Як сумські газовики партизанили під час окупації

Репортаж «Главкома» із Сумської області

З початку повномасштабної російської агресії на Сумщині було пошкоджено понад 300 об'єктів системи газопостачання, але вони вже відновлені. Пошкоджені шафові газорозподільні пункти змінювалися на сучасні, виробництва RGC Production. Співробітники АТ «Сумигаз» повернули розподіл блакитного палива до 4712 домогосподарств.

«Главком» розповідає, як відбувається відновлення газорозподільних мереж Сумської області.

Тростянецькі партизани

Місто Тростянець, відоме усій Україні своєю шоколадною фабрикою, напевно, найбільше постраждало від російської агресії у Сумській області. Стільки зруйнованих будинків та об'єктів є лише в Охтирці, яку обстрілювали, власне, із Тростянця.

«Наша головна база розташована в лісі на краю міста, і вже 25 лютого на перехресті біля нас стояв російський танк, автомобіль «Урал» з піхотою, і було влаштовано блокпост окупантів», – розповідає начальник Тростянецького відділення АТ «Сумигаз» Сергій Гончаренко. – Але ще напередодні ми розвезли додому частину оргтехніки, оперативну документацію, а частину службових автомобілів співробітники сховали у дворах».

В умовах окупації тростянецькі газовики працювали за наступною схемою. Місто розбили поквартально, враховуючи, в якому з них чи поруч живуть співробітники: фахівці поетапно обходили свої території зранку. Запишуть всю необхідну інформацію на листочку, потім передають колезі з наступного кварталу. До третьої години вся повна інформація збиралася у Сергія Гончаренка, і розпочиналися необхідні ремонтні роботи. До речі, оперативна інформація щодо пошкодження газопроводів надходила від диспетчерів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

У Тростянці існувала загроза повного відключення газу: уламком пробило магістральний газопровід, де йшов газ під високим тиском. Але співробітники місцевого відділення «Сумигазу» спрацювали оперативно та завдяки створеним на підприємстві аварійним запасам швидко усунули пошкодження.

Місто було деокуповане рівно через місяць – 25 березня. І коли газовики слідом за саперами (ліс та територія була замінована рашистами) повернулися на свою дільницю, то побачили, що вона розграбована: окупанти вкрали оргтехніку та автомобілі, які залишалися на базі.

Одразу до тростянецьких газовиків приїхали колеги із Сум – привезли гуманітарну допомогу, зварювальні апарати та матеріали, необхідні для відновлення газових мереж.

Ремонти ведуться досі – якщо одразу після обстрілу пошкоджені труби оперативно заварювалися, то зараз фахівці замінюють цілі ділянки газопроводів, фарбують їх. Також відновлюють розподіл газу до будинків, до яких повертаються місцеві жителі.

Сумський «Спрут»

У внутрішньому дворі компанії «Сумигаз» стоять новенькі легкові автомобілі «Шкода» з написами «Діагностика газових мереж».

Автомобілі «Сумигаз» купив у 2020 році. Три базуються у Сумах та ще по одному – у сімнадцяти громадах Сумської області, у бригадах з діагностики мереж. Кожна така бригада складається з майстра та трьох слюсарів.

«Сама машина коштує майже втричі менше від діагностичного обладнання, яке в ній перебуває. Там приладів щонайменше на 1,2 млн грн. Найдешевший – 70 тис. грн, найдорожчий – 750 тис. грн», – розповідає «Главкому» начальник служби контролю за виробництвом АТ «Сумигаз» Віталій Якушко.

Завдання служби, до складу якої входять групи комплексного обстеження (це ті самі бригади з діагностики) – виявлення витоків газу на підземних і надземних газопроводах. У разі війни це особливо важливо. Адже внаслідок ворожого обстрілу наземні газопроводи можуть бути пошкоджені уламками, а підземні – як мінімум, дати тріщину або взагалі бути повністю зруйновані.

В арсеналі служби – 15 видів різних приладів, які дозволяють фахівцям виявити проблеми у газорозподільній мережі. Є обладнання для виявлення підземних та наземних витоків, контактне та безконтактне. Якісь прилади можуть буквально з-під землі отримати інформацію – наскільки «схудла» труба, чи не зменшився шар ізоляції. Загалом, в арсеналі багато чого.

Є, наприклад, німецькі прилади Esders у вигляді довгої жердини з гаком, екраном та можливістю відеозапису – ними перевіряють витікання газу в наземних газопроводах, що проходять на висоті до чотирьох метрів (раніше доводилося використовувати драбину). А спеціальне лазерне обладнання дає змогу виявити проблеми на відстані до 30 метрів – навіть крізь закриті вікна у приміщеннях.

«Газ, який виходить із пошкодженої труби, створює невидиму хмару. Але лазерний промінь від детектора від нього відбивається, повертається на газоаналізатор, і інформація про це виводиться на дисплей», – пояснює Олексій Корчменко, майстер служби комплексного обстеження «Сумигазу».

На озброєнні всіх компаній, що працюють під брендом РГК, перебуває трасошукач «Спрут-17», створений фахівцями «Сумигаз» та призначений для дослідження стану підземних газопроводів. Коштує прилад 137 тис. грн.

«Іноземні аналоги дорожчі та витонченіші, але ненадійні – ламаються швидко. А в нас головна антена розміщена у міцному пластиковому корпусі, – каже Віталій Якушко. – А назвали прилад «Спрут-17» тому, що ми його у 2017 році зробили».

Завдяки сучасному обладнанню лише у Сумах та Сумському районі було обстежено 456 км газорозподільних мереж, виявлено понад 100 витоків газу. Якщо говорити про Сумську область загалом, то газовики обстежили понад 700 км мереж у громадах, які перебували в зоні бойових дій.

Газова навігація у планшеті

Робота бригад з діагностики газорозподільних мереж – це лише перший етап дій щодо їх відновлення. Потім приїжджає ремонтна бригада і усуває несправності. Лише у Сумах три бригади, до складу яких входять слюсарі та зварювальники. Загальна кількість – 20 осіб. Це, якщо говорити по-військовому, взвод. У самій Сумській області п'ять відділень аварійної служби, і в кожному також по 20 осіб. Разом виходить шість взводів, або дві роти. Порівняння з військовими підрозділами невипадкове.

«Зараз найбільше пошкоджень газопроводів у прикордонних районах – там постійні обстріли та прильоти. Тому колектив їздить на роботу у бронежилетах та касках, у всіх аптечки швидкої допомоги», – розповідає «Главкому» старший інженер служби експлуатації мереж АТ «Сумигаз» Віктор Полівян.

Крім ремонту газопроводів, співробітники служби змінюють старе обладнання на нове. Зокрема, встановлюють нові шафні газорегуляторні пункти виробництва компанії RGC Production, які добре зарекомендували себе в ході війни. Якщо немає прямого влучення, вони чудово тримають вибухову хвилю та забезпечують постійний тиск у мережі. Старіше обладнання під впливом вибухової хвилі блокувало подачу газу.

Дуже допомагає у роботі з відновлення мереж програмний комплекс RGC GIS. Це геоінформаційна система, в якій містяться дані про газорозподільні мережі та об'єкти інфраструктури з прив'язкою до місцевості з усіма необхідними даними. Своєрідний газовий Google Maps.

«До програми ми вносимо всі об'єкти газорозподільних мереж. Від газорозподільних станцій до кінцевих споживачів. Крім того, тут і протяжність газопроводів, напрямок руху газу, тиск… Словом, вся інформація, яка служить для швидкого орієнтування на місцевості всім службам – контролю, аварійно-диспетчерським, експлуатації», – розповідає «Главкому» начальник відділу стратегії АТ «Сумигаз» Вадим Конечний.

Переваги програми очевидні – якщо раніше фахівці виїжджали на місцевість, озброєні топографічними картами, то тепер вони мають всю необхідну інформацію в планшеті в режимі онлайн. Під час війни це дуже важливо через вимогу оперативності.

«Наші програмісти продовжують наповнювати цей програмний продукт, – каже Вадим Конечний. – А взагалі це робота нескінченна: постійно у мережах щось змінюється, з'являються нові користувачі, нове обладнання. І постійно вносяться зміни».

Андрій Кузьмін, «Главком»