Критика українського закону про освіту «непропорційно роздмухана» – представниця Єврокомісії

Український закон про освіту мав на меті покінчити з «радянським» минулим української освітньої системи, але наштовхнувся на дещо непропорційну реакцію, вважає Катаріна Матернова, заступник генерального директора Єврокомісії із політики сусідства та переговорів щодо розширення. Про це вона заявила 10 березня на Брюссельському форумі в дискусії на тему «Відродження процесу євроатлантичної інтеграції».

«Проблема мовних меншин була тільки незначною часткою значно ширшої, засадничої реформи системи освіти українських дітей. Гадаю, це було одним з тих питань, яке дещо непропорційно роздмухане, адже є рекомендація Венеційської комісії, де йдеться саме про захист мов меншин», – заявила Катарін Матренова.

Новий український закон про освіту, який набрав чинності 28 вересня минулого року, зокрема, його норма щодо державної мови освіти викликали критику в деяких колах в Україні та за кордоном. В першу чергу через це значно загострилися відносини між Україною та Угорщиною.

Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини.

Київ ці звинувачення відкидає.

Нагадаємо, глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що рішення Конституційного суду України про скасування мовного закону «Ківалова-Колесніченка» є «брутальною атакою» української влади на право меншин розмовляти рідною мовою.