«А как же скрепы?». Обмін ув’язненими очима російських ЗМІ

країна-агресор
«А как же скрепы?». Обмін ув’язненими очима російських ЗМІ
У московському аеропорту на ув’язнених, повернених українською стороною, чекали лише порожні мікроавтобуси

Вишинський і ще якісь 34 людини

Незважаючи на те, що довгоочікуваний обмін ув’язненими між Україною та Росією відбувся два дні тому, і засоби масової інформації, і користувачі соцмереж в Україні продовжують жваво обговорювати та розмірковувати про цю подію. Впадає в око, що російські ЗМІ та й взагалі суспільство геть інакше відреагували на повернення своїх в’язнів додому.

У «Борисполі» наших звільнених з російського полону зустрічали родичі та президент Володимир Зеленський, які чекали на них просто біля літака. Також до аеропорту прибули глава Офісу президента Андрій Богдан, його заступник Кирило Тимошенко, уповноважений ВР з прав людини Людмила Денисова, міністри внутрішніх справ і оборони Арсен Аваков і Андрій Загороднюк, генпрокурор Руслан Рябошапка, іноземні гості та сотні журналістів.

У московському ж аеропорту на ув’язнених, повернених українською стороною, чекали лише порожні мікроавтобуси. Жодної офіційної особи, жодного представника Адміністрації президента. Щоправда, серед 35-ти звільнених був один, на якого в РФ чекали: журналіст Кирило Вишинський. Зустрічати його приїхали такі зірки кремлівської пропаганди як Ольга Скабєєва та Дмитро Кісєльов.

Скабєєва з Кісєльовим радісно зустрічали Вишинського. Фото РТСкабєєва з Кісєльовим радісно зустрічали Вишинського. Фото РТ

Наші і «наші»

В цілому ж складається враження, ніби росіяни сприйняли обмін як приїзд Кирила Вишинського та ще якихось 34-х нікому не потрібних людей. Навіть про скандального Володимира Цемаха, фігуранта розслідування авіакатастрофи малазійського боїнгу (рейс MH17), на звільнення якого українська та міжнародна спільнота відреагували дуже неоднозначно, здається, РФ забула. Очевидно, він потрібен був  лише як ланка плану Володимира Путіна, спрямованого на те, щоб поставити Україну у незручне становище. Свою роль Цемах виконав – і більше Путіну не цікавий.

На відео, знятому в аеропорту Москви, видно, що інші 34 звільнені (до слова, лише у 14-ти з них є російське громадянство) виходять із літака із великими сумками і сідають у мікроавтобуси. Лише Вишинський щось розказує в мікрофон російського пропагандистського телеканалу.

Досить показовими є і фото з події: у «Борисполі» звільнених обнімають родичі, які ридають від щастя, натомість російська преса побалувала читачів постановочним фото, яке у себе в Твітері опублікувала ще одна пропагандистка Кремля Маргарита Симоньян – та сама, яка брала «інтерв’ю» у Петрова і Боширова (псевдоніми «легендарних» російських ГРУшників, які намагалися отруїти російського розвідника Сергія Скрипаля та його доньку у Солсбері, - «Главком»).

Під твітом Симоньян – чимало саркастичних коментарів, на кшталт: «Чомусь «ваші» або без обличь, або у масках», «У дев’яності обличчя замазували злодіям, а сьогодні – «нашим», «Летіли б одразу до Гааги» тощо.

Тільки сьогодні речник президента РФ Путіна Дмитро Пєсков, нарешті, пояснив журналістам, чому російський лідер не прибув до аеропорту, аби привітати «визволених». «В цілому це не прерогатива глави держави. Глава держави свою частину шляху пройшов, щоб цей обмін зміг відбутися. І це головне, а не приїзд або неприїзд до аеропорту», - сказав він.

Російське видання ТАСС зауважує, що Пєсков лишив без відповіді питання про те, чи буде надано російське громадянство українцям, виданих Москві Києвом у рамках обміну.

Показово, що жодного слова про своїх звільнених з України – звісно, окрім Вишинського – російська преса не пише. Прикладом висвітлення процесу обміну у ЗМІ РФ може слугувати наступний абзац з РИА «Новости»: «Росія і Україна звільнили 7 вересня по 35 засуджених і затриманих громадян один одного, серед звільнених з російського боку були засуджені за підготовку теракту Олег Сенцов і Олександр Кольченко, засуджений за шпигунство Роман Сущенко і 24 українські військові, які порушили російський кордон. Крім того, в цей день в Росію прилетів звільнений Вишинський».

Типова для російської преси манера висвітлення обміну. Цитата з матеріалу РИА «Новости». СкіншотТипова для російської преси манера висвітлення обміну. Цитата з матеріалу РИА «Новости». Скіншот

Списки прибулих з України російська преса почала публікувати лише пізно ввечері наступного дня після обміну.

Тон російських ЗМІ щодо України не змінюється: шовінізм і неповага. Скріншот з сайту kp.ruТон російських ЗМІ щодо України не змінюється: шовінізм і неповага. Скріншот з сайту kp.ru

Зірка пропагандистських ЗМІ

Якщо українські ЗМІ висвітлювали тему «обмін полоненими», і багато українців на пам'ять зможуть назвати як мінімум п’ять прізвищ тих, хто повернувся на Батьківщину, окрім відомого режисера Олега Сенцова, то російська преса переважно співчувала лише одному «ув’язненому»: проросійському журналісту Кирилові Вишинському. МЗС РФ також долучилося до створення образу невинуватої жертви: речниця відомства Марія Захарова назвала справу Вишинського «абсурдом і фарсом».

РИА «Новости» цікавить тільки Кирило Вишинський. Інші «ув’язнені» - ніРИА «Новости» цікавить тільки Кирило Вишинський. Інші «ув’язнені» - ні

За неофіційними даними російських ЗМІ, наявність прізвища Вишинського у списках на обмін була особистою вимогою президента РФ Путіна. У пресі ширились чутки, що у разі, якщо він погодиться переїхати до РФ у рамках обміну, російська сторона нібито обіцяла Вишинському житло, високу посаду у РІА «Новини» та солідний гонорар. Втім, адвокат журналіста до останнього наполягав, що його клієнт відмовляється від усіх цих благ і не хоче до Москви.

Чи то Вишинського умовили, чи то він і не думав відмовлятися – достеменно невідомо. Однак через день після прильоту до Москви він заявив, що працюватиме і надалі в РИА «Новостях».  Співробітники міжнародної медіагрупи «Россия сегодня», до складу якої входить «РИА «Новости - Украина», вітали Вишинського як героя: зустріли його караваєм, вручили футболку із написом «Журналист на должен сидеть в тюрьме» і датою обміну, організували невеликий брифінг. І РИА «Новости», і низка інших росЗМІ опублікували фотозвіти з цієї події.

Один пропагандист дарує футболку іншому пропагандисту. Фото РИА «Новости»Один пропагандист дарує футболку іншому пропагандисту. Фото РИА «Новости»

У Москві ж Вишинський подякував за своє звільнення особисто Путіну. «Щиро дякую Міністерству закордонних справ Росії, політичному керівництву країни і особисто Володимиру Володимировичу Путіну», - сказав він і додав, що Путін – «перший зі світових політичних лідерів хто заявив, що я - людина, яка страждає безвинно».

ТАСС пише, що Вишинський розповів, нібито в СІЗО на нього постійно чинили тиск, вимагали зізнатися у висунутих звинуваченнях, при цьому обіцяли звільнити або відправити з сім'єю в Європу, на що він відповів принциповою відмовою.

Також проросійський журналіст подякував співробітникам «РИА «Новости»: «Колеги, велике спасибі за теплий прийом. Дякую, що чекали. Я привіз сало, звісно, всім дістанеться по шматку».

Вишинський внесений до розділу «Чистилище» сайту «Миротворець». За даними цього сайту, Вишинський багато років працює в Україні для російських ЗМІ: був власним кореспондентом ВДТРК (рос. ВГТРК - Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компанія), журналістом в українському представництві «РИА «Новостей». За антиукраїнську діяльність Кремль у 2014-у винагородив Вишинського орденом «За заслуги перед Отечеством» «за об'єктивне висвітлення подій в Криму», а вже наступного року президент РФ Путін задовольнив його прохання про надання російського громадянства.
За словами заступника голови СБУ Віктора Кононенка, орден Вишинському дали за те, що навесні 2014-го року він виїхав до Криму «для проведення підривних інформаційних акцій». Після повернення до Києва він ще з кількома журналістами розгорнув активну діяльність з підтримки терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».На пропагандистську діяльність Вишинський отримував стабільне фінансування: 53 тисячі євро щомісячно. «Ці кошти заходили з Російської Федерації до Сербії, з Сербії - до України, і тут вже розподілялись Вишинським між структурами і особами, залученими ним до протиправної діяльності», – зазначив Кононенко.

