На місці вибуху досі руїни...
Будинок на столичних Позняках, який вибухнув влітку 2020 року, досі не демонтували. Ба більше, як писав «Главком», у руїнах будівлі оселилися безхатьки. Люди регулярно спостерігають, як вікна зруйнованої споруди світяться. Звернення людей до поліції та у службу 1551 не допомагали. Після публікації «Главкома» ситуація дещо змінилася.
«Десь три-чотири тижні тому приходила муніципальна варта, знайшла лазівку, через яку залазили бомжі, повиганяли їх, а потім ще кілька разів приходили, аби контролювати ситуацію. ЖЕК справді заварив усі можливі лазівки. Однією проблемою менше, але хто б решту проблем розв’язав», – зітхає місцева мешканка Ольга. Вона з сім’єю мешкає у четвертому під’їзді, а у шостому – власне, секція яка вибухнула, – проживав її хрещений із сім’єю.
На демонтаж зруйнованого будинку з бюджету столиці виділили понад 14 млн грн. Розбирати будівлю почали у грудні минулого року, однак до кінця все зробити не спромоглися. Вже кілька місяців руїни з трьох перших поверхів стоять, і зносити їх, схоже, ніхто не збирається…
Чому зупинилися роботи?
Спочатку демонтаж проходив досить активно: за кілька тижнів комунальники розібрали будівлю з десятого до третього поверху. Після цього все зупинилося. Щоправда, огорожа була – принаймні, імітація заходів безпеки. Оскільки бомжі чи підлітки у пошуках пригод періодично пролізали на закриту територію.
У комунальному підприємстві «Житлоінвестбуд-УКБ» припинення демонтажу на початку поточного року пояснювали так: «Роботи зупинені на вимогу Київської міської прокуратури у зв’язку з проведенням будівельно-технічної експертизи для встановлення причин руйнування. Після зняття заборони, роботи на об’єкті будуть поновлені. На теперішній час демонтовано 7 із 10 поверхів пошкодженої секції».
Місцеві мешканці дивувалися: яка може буди будівельно-технічна експертиза на етапі демонтажу третього поверху, якщо епіцентром вибуху стала квартира на сьомому? Нехай так, але ж розслідування у справі вибуху на Позняках було оголошено завершеним ще 9 серпня. Згідно з матеріалами досудового розслідування, вибух газу, що призвів до обвалу конструкцій секції будинку, загибелі п’ятьох та травмування трьох осіб, стався через порушення службовими особами АТ «Київгаз» вимог низки нормативно-правових актів. Підозрюваними у справі проходять перший заступник голови правління АТ «Київгаз», троє головних інженерів Управлінь експлуатації газового господарства та начальник служби охорони праці.
Попри реляції київських слідчих демонтаж не продовжився. Місцеві мешканці мають кілька версій зупинки робіт. Головна – проблеми із потенційним забудовником. «Ніхто не поспішає відмовлятися від права власності на квартири, які було зруйновано. Це означає, що у разі зведення нової багатоповерхівки на цьому місці, власники могли б претендувати на квартири у цій будівлі», — вважає мешканка під’їзду, сусіднього із секцією, що вибухнула, Катерина.
Загадкова ділянка
У Департаменті з питань житлово-архітектурного контролю Києва «Главком» поінформували, що на сьогоднi не видавали та не реєстрували документiв, якi дають право на виконання пiдготовчих/будiвельних робiт та засвідчують прийняття в експлуатацію об’єкта будівництва за цією адресою.
У «Житлоінвестбуд-УКБ» у відповідь на запит «Главкома» повідомили, що нічого не знають про потенційного забудовника та про відмову мешканців від права власності на квартири у будинку, що вибухнув. Причини, з якої демонтаж зупинено, не назвали.
Друга версія від місцевих мешканців – банальна: у міської влади закінчилися гроші. «Виділених коштів вистачило на знесення лише аварійних поверхів, – розказує кореспонденту «Главкома» місцева мешканка Ольга, посилаючись на інформацію із чату, у якому спілкуються мешканці секції, що вибухнула, та з інших під’їздів. – Ми побоюємося, що згодом ці три поверхи переведуть у категорію «нежитлового фонду», хтось викупить і переобладнає під офісне приміщення. У результаті двір буде вщент забитий припаркованими автівками».
Газу немає, з електрикою проблеми
Наявність руїн у дворі, які щоденно нагадують про трагедію, – не єдина проблема мешканців будинку. «От вже 16 місяців у нас немає газу. Ми ходимо усіма можливими інстанціями, пишемо листи. КМДА нещодавно відхилило наше колективне звернення із підписами. Аргумент – неправильне оформлення документа. Ми дуже від цього втомилися», – скаржиться Ольга.
«Газ нам вже навіть не обіцяють. Два місяці тому на дверях під’їзду з’явилось оголошення, що, мовляв, на наступному тижні з’явиться графік перевірки газових систем, після перевірок газ увімкнемо. Згодом оголошення зникло, а газ так і не з’явився. Перевірок жодних не було. Всі про нас забули», – додає вона.
Відсутність газу спровокувала проблеми з електрикою. За словами Ольги, у мешканців будинку періодично пропадає світло, горить техніка. «Світло зникає. Наша електрична мережа не витримує: багато людей увімкнули якісь електричні плитки. А зараз холодно, батареї вдома холодні. Багато хто користується тепловими вентиляторами, обігрівачами. Це теж навантаження на мережу. Автомати згоріли і в нашому четвертому під’їзді, і в п’ятому під’їзді. На одній плитці та у мультиварці готувати дуже незручно, при тому, що світло періодично вибиває», – розказує жінка.
Що з подарованими квартирами?
Ольга розповідає, що її родич проживав у секції будинку, яка була зруйнована вибухом. За словами Ольги, і він, і решта мешканців вибухлої секції, справді отримали обіцяні владою ключі від нових квартир. Однак – це голі стіни, які потребують ремонту. Відповідно, потрібно купувати і меблі, і всю техніку. Мінімально такий ремонт жінка оцінює у $15 тис.
«Хрещений каже, що його родина не потягне такі суми. Планує продавати цю квартиру та шукати щось на «вторинці», – розповідає жінка.
Нагадаємо, мешканці секції, що вибухнула, отримали ключі від квартир у ЖК «Кришталеві озера» (ЖК «Кришталеві озера»); у ЖК «Дніпровський» (вул. Гродненська, 14) та у ЖК «Лісова казка» (вул. Радистів, Биківня).
Інша проблема, на яку скаржилися власники нових квартир, – усі три ЖК розташовані далеко від найближчої станції метро: дорога до них займає близько 20 хвилин на маршрутці. Це некомфортно для людей, які звикли жити у п’яти хвилинах до найближчої станції.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0