Кандидат на вступ до ЄС. Експерти вказали на нюанси виконання Україною рекомендацій Єврокомісії

Україна демонструє значний прогрес у виконанні рекомендацій Єврокомісії у зв'язку з отриманням статусу кандидата до Євросоюзу, але частина вимог досі виконана не повністю.

Про це говорили експерти громадянського суспільства під час круглого столу «Вступний іспит для України: що маємо зробити для виконання рекомендацій ЄС», організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 9 грудня.

Нагадаємо, у червні цього року Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата до ЄС за умови виконання сімох рекомендацій, які стосуються боротьби з корупцією та відмиванням коштів, ухвалення антиолігархічного закону та нового закону про ЗМІ, забезпечення прав нацменшин, а також реформи добору суддів Конституційного Суду та судової реформи.

«Рішення Єврокомісії щодо надання Україні статусу кандидата до ЄС адвокатувало все українське громадянське суспільство й це було великою спільною перемогою. Але зараз перед нашою країною стоїть нове не менш важливе завдання. Тому громадські експерти підготували документ із детальним аналізом стану виконання Україною рекомендацій Єврокомісії», – говрить Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР.

Найбільш дискусійною рекомендацією Єврокомісії є конкурсний добір суддів КСУ. Раніше терміном «конкурсний добір» маніпулювали, через що була імітація конкурсу або неналежне його проведення, зазначив Олександр Марусяк, експерт Центру політико-правових реформ.

У серпні у парламенті зареєстрували законопроєкт щодо конкурсного добору суддів КСУ. Але він не передбачає створення єдиного органу добору, як-от конкурсна комісія. Тобто суб’єкти призначення суддів КСУ (Президент, Парламент і з’їзд суддів) будуть проводити власні конкурси. Хоч і передбачається запровадження дорадчої групи експертів, але лише при Парламенті та з’їзді суддів, а не при Президентові, зазначив Марусяк: «Має бути або єдиний орган добору суддів Конституційного Суду, або дорадча група експертів при кожному із суб’єктів призначення».

Ще одна дискусійна тема – судова реформа. Єврокомісія рекомендує завершити перевірку доброчесності членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та провести добір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Але ця рекомендація лунає з вуст міжнародних партнерів ще з 2019 року, нагадав Роман Смалюк, експерт Центру політико-правових реформ.

У 2021 році в Україні нарешті з'явилася необхідна нормативна база для оновлення ВРП і ВККС. І зараз обрали трьох члени ВРП за новою процедурою (за квотами Парламенту та з’їзду науковців), а ще 8 кандидатів за квотою з’їзду суддів перевіряє на доброчесність Етична рада. Але є побоювання, що з’їзд суддів може зірвати оновлення ВРП: у законі не передбачені дії на випадок, якщо суб'єкт подання відмовится делегувати своїх сленів.

«Якщо не запуститься робота ВРП, то не запуститься робота ВККС. А ці інституції є серцем усієї судової системи, адже саме вони визначають стандарти доброчесності, незалежності та професійності всього суддівського корпусу», – пояснює Смалюк.