Бджоляр, козак та кадр Кучми-Януковича. Маловідоме минуле нового глави Фонду держмайна

кадри
Бджоляр, козак та кадр Кучми-Януковича. Маловідоме минуле нового глави Фонду держмайна
Віталій Трубаров

Хто такий Віталій Трубаров?

Новий керівник Фонду держмайна Віталій Трубаров – взірець меркантильності: минулого року мама подарувала йому 250 тис. гривень, а ще 70 тисяч була змушена сплатити синові як орендну плату. Але більше впадають в око не фінансові взаємовідносини у родині чиновника, а його строкате минуле. Останньою хвилею великої приватизації в Україні керуватиме начальник козачого штабу, «кадровий резерв Леоніда Кучми» та діяч, який вітав президентські амбіції Віктора Януковича.

За п’ять найближчих років Фонд держмайна України (ФДМУ) планує розпродати близько тисячі об’єктів, найбільш привабливі можуть піти з молотка вже у 2017–18 роки. Серед ласих шматків – «Центренерго», «Турбоатом», Аграрний фонд, Державна продовольчо-зернова корпорація, Об'єднана гірничо-хімічна компанія. Виручка держави від продажу цих важковаговиків має перевищити 10 мільярдів гривень. З минулої середи за підготовку до останньої великої хвилі приватизації у статусі виконувача обов’язків голови Фонду Держмайна відповідає Віталій Трубаров. «Темна конячка», призначена під тиском Володимира Гройсмана на останньому засіданні уряду.

За даними «Главкому», цьому кадровому рішенню сильно опиралися деякі члени Кабміну, у першу чергу, міністр юстиції Павло Петренко. Мовляв, призначення не відповідає закону. Це справді так. Згідно з Законом про Фонд держмайна, у разі відсутності голови ФДМУ його обов'язки виконує один із заступників відповідно до розподілу обов'язків.  Натомість уряд довірив цю місію Трубарову, керівнику апарату Фонду. Словами колишнього голови ФДМ Олександра Бондаря, наслідки будуть далекосяжними – всі договори, які підпише Трубаров, у майбутньому визнають нелегітимними і нікчемними. «На велику приватизацію можна поставити хрест, оскільки кожен договір (у подальшому) може бути скасований», - пояснює екс-чиновник.

Звісно, уряд мав альтернативи: на сьогодні в Фонді працює одразу три заступники: Володимир Державін, Юрій Нікітін, Євген Асташев. Відповідно до закону, вони могли претендувати на роль «виконуючого обов’язки». Які ж сторінки з біографії Трубарова попри описаний вище ризик надали йому перевагу?

Голову фонда держмайна за згодою Верховної Ради призначає на посаду та звільняє з посади президент. Вочевидь, за п’ять місяців Петро Порошенко не знайшов кандидата, який би міг сподобатися та отримати підтримку парламенту. З часу звільнення голови Фонду Ігоря Білоуса у квітні цього року і до останнього моменту статус в. о. мав Дмитро Парфененко.

Автобіографічна довідка нового очільника ФДМУ може викликати заздрість. Станом на 2003 рік, коли 30-річний Трубаров очолив відділення Фонду Держмайна у Донецькій області, його трудовий стаж ледь перевищував три роки. З них – менш як рік у Фонді. Наприкінці нульових він спробував себе як заступник начальника управління з питань власності Донецької облради та керівник податковою у Ворошиловському районі Донецька. За президентства Віктора Януковича – переїздить до столиці, де стає заступником, а згодом начальником Фонду держмайна Києва. За теперішньої влади – Трубаров працює помічником голови ФДМУ та керівником апарату.

Чого не має в офіційному резюме Трубарова на сайті Фонду Держмайна, і що варто було б знати? Політичних амбіцій та «козацького» минулого.

Автобіографія містить великий пробіл, коли новий очільник ФДМУ не працював і не навчався: з 1997 року до початку 2000-го. Цю «білу пляму» допомагає заповнити інший опис трудового шляху чиновника – на сайті Донецького національного технічного університету. Там зазначено, що впродовж 1998–2003 рр. Трубаров був членом Народної демократичної партії і пройшов шлях від члена молодіжної структури (Народна демократична ліга молоді) до голови обласної партійної організації. Входив до складу політради партії. Аналітична система YouControlсвідчить, що у 90-х він керував донецьким осередком Народно-демократичної партії та її молодіжним крилом.

На виборах 2002 року Трубаров отримав 214 місце у списку виборчого блоку «За Єдину Україну!» як член Народно-демократичної партії. № 1 цього списку та тодішній голова адміністрації президента Володимир Литвин заявив, що його команда – це «кадровий резерв гаранта» – Леоніда Кучми.  А у рік Помаранчевої революції Трубаров підтримав висування провладними силами Віктора Януковича на посаду президента країни.

Амбіції молодого політика не обмежилися Україною. У 2003 році в Москві відбулось зібрання «Постійної міждержавної координаційної Ради козаків трьох країн – Росії, України, Білорусі. Україну представляли два десятка осіб. Серед яких був і Віталій Трубаров, начальник штабу Союзу козацьких організацій України. В російську столицю він приїхав, коли вже був призначений керівником донецьким відділення ФДМУ. Деякі інші українські представники на тому козацькому зібранні сьогодні відомі як ідейні борці за «Новоросію». Наприклад, отаман «Крымского козачьего союза» Володимир Черкашин.

Звертає на себе увагу й інший учасник згадуваного козацького засідання у Москві – Сергій Лазаренко, представник Постійної міждержавної координаційної ради козаків від України. Згідно з біографією, саме Лазаренко організував Союз козацьких організацій України в 90-ті роки. А з 2000 до 2003 року він очолював донецьке відділення ФДМУ. Коли Віктор Янукович залишив посаду губернатора, щоб очолити уряд, Лазаренко їде слідом – у 2003 році його призначають заступником голови Фонду держмайна. Тобто, Трубаров, отримавше звільнене місце в Донецьку, став наступником Лазаренка і на «козацькій» посаді, і на державній.

У 2005 році Лазаренка звільнили разом із шефом - керівником Фонду Михайлом Чечетовим (загинув за дивних обставин у лютому 2015 року). А згодом правоохоронні органи затримали екс-чиновника за звинуваченням в організації замаху на власну дружину Еріку (Лазаренко і його дружина це спростовували).

У другій половині нульових Лазаренко працював начальником юридичного департаменту Міністерства вугільної промисловості. У 2010 році ЗМІ писали про викрадення його дочки – студентки Інституту міжнародних відносин, за повернення якої вимагали викуп.

Згідно з декларацією Трубарова, основні матеріальні активи він та його дружина набули за останні три роки. У 2015 році з`явилась квартира площею 107 кв. м. та вартістю майже 2 млн гривень, машиномісце за 130 тис гривень, дві земельні ділянки на Рівненщині (спадщина дружини).

Минулого року у власності з`явились автомобіль Hyundai Grand Starex, 2014 р.в. (за 300 тис. гривень) та Nissan X-Trail 2014 р.в. (за 240 тис. гривень).

Певне пояснення того, звідки в чиновника гроші на масштабні покупки може дати інформація про те, що Віталій Трубаров отримав подарунок у розмірі 250 тис гривень від своєї мами (Людмили Трубарової). Ще 70 тисяч він отримав за рахунок надання їй майна в оренду. Водночас, майже 137 тисяч гривень, згідно з декларацією, чиновнику принесло бджолярство. Родина зберігає готівкою 27 тис. доларів, 77 тис. гривень та 10 тис. євро.

Федір Орищук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: