор не дає відповіді хто саме, з числа великої кількості озброєних людей, застосовував зброю на ураження. Не поспішають слідчі органи досліджувати відео, на якому чітко видно, що на даху Кабміну стоять підозрілі особи в характерному для снайперів екіпіровці.
Ви так вибудовуєте бесіду, наче «Беркут» і не вбивав нікого. Так кожен «беркутівець», не тільки Аброськін, може заявити: я стріляв у повітря.
Моя позиція як адвоката полягає в дуже простих речах. Якщо провину мого підзахисного доведено, я як захисник вживаю заходів які пом’якшують процесуальне становище клієнта. Однак, в умовах коли матеріали справи не містять доказової бази щодо наявності вини мого клієнта, я зобов’язаний висловлювати свою позицію через презумпцію невинуватості особи, що закріплена Конституцією та законами України. Моя мета полягає в тому, якщо слідство стверджує, що Павло вчинив протиправні дії, і це доведено належними та допустимими доказами, необхідно конкретизувати по відношенню до кого саме з потерпілих вчиненні протиправні дії. Обвинувачення не індивідуалізує кого саме із загальної кількості було поранено в наслідок дій Павла. Є важливим індивідуалізувати дії кожного з обвинувачених і лише за таких умов можливо призначити вид та міру покарання.
Ви ж не будете стверджувати, що з даху Кабміну стріляли… активісти Майдану?
Безумовно, що ні, однак як це стосується київської спецроти «Беркут», позаяк не встановлено хто перебував на даху КМУ? Це по-перше.
По-друге, ви ж не будете заперечувати наявність «снайперів», наприклад, у готелі «Україна»? Крім того, як пояснити поранення людей у «спину». Чому ми не чуємо про обставини загибелі людей, окрім тих 48 вбивство яких закидають спецроті.
Ви акцентуєте на тому, що людей було вбито пострілами у спину. Але хочеться нагадати вам про відео, на якому видно, як деякі люди на Інститутській були розстріляні в спину саме тому, що відступали.
Я з вами не погоджуюсь. Основна кількість поранених, яких інкримінують спецроті, - це ті, що просувалися вгору по Інститутській.
Ще раз. Слідство керується секторами. Але сектор Інститутської охоплює достатньо велику територію, іноді навіть - готель «Україна.
«Сподіваємося допитати Януковича і Шуляка»
Напередодні балістичної експертизи, на яку посилається ГПУ, стався замах на директора КНДІСЕ Олександра Рувіна. Ви не цікавилися можливим зв’язком між замахом і експертизами, які проводилися під його керівництвом?
Про замах я чув із ЗМІ. Але експертизи спільно, як я вже казав, проводили КНДІСЕ та ДНДЕКЦ.
На допит у суді Віктора Януковича чекаєте?
Звичайно, сподіваємося допитати Януковича і Шуляка (екс-командувач внутрішніми військами, - «Главком»). Це необхідно для мети кримінального провадження, з тим, щоб повно і всебічно з’ясувати всі обставини, які мають значення. Висновки за результатами допиту буде робити кожен для себе. По-перше, хоча б тому, що ми офіційно почуємо версію свідків з приводу так званого «наказу», ролі кожного у трагічних подіях.
На сьогодні відомо, Мін'юст України надіслав запит Мін'юсту РФ. За процедурою будь-яка країна може відмовити в наданні правової допомоги з підстав передбачених міжнародними угодами або передбачених національним законодавством.
Що є у слідства на вашого другого підзахисного – Олександра Маринченка?
Нічого. Відео, балістики немає. За Маринченком навіть не був закріплений автомат.
За міліціонером-снайпером не була закріплена зброя?
Це звучить дуже грізно «міліціонер-снайпер», але автомат за ним закріплений не був. За ним був закріплений пістолет, він служив усередині цього полку, але за полком на постійній основі закріплений не був. Звичайно, 20 лютого їх всіх «викидали» на Інститутську. Маринченка затримали, по-перше, тому що він співробітник київського «Беркуту», а по-друге, бо начебто його телефон у той час було зафіксовано на Інститутській, у тому секторі. Усе.
Те саме щодо Олега Янишевського та Сергія Тамтури. У них автомати, до речі, є. Вони не зникали.
Скільки загалом проходить підозрюваних по справі?
24 людини фігурують у підозрах як особи, яких звинувачують. Це 5 затриманих, це ті, які перебувають під вартою. І 19 – у розшуку.
Олег Мусій, який координував медичну службу на Майдані, в інтерв’ю «Главкому» розповідав, що йому іноді на трупах активістів траплялися незвичні вхідні отвори. За його словами, зазвичай, якщо застосовують звичайні види зброї, вхідний отвір маленький, а вихідний – великий. А було навпаки: вхідний – великий, а вихідний – маленький, що свідчить про застосування якогось специфічного виду зброї.
З одного боку, я це розцінюю як те, що вогонь вели з іншого сектору. З іншого боку, особливості, про які каже Мусій, можуть бути пов’язані з можливим використанням експансивних куль — це мисливські кулі. На озброєнні у співробітників міліції таких куль не було. Як пояснили експерти, такі кулі заборонені.
Розкажіть, що за «бунт» присяжних у суді відбувся в травні. І чому після того, як всі вони заявили собі самовідвід, він так і не стався?
Ми самі не розуміли, що це було. І досі не розуміємо.
Увесь склад присяжних, у тому числі запасні, наприкінці судового засідання несподівано для всіх пишуть заяви про самовідводи. І за процедурою вони ж самі мають за це голосувати. Рішення ухвалюється простою більшістю голосів. Вони повинні були ухвалювати рішення стосовно свого самовідводу відразу. Суд відклав засідання на іншу дату. І наступного дня вони проголосували по своїм же самовідводам «проти». Тому ми заявили їм усім відвід, бо незрозуміло, що відбулося. Що ж мало трапитись за декілька днів та що змінилося чи вплинуло на їхні рішення?
Рішення щодо ваших підзахисних судді та присяжні ухвалюватимуть на рівних умовах?
Так, 2 судді та 3 присяжних голосують на рівних умовах.
З вашого адвокатського об’єднання у справі «беркутівців» працюєте тільки ви?
Так.
Обох – і Аброськіна, і Маринченка – ви ведете із самого початку?
Ситуація з тим, як я потрапив у цю справу, проста. 3 березня 2014 року мені подзвонили родичі Аброськіна Павла. Рідним порадили адвоката спільні знайомі.
Рідні мені повідомили, що Павла викликали на допит, попросили під’їхати. Близько 10 вечора я під’їхав на Володимирську, 15. Потрапив туди вже десь о четвертій ранку, бо адвокатів не пропускали. Пропустили мене, коли вже Аброськіна допитали й уже був підписаний протокол. Нас запевнили, що затримувати нікого не будуть. Але було очевидно, що затримають, оскільки на початку допиту свідків виступив в.о. Генпрокурора Олег Махницький і сказав, що вже затримано певних осіб, установлено їхню причетність до цієї справи. Відтоді Зінченко та Аброськін перебувають під вартою.
Інших хлопців – Янишевського, Тамтуру, Маринченка – затримали за рік після всіх подій. Вони служили, Маринченко тричі в АТО був…
До Маринченка Олександра в захисники вас теж родичі запросили?
Я вже працював з Аброськіним Павлом, коли до мене звернулась дружина Маринченка Олександра.
Захищати сьогодні представників «Беркуту» - досить складне моральне питання. У вас не було сумнівів, коли ви бралися за їхні справи?
Адвокат може працювати все життя, але не мати досвіду й можливості працювати у такій справі. Для мене ця справа становить професійний інтерес.
Катерина Пешко, Федір Орищук, «Главком»
Коментарі — 0