Офіс президента намагався зупинити вихід фільму про зрив спецоперації із затримання «вагнерівців»

Офіс президента намагався зупинити вихід фільму про зрив спецоперації із затримання «вагнерівців»

Російські найманці були затримані в Білорусі, але згодом відпущені до Росії

Фото: скриншот відео БелТА

Оточення Зеленського просило заступника директора британської розвідки Лоуренса і посла Сіммонс зупинити вихід фільму про Вагнергейт

В Офісі президента України стурбовані наближенням виходу першої частини фільму обʼєднання журналістів-розслідувачів Bellingcat, присвяченого операції із затримання групи найманців російської приватної військової компанії «Вагнера», що скоювали злочини на українському Донбасі. Про це йдеться в статті видання «Дзеркало тижня».

Автор матеріалу нагадує, що СБУ та головне управління розвідки Міністерства оборони спільно з американцями готували операцію понад рік. Однак на фінальному етапі її було зірвано: «вагнерівців» наприкінці липня минулого року затримали на території Білорусі місцеві спецслужби, після чого найманців передали Росії. Численні публікації у ЗМІ з приводу зриву операції містили підозри щодо осіб із оточення Зеленського, які були присутні 24 липня 2020 року на нараді в президента, де доповідали керівники українських спецслужб. Серед присутніх – голова ОП Андрій Єрмак і перший заступник секретаря РНБО, голова комітету з питань розвідки Руслан Демченко.

Спочатку на Банковій заперечували проведення такої операції. Тепер же президента і його оточення хвилює, який вони матимуть вигляд у фільмі-розслідуванні Bellingcat, у якому світлі буде показана їхня роль.

Про паніку, що охопила Офіс президента в очікуванні прем'єри, свідчить не лише історія з Василем Бурбою, який очолював ГУР МО у 2016-2020 роках. Пригрозивши кримінальним переслідуванням за розголошення державної таємниці, якщо той співпрацюватиме з Bellingcat, і водночас поманивши посадою посла в Австралії, якщо відмовиться, Бурбу в лютому показово виселили з держдачі в Кончі-Заспі. До речі, держдачу надав йому Петро Порошенко за спецоперацію проти одного з агентів впливу Росії в українських ЗМІ, після чого той мусив залишити Україну.

Водночас, як повідомляють джерела zn.ua на Банковій, сам Бурба донедавна торгувався з Офісом президента, претендуючи на посаду голови НАБУ і запевняючи, що американці його підтримають. У працевлаштуванні «демчині від ГУР» у Зеленського відмовили. В Офісі президента на шантаж не пішли, але тривога залишилася. Про що свідчить не тільки особистий дзвінок Андрія Єрмака автору фільму Христо Грозєву, з яким, як пише головний редактор «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов, голова Офісу президента «обговорював, як можна пояснити свою позицію, дізнатися, що буде у фільмі».

Прагнучи не допустити виходу фільму, Офіс президента спробував скористатися оказією й залучити до вирішення питання… британську розвідку.

За інформацією zn.ua, наприкінці лютого Україну відвідав заступник голови МІ-6 Лі Лоуренс. Візит західного розвідника такого рангу до нашої країни – подія неординарна. Але на Банковій своєрідно скористалися приїздом високопоставленого співробітника британської розвідки.

Під час зустрічі на «острові» (штаб-квартира ГУР МО) керівник військової розвідки Кирило Буданов і заступник голови Офісу президента Роман Машовець намагалися переконати Лі Лоуренса, щоб МІ-6 вплинула на Bellingcat («адже це пов'язана з вами структура») і не допустила виходу фільму. Та цього Банковій здалося мало. Через день високопоставленому британському розвіднику, цього разу в компанії із запрошеним на зустріч послом Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс, довелося вдруге вислуховувати від Буданова та Машовця настійні прохання Банкової.

У відповідь британці нібито сказали: «Хлопці, вибачте, нічого не можемо зробити, це мас-медіа, а в нас свобода слова».

Після того, як zn.ua стала відома ця інформація, редакція надіслала в посольство Великої Британії в Україні запит, у якому попросила відповісти на такі запитання:

1. Чи обговорювалося під час згаданих зустрічей питання розслідування, яке проводить Bellingcat стосовно провалу операції українських та іноземних спецслужб із затримання групи «вагнерівців»?

2. Чи просили пани Буданов і Машовець посла Великої Британії в Україні та високопоставленого представника МІ-6, щоб влада Сполученого Королівства скористалася своїми важелями впливу на Bellingcat і зупинила розслідування та зйомки фільму?

Zn.ua отримало оперативну й дипломатичну, але цілком зрозумілу відповідь пресслужби посольства Великої Британії в Україні: «Ми не коментуємо питання, пов'язані з роботою спецслужб. Ми не можемо ні підтвердити, ні спростувати інформацію, про яку ви запитали».

Однак факт зустрічі підтвердили zn.ua кілька незалежних одне від одного джерел. Як і порушену українською стороною тему розслідування Bellingcat.

«Ця історія ніби списана зі сторінок поганого шпигунського трилера. Вона демонструє нерозуміння Зе!командою роботи західних інституцій, примітивність сприйняття Банковою та керівниками українських спецслужб роботи мас-медіа загалом і журналістів-розслідувачів, зокрема, та й узагалі незграбність намагань запобігти виходові фільму-розслідування. Що гірше, така розмова емісарів Банкової з представниками уряду Її Величності підриває довіру до керівництва України та українських спецслужб із боку Заходу. Провал операції щодо затримання «вагнерівців» – це історія не тільки про можливого «крота», адже жодна держава не застрахована від появи шпигуна у найвищих ешелонах влади», – підкреслює видання.

Зазначається також, що це також історія про відсутність у Зеленського готовності розслідувати провал операції і адекватно реагувати на наявність потенційного зрадника у своєму оточенні. Чи зрозуміли Буданов і Машовець, що саме такий сигнал вони фактично передали британцям?

Небажання проводити повноцінне розслідування дискредитує українську державу та її керівництво в очах як українців, так і західних партнерів України. Що, взагалі-то, цілком відповідає інтересам Кремля.

«Що заважало Володимиру Зеленському зразу ж, із появою першої інформації про ймовірного «крота» в його оточенні, ініціювати екстрене засідання РНБО та проведення спільного розслідування ДБР і СБУ, усунути з посад на час перевірки Єрмака, Демченка та інших учасників наради в президента 24 липня 2020 року, а потім оголосити результати розслідування? Не зробивши цього зразу, Зеленський згаяв час, коли малою кров'ю міг вирішити проблему, і погіршив ситуацію», – зауважує автор.

В останні тижні Зеленський вчинив низку дій проти проросійських груп впливу в Україні. Але, впроваджуючи санкції проти Медведчука, Козака та Марченко, президент воліє не помічати у своїй команді людей із сумнівною репутацією, які продовжують користуватися його довірою. Руслан Демченко так само вхожий до президента. Він – головний інтерпретатор усіх даних, які надходять лінією спецслужб. Та й Андрій Єрмак досі обіймає посаду голови Офісу президента і наразі зберігає статус найвпливовішої людини в оточенні глави держави.

Втім, у середу в.о. директора Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов під час звіту у Верховній Раді повідомив, що справа про зрив операції стосовно «вагнерівців» активно розслідується, допитують низку осіб, зокрема голову Офісу президента Андрія Єрмака. «Не треба маніпулювати на зазначеному кримінальному провадженні, слідство триває, і найближчим часом ми дамо результат», – заявив Сухачов. Але хотілося б, щоб розслідування було неупередженим.

«Адже сам президент має бути зацікавлений в об'єктивному розслідуванні цього провалу... Ті ж, кого ЗМІ підозрюють у «зливі» операції, не просто входять до оточення президента: вони створюють йому комфортну атмосферу і формують його погляд на події. Зокрема, і у справі "вагнерівців", і щодо розслідування, яке проводить Bellingcat. Тож коло замикається, а Зеленський не намагається його розірвати. Водночас Зеленський, як свідчать джерела, дуже нервує через те, що досі так і не відбулася його телефонна розмова з Джо Байденом. А Єрмак переживає з тієї причини, що американці все ще не бачать у ньому людину, через котру можна доносити важливі меседжі до президента. Але ж коли в нинішній американській адміністрації думають про Єрмака, вони пам'ятають не тільки про Джуліані, а й про «вагнерівців». І цього вони так скоро не забудуть», – випливає з матеріалу.

У ситуації, якщо Bellingcat, який має на Заході репутацію авторитетного проєкту журналістів-розслідувачів, виявить «злив» інформації в операції із затримання «вагнерівців», а Зеленський у відповідь нічого не зробить, то його репутації буде завдано серйозного удару. Поява першої частини фільму-розслідування Bellingcat, можливо, підштовхне Зеленського до прийняття необхідних для національної безпеки (та й для нього особисто) кадрових рішень. А коли ні, то довіра лідерів західних держав до Володимира Зеленського ґрунтовно похитнеться.

Нещодавно стало відомо, що парламентська фракція партії «Європейська солідарність» вимагає скликати позачергове засідання парламенту для створення тимчасової слідчої комісії у справі «вагнерівців».

Наприкінці минулого року лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко підтвердив наміри міжнародної мережі Bellingcat, яка свого часу зібрала свідчення проти російських терористів у справі MH-17, провести власне розслідування щодо спецоперації по «вагнерівцям».

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: