Археологи дослідили одну з найбільших печер долини Смотрича. Що знайдено (фото)

У місті Городок, що на Хмельниччині, тривають археологічні дослідження. Масштабні розкопки відбуваються з ініціативи та за фінансування місцевої громади. Як повідомив керівник розкопок, кандидат історичних наук Павло Нечитайло, у Хмельницькій області за сприяння місцевих громад археологічні дослідження відбуваються лише в Кам’янці-Подільському, Полонному та Городку.

Голова Городоцької Громади Неоніла Андрійчук пояснила, що археологічні дослідження замовлено, аби уточнити вік міста (реальний вік Городка досі викликає дискусії), пролити світло на ранній етап його історії та уточнити розташування низки давніх пам’яток, зокрема городоцького замку.

«Сподіваємося, що на основі відкритого археологами можна буде запустити певні освітні, виховні та туристичні проєкти. Та й експозицію щойно відкритого, наймодерновішого в Україні музею «Городок-музей» поповнити не завадить», – розказала «Главкому» Неоніла Андрійчук.

У межах археологічних досліджень міста було досліджено печеру, що розташована посеред крутого схилу чималої гори упритул до старого «нижнього замчища», одразу під «верхнім замчищем».

Археолог Павло Нечитайло повідомив, що це одна з найбільших печер у долині Смотрича. Її довжина сягає близько 16 метрів. У порівнянні з надзбручанською «Атланидою» (майже 7,5 км) це не вражає, але для берегів саме Смотрича – нівроку.

«З погляду археології майданчик перед печерою нас зацікавив кількома аспектами, – пояснив історик. – Печера розташована упритул до замчиська. До Смотрича звідси всього якась сотня метрів. Майже поруч б’є потужне джерело, ще й теплий східний схил (улюблене місце для поселення первісних людей, – ред.) Вхід до печери розміщений на пристойній кручі, що убезпечує від ворогів. Усе це в комплексі досить привабливе для проживання».

У межах дослідження археологи розчистили майданчик перед входом до печери від завалів каміння та ґрунту, що зсунувся з верхівки пагорба. Масштаб роботи вражає, – вручну прибрали не одну тонну породи. У результаті було знайдено прохід до ще однієї, раніше нікому невідомої печери.

«У південно-західній частині майданчика виявили раніше невідому вертикальну печеру-колодязь, чи, можливо, вертикальний прохід до якогось підземного коридору, – повідомив Павло Нечитайло. – Однак знайдений отвір розширювати не стали, як навіть не зробили спроби хоч якось дослідити нововідкриту печеру – такі об’єкти не є предметом дослідження звичайних археологічних експедицій. До того в нас немає відповідних спеціалістів та спорядження».

На жаль з точки зору археології результат не вразив: «На початку робіт трапилися фрагменти кераміки, що датуються від кінця XІII до початку XV століть та належать до часів Великого Князівства литовського, найвірогідніше коли Поділлям володіли князі Коріатовичі. Але то були явно предмети, що потрапили сюди з верхньої частини гори де розташована найдавніша, верхня частина замку. Далі, під завалом каміння та ґрунту, що утворилися внаслідок кількох обвалів карнизу гроту та зсувів з верхівки гори, був виявлений рівний майданчик зі слідами вогнища посеред нього. На жаль, в цьому шарі жодних артефактів не виявилося. Що це за вогнище та якого періоду сказати не беруся навіть гіпотетично», – уточнив Павло Нечитайло.

Він також додав: «Можна точно сказати, що сучасного вигляду печера набула у недавній час. Раніше вона була вищою і глибшою».

На цьому дослідження у цій локації припинили – потрібно було виймати великі об'єми скельного ґрунту, що повністю зруйнувало би сучасний вхідний майданчик до печери і пам’ятка втратила би туристичну привабливість.

Секретар городоцької міськради Олена Гріх відсутністю знахідок особливо не переймається: «Печера цікава й без того, як туристичний об’єкт її розглядаємо давно. Для цього потрібно було розчистити перед нею майданчик. Без археологічних досліджень ми цього зробити не могли – забороняє пам’яткоохоронне законодавство. Тепер потрібно подбати про зручні підходи та про безпеку, і можна буде включати печеру до туристичних принад Городка».

За її словами, вже зараз є приблизний план «Історичної стежки Городка», що включатиме в себе шановане з прадавніх часів цілюще «Джерело св. Анни», рештки дзвіниці костелу св. Анни (XVІІІ ст.), печеру, щойно відкриті і до цього невідомі рештки мурувань Городоцького замку та оглядовий майданчик, з якого відкривається найкрасивіша панорама міста.