Екс-голова КМДА розповів, чому не скористався законом про «амністію» для учасників Майдану і досі ходить на суди

«6 грудня було чергове засідання суду, на якому тривав допит потерпілих. Їх 84. Уже 53 з них дали свої свідчення у суді. Цього місяця загалом буде три засідання. Я ходжу на всі. Тож засідання не зриваються у зв'язку з моєю відсутністю. Але, на жаль, цей процес триває вже більше двох років. Після потерпілих свідчення даватимуть свідки – їх близько 300. Потім розглядатимуться ще різні документи як речові докази», - розповів Попов.

Він  зазначив, що засідання інколи зриваються у зв'язку із відсутністю потерпілих. 

«Інколи не приходять потерпілі. Кілька разів таке було. Більшість потерпілих живе не в Києві. Суд іде їм назустріч, влаштовує відеоконференції. Та іноді до зали суду, наприклад у Рівненській чи Івано-Франківській областях, люди не приїжджають», - пояснив колишній мер Києва.

Попов розповів, що його захисником виступає його давній товариш Микола Карнаух.

«Микола Карнаух – це мій давній друг, товариш, заслужений юрист України, в минулому – народний депутат, один з авторів Конститутції. А також Максим Дирдін... Можу сказати лише, куди, як я думаю, процес має рухатися. Я ходжу на засідання суду свідомо, я обрав цей шлях саме для того, щоб, з одного боку, довести свою непричетність до скоєння будь-якого злочину. З іншого, вважаю, що розслідування подій 29-30 листопада на Майдані відбулося не зовсім об'єктивно, і суд дозволить дати відповіді якщо не на всі, то хоча б на частину запитань», - зазначив екс-глава КМДА.

За його словами, він міг скористатися законом про припинення кримінальних переслідувань учасників Майдану, який було ухвалено ще в лютому 2013 року як для однієї, так і для іншої сторони.

«Я під цей закон повністю підпадаю. Його ще називають «амністія», але це не амністія, там інші юридичні терміни. (Але не скористався ним - ред.) бо, як сказав, маю дві мети. Хочу саме в суді довести свою непричетність до злочинів. І все-таки судове розслідування – це ще одне розслідування, ще й під телекамерами, за участі громадськості. Думаю, в цьому процесі буде встановлено істину. Є цікаві моменти. У звинуваченні написано, що я був пособником у вчиненні нібито законних дій. Тобто сама Генеральна прокуратура, судячи з усього, вважає, що я вчинив законно, але «нібито законно». І статті, які висувають мені в обвинуваченні, передбачають кримінальну відповідальність у випадку, якби я свідомо розумів, що події призведуть до побиття людей і робив усе, щоб це сталося. У цьому склад злочину. Але я не знав, що так може статися. Понад те, у мене були певні аргументи, що так не станеться», - резюмував Попов.

Як відомо, події 30 листопада 2013 року стали переломним моментом в історії України. Вони кардинально змінили акцент протесту з проєвропейського на антиурядовий. Справу жорстокого побиття студентів на Майдані спецпідрозділом «Беркут» поки що так і не вдалося довести до кінця. Наразі Шевченківський райсуд Києва продовжує допит потерпілих. Серед обвинувачуваних – колишній голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов. Саме за його розпорядженням в ту сумнозвісну ніч на головну площу столиці почали вантажівками завозити елементи новорічної ялинки, яку зводили неподалік від місця протесту. Під цим приводом загони міліції оточили, а потім і побили активістів начебто задля того, щоб «розчистити» територію для ялинки.