Ізраїльський суд висилає шестирічного українця на Батьківщину

Українець звернувся до ізраїльського суду із заявою про викрадення свого шестирічного хлопчика, якого він вважає своїм сином. Як з'ясувалося, мати вивезла дитину в Ізраїль таємно від батька. Чоловік послався на Гаазьку конвенцію і зажадав повернути дитину на Батьківщину для продовження юридичних процедур щодо встановлення батьківства. Чию сторону прийняв ізраїльський суд і чому, стало відомо в середу, 30 вересня, зі статті на юридичному сайті Psakdin. 

Автор статті, адвокат Елімелех Яарі так описує те, що трапилося:

Між двома українцями спалахнула любов. Пара почала жити інтимним життям, що не реєструючи шлюб. У них народився син. Після народження хлопчика батько припинив працювати і «присвятив усього себе вихованню малюка», за його словами. Коли дитині виповнилося 4 роки, його батьки нарешті уклали шлюб. 

Однак через рік жінка пішла з дому і відмовилася надавати чоловікові можливість бачитися з малюком. Тоді він вирішив відновити свої права в законному порядку. Але його чекав неприємний сюрприз: з'ясувалося, що в офіційному реєстрі України він не є батьком дитини. Чоловік звернувся до українського суду, який розпорядився зробити аналіз ДНК. Але мати з хлопчиком раптом зникли. За допомогою приватного детектива чоловік встановив, що вони втекли до Ізраїлю. Він подав позов до ізраїльського суду з вимогою повернути дитину в Україну. При цьому називав зникнення хлопчика викраденням і посилався на Гаазьку конвенцію. 

У своїй заяві про викрадення дитини чоловік стверджував, що жінка народила його ще до укладення шлюбу і не зареєструвала його батьківство в реєстрі населення України.

Мати з шестирічним малюком тим часом дійсно проживала в Ізраїлі. Вона сподівалася, що і її захистить Гаазька конвенція, яка говорить, що заяву про викрадення можуть подавати тільки визнані батьки. Однак заступник голови Ейлатского суду у сімейних справах Мордехай Леві ухвалив, що, незважаючи на це правило, «не можна допустити, щоб мати перешкоджала здійсненню юридичної процедури, так і обставини свідчать про те, що саме чоловік і є батьком малюка».

«Суддя зазначив, що мати права: відповідно до Гаазької конвенції заяву про викрадення може подавати тільки батько, а у позивача немає однозначно доведеного подібного офіційного статусу, - пише автор статті адвокат Елімелех Яарі. - Разом з тим не можна дозволити матері перешкодити процедурі розгляду позову про батьківство в Україні, використовуючи ізраїльські закони і категорично відмовляючись провести аналіз ДНК дитини тут або в Україні. Суддя зазначив, що позивач потрапив в безвихідну ситуацію, втративши права довести своє батьківство внаслідок дій матері».

За словами судді, під час розгляду справи склалося враження, що чоловік насправді батько цього малюка. «Зокрема, на це вказує показання матері про те, що мати цього чоловіка супроводжувала її в пологовий будинок. Суддя порахував, що цей факт свідчить: позивач - не просто випадкова людина в житті дитини. Зі свідчень також випливає, що позивач брав велику участь в життя хлопчика. На це ж вказали звіти соцслужб, згідно з якими ставлення чоловіка та дитини були тісними і теплими», - пише автор.

Суддя постановив: оскільки позов про встановлення батьківства поданий до українського суду і той розпорядився продовжувати справу, ізраїльський суд не може втручатися і встановлювати батьківство самостійно. В силу обставин, що склалися, суддя розпорядився повернути дитину в Україну, щоб продовжити з'ясування питання про батьківство.