«У росіян руйнується багаторічна телевізійна картина світу…»

Обмін ув’язненими між Україною та Росією в РФ сприйняли неоднозначно. Так, кримський проросійський блогер Олександр Горний вважає таке рішення Володимира Путіна несправедливим і навіть потенційно небезпечним.

«Нам п'ять років качали історію про Сенцова, нам довго і наполегливо розповідали, що Путін не сприймає Зеленського, а тут раз - і по телефону ведуть солодкі бесіди, і кремлівський хребет прогинають до ліктьової пози, і взагалі все зашибісь. Так можна догратися, і ми побачимо дружні поплескування двох Володимирів за столом і здачу Криму з Донбасом в угоду політичному моменту? А як же скрєпи?», - пише він у своєму блозі на сайті «Ехо Москви».

Горний також додає: «Росіяни такого обороту точно не зрозуміють після того, як Кисельов і Соловйов чесно відпрацьовували цю історію стільки років. Володимир Рудольфович, сидячи на своїй італійській дачі, а Кисельов - на кримській, вже ламають голови, як і про що вони тепер будуть співати в новому телевізійному сезоні».

Російський режисер Андрій Звягінцев у свою чергу вважає, проявлене Путіним милосердя – це суто політичне питання. «Вважаю, в цьому рішенні більше політики, ніж людинолюбства або бажання зміцнити зв'язки між країнами. Значно більше хвилює внутрішня повістка: дракон людоїдства з особливим розмахом. Я і про судові рішення у «справі 27 липня»; і про сфабриковану справу Юрія Дмитрієва; і про підлу історію з сексотом з «Нової величі»; і про нещодавню зовсім історію з дворічною донькою Іллі Азара, з волі ментів залишену без нагляду в порожній квартирі», - зазначив він.

Російський журналіст Зоя Свєтова назвала звільнення Олега Сєнцова «рукотворним дивом», а також  висловила думку, що Путін ухвалив таке рішення під «примусом до милосердя». «Примус до милосердя - це напевно, найскладніша справа, яку ми повинні здійснювати в країні, де немає ні правосуддя, ні справедливості, ні милосердя», - зазначила Свєтова.

«Я переконана, що Олег Сенцов вірив, що вийде на свободу раніше терміну ... І його віра в свою правоту і в те, що він вийде сам і витягне інших, безумовно, заразила інших. Мені здається вкрай важливим назвати імена тих, хто практично змусив Кремль до обміну. Президент Франції Еммануель Макрон, президент України Володимир Зеленський - одні з головних дійових осіб цієї боротьби», - зазначила вона і додала: «Приголомшливо, що Зеленський зробив перший крок - з в'язниці був звільнений російський журналіст Кирило Вишинський. Виявилося, що зробити перший крок - це не прояв слабкості. А прояв сили».

На думку Свєтової, не менш важливу роль в «примусі до милосердя» зіграли не політики:  кінорежисер Олександр Сокуров, який нагадав Путіну про те, що «милосердя вище справедливості», кінокритик Олексій Медведєв, який привіз із окупованого Криму від матері Сєнцова прохання Путіну про помилування сина.

На думку російського політолога та письменника Станіслава Бєлковського, коли українська сторона ухвалила рішення про обмін ув'язненими з умовою про те, щоб у списках були Цемах і Вишинський, пока повелася як європейська країна. «Чи повинна влада піклуватися про своїх громадян, домагатися їхнього звільнення, рятувати їхні життя? За російською традицією, ні. Життя людини в Росії вартує дуже мало і тому легше пожертвувати людиною заради престижу держави. Але з точки зору європейської, можна трохи поступитися престижем держави заради порятунку людини», - зазначив він у своїй авторській програмі на радіостанції «Ехо Москви».

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: