Асоціація українських водоканалів б’є на сполох. 1 квітня мільйони споживачів можуть залишитися без води

1 квітня більш як 5 мільйонів українців можуть залишитися без водопостачання та водовідведення через знеструмлення водоканалів. Відповідні попередження ці підприємства вже отримали від енергопостачальної компанії «Укрінтеренерго». Найбільше можуть постраждати мешканці Дніпропетровської, Донецької, частково Полтавської областей. Керівники водоканалів попереджають: якщо каналізаційні насосні станції не працюватимуть протягом п’яти діб, а температура у цей період складатиме плюс 15, згадані вище регіони перетворяться на зону екологічного лиха.

Намагаючись запобігти екологічній катастрофі, асоціація «Укрводоканалекологія» (входить 130 водоканалів) спрямувала звернення президенту, прем`єр-міністру, а також голові НКРЕКП з проханням втрутитись у ситуацію та не допустити відключення підприємств.

Готуючись до запуску нової моделі роздрібного енергоринку, відповідно до закону про державні закупівлі, восени 2018 року водоканали почали оголошували тендери на закупівлю електроенергії через систему ProZorro. Але понад 40 водоканалів не змогли знайти собі постачальника на вільному ринку, тому змушені скористатися дорогими послугами постачальника останньої надії. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла віце-президент асоціації «Укрводоканалекологія» Ольга Бабій.

«Сталося це через те, що на оголошені водоканалами тендери не прийшли незалежні постачальники, мотивуючи відмову наявною заборгованістю водоканалів. Постачальники електроенергії відверто говорили: «Ви – не надійні платники, у вас борги, вам державний регулятор не встановлює своєчасно тариф. Ми не будемо з вами працювати, тому що ви не будете нам платити». Дійсно, ціна електроенергії зросла, але в тарифах водоканалів ця вартість не була скоригована», - пояснила вона.

На думку Бабій, проблема з тарифами є у всіх водоканалів, але деякі з них вдало провели тендери, вибрали вигідніших постачальників, а все тому, що залучилися фінансовою підтримкою з місцевих бюджетів – їм виділили кошти на покриття старих боргів, тому вони знайшли постачальників на вільному ринку. Зокрема, Сумська міськрада виділила водоканалам з бюджету 6 млн грн, Кіровоградська облрада – 35 млн грн. Ці кошти виділяються на оплату електроенергії, тобто витрачаються з бюджетів задля порятунку водоканалів, тоді як вони могли б піти на переоснащення мереж, підвищення енергоефективності. 

Послуга постачальника останньої надії – «Укрінтеренерго» – в середньому на 25% дорожча порівняно з ринковою ціною електроенергії, але ж в тарифі водоканалів не передбачено таке зростання. У зв’язку з цим Бабій пояснила, чи зверталися водоканали до державного регулятора з проханням переглянути тариф.

«Водоканали подавали заяви в комісію на коригування тарифів відразу після того, як уклали договори з «Укрінтеренерго». А взагалі пропозиції і розрахунки з проханням підняти тарифи неодноразово подавалися регулятору, але там ніколи своєчасно не реагували. Тому загальний борг всіх водоканалів за електроенергію складає 6 млрд грн, адже всі минулі роки тариф був збитковим. Через збільшення вартості електроенергії та ще й придбання її на умовах передоплати призвело до того, що водоканали щомісяця мають додаткові збитки у 100 млн грн», - розказала вона.

Представники галузі звинувачують попередній склад НКРЕКП у блокуванні використання субвенцій з держбюджету-2017 на суму 3,5 млрд грн. Ці кошти призначались для компенсації різниці між тарифами на водопостачання і водовідведення та економічно обґрунтованими цінами.  Віце-президент Асоціації «Укрводоканалекологія» розказала, як це сталося і чи передбачені субвенції в бюджетах 2018 і 2019 років.

«2017 року в державному бюджеті передбачалося 3,5 млрд грн на погашення різниці між діючими тарифами та їхнім економічно обґрунтованим рівнем. Для того, щоб цей алгоритм працював, НКРЕКП мала б ухвалити постанову, яка б дозволила енергоринку прийняти кошти з державного бюджету на свої рахунки, тому що вони завжди як трансфер проходили за один день. Щороку комісія надавала такий дозвіл енергопостачальним компаніям, але, на жаль, субвенції на 2017 рік пропали, тому що комісія цей алгоритм не затвердила. А в 2018 і 2019 роках кошти на компенсацію різниці тарифів взагалі не передбачалися. Тому потрібно привести тариф до економічно обґрунтованого рівня», - вважає Бабій. 

Зазначимо, всього в Україні близько 700 малих та середніх водоканалів, які займаються централізованим водопостачанням та водовідведенням, з них 150 – водоканали міст з населенням більш як 30 тисяч осіб.