Генпрокуратура каже, що санкції проти поплічників Януковича стануть непотрібними

Скорочення списку санкцій Євросоюзу колишніх високопоставлених чиновників України може спричинити складності у виявленні нових активів і іміджеві втрати для країни, але в цілому правоохоронні органи України близькі до точки скасування необхідності режиму санкцій.

«Ми розраховуємо на прийняття в першій декаді березня рішення Ради ЄС про продовження санкцій за списком», - розповів заступник генерального прокурора України Євген Єнін в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна».

Він не став називати прізвища колишніх високопоставлених чиновників України, які можуть зникнути з списку санкцій, пославшись на те, що консультації проходять в закритому режимі.

«Сьогодні ми можемо говорити про наявність в списку санкцій так званої «групи ризику». Вона існує, і ми дуже добре знаємо про це і ставимо певні питання перед керівниками органів слідства, які вже чотири роки розслідують зазначені кримінальні провадження», - сказав заступник генпрокурора.

Крім того, за його словами, при скороченні списку мова йде і про іміджеві втрати для України, яка свого часу подала перелік осіб для введення обмежувальних заходів, а зараз не може підтвердити його обґрунтованість.

Разом з тим, як пояснив Єнін, природа санкцій полягає в їх допоміжній ролі, і вони не можуть тривати в часі нескінченно.

«В принципі на сьогоднішній день ми близькі до тієї точки, коли необхідність для українського слідства в збереженні режиму санкції фактично відпаде, і тимчасові ліміти, які є в розпорядженні європейських партнерів, будуть вичерпані», - підкреслив заступник генпрокурора.

Саме тому, за словами Єніна, генпрокурор наполягає на необхідності завершення найбільш резонансних кримінальних проваджень до кінця цього року.

Як повідомлялося, 22 лютого видання «Європейська правда» з посиланням на прес-службу Європейського суду (Люксембург) повідомило, що суд ухвалив рішення про незаконність останньої хвилі санкцій, введених Радою ЄС у 2017 році по відношенню до позафракційного народного депутата України Сергія Клюєва.

Рішення було винесено за скаргою, поданою Клюєвим в 2015 році і стосувалася хвилі санкцій, яка діяла до березня 2016 року. У рішенні суд ЄС зазначив, що Рада ЄС, вводячи санкції, повинна була перевірити, наскільки обґрунтованими є звинувачення на адресу конкретних осіб, а в даному випадку є підстави для «сумніви в адекватності доказів», яку українська влада передавала Євросоюзу. При цьому Рада ЄС не взяв до уваги аргументи Клюєва.

У той же час, як повідомляла Deutsche Welle з посиланням на джерело в суді, судом скасовані діючі санкції, а не санкції минулих років. При цьому рахунки Клюева поки не будуть розморожені. Як повідомив DW представник Ради ЄС, європейські інституції вивчать всі наявні варіанти юридичних дій і «в потрібний момент приймуть рішення щодо подальших дій».