У Помісній церкві пояснили, чи варто бажати померлому, щоб «земля була пухом»

Часто чуємо, що вшановуючи пам’ять людини, яка нещодавно померла, бажають, щоб «земля була йому пухом». Але ми знаємо, що на цвинтарі залишається лише тіло, а душа людини після смерті переходить від тимчасового земного буття до вічного. Тому ми бажаємо вічного спокою, світлої пам’яті та Царства Небесного, щоби душа знайшла спочинок в оселях Господа та блаженне життя.

Про це йдеться у повідомленні Православної церква України у Facebook.

«Проводжати в останню земну путь рідних, друзів і близьких – це завжди боляче, адже наша душа тужить від розлуки, від пустки, яка утворюється, коли рідна людина йде з нашого життя. Але ми не втрачаємо близьких назавжди: наша любов і піклування простягаються поза межами життя земного, адже ми не припиняємо вимолювати у Господа для померлих вічний спокій. Втім, люди не завжди правильно висловлюють ці побажання», - зазначається у дописі.

Церква Христова переконана у можливості спасіння душі після смерті, а тому молиться за спочилих християн на кожній літургії, а особливо у дні загального поминання померлих, які називаються батьківськими суботами. «У ці дні ми згадуємо на поминальних службах усіх спочилих одвіку християн, наших отців, матерів, братів і сестер. Ми молимося про те, щоби Господь дарував їм вічний спокій, і пам’ять про них вічно жила у серцях. Пам’ять – це те, з чого народжується вдячність і пошана, що формує нас як дітей своїх батьків і послідовників Христа», - наголошує Помісна церква.

У Православній церкві України нагадують, що 6 червня, у Троїцьку поминальну суботу, варто відвідати храм і піднести молитву під час літургії та панахиди за спочилих близьких і рідних.

«Навідайтеся до місць їхнього упокоєння, засвідчивши свою небайдужість і любов, що перемагає смерть», - підсумовують у Помісній церкві.