Чий Крим: Трамп засумнівався?

13 серпня президент США Дональд Трамп підписав закон «Про бюджет США на 2019 рік на потреби національної оборони» (NDAA). Це документ ще називають законом Джона Маккейна, на честь сенатора, який очолює Комітет з питань збройних сил.

«Закон про бюджет США на потреби національної оборони є найвагомішою інвестицією в наших військових та армію у новітній історії, і я дуже пишаюся тим, що долучився до цього», - заявив Трамп під час церемонії підписання документу на військовій базі Форт-Драм у штаті Нью-Йорк. Президент підкреслив, що завдяки підвищенню витрат на оборону, збройні сили США стануть непереможними.

Але після підписання американський президент в письмовій заяві висловив зауваження стосовно певних положень закону. Зокрема Трампу не подобаються норми, що забороняють фінансування будь-яких проектів, де припускається визнання права Росії на Крим.

Хоча закон передбачає виділення коштів на допомогу Україні в галузі безпеки в рамках програми із захисту партнерів у Європі, все ж заяви Трампа насторожують. Особливо на фоні його явного бажання нормалізувати відносин з Москвою. Так, у червні на саміті лідерів країні Великої сімки у Канаді президент США заявив про необхідність повернути Росію в G7. А 16 липня було проведено перший за вісім років саміт президентів США і РФ.

Звісно, настрої Трампа не завадили сенаторам 2 серпня представити новий пакет антиросійських санкцій. Тому чи варто панікувати Києву у зв’язку зі словами американського президента?

Що підписав Трамп у понеділок

Загальний обсяг оборонного бюджету Сполучених Штатів на 2019 рік становить $716 млрд.

З нового року додатково грошове забезпечення військовослужбовців зросте на 2,6%. Це буде найбільшою надбавкою до зарплати американських військових за останні дев'ять років. У США також планують збільшити чисельність збройних сил більш ніж на 15600 осіб. Загалом чисельність сухопутних військ складе 487,5 тис. осіб, Військово морських сил - 335,4 тис. осіб, Військово повітряних сил - 329,1 тис. осіб. Корпус морської піхоти буде налічувати 186,1 тис. осіб. Також закон передбачає створення окремого Космічного командування США.

Бюджет посилює підтримку США союзникам в Європі проти російської агресії через надання фінансування для ініціативи стримування. $250 млн передбачено на допомогу Україні в галузі безпеки. Натомість документ обмежує співпрацю Сполучених Штатів в оборонній сфері з певними країнами, зокрема з Росією.

Наприклад, США забороняють поставляти винищувачі F-35 Туреччині через можливу угоду Анкари з Москвою про покупку зенітних ракетних систем С-400.

Американській адміністрації і її підрядникам заборонено вести справи з китайськими компаніями ZTE Corporation і Huawei Technologies, так як вони «несуть загрозу національній безпеці США».

А з Росією США заморожують співпрацю в рамках Договору з Відкритого неба. Угода дозволяла російським і американським військовим літакам здійснювати спостережні польоти над територією обох країн.

Також передбачається, що США будуть працювати над відстеженням і стримуванням кібератак з боку Росії, так само як і з Китаю, КНДР й Ірану.

Що ж не сподобалось Трампу

Президент Сполучених Штатів поставив під сумнів доречність 52 положень закону. Він вважає, що ними Конгрес намагався обмежити повноваження президента з проведення міжнародної політики. Натомість президент повинен бути «єдиним представником країни в міжнародних відносинах».

Серед цих 52 положень законопроекту вісім стосуються Росії. Зокрема мова йде про заборону фінансування будь-яких проектів, де припускається визнання права Росії на Крим, а також ті, які забороняють військової співпрацю з Росією до того часу, поки вона не виведе війська з України.

Не сподобались Трампу і положення, що зобов’язують президента США звітувати про кроки вжиті у відповідь на порушення Росією угоди про Відкрите небо, а також надавати звіти стосовно нової угоди з ядерної зброї START.

Чого боятись Україні

Американський президент критикує певні пункти закону з метою показати невдоволення тим, що законодавча влада перебрала на себе повноваження виконавчої. Адже за американською конституцією питання, пов’язані з міжнародними відносинами, питання про визнання чи невизнання держав, вирішує президент США, а не Конгрес. Але заява Трампа може означати його відмову втілювати положення, які він вважає такими, що суперечать конституції.

В той же час вірогідність того, що США визнають анексію Криму Росією законною, дорівнює фактично нулю. «Такий радикальний крок, як офіційне визнання окупації Криму, не дозволить собі жоден президент Сполучених Штатів. Якщо визнати окупацію півострова, це створить прецедент для подальшого визнання територій, захоплених силою. Це підрив усього міжнародного права», - зазначив у розмові з «Главкомом» заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков.

Сенатор Боб Менендес з Демократичної партії підтвердив однозначну позицію американських законодавців: «Конгрес погодився, що Сполучені Штати ніколи не визнають незаконну окупацію Криму Росією і надають цьому положенню сили закону в Законі США про Бюджет на потреби національної оборони».

Натомість, на думку Бєлєскова, є інші ризики. Невизнання Сполученими Штатами анексії Криму не заважатиме Трампу провадити політику нормалізації відносин з Росією. «Співробітництво між США і РФ може налагодитись, і Вашингтон може просто закрити очі на анексію, при цьому окупацію півострова офіційно визнавати ніхто не буде. Є значна ймовірність розвитку такого сценарію», - не виключає експерт. Бєлєсков додає, що липнева декларація про невизнання анексії Криму Державного департаменту може використовуватись як прикриття: Сполучені Штати будуть демонструвати, що, з одного боку, визнають міжнародне право, а в той же час вестимуть діалог і співпрацюватимуть з Москвою там, де це буде вигідно Вашингтону.

Яна Степанковська, «Главком»