Дмитру Луценку – 100. Син легендарного поета згадав, як народився гімн столиці «Києве мій»
У 1976 році Дмитро Луценко разом із Ігорем Шамо за пісню «Києве мій» став лауреатом Шевченк
Сергій Луценко: «Батько розповідав, як йому не давалася ця фраза «Як тебе не любити, Києве мій»
На знамениту фразу до пісні «Києве мій» відомого поета-пісняра Дмитра Луценка надихнула розмова двох закоханих, яку він почув, прогулюючись парком. Про це у розмові «Главкомом» розповів син легендарного поета-пісняра Сергій Луценко.
«Він (Дмитро Луценко- «Главком») розповідав, як йому не давалася ця фраза «Як тебе не любити, Києве мій». Начебто вже все було написано, а от цієї фрази не вистачало. Батько вийшов на прогулянку на Володимирську гірку і просто на вулиці почув фразу, яку сказав закоханий хлопець дівчині «Як тебе не любити, моя кохана!». Це точно попало під настрій твору. Дмитро Омелянович використав цю фразу, яка стала крилатою, а пізніше стала гімном міста Києва», – пригадав син відомого поета-пісняра.
Сергій Луценко також уточнив, що свої музичні хіти, його батько писав удосвіта, коли в хаті було тихо і ніхто не заважав. «У батька був особливий біоритм. Він прокидався о четвертій–п’ятій годині. І оцей час, коли всі спали, йому добре працювалося, бо ніхто не заважав. Ми жили у скромних умовах: у нас було дві кімнати на чотирьох. Тож він працював до сходу сонця, лежачи в ліжку. Писав олівцем або чорнильною ручкою. Він ніколи не виправляв, а переписував наново та вставляв правки вже в новий аркуш паперу. А відпрацьований аркушик він зминав, робив такі ніби кульки. І кидав собі під ноги. Ранок приходив, восьма–дев’ята година – а вся кімната застелена тими кульками паперовими. Так от він працював», – пригадав Луценко.
Після війни розпочалася його київська історія: історія кохання до Тамари Іванівни довжиною в життя, історія журналіста. Але найголовніше – в цей період зазвучала його пісня.
Більше про автора незабутніх шлягерів – у розмові «Главкома» з Сергієм Луценком, сином легендарного поета-пісняра.
Коментарі — 0