Трагедія у таборі «Вікторія». Історія дівчини, на яку «вішають» смерть трьох дітей
Сьогодні суд випустив Наталію Янчик на поруки народних депутатів
Загибель дітей 16 вересня під час пожежі у одеському муніципальному таборі «Вікторія» набуло розголосу в Україні. Відпочинок школярів обернувся дикою трагедією. Вогонь повністю знищив один з дерев'яних корпусів табору. У момент загоряння там перебувало 42 дитини. З переляку дітлахи вистрибували з вікон, когось встигли вивести вожаті або старші діти.
Проте уникнути жертв не вдалось. Поліція офіційно повідомила про трьох загиблих. За даними Уповноваженого президента з прав дитини Миколи Кулеби, загинули 8-річна Софійка Мазур, 9-річна Настя Кулинич та 12-річна Сніжана Арпентій. Вже під час пожежі виявилось, що гідрант на території табору неможливо використати, бо у пожежній водоймі не виявилося води. Були відсутні автоматичні системи для гасіння, а протипожежна сигналізація у корпусі, де палав вогонь, просто не спрацювала. Через це були втрачені дорогоцінні хвилини для порятунку дітей. До речі, саме на сигналізацію, яка чомусь не працювала, в минулому році із міського бюджету Одеси виділили понад 11 мільйонів гривень під час реконструкції табору.
Наразі слідство розглядає три версії пожежі у дитячому таборі: порушення правил пожежної безпеки, підпал та загорання через несправність електричних приладів.
За словами генпрокурора Юрія Луценка, основна версія слідства полягає в тому, що «керівництво табору шукало приватну протипожежну фірму, яка дасть більший «відкат». Можливо тому, як стверджував прокурор, у червні протипожежна сигналізація була відключена.
Майже одразу після трагедії поліцейські взяли під варту директора табору «Вікторія» Петроса Саркісяна та старшу виховательку, відповідальну за пожежну безпеку, 23-річну Наталію Янчик, у якої 22 вересня мало відбутись весілля. «Ніхто, незважаючи на посаду, не уникне відповідальності», - пообіцяв журналістам голова поліції Одеської області Дмитро Головін. На час розслідування обставин трагедії без роботи залишилися віце-мер з гуманітарних питань Зінаїда Цвірінько, начальники управління капбудівництва і архітектурно-будівельного контролю Борис Панов і Олександр Авдєєв, а також директор департаменту освіти Олена Буйневіч. Про затримання високопосадовців Одеси, які також мають відповідати за безпеку дітей у таких закладах, правоохоронці поки не повідомляють.
Відсутність відчутного прогресу у розслідуванні викликала розлютила одеситів. Місцеві жителі вирішили, що самі мають встановити справедливість у справі дитячого табору. Тому 20 вересня під час сесії міськради активісти штурмували одеську мерію, за годину сталося три сутички із силовиками. Протестуючі вимагали відставки одеського мера Геннадія Труханова. Два дні міського голови не було видно, а на третій він пообіцяв батькам загиблих дітей грошову компенсацію у 200 тисяч гривень кожній сім’ї.
І Саркісяна, і Янчик хотіли тримати у СІЗО щонайменше два місяці без права застави. Сьогодні, 28 вересня, захисту Наталі вдалося домогтися від суду, щоб дівчину випустили на поруки народних депутатів Мустафи Найема та Григорія Шверка.
Захист дівчини повідомляє, що на момент трагедії вихователька вже майже місяць не працювала у дитячому закладі, а тому просто не може бути причетною до цієї справи. До того ж, хоч вона і була формально відповідальною за пожежну безпеку згідно з наказом керівництва табору, проте фактично не виконувала цих обов’язків. Про деталі справи та позицію захисту Наталії Янчик «Главкому» розказав її адвокат Олексій Чорний
У якому стані зараз перебуває ваша підзахисна? Адже повідомлялось про проблеми зі здоров'ям під час її затримання правоохоронцями…
Проблеми зі здоров’ям були пов'язані зі стресом від цієї страшної трагедії і оголошеною підозрою. Фактично це було звинувачення в скоєнні злочину. Зараз її стан задовільний. Проблем зі здоров'ям особливих немає.
Яка стратегія захисту Наталії у суді?
Я повторю позицію, яка вже прозвучала в суді першої інстанції. Є два основних моменти. Захист наполягає на тому, що Наталя не є тим спеціальним суб'єктом щодо якого може розглядатися кримінальне провадження за статтею 270 Кримінального кодексу. (Наталії інкримінується підозра за ст. 270, ч.2. Кримінального кодексу – «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки. Карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років – «Главком»).
Склад цієї статті передбачає спеціального суб'єкта, особу, яка відповідальна за пожежну безпеку. Ми говоримо про те, що наказом, який видало керівництво табору, на Наталю були покладені лише формально обов'язки з дотримання пожежної безпеки, так як далі не відбулося жодної реалізації цього наказу. Не було проведено інструктаж, вона не пройшла навчання і так далі.
Сам цей наказ по своїй суті є незаконним. По-перше, він посилається на «Закон про пожежну безпеку», який на сьогодні уже більше чотирьох років як скасований. Друге. На момент прийняття наказу, яким на неї нібито покладалися обов'язки, діяв Кодекс цивільного захисту і діє зараз. Цей кодекс встановлює інший статус осіб на підприємстві, в тому числі і Наталі. На підприємстві призначаються відповідальні особи цивільного захисту, а не пожежної безпеки. Це трошки інше коло обов'язків. Крім того, у відповідності з даним кодексом був прийнятий наказ МВС, яким було затверджено типове положення «Про підрозділи цивільного захисту та про посадових осіб цивільного захисту на підприємствах». Так ось, керівником такого підрозділу або відповідальною особою може бути призначено лише особу, у якої є дворічний досвід, дворічний трудовий стаж у цивільному захисті.
У Наталії такого досвіду не було?
У Наталії Янчик не було цього стажу. У таборі не була дотримана вся процедура, не було затверджено положення про посадову особу або про підрозділ цивільного захисту. Не було визначено безпосередні функції Наталії як посадової особи. Взагалі такої посади, як відповідальний за пожежну безпеку, кодекс цивільного захисту вже не передбачає. Ми говоримо про те, що керівництво табору абсолютно формально поклало на підзахисну відповідальність за питання безпеки табору. Наталю просто поставили перед фактом – те, що вона тепер відповідальна за пожежну безпеку у таборі. За словами Наталі, керівництво табору сказало їй, що ця процедура лише формальна і на деякий час, а згодом вони знайдуть фахівця у цій сфері.
Чи законний документ, який підписала Наталя? Згідно з правилами пожежної безпеки в Україні відповідальним за пожежну безпеку може бути лише посадова особа, вихователь є працівником, а не посадовою особою…
Вихователь однозначно не є посадовою особою на підприємстві. Крім того, ми змогли зібрати певну доказову базу. Перше. Зокрема, за статутом самого табору саме у функції директора включено забезпечення дотримання в установі вимог з охорони дитинства, санітарно-гігієнічних і протипожежних норм. Статут як локальний нормативний документ має вищу юридичну силу щодо наказу про призначення відповідальної особи з пожежної безпеки.
Друге. Ще 10 серпня Наталія подала заяву про звільнення і звільнилася 24-го серпня. Після цього терміну вона фактично припинила трудову діяльність на підприємстві. Саме тому в ту трагічну ніч її не було у таборі «Вікторія». Чому керівництво табору не видало їй на руки наказ про звільнення і трудову книжку? Це говорить лише про порушення з боку керівництва підприємства. Ніяка інша особа після звільнення Наталії не була призначена відповідальною ні за пожежну безпеку, ні за цивільний захист.
Наказ про відповідальність Наталі за пожежну безпеку, який був прийнятий у січні 2017 року, є абсолютно фіктивним. У червні 2017 року Державна служба з надзвичайних ситуацій проводить перевірку табору «Вікторія», за результатами якої складається акт. Акт складено про те, що не виконані ті приписи, які були виписані ще при перевірці в 2016 році. Звичайно, були виписані нові приписи, куди абсолютно ідентично перетекли пункти з приписів 2016 року. Ми абсолютно правомірно ставимо питання про те, що з моменту перевірки в 2016 році по січень 2017 року, поки Наталя не була формально відповідальною на підставі цього наказу, ніхто з посадових осіб підприємства навіть не спробував усунути ці порушення. Слідство ж підозрює Наталю в тому, що внаслідок невиконання нею вимог, зазначених у приписі ДСНС, сталися пожежа і трагедія у дитячому таборі.
Тобто далеко не в кожному дитячому таборі вихователь підписує подібні документи?
Я практично в цьому впевнений.
Наталії дійсно виписали штраф у розмірі 51 гривні за невиконання приписів з пожежної безпеки під час тої перевірки?
Так. Є протокол, який це зафіксував. Вона виконувала розпорядження керівництва. В мене особисто є питання до пожежного інспектора. Наталя не виплатила цей штраф. Саме через те, що на неї тиснуло керівництво, навіть, давало гроші для виплати штрафу, вона написала заяву про звільнення. Під час перевірки Держслужбою з надзвичайних ситуацій їй сказали, що вона просто має пройти по території табору із працівниками МНС, а після перевірки підписати необхідний документ.
Вам щось відомо про те, що раніше за пожежну безпеку начебто відповідала родичка директора табору Петроса Саркісяна?
Документів в мене немає, але, можливо, так і було.
За словами глави Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій Одеської області Євгена Решетняка, відповідно до закону, відповідальність за трагедію несе не тільки директор, а й замовник робіт з монтажу протипожежної системи, підрядні організації та контролюючі чиновники… На вашу думку, хто має відповідати окрім директора та вихователя?
У справі великий перелік пунктів зобов’язань стосовно пожежної безпеки, частина з них природно покладається на посадових осіб підприємства. Зокрема, укладення договору на обслуговування автоматичної системи пожежогасіння. Ми заходимо до реєстру юридичних осіб, яким також є і табір «Вікторія» і бачимо, що особою, яка виступає відповідальною від імені підприємства є його директор. Відповідно до реєстру тільки директор має право підписувати будь-які документи від імені підприємства. Це відповідь на більшість питань, які виникають у зв’язку з цією ситуацією.
Чи могла Наталія відмовитись від призначення відповідальною за пожежну безпеку?
Ви знаєте, якщо відповідати на питання «Чи могла?», тоді ми вже перейдемо в площину теорії, але це, напевно, питання не до адвокатів. Напевно, могла. Існував і ряд психологічних факторів, і відносини «керівник-підлеглий». Тому складно мені відповісти на це питання.
Наскільки законно тримали Наталю в СІЗО, а не, наприклад, під домашнім арештом? Чим обґрунтовані дії судді, який обрав такий запобіжний захист?
Кримінально-процесуальний кодекс передбачає і особисту поруку, і особисте зобов'язання, і поручительство третіх осіб і так далі. Я вважаю, що швидше за все слідство не розібралося до кінця в специфіці питання. Правоохоронці мали великий соціальний виклик, на який прореагували оголошенням підозри Наталі. У клопотанні слідчий вказав, що є ряд ризиків: нібито Наталя може протидіяти слідству, може переховуватися, чинити тиск на свідків або знищувати докази, але жодного доказу під це слідство не надало. Фактично ми змушені визнати, що суд повірив на слово слідчому. Розумієте? З кодексу переписуються всі можливі ризики, вони перекочовують в клопотання слідчого, на підставі клопотання слідчого ці ризики перекочували в ухвалу суду.
На якій підставі слідчими підозрюється людина, яка на момент пожежі навіть не працювала у таборі?
Слідство керується тим, що вона булу відповідальною особою за пожежну безпеку й доказів того, що вона на той момент вже не працювала, у слідства немає. Слідство вважає, що є посадова особа, вона була ознайомлена з тим, що вона посадова особа, і на момент трагедії ця особа вважалася, як така, що перебуває у штаті.
Сьогодні ми говоримо, що першочергове завдання для нас - це змінити запобіжний захід. Ми вибудовуємо захист не відносно пред'явленої підозри, а щодо прийнятого рішення про утримання під вартою. Це трошки різні речі. Ми вважаємо, що підстав для утримання Наталії в СІЗО немає. Вона не є соціально небезпечною особою, яка може повторити вчинення злочину, тиснути на свідків, знищувати докази. Які докази вона може знищити? Покинути територію України? У неї немає закордонного паспорта в принципі.
Це правда, що умови затримання Наталі відповідно до протоколу не відповідають фактичним обставинам. У протоколі було вказано, що Наталя Янчик була затримана в момент вчинення злочину. Як все було насправді?
Я вам більше скажу. Слідство примудрилося вписати в протокол те, що вона в цей час вже була в розшуку. Що теж не відповідає дійсності. Наталі в районі 7 ранку подзвонили з табору, сказали, що сталася катастрофа і попросили приїхати. Вона приїхала на місце і на місці, як могла допомогла. Вона дійсно була затримана в таборі, але тільки після того, як керівництво її туди викликало. Затримувати можна тільки на місці злочину. Правоохоронцям для забезпечення оперативності затримання потрібно було вказати, що вона затримана на місці злочину. Тому так в протокол і записали. Інакше у них не було законних підстав для її затримання. Захисник, який брав участь в суді першої інстанції, оскаржував ці аспекти. Вони залишилася без задоволення. Відмова про задоволення такої скарг не оскаржується. Суд першої інстанції розглянув і скаргу захисника, але повністю став на бік слідства.
Юлія Туник, «Главком»
Коментарі — 0