Автору невмирущого хіта про Київ Дмитру Луценку – 100

Сьогодні, 15 жовтня, виповнюється 100 років від дня народження поета-пісняра, автора відомої багатьом поколінням пісні «Мамина вишня» Дмитра Луценка.

Сьогодні пісні на слова відомого українця виконують Діана Петриненко, Андрій Мокренко, Ніна Матвієнко, хорова капела «Думка», народний хор ім. Григорія Верьовки Дмитро Гнатюк та багато інших. А у самому творчому доробку поета є понад десять поетичних збірок. Його твори перекладені багатьма мовами світу.

У 2001 році була заснована премія імені Дмитра Луценка. Її вручають найкращим співакам, композиторам та поетам. У 2015 році поет-пісняр посмертно став Почесним громадянином міста Києва.

Поет-пісняр лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1976), автор текстів багатьох відомих пісень: «Києве мій», «Фронтовики», «Сивина», «Не шуми, калинонько», «Мамина вишня», «Осіннє золото».

Дмитро Луценко народився 15 жовтня 1921 року на Полтавщині у селi Березова Рудка.

Він з’явився на світ на Полтавщині у багатодітній селянській родині. Під час Голодомору у майбутнього поета помер батько, а згодом і старша сестра. Через це 14-річний хлопець змушений був піти працювати у шахти Донбасу.

У 1938 році Дмитро Луценко вступив до Київського гідромеліоративного інституту. Через два роки його мобілізували до армії та відправили служити на кордоні з Афганістаном. Під час Другої Світової війни був автоматником розвідувальної роти. А в одному з боїв у Східній Прусії був тяжко поранений та контужений – дістав інвалідність.

Після шпиталю повернувся до навчання в інституті. У повоєнні роки працював у газетах «Сільські вісті», «Молодь України», в українській редакції Всесоюзного радіо.

У 1962 році вийшла перша збірка віршів – «Дарую людям пісню». З нею Дмитра Омеляновича прийняли до Спілки письменників.

Дмитра Луценка не стало у 1989 році, він помер від інфаркту